номер провадження справи 3/27/25
13.05.2025 Справа № 908/482/25
м. Запоріжжя, Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., за участю секретаря судового засідання - Данилейко К.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070; ідентифікаційний код юридичної особи 14282829)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Костюкова Станіслава Дмитровича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення коштів у розмірі 700 750,26 грн
за участю представників учасників справи:
від позивача: Курилова Ольга Анатоліївна, адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5176 від 26.09.2018, довіреність №435 від 29.07.2022;
від відповідача: не з'явився.
РУХ СПРАВИ.
26.02.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (скорочене найменування - АТ «ПУМБ») до відповідача - Фізичної особи-підприємця Костюкова Станіслава Дмитровича, про стягнення заборгованості за кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» №713809222358 від 03.04.2024 станом на 17.12.2024 в розмірі 700 750,26 грн, з яких: 650 143,89 грн за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 81 268,00 грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 568 875,89 грн, та 50 606,37 грн простроченої заборгованості за комісією. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 8409,00 грн просить покласти на відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2025 справу №908/482/25 передано на розгляд судді Педоричу С.І.
Ухвалою суду від 03.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/482/25; присвоєно справі номер провадження 3/27/25; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 17.03.2025 14:00 год. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
10.03.2025 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява від представника позивача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» - адвоката Курилової Ольги Анатоліївни про участь у вищезазначеному судовому засіданні у справі №908/482/25 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у системі ЄСІТС.
Ухвалою суду від 12.03.2025 задоволено заяву представника позивача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» - адвоката Курилової Ольги Анатоліївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи відеоконференцзв'язку.
Ухвалою суду від 17.03.2025 відкладено підготовче засідання до 17.04.2025 о 10:00 год.
Ухвалою суду від 17.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 13.05.2025.
У судовому засіданні 13.05.2025 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов повністю, просить позовні вимоги задовольнити.
Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про причини неявки суду не повідомив. Про дату та час судового засідання відповідач був належним чином повідомлений.
Судом до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 36), з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: пр-т. Соборний, б. 156, кв. 119, м. Запоріжжя, 69005.
Копію ухвали суду від 03.03.2025 про відкриття провадження у справі №908/482/25, копії ухвал суду від 17.03.2025, 17.04.2025 направлені на поштову адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Всі поштові відправлення на адресу відповідача, в яких містилися ухвали суду, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ «Укрпошта» форми 20 «адресат відсутній за казаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи (ч. 7 ст. 120 ГПК України).
Відповідач про зміну свого місця проживання суд не повідомляв.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
08.04.2025 ухвалу суду від 13.03.2025 про відкладення розгляду справи було розміщено на офіційному вебпорталі судової влади України - Господарського суду Запорізької області в мережі «Інтернет» за вебадресою: https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009.
05.05.2025 ухвалу суду від 17.04.2025 про призначення справи до судового розгляду було розміщено на офіційному вебпорталі судової влади України - Господарського суду Запорізької області в мережі «Інтернет» за вебадресою: https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009.
Судом встановлено, що відповідач укладаючи кредитний договір №713809222358 від 03.042024 з позивачем у своїх контактних даних зазначив наступну адресу електронної пошти: stas.kostykov@gmail.com, а отже зазначивши їх договорі фактично відповідач виявив бажання, принаймні не заперечував, щоб ці засоби комунікації використовувалися для листування. Це, в свою чергу, покладає на відповідача обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
Суд також повідомив відповідача про розгляд справи шляхом надіслання на електронну адресу відповідача: stas.kostykov@gmail.com ухвал суду від 03.03.2025 про відкриття провадження у справі №908/482/25, та ухвал суду від 17.03.2025, 17.04.2025.
Згідно з довідками про доставку електронного листа ухвали суду доставлено до електронної скриньки відповідача (а.с. 41, 58, 73).
Також, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених доРеєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Запорізької області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).
З урахуванням висновку, який міститься в пункті 53 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2025 у справі №990/370/23, суд вважає, що вжив всіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, шляхом надсилання ухвал суду на поштову адресу відповідача, адресу електронної пошти відповідача та шляхом розміщення на офіційному вебпорталі судової влади України - Господарського суду Запорізької області.
Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, за відсутністю відповідача.
У судовому засіданні 13.05.2025 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.
В судовому засіданні 13.05.2025суд визнав наявні документи достатніми для об'єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» звернулося з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця Костюкова Станіслава Дмитровича, про стягнення заборгованості за кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» №713809222358 від 03.04.2024 станом на 17.12.2024 в розмірі 700 750,26 грн, з яких: 650 143,89 грн за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 81 268,00 грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 568 875,89 грн, та 50 606,37 грн простроченої заборгованості за комісією.
В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань за Кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» №713809222358 від 03.04.2024.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач відзив на позов не надав.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 700 750,26 грн за кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» №713809222358 від 03.04.2024.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (в які строки та якому розмірі мали бути поверненні кредитні кошти), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи були поверненні кредитні кошти у встановлені строки та розмірі), які саме зобов'язання порушені боржниками, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (надалі - Позивач, Банк, Кредитор, АТ «ПУМБ») та ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ-ПІДПРИЄМЦЕМ Костюковим Станіславом Дмитровичем (надалі - Відповідач, Позичальник, Клієнт, ФОП) був укладений Кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» №713809222358 від 03.04.2024 (надалі за текстом - Кредитний договір, Договір) за допомогою системи «Інтернет Банкінг» шляхом укладення в електронному вигляді та підписання електронним цифровим підписом. Факт укладення Кредитного договору з боку позичальника підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 19.02.2025, відповідно до якого файл Dogovir_vseBusiness_713809222358.pdf, що містить Кредитний договір, підписаний з боку ФОП Костюков С.Д. (підписувач - 1) Костюковим Станіславом Дмитровичем 17:51:27 03.04.2024. Результат перевірки підпису: Підпис створено та перевірено успішно. Цілісність даних підтверджено.
Відповідно до умов Договору Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Договором та Типовими умовами.
Умови кредитування: сума кредиту складає 750 000,00 гривень, строк кредитування - до 03 квітня 2027 р., включно, комісійна винагорода за надання Кредиту - 1 % від суми кредиту та сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п.6.3.1. Типових умов; комісійна винагорода за обслуговування кредиту - 1,6 % від суми кредиту за кожен місяць користування кредитом, цільове використання кредиту - на придбання основних засобів та/або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності Позичальника.
Згідно з п. 1.4. Кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному в Договорі графіку платежів.
Згідно вказаного графіка позичальник має, починаючи з 03.05.2024, щомісячно не пізніше 03 числа місяця до 03.03.2027 сплачувати суму у розмірі 32 833,33 грн, а 03.04.2027 - 32 833,45 грн., з яких на погашення основної суми (тіла) кредиту по 20 833,33 грн, а 03.04.2027 - 20 833,45 грн, та на погашення комісії по 12 000,00 грн щомісячно. Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником на погашення кредиту, складає 1 182 000,00 грн, з яких 750 000,00 грн на погашення основної суми (тіла) кредиту та 432 000,00 грн на погашення комісії.
Відповідно до п. 3.5. Типових умов надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.5. Договору.
Факт надання кредиту підтверджується платіжною інструкцією NTR.78441757.147314.29514 від 03.04.2024, призначення платежу: «Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором №713809222358 від 03.04.2024 за позикою Фізична особа - підприємець Костюков Станіслав Дмитрович», сума: 742 500,00 грн (а.с. 19).
Крім того, кредитні кошти були надані на сплату комісії за надання кредиту в розмірі 7500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією NTR.78441757.147313.29514 від 03.04.2024 р., призначення платежу: «Оплата комісії за рахунок кредитних коштів за договором №713809222358 від 03.04.2024 за позикою Фізична особа - підприємець Костюков Станіслав Дмитрович». Також факт видачі кредиту та користування кредитом підтверджується випискою з рахунку (а.с. 18).
Згідно п. 5.1. Типових умов позичальник зобов'язаний повернути кредит в розмірах і строки, зазначені в Договорі.
Відповідно до умов Договору за користування кредитом та його обслуговування за період з 03.09.2024 (дата виникнення заборгованості) по 17.12.2024 нарахована комісія у сумі 50 606,37 грн. Також на цю дату прострочена заборгованість за тілом кредиту складає 81 268,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору Позивач направив на адресу Відповідача вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором вих.№5546 від 11.11.2024.
Відповідно до інформації з сайту Укрпошти лист за трекномерм 0504090592104, що містить вказану вимогу, повернуто Позивачу через закінчення встановленого терміну зберігання.
Зазначена вимога ФОП Костюковим Станіславом Дмитровичем виконана не була, чим порушені законні права заявника на повернення кредиту.
За розрахунком позивача (а.с. 9) заборгованість ФОП Костюков Станіслав Дмитровича за Кредитним договором станом на 17.12.2024 (включно) становить 700 750,26 грн, з яких: 650 143,89 грн - за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 81 268,00 грн, та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 568 875,89 грн; 50 606,37 грн прострочена заборгованість за комісією.
Доказів погашення суми позову Відповідач на час розгляду справи суду не надав, обставини позову щодо нарахування спірних сум - не спростував.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.
Щодо основної суми боргу.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.
Приписами статей 626 та 627 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено Кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» №713809222358 від 03.04.2024.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, та наддав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 750 000,00 грн, з яких сума 742 500,00 грн зарахована на поточний рахунок відповідача, а сума 7500, 00 грн надана на сплату комісії за надання кредиту.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З матеріалів справи також вбачається, що відповідач скористався кредитними коштами, проте не виконав в повному обсязі свого зобов'язання з повернення кредиту згідно графіку платежів та сплати комісійної винагороди, що підтверджується виписками по рахунку, наданими позивачем до матеріалів справи та не спростовано відповідачем.
Виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Позивач вимагає дострокового повернення, як простроченої заборгованості, так і залишку по тілу кредиту.
Матеріали справи свідчать, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором утворилась та має місце заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 700 750,26 грн, з яких: 650 143,89 грн - за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 81 268,00 грн, та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 568 875,89 грн; 50 606,37 грн прострочена заборгованість за комісією.
Згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач доказів повернення кредитних коштів за Кредитним договором в повному обсязі суду не надав.
А отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача у розмірі 700 750,26 грн, з яких 650 143,89 грн - за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 81 268,00 грн, та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 568 875,89 грн; 50 606,37 грн прострочена заборгованість за комісією, є обґрунтованими.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться Кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» №713809222358 від 03.04.2024 (а.с. 10-12), інформацією про фізичну особу-підприємця (а.с. 15), платіжними інструкціями про перерахування кредитних коштів (а.с. 18-19), випискою по рахунку (а.с 20), вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором вих.№5546 від 11.11.2024 (а.с. 22-24), розрахунком заборгованості (а.с. 9).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Таким чином, інші аргументи сторін, які не висвітлені в цьому рішенні, не мають істотного значення для вирішення справи.
Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити повністю.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідач відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Костюкова Станіслава Дмитровича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070; ідентифікаційний код юридичної особи 14282829) заборгованість за Кредитним договором «Кредит «все БІЗНЕС» № 713809222358 від 03.04.2024 року станом на 17.12.2024 р. включно в розмірі 700 750,26 грн (сімсот тисяч сімсот п'ятдесят гривень 26 коп.), з яких: 650 143,89 грн (шістсот п'ятдесят тисяч сто сорок три гривні 89 коп.) за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 81 268,00 грн (вісімдесят одну тисячу двісті шістдесят вісім гривень 00 коп.), та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 568 875,89 грн (п'ятсот шістдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят п'ять гривень 89 коп.), та 50 606,37 грн (п'ятдесят тисяч шістсот шість гривень 37 коп.) простроченої заборгованості за комісією. Видати наказ.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Костюкова Станіслава Дмитровича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070; ідентифікаційний код юридичної особи 14282829) суму 8 409,00 грн (вісім тисяч чотириста дев'ять гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний 19.05.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.І. Педорич