ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
08.05.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1075/24
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Кобецької С.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України",
до відповідача: Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району,
про стягнення заборгованості в сумі 635516,26 грн, з них: 533091,43 грн - основний борг, 73977,35 грн - пеня, 7952,67 грн - 3% річних; 20494,81 грн - інфляційні втрати
за участю:
від позивача: Верхацький Ігор Володимирович
від відповідача: Кіт Роман Степанович
установив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 635 516,26 грн, з них: 533 091,43 грн - основний борг, 73 977,35 грн - пеня, 7952,67 грн - 3% річних; 20 494,81 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №101/ПГ-4503-Г постачання природного газу від 07.09.2023 в частині здійснення належної оплати за отриманий товар за період вересень-грудень 2023 року.
Відповідач у відзиві на позов (вх.№ 19008/24 від 05.12.2024) частину суми основної заборгованості в розмірі 429 677,72 грн визнав , а її виникнення спростовував відсутністю бюджетних коштів. В частині стягнення заборгованості в сумі 103 413,77 грн заперечив, посилаючись на позадоговірну поставку. Вважає, що строк сплати не настав, у зв'язку із відсутністю пред'явлення позивачем вимоги про сплату. В стягненні пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних просить відмовити в повному обсязі.
Розглянувши та дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Фактичні обставини у справі вказують на те, що 07.09.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (по договору - постачальник/по справі - позивач) та Івано-Франківською квартирно-експлуатаційною частиною району (по договору - споживач/по справі - відповідач) укладено Договір постачання природного газу №101/ПГ-4503-Г (далі по тексту - Договір/Договір постачання).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.
Відповідно до п.1.2 Договору постачальник зобов'язується поставити споживачеві, який є підприємством/установою/організацією, на балансі якого перебуває гуртожиток/-ки (та/або інші житлові будівлі, у яких постійно або тимчасово проживають побутові споживачі) природний газ в обсягах та для цілей забезпечення природним газом побутових споживачів такого гуртожитку/-ів (та/або житлових будівель, у яких постійно або тимчасово проживають побутові споживачі), а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Згідно п.2.1 Договору постачання сторонами погоджено кількість та фізико-хімічні показники природного газу із зазначенням розрахункового періоду, який замовлено споживачем.
Пунктом 4.1.1. Договору визначено, що ціна обсягів природного газу в пункті 2.1.цього Договору дорівнює 7 420,00 гривень з урахуванням податку на додану вартість, з яких 1236,67 грн. ПДВ, за 1 000 куб. метрів газу (без урахування тарифу на послуги з транспортування природного газу для точки виходу та коефіцієнта, який застосовується у разі замовлення потужності на добу наперед), крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м. Всього ціна газу для обсягів встановлених пунктом 2.1. цього Договору за 1 000 куб. метрів з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 7 583,89 грн.
Згідно пункту 4.3. Договору, загальна вартість цього Договору дорівнює вартості фактично використаного за цим Договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування.
Пунктами 4.4.-4.6. Договору визначено, що cпоживач здійснює 100% розрахунок за поставлені та спожиті обсяги природного газу відповідно до акту приймання-передачі природного газу до закінчення календарного місяця наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання природного газу.
У платіжних інструкціях cпоживач має обов'язково вказувати призначення платежу, номер та дату Договору. Оплата за природний газ здійснюється cпоживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Розділі 14 цього Договору.
Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до пункту 4.10. Договору, звірка розрахунків та/або фактичного обсягу використання природного газу здійснюється сторонами протягом десяти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою на підставі відомостей про фактичну оплату вартості використаного природного газу споживачем та актів приймання-передачі.
Пунктами 3.4.-3.5. Договору визначено, що приймання-передача природного газу, поставленого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі природного газу.
Для складання акту приймання-передачі природного газу за підсумками розрахункового періоду Постачальник використовує дані з Інформаційної платформи Оператора ГТС, не раніше 9 числа місяця наступного за розрахунковим періодом.
Постачальник направляє споживачу два примірника підписаних актів приймання-передачі природного газу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом. Після закінчення розрахункового періоду, у якому було здійснено постачання природного газу, але не пізніше 14-го числа місяця, наступного за періодом постачання, якщо інше не передбачено Договором, споживач зобов'язується повернути постачальнику один з примірників акту приймання-передачі природного газу.
Після підписання сторонами актів приймання-передачі природного газу, замовлені обсяги природного газу за Договором вважаються скорегованими У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі природного газу, не надання письмово обґрунтованого заперечення проти підписання акту або у разі відмови споживача від підписання акту приймання-передачі природного газу до 14 (чотирнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до умов Договору. Звіряння спожитого природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС. Дані Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягів природного газу, спожитих Споживачем, вважаються обов'язковими для Сторін, якщо судом не буде встановлено інше.
Пунктом 3.4.2. Договору визначено, що сторони на підставі ч. 3 ст. 207 та ст. 627 Цивільного кодексу України домовились про можливість підписання в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису актів приймання-передачі природного газу, первинної бухгалтерської документації, актів звірки взаєморозрахунків та інших документів, пов'язаних із виконанням Договору.
На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача протягом вересня-грудня 2023 року, газ в об'ємі 150,13597 тис. м. куб. на загальну суму 1 158 614,86 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу №16464 від 30.09.2023, №18103 від 31.10.2023, №20005 за листопад 2023 року, №21825 від 31.12.2023.
Відповідач за отриманий газ, в сумі 605 523,43 грн - здійснив оплату, а заборгованість в розмірі 533091,43 грн - залишилась не сплаченою. На суму заборгованості за спожитий газ позивач здійснив нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).
В силу приписів ст.ст. 626,627,628,629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір постачання природного газу №101/ПГ-4503-Г від 07.09.2023 укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, а доказів визнання його судом недійсними, суду не подано (ст.204 Цивільного кодексу України).
Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Укладений між сторонами у справі Договір постачання природного газу №101/ПГ-4503-Г від 07.09.2023 за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 692 ЦК України, обов'язок покупця з оплати товару виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням умов Договору постачання природного газу №101/ПГ-4503-Г від 07.09.2023 відповідач по справі зобов'язався оплатити за отриманий ним на умовах договору природний газ, загальна вартість, якого, визначається загальною вартістю обсягу фактично переданого газу на підставі актів приймання-передачі газу.
Актами приймання-передачі природного газу №16464 від 30.09.2023, №18103 від 31.10.2023, №20005 за листопад 2023 року, №21825 від 31.12.2023 підтверджено факт передачі позивачем та отримання відповідачем у вересні-грудні 2023 року природного газу на суму 1158614,86 грн, на підставі Договору постачання природного газу №101/ПГ-4503-Г від 07.09.2023.
Акт приймання-передачі природного газу з поставки у вересні 2023 року на суму 99215,42 грн засвідчений належним чином зі сторони постачальника та зі сторони споживача.
Акти за період поставки в жовтні-грудні 2023 року направлені відповідачу, відповідно до п.3.4.1. Договору, але відповідач підписані ним акти не повернув. Направлення актів підтверджується Списками відправлення рекомендованих листів від 11.10.2023, від 13.11.2023, 13.12.2023, від 15.01.2024 та фіскальними чеками від 11.10.2023, від 13.11.2023, 13.12.2023, від 15.01.2024 (а.с. 22-36), а згідно п. 3.5. Договору обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС. Вартість поставленого газу розраховується відповідно до умов Договору, якщо відповідач не повернув підписаний акт приймання-передачі.
З метою доведення обсягів природного газу, поставлених відповідачу в період з вересня по грудень 2023 року, позивач звернувся з адвокатським запитом від 01.07.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - Оператор ГТС).
На адвокатський запит позивача від Оператора ГТС отримано лист від 08.07.2024 № ТОВВИХ-24-10240 з Інформаційної платформи Оператора ГТС, відповідно до якого споживач з ЕІС-кодом 56XS00008DQ0D00A закріплений в Реєстрі споживачів за постачальником ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (ЕІС-код: 56XS00008DQ0D00A) у період з 10.09.2023 по 31.12.2023 та спожив з ресурсу позивача за вересень 2023 року природний газ в обсязі (об'ємі) 13,08239 тис.м.куб., жовтень 2023 року природний газ в обсязі (об'ємі) 20,14239 тис.м.куб., листопад 2023 року природний газ в обсязі (об'ємі) 46,61859 тис.м. куб., грудень 2023 року природний газ в обсязі (об'ємі) 70,29260 тис. м. куб., що відповідає обсягу природного газу, зазначеному в актах приймання-передачі природного газу за вересень-грудень 2023 року.
Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Станом на день ухвалення судом рішення, відповідач доказів погашення заборгованості на суму 533 091,43 грн не надав, доводи позивача не спростував.
У відповідь відповідачу на заперечення про те, що поставка 13,63597 м3 газу на суму 103413,77 грн є позадоговірною, слід зазначити , що вказане твердження спростовується пунктом 4.3. Договору, яким сторонами погоджено, що вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу з урахуванням вартості послуг та його транспортування.
Щодо заперечення відповідача про відсутність бюджетного фінансування, то згідно норм ЦК та ГК України відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення боржника від обов'язку виконати грошове зобов'язання з оплати поставки.
Частина 2 ст.218 ГК України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.
Відповідно до положень ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД", Чечеткін та Оліус проти України та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість заявленої позивачем вимоги про стягнення заборгованості в сумі 533 091,43 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пункт 6 ст. 231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
В силу ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою з огляду на положення ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які, боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
Пунктом 6.2 Договору визначено, що у разі порушення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 4.4. цього Договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
На підставі вказаних правових норм та договору позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 73 977,35 грн, 3% річних в сумі 7 952,67 грн та 20 494,81 грн інфляційних втрат.
Суд, здійснивши перевірку нарахування пені та 3% річних прийшов до висновку про обгрунтованість та арифметично вірне нарахування.
Розподіл обов'язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що cуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З аналізу наведеного, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та таких, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судових витрат по справі, то позивач заявив про відшкодування йому лише судового збору.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням приписів ст. 129 ГПК України та результату вирішення спору (позов задоволено) судові витрати по справі в розмірі 7 626,20 грн слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.
Інших витрат по справі позивачем до стягнення (відшкодування) не заявлено.
Керуючись статтями 73, 74, 86, 123, 129, 178, 231, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення заборгованості в сумі 635 516,26 грн, з них: 533 091,43 грн - основний борг, 73977,35 грн - пеня, 7 952,67 грн - 3% річних; 20 494,81 грн - інфляційні втрати - задовольнити.
Стягнути з Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району (вул. Національної Гвардії, буд. 14Г, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76014, код ЄДРПОУ 08494013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, буд.1, м. Київ, Київська область, 04116, код ЄДРПОУ 40121452) 635 516,26 грн заборгованості, з них: 533 091,43 грн - основний борг, 73 977,35 грн - пеня, 7952,67 грн - 3% річних; 20 494,81 грн - інфляційні втрати; та 7626,20 грн - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено 19.05.2025.
Суддя С. М. Кобецька