ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.05.2025Справа № 910/3107/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву
Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815)
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» (01133, місто Київ, вулиця Коновальця Євгена, будинок 36Д, офіс 45 «З»; ідентифікаційний код 43821306)
про стягнення 71 786,55 грн,
Без повідомлення (виклику) сторін.
Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» (далі - ТОВ «МГК Рейл»/відповідач) про стягнення 71 786,55 грн - пені, у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №43821306/2023-0002 від 01.02.2023.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.03.2025 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
ТОВ «МГК Рейл» відзиву на позовну заяву не надало, при цьому, було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленням про доставлення 18.03.2025 ухвали суду від 17.03.2025 до електронного кабінету відповідача.
Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.02.2023 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (далі - перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» (далі - замовник) укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №43821306/2023-0002 шляхом прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укласти публічний договір (оферти).
Згідно із п. 1.1 предметом договору про надання послуг є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних із цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.
Надання послуг за договором може підтверджуватись одним із таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами (п. 1.4 договору про надання послуг).
Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (п. 1.5. договору).
Відповідно до п. 2.1.4. договору одним із обов'язків замовника є: сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника.
У відповідності до п. 2.1.5. договору обов'язком замовника є: відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежить від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання сум внесеної передоплати за кодом платника.
Згідно із п. 3.2. договору замовник зобов'язаний сплачувати провізні платежі за перевезення вантажу у власному вагоні перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження транспортів та вагонів для проїзду цих бригад), які складаються з:
- плати за перевезення (провізної плати) навантаженого власного вагону перевізника та інших платежів, які визначаються за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника;
- компенсації витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 1-2 до цього договору;
- плати за користування власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах).
Пунктом 5.2. договору передбачено, що у випадку виникнення заборгованості за договором замовник сплачує перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення платежу. За наявності заборгованості, із перерахованих замовником грошових коштів за договором у першу чергу погашається пеня, у другу чергу - основна сума боргу, а залишок коштів зараховується як попередня оплата. Моментом виникнення заборгованості у замовника є дата відображення на особовому рахунку замовника вартості фактично наданих перевізником послуг за договором та/або дата здійснення коригування плати, передбачених договором, за умови відсутності грошових коштів на особовому рахунку замовника в розмірі достатньому для їх оплати.
Сторони домовились про використання електронного документообігу. Для організації електронного документообігу використовуються виключно власні інформаційні системи перевізника (п. 8.1. договору).
14.06.2023 зі станції «Рені» Одеської залізниці відповідачем, згідно СМГС накладної №41717844 відправлено 8 вагонів №№: 74749037, 74248279, 74955873, 72865819, 72832116, 73951113, 72321821, 73922312 з вантажем (мовою оригіналу) «Масло середньотяжке, паливо авіаційне турбінне» (за кодами ЄТСНГ- 212052, ГНГ 27310000). Відправник - ТОВ «МГК РЕЙЛ», станція призначення: «Одеса-Застава 1» Одеської залізниці.
Перевезення відбувалось у вагонах власності філії «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця», про що зазначено у графі 7 Відомості вагонів до накладної.
17.06.2023 ці вагони прибули на станцію призначення - «Одеса- Застава 1», про що повідомлено відповідача.
Оскільки відповідач не забрав вантаж зі станції призначення, який прибув на його адресу, працівниками стації «Одеса-Застава 1» Одеської залізниці складено акт загальної форми № 1745 від 18 червня 2023 про початок затримки вагонів.
28.09.2023 ТОВ «МГК РЕЙЛ» листом №28-09/23-4 звернулося до Департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» з проханням переадресувати три вагони №№: 74749037, 74248279, 72321821 за новою накладною № 42772194 на станцію «Мостиська 1» Львівської залізниці, отримувач - В/Ч НОМЕР_1 .
29.09.2023 видано наказ №29.09.2023 на переадресування вантажів на одну нову адресу. Вагони №№: 74749037, 74248279, 72321821 за накладною № 42772194 відправлено на станцію «Мостиська 1» Львівської залізниці.
ТОВ «МГК РЕЙЛ» було направлено лист від 02.10.2023 № 02-10/23-8 на станцію «Мостиська-1» Львівської залізниці про те, що товариство гарантує оплату тарифу, додаткових зборів.
При переадресуванні вантажів, зміні станції призначення та вантажоодержувача за заявкою відповідача від 28.09.2023 №28-09/23-4, погодженою наказом позивача, ТОВ «МГК РЕЙЛ» нараховано платежі на загальну суму 397 144,61грн без ПДВ (476573,53 грн з ПДВ).
Так, відповідно до п. 3.2. договору про надання послуг відповідач зобов'язаний сплачувати провізні платежі за перевезення вантажу у власному вагоні позивача, які складаються з:
- плати за перевезення (провізної плати) навантаженого власного вагону перевізника та інших платежів, які визначаються за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника - 135 854,70 грн. без ПДВ (163 025,64 грн з ПДВ);
- компенсації витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в Додатку 1-2 до Договору - 29 890,50 без ПДВ (35 868,60 грн з ПДВ);
- плати за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) - 210 000,00 грн без ПДВ (252 000,00 грн з ПДВ);
Крім того, вантаж «Масло середньотяжке, паливо авіаційне турбінне» код ЄТСНВ 212052, є номенклатурним вантажем та підлягає охороні. Перелік вантажів, які повинні супроводжуватися особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху прямування залізницями України затверджений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1994 року №106 «Про забезпечення охорони вантажів, що перевозяться залізничним транспортом» та наказу Міністерства транспорту України від 20.01.1997 №18 «Про охорону і супроводження вантажів, що перевозяться залізничним транспортом України». Відповідно до п.31.1 розділу II Збірника тарифів нараховано плату за охорону та супроводження вантажів, що підлягають обов'язковій охороні силами відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті - 21 399,41 грн без ПДВ (25 679,29 грн з ПДВ).
Нараховані провізні платежі включено у відповідний розділ розрахунків провізних платежів накладної №42772194.
Отже, сума нарахованих платежів за перевезення вагонів після їх переадресування від станції «Одеса-Застава 1» до станції «Мостиська-1» складає 397 144,61 грн без ПДВ (476 573,53 грн з ПДВ).
Зважаючи на стратегічне значення вантажу, залізницею було відправлено вантажі на станцію призначення «Мостиська-1» без попередньої оплати та з гарантією оплати на станції призначення по прибуттю.
Проте, незважаючи на гарантії оплати на станції призначення, стягнути нараховані платежі з рахунку ТОВ «МГК РЕЙЛ» можливості не було через відсутність на ньому коштів.
По прибуттю вагонів №№: 74749037, 74248279, 72321821 на станцію «Мостиська-1» Львівської залізниці 24.10.2023, вони були подані під вивантаження вантажоодержувачу Військовій частині НОМЕР_1 на підставі розпорядження АТ «Укрзалізниця» на видачу вантажу №ЦМ-15/437 від 03.10.2023.
Заборгованість відповідача за надані послуги на суму 476 573,53 грн позивачем відображена на особовому рахунку ТОВ «МГК РЕЙЛ», проте нараховані по станції призначення платежі відповідачем не сплачено через відсутність коштів на його особовому рахунку.
Вказані обставини встановлені Господарським судом Львівської області у рішенні від 04.03.2025 у справі №914/848/24 за позовом АТ «Українська залізниця» до ТОВ «МГК РЕЙЛ» та Військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 - Міністерство оборони України про стягнення заборгованості у розмірі 3 997 041,20 грн, яким позов задоволено частково.
Отже, Господарським судом Львівської області прийнято рішення у справі №914/848/24, яким стягнуто з ТОВ «МГК РЕЙЛ» на користь АТ «Українська залізниця» заборгованість у розмірі 3 997 041,20 грн, в тому числі заборгованість з провізних платежів у розмірі 476 573,53 грн.
Відтак, АТ «Українська залізниця» звернулася до суду з цим позовом про стягнення із ТОВ «МГК РЕЙЛ» пені, нарахованої на суму заборгованості на підставі п. 5.2. договору, у розмірі 71 786,55 грн за період з 03.11.2023 по 03.05.2024
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Згідно із положеннями ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст. 909 ЦК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Судом встановлено, що Господарський суд Львівської області рішенням від 04.03.2025 у справі №914/848/24 за позовом АТ «Українська залізниця» до ТОВ «МГК РЕЙЛ» та Військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 - Міністерство оборони України про стягнення заборгованості у розмірі 3 997 041,20 грн, позов задовольнив частково, зокрема, стягнув із ТОВ «МГК РЕЙЛ» на користь позивача заборгованість у розмірі 3 890 135,72 грн, в тому числі борг із провізних платежів у сумі 476 573,53 грн.
Господарським судом Львівської області у цьому судовому акті встановлено, що ТОВ «МГК РЕЙЛ» зобов'язання за договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 43821306/2023-0002 від 01.02.2023 з оплати провізних платежів на суму 476 573,53 грн належним чином не виконало, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в цій сумі.
Так, згідно із ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, обставини, встановлені у рішенні Господарського суду Львівської області від 04.03.2025 у справі №914/848/24, мають преюдиційне значення при розгляді судом цієї справи.
Отже, у ТОВ «МГК РЕЙЛ» утворилась заборгованість перед АТ «Українська залізниця» з оплати провізних платежів у розмірі 476 573,53, у зв'язку з чим позивач нараховує пеню у розмірі 71 786,55 грн за період з 03.11.2023 по 03.05.2024.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 5.2. договору передбачено, що у випадку виникнення заборгованості за договором замовник сплачує перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення платежу. За наявності заборгованості, із перерахованих замовником грошових коштів за договором у першу чергу погашається пеня, у другу чергу - основна сума боргу, а залишок коштів зараховується як попередня оплата. Моментом виникнення заборгованості у замовника є дата відображення на особовому рахунку замовника вартості фактично наданих перевізником послуг за договором та/або дата здійснення коригування плати, передбачених договором, за умови відсутності грошових коштів на особовому рахунку замовника в розмірі достатньому для їх оплати.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив, що його обчислення здійснено арифметично вірно, що має наслідком задоволення позову.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» (01133, місто Київ, вулиця Коновальця Євгена, будинок 36Д, офіс 45 «З»; ідентифікаційний код 43821306) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) 71 786 (сімдесят одну тисячу сімсот вісімдесят шість) грн 55 коп. - пені та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. - судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Віта БОНДАРЧУК