ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.05.2025Справа № 910/3029/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву
Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 51-А; ідентифікаційний код 03366500)
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Вартан» (04211, місто Київ, вулиця Архипенка Олександра, будинок 6-А; ідентифікаційний код 39035224)
про стягнення 176 202,52 грн,
Без повідомлення (виклику) сторін.
Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» (далі - КП «Київжитлоспецексплуатація»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вартан» (далі - ТОВ «Вартан»/відповідач) про стягнення 176 202,52 грн - неустойки (у розмірі подвійної орендної плати), нарахованої внаслідок несвоєчасного повернення об'єкта оренди за період 01.03.2024 по 13.11.2024.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.03.2025 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
ТОВ «Вартан» відзиву на позовну заяву не надало, при цьому, було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, однак, 08.04.2025 до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 17.03.2025 з відміткою АТ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».
Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
28.09.2018 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вартан» (далі - орендар), а також КП "Київжитлоспецексплуатація" (далі - підприємство-балансоутримувач) укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №2857.
Відповідно до п. 1 договору орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 28.02.2017 №42 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Олександра Архипенка, буд. 6, літ. А, для розміщення фізкультурно-спортивного закладу, діяльність якого спрямована на організацію та проведення занять різними видами спорту.
Згідно із положеннями пункту 3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць з розрахунку серпень 2018 року: 4 513, 00 грн. Згідно із п. 8 рішення Київської міської ради від 08.02.2018 №21/4085 орендна плата до 31.12.2018 становить без ПДВ, за базовий місяць з розрахунку серпень 2018 року: 3 159,10 грн.
Якщо договір укладено на строк, що перевищує три роки, розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку переглядається кожні три роки і доводиться до орендаря листом за підписом уповноваженої особи орендодавця.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (п. 3.2. договору).
Відповідно до п. 3.6. договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.
У відповідності до п. 4.2.20. договору орендар зобов'язаний після припинення дії цього договору протягом 3-х календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об'єкта підписується орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.
Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 28.09.2018 по 26.09.2021 року.
28.09.2018 згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна орендодавець передав, а відповідач прийняв в орендне користування приміщення у будинку, що перебуває на балансі КП "Київжитлоспецексплуатація" загальною площею 199,6 кв. м., розташоване за адресою м. Київ, вул. Олександра Архипенка, 6, літ. А.
Крім того, 12.06.2020 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ «Вартан», а також КП "Київжитлоспецексплуатація" підписано договір №1 про внесення змін до договору від 28.09.2018 №2857.
Зокрема, сторони договору погодили збільшити площу об'єкта оренди та розмір орендної плати.
Так, згідно із п. 3 договору №1 про внесення змін, п. 3.1. договору викладено в новій редакції: «… з 21.01.2020 орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280, протоколу засідання Постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 21 січня №2/188 п. 242, акту приймання-передачі нерухомого майна від 21.01.2020, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку січень 2020 року: 6 573,50 грн».
У п. 8 договору №1 про внесення змін, п. 3.12. договору викладено в такій редакції: «У разі закінчення, припинення (розірвання) цього договору орендар сплачує плату за фактичне користування об'єктом оренди до дня підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем або іншими документами, передбаченими законодавством включно: у розмірі орендної плати, визначеної договором оренди, - протягом місяця після дати закінчення (дострокового розірвання) договору оренди; у розмірі подвійної орендної плати, визначеної договором оренди, - починаючи з другого місяця після закінчення (дострокового розірвання) договору оренди».
Згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна від 21.01.2020 орендодавець передав, а відповідач прийняв в орендне користування приміщення у нежилому будинку, що перебуває на балансі КП "Київжитлоспецексплуатація" загальною площею 19,9 кв.м., розташоване за адресою м. Київ, вул. Олександра Архипенка, 6, літ. А.
26.01.2024 Господарським суд міста Києва прийняв рішення у справі №910/14723/23 за позовом КП «Київжитлоспецексплуатація» до ТОВ «Вартан» про стягнення заборгованості у розмірі 488 288,69 грн за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №2857 від 28.09.2018, яким у задоволенні позову відмовив.
Так, згідно із ч. 4 ст. 75 ГПК України рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2024 у справі №910/14723/23 має преюдиційне значення при розгляді судом цієї справи.
Отже, Господарський суд міста Києва у справі №910/14723/23 встановив, що договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №2857 від 28.09.2018 (з урахуванням договору №1 від 12.06.2020) припинив свою дію 26.09.2021 у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.
Проте, тільки 13.11.2024 згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна орендодавець прийняв, а відповідач здав згідно з договором оренди від 28.09.2018 №2857 нежилі приміщення у нежилому будинку, що перебуває на балансі КП "Київжитлоспецексплуатація" загальною площею 219,5 кв. м., розташоване за адресою м. Київ, вул. Олександра Архипенка, 6, літ. А.
Отже, з огляду на те, що договір оренди №2857 від 28.09.2018 припинив свою дію 26.09.2021, а нерухоме майно було повернуто відповідачем 13.11.2024, позивач на підставі п. 3.1. з урахуванням п. 3.2. договору, нараховує неустойку у розмірі подвійної орендної плати у розмірі 176 202,52 грн за період з 01.03.2024 по 13.11.2024.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Згідно із ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном із наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Частиною 1 статті 785 ЦК України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за ч. 2 ст. 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Отже, невиконання наймачем передбаченого ч. 1 ст. 785 ЦК України обов'язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до ч. 2 ст. 785 УК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Водночас, неустойка за ч. 2 ст. 785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов'язання наймача (орендаря) з повернення об'єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов'язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.
Неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов'язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов'язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.
Отже, яким би способом в договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов'язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення договору, що відбулося у спірних правовідносинах, проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов'язання, окрім того, що передбачений ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19,
Так, згідно з умовами п. 4.2.20. договору орендар зобов'язаний після припинення дії цього договору протягом 3-х календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об'єкта підписується орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.
Судом вище встановлено, що договір № 2857 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 28.09.2018 (з урахуванням договору №1 від 12.06.2020) припинив свою дію 26.09.2021 у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.
Проте, відповідач повернув орендоване нерухоме майно орендодавцю 13.11.2024 згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна.
Таким чином, несвоєчасне повернення відповідачем орендованого майна орендодавцю після припинення дії договору оренди №2857 є підставою для нарахування неустойки у подвійному розмірі орендної плати на підставі п. 4.2.20 договору.
Так, п. 3.1. договору в редакції договору №1 про внесення змін, з 21.01.2020 орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280, протоколу засідання Постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 21 січня №2/188 п. 242, акту приймання-передачі нерухомого майна від 21.01.2020, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку січень 2020 року: 6 573,50 грн»
При цьому, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (п. 3.2. договору).
Отже, за несвоєчасне повернення орендованого майна позивачем нараховано відповідачу неустойку у розмірі подвійної орендної плати на підставі п. 4.2.20 договору згідно із положеннями п. 3.1. та п. 3.2. договору, за період з 01.03.2024 по 13.11.2024 у розмірі 176 202,52 грн.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок неустойки, та встановив, що його здійснено арифметично вірно, що має наслідком задоволення позову.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» задовольнити.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Вартан» (04211, місто Київ, вулиця Архипенка Олександра, будинок 6-А; ідентифікаційний код 39035224) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 51-А; ідентифікаційний код 03366500) 176 202 (сто сімдесят шість тисяч двісті дві) грн 52 коп. - неустойки та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. - судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Віта БОНДАРЧУК