61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
24.04.2025 Справа №905/1440/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка» (51400, Дніпропетровська область, Павлоградський р-н, м.Павлоград, вул.Соборна, 127, код ЄДРПОУ 31386990)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт Україна» (84500, Донецька область, м.Бахмут, пров.Першотравневий, 165, код ЄДРПОУ 42963180)
про стягнення 8190958,93 грн
Суддя: Паляниця Ю.О.
Секретар судового засідання: Білогубова В.В.
У засіданні брали участь (в режимі відеоконференції):
від позивача: Зекунов А.Е. - адв.
від відповідача: Незнамова Т.О. - адв.
Згідно із ст.216 ГПК України в засіданні
суду оголошувалась перерва з
03.04.2025 до 24.04.2025
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Електроналадка», м.Павлоград звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт Україна», м.Бахмут про стягнення попередньої оплати за невиконані роботи та непоставлене обладнання у розмірі 7058772,72 грн, 775267,21 грн інфляційних втрат та 356919 грн 3% річних.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором будівельного підряду №1469-ЭН від 01.11.2021, внаслідок чого у відповідач зобов'язаний повернути відповідачу попередню оплату. Вказані обставини також стали підставою для нарахування інфляційних збитків та відсотків річних.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.11.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/1440/24, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Відповідач відзиву у встановлений судом строк не надав, у судових засіданнях проти задоволення позову заперечував.
Однак, 06.02.2025 до господарського суду надійшли пояснення б/н від 06.02.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт Україна», у яких представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з посиланням на висновки Господарського суду Донецької області від 03.07.2024 у справі №905/595/24 та зазначаючи, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт Україна» була виготовлена продукція на суму попередньої оплати за договором №1469-ЭН від 01.11.2021, яка знищена внаслідок агресії російської федерації проти України.
Позивач надав відповідь б/н від 17.02.2025 на пояснення відповідача, у якій наполягав на правомірності позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка».
Разом з цим зверненням представник позивача додав до матеріалів справи:
- копію скріну екрану сторінки електронної пошти про направлення 04.03.2022 ОСОБА_1 листа на адресу електронної пошти energoremont.ukraine@gmail.com листа з прикріпленим файлом з назвою « 10-6-79-2022 Енергоремонт України про форс-мажор»;
- скрін екрану сторінки електронної пошти про направлення 10.02.2023 ОСОБА_1 адресату «Енергоремонт Україна» листа з прикріпленим файлом з назвою «Лист №10.6-8.2023 від 10.02.2023»;
- копію листа №10/6-79/2022 від 02.03.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка», у якому адресатом визначений директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт Україна»;
- копію листа №10/6-8/2023 від 10.02.2023 «Повідомлення про розірвання договору та повернення грошових коштів» Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка», у якому адресатом визначений керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт Україна»;
- скрін екрану сторінки електронної пошти про направлення 09.06.2023 Енергоремонт Україна energoremont.ukraine@gmail.com листа адресатам ОСОБА_2, ОСОБА_1 з прикріпленими файлами з назвою «Про надан. серт. ТПП», «Сертифікат 1400-23-1414 Енергоремонт дог.»;
- копію листа №09/06/2023 від 09.06.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт Україна», у якому адресатом визначений директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка», а також наведені адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідач у поясненнях б/н від 24.02.2025, які надійшли до суду 25.02.2025, зазначав, зокрема, про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Електроналадка» не було отримано сертифікат Торгово-промислової палати України чи її регіонального відділення щодо неможливості виконання позивачем договору №1469-ЭН від 01.11.2021.
В свою чергу, на думку відповідача, докази надсилання листів №10/6-79/2022 від 02.03.2022, №10/6-8/2023 від 10.02.2023 на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт Україна» не заслуговують на увагу, оскільки скрін-шоти з електронної пошти не містять супровідного листа, зі змісту якого можна з'ясувати який саме документ надсилається, не містять електронного підпису відповідальної особи. При цьому, згідно з п.15.1 укладеного сторонами правочину повідомлення про розірвання договору повинно відбуватися у письмовому вигляді.
Разом з цим зверненням представник відповідача додав до матеріалів справи:
- копію листа №09/06/2023 від 09.06.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт Україна», у якому адресатом визначений директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка», а також наведені адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
- копії опису вкладення від 26.06.2023 про направлення листа №09/06/2023 від 09.06.2023, сертифікату ТПП, а також конверту, поштової накладної №0813301017228 від 26.06.2023, фіскальних чеків від 26.06.2023, 21.07.2023;
- копії опису вкладення від 15.11.2023 про направлення листа №09/06/2023 від 09.06.2023, сертифікату ТПП, а також поштової накладної №0813301071036 від 15.11.2023, фіскального чеку від 15.11.2023, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0813301071036.
24.04.2025 від позивача надійшли пояснення б/н від 23.04.2025, у яких він наполягав на правильності власного розрахунку суми попередньої оплати, яка підлягає стягненню - 7058772,72 грн.
Щодо заяв по суті спору та поданих сторонами письмових пояснень, доказів.
За приписами ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Пояснення б/н від 06.02.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт Україна» господарським судом не витребовувались та можливість їх самостійного подання господарським процесуальним законодавством не передбачена. Вказані пояснення фактично підміняють собою відзив, оскільки містять заперечення по суті позовних вимог. Разом з тим, станом на дату подання наведених пояснень, строк на подання відзиву закінчився.
Оскільки подання пояснень б/н від 06.02.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт Україна» суд вважає безпідставним, то і відповідь б/н від 17.02.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка» на пояснення відповідача суд також не враховує. З аналогічної причини суд не враховує пояснення б/н від 24.02.2025 відповідача, хоча судом і було запропоновано їх надати.
В свою чергу, пояснення б/н від 23.04.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка» ні на що не впливають та фактично дублюють відомості, що вже були наведені у позові.
Відповідно до ч.ч.2-5, 8 ст.80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Оскільки жодна із сторін не обґрунтувала неможливість подання долучених до пояснень і відповіді на пояснення документів у встановлений строк з причин, що не залежали від неї, враховуючи приписи ст.80 Господарського процесуального кодексу України, такі докази не приймаються судом до уваги.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як свідчать матеріали справи, 01.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Електроналадка» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт Україна» (підрядник) був підписаний договір №1469-ЭН будівельного підряду.
За приписами п.2.1.1 укладеного сторонами правочину підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик, в строки, за процедурою, в об'ємах і за ціною, узгодженими сторонами в договорі поставити замовнику обладнання, та зі своїх матеріалів, матеріальних ресурсів, обладнання, і з використанням обладнання, переданого замовником в монтаж, матеріалів замовника виконати будівельно-монтажні роботи за проектом «Впровадження вузла обробки та зневоднення рідких відходів на ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» (код ДКПП - 33.20), в обсязі згідно з п.2.3.1 договору, відповідно до вимог договору, технічної та проектної документації, а замовник зобов'язується передати підрядникові дозвільну і проектну документацію (в випадках та об'ємі, передбачених договором), прийняти від підрядника належним чином виконані роботи, поставлене обладнання і оплатити їх за ціною, за процедурою і згідно зі строками, визначеними договором.
Ціна договору складає 27113674,65 грн, крім того ПДВ 20% - 5422734,93 грн, всього 32536409,58 грн з ПДВ та визначена в кошторисній документації (додаток №3) до договору (п.4.1 договору №1469-ЭН від 01.11.2021 в редакції додаткової угоди від 01.03.2022).
Згідно з графіком виконання договору (додаток №2 до договору в редакції додаткової угоди від 01.03.2022) роботи мали бути розпочаті 01.12.2021 і завершені 31.10.2022.
Договір набуває чинності з моменту підписання замовником і підрядником і діє до 31.12.2022, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх взятих на себе зобов'язань, включаючи гарантійні зобов'язання підрядника (п.17.1 укладеного сторонами правочину).
Відповідно до ч.1 ст.843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (ч.2 ст.844 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч.1 ст.854 вказаного кодексу, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
За змістом п.5.1.1.1 договору №1469-ЭН від 01.11.2021 замовник здійснює попередню оплату в загальному розмірі 25% від ціни договору, що становить 6881692,56 грн, крім того ПДВ 20% - 1376338,51 грн, всього 8258031,07 грн для використання перерахованих грошових коштів підрядником на закупку обладнання, матеріалів, виконання робіт.
Як свідчать матеріали справи, позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти у розмірі 8258031,07 грн в якості попередньої оплати, що підтверджується платіжними дорученнями: №2330263 від 10.12.2021 на суму 1000000 грн, №2283809 від 12.11.2021 на суму 900000 грн, №2300093 від 26.11.2021 на суму 850000 грн, №2318336 від 03.12.2021 на суму 700000 грн, №2337988 від 17.12.2021 на суму 540000 грн, №2395467 від 21.01.2022 на суму 500000 грн, №2383204 від 14.01.2022 на суму 490630 грн, №2291222 від 19.11.2021 на суму 470000 грн, №2395466 від 21.01.2022 на суму 450399,07 грн, №2337989 від 17.12.2021 на суму 386100 грн, №2383205 від 14.012022 на суму 321370 грн, №2383207 від 14.01.2022 на суму 316632 грн, №2304243 від 30.11.2021 на суму 311512,34 грн, №2346506 від 24.12.2021 на суму 220630 грн, №2304242 від 30.11.2021 на суму 220630 грн, №2383206 від 14.01.2022 на суму 188726,41 грн, №2304238 від 30.11.2021 на суму 84528 грн, №2337987 від 17.12.2021 на суму 73900 грн, №2383208 від 14.01.2022 на суму 50273,59 грн, №2304236 від 30.11.2021 на суму 50000 грн, №2337986 від 17.12.2021 на суму 49370 грн, №2304237 від 30.11.2021 на суму 32290,29 грн, №2304235 від 30.11.2021 на суму 15473,46 грн, №2304239 від 30.11.2021 на суму 14885,60 грн, №2304240 від 30.11.2021 на суму 8838 грн, №2300094 від 26.11.2021 на суму 8742 грн, №2304241 від 30.11.2021 на суму 3100,31 грн.
За твердженнями позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт Україна» виконало частину робіт за договором на суму 2515986,63 грн (фактично з наведених нижче документів - 2515986,93 грн), що, як вказує позивач, підтверджується:
- видатковими накладними: №15 від 16.12.2021 на суму 369600 грн, №17 від 20.12.2021 на суму 749760 грн, №18 від 22.12.2021 на суму 176880 грн; №1 від 24.01.2022 на суму 21648 грн, №6 від 11.02.2022 на суму 21780 грн,
- актами приймання виконаних будівельних робіт №01 від 24.12.2021 за грудень 2021 на суму 178429,31 грн, №02в від 24.12.2021 за грудень 2021 на суму 280968,80 грн, №3 від 31.01.2022 за січень 2022 на суму 263266,06 грн, №05 від 28.02.2022 за лютий 2022 на суму 95260,46 грн, №06в від 28.02.2022 за лютий 2022 на суму 154628,82 грн,
- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 31.01.2022 на суму 203765,48 грн.
В свою чергу, позивач на виконання п.5.1.1.5 договору №1469-ЭН від 01.11.2021 здійснив оплату фактично поставленого підрядником і прийнятого замовником обладнання на загальну суму 1316728,58 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №2408586 від 04.02.2022 на суму 277200 грн, №2422439 від 11.02.2022 на суму 562320 грн, №2422440 від 11.02.2022 на суму 132660 грн, №2437045 від 18.02.2022 на суму 133821,98 грн, №2437046 від 18.02.2022 на суму 210726,60 грн.
Отже, як зазначає позивач, різниця між фактично виконаними роботами та перерахованими коштами становить 7058772,72 грн (8258031,07 грн - 2515986,93 грн + 1316728,58 грн).
В свою чергу, до позовної заяви позивач додав лист №09/06/2023 від 09.06.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт Україна», у якому підрядник повідомляв про отримання ним сертифікату Донецької торгово-промислової палати щодо засвідчення форс-мажорних обставин.
У сертифікаті №1400-23-1414 (вих. №117/12.1-17-03 від 22.03.2023) зазначалось, що Донецька торгово-промислова палата засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні із 05:30 год. 24.02.2022, активні бойові дії у м.Бахмут Донецької області та неможливість здійснювати господарську діяльність, Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт Україна» щодо обов'язку (зобов'язання): поставити обладнання та виконати будівельно-монтажні роботи (згідно з графіком виконання договору) за проектом «Впровадження вузла обробки та зневоднення рідких відходів на ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» за адресою: 85621, Донецька область, Покровський район, с.Вовченка, вул.Нагорна, 1А. Термін - з 31.03.2022. За договором будівельного підряду №1469-ЭН від 01.11.2021.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу приписів п.5 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Відповідно до ст.86 наведеного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, враховуючи зміст ст.129 Конституції України, ст.ст.13, 162 Господарського процесуального кодексу України при зверненні до суду з розглядуваним позовом позивачем повинно бути доведено, зокрема, факт невиконання підрядником обумовлених укладеним сторонами правочину підрядних робіт та наявність правових підстав, зокрема, для стягнення грошових коштів попередньої оплати.
Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами ч.1 ст.846 наведеного кодексу строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Згідно з графіком виконання договору (додаток №2 до договору в редакції додаткової угоди від 01.03.2022) роботи мали бути розпочаті 01.12.2021 і завершені 31.10.2022.
За поясненнями позивача, обумовлені договором №1469-ЭН від 01.11.2021 роботи, в тому числі, на суму сплаченої позивачем попередньої оплати, Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт Україна» у повному обсязі не виконані.
Згідно зі ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша). Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частина друга).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).
За приписами ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України та ч.7 ст.180 Господарського кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Як вказувалось судом, в силу вимог п.17.1 договору №1469-ЭН від 01.11.2021 він набуває чинності з моменту підписання замовником і підрядником і діє до 31.12.2022, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх взятих на себе зобов'язань, включаючи гарантійні зобов'язання підрядника.
При цьому, з аналізу наведених вище правових норм слідує, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі ст.599 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.202 Господарського кодексу України такою підставою є виконання, проведене належним чином.
Поняття «строк дії договору» та «строк виконання зобов'язання» не є тотожними. Слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов'язань, визначених ним. Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов'язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов'язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов'язання (аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 28.12.2020 у справі №910/5418/19).
З огляду на те, що закон не передбачає такої підстави припинення зобов'язання, як закінчення строку дії договору щодо зобов'язання, яке залишилося невиконаним, після закінчення строку дії укладеного між сторонами договору можливим є виконання (щонайменше часткове) відповідачем робіт за цим договором та їх прийняття позивачем (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №910/9072/17).
Доказів виконання відповідачем умов договору №1469-ЭН від 01.11.2021 у повному обсязі матеріали справи не містять, так само і не містять матеріали розглядуваного спору доказів розірвання або відмови від договору, або визнання його в судовому порядку недійсним.
Як зазначалось судом, докази листування позивача з відповідачем, в тому числі щодо розірвання договору, були надані до суду з порушенням строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України.
Неможливість їх подання у встановлений строк позивач не обґрунтував, внаслідок чого з огляду на приписи ч.8 ст.80 Господарського процесуального кодексу України вони не приймаються судом до розгляду.
В силу норм ст.849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Отже, у наведеній нормі цивільного законодавства України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме:
- підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (ч.2);
- очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (ч.3);
- відмова замовника від договору до закінчення робіт з виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (ч.4).
Відповідно, правові наслідки відмови замовника від договору підряду на підставі ст.849 Цивільного кодексу України є різними.
Законність відмови замовника від договору підряду на підставі ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України у разі недоведення порушень умов договору підряду з боку підрядника не може бути виправдана безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі ч.4 цієї норми (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №911/1433/18, від 16.03.2020 у справі №910/2051/19).
Вочевидь, позивач не зацікавлений у подальшому виконанні робіт, зважаючи на місцезнаходження об'єкту, щодо якого виконувались роботи, у безпосередній близькості до зони ведення активних бойових дій.
Однак, це не скасовує обов'язку сторін вжити належних заходів для припинення договірних зобов'язань.
Очевидного звернення позивача до відповідача з посиланням на підстави, які визначені законом і договором та надають замовнику право на повернення попередньої оплати, матеріали справи не містять.
За таких обставин, зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт Україна» про стягнення попередньої оплати за невиконані роботи та непоставлене обладнання у розмірі 7058772,72 грн.
Щодо заявлених позивачем сум про стягнення 775267,21 грн інфляційних втрат та 365919 грн 3% річних, то такі вимоги підлягають залишенню без задоволення як такі, що мають похідний характер від вимог про стягнення попередньої оплати у розмірі 7058772,72 грн.
З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт Україна» підлягають залишенню без задоволення у повному обсязі.
06.02.2025 відповідач звертався до суду з клопотанням б/н від 06.02.2025 про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка» без руху з посиланням на те, що відповідний позов не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 06.03.2025 суд розглянув вказане клопотання відповідача та вирішив відмовити у його задоволенні у зв'язку з недостатньою обґрунтованістю, про що постановив ухвалу без оформлення окремого документа із занесенням відповідного рішення до протоколу судового засідання.
При цьому, суд виходив з того, що вказане клопотання відповідача містить посилання на численні нормативно-правові акти України і судову практику. При цьому, відповідачем не зазначено які саме російськомовні фрагменти містить позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка» і яким чином це перешкоджає Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт Україна» у сприйнятті тексту.
Слід також зазначити, що вирішення питання про наявність або відсутність підстав для залишення позовної заяви без руху є прерогативою суду, яка не залежить від клопотань сторін.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 05:30 24.02.2022 на території України введено воєнний стан строком на 30 діб, дія якого неодноразово продовжувалась і триває на теперішній час.
У відповідності до спільного розпорядження голови та керівника апарату суду №6-р від 25.05.2023, з урахуванням рішення №1 від 13.06.2022 зборів суддів Господарського суду Донецької області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, продовжено особливий режим роботи суду (дистанційно або в приміщенні суду (за необхідності та в умовах безпеки), тимчасове обмеження доступу до приміщення суду.
Приймаючи до уваги наведене, а також безпекову ситуацію у м.Харкові, справу розглянуто з об'єктивних причин з перевищенням строків, визначених Господарським процесуальним кодексом України.
За вказаних обставин також повний текст рішення складено 16.05.2025.
Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 98291,50 грн підлягає віднесенню на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги залишити без задоволення.
Вступну та резолютивну частини рішення складено 24.04.2025.
Повний текст рішення складено 16.05.2025.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ю.О.Паляниця