вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
19.05.2025м. ДніпроСправа № 904/2490/25
за заявою Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до осіб, які можуть отримати статус учасників справи:
відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбудінвестком", м. Дніпро
відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альянс Д", м. Миколаїв
про забезпечення позову до подачі позову.
Суддя Бєлік В.Г.
Без участі представників сторін.
Дніпровська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою (до подачі позовної заяви) до осіб, які можуть отримати статус учасників справи: відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбудінвестком" та відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альянс Д" про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
1. Заборонити будь-яким особам вчиняти дії спрямовані на відчуження приміщення (група приміщень) № 71 в будинку № 17 по вулиці Лисиченко Марії в місті Дніпрі (РНОНМ: 2850110512020), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Стройбудінвестком" код ЄДРПОУ: 44749540 на підставі акту приймання-передачі, серія та номер: 960,961, виданий 04.12.2023, видавник: Перепеченко Н.А. та ТОВ "Стройбудінвестком" у будь-який спосіб, зокрема шляхом проведення електронних торгів.
2. Заборонити будь-яким особам вчиняти дії спрямовані на реєстрацію права власності на приміщення (група приміщень) № 71 в будинку № 17 по вулиці Лисиченко Марії в місті Дніпрі (РНОНМ: 2850110512020), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Стройбудінвестком" код ЄДРПОУ: 44749540 на підставі акту приймання-передачі, серія та номер: 960,961, виданий 04.12.2023, видавник: Перепеченко Н.А. та ТОВ "Стройбудінвестком".
3. Зупинити продаж приміщення (група приміщень) № 71 в будинку № 17 по вулиці Лисиченко Марії в місті Дніпрі (РНОНМ: 2850110512020), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Стройбудінвестком" код ЄДРПОУ: 44749540 на підставі акту приймання-передачі, серія та номер: 960,961, виданий 04.12.2023, видавник: Перепеченко Н.А. та ТОВ "Стройбудінвестком", Лот №573729.
4. Заборонити ДП "СЕТАМ" або будь-якому його регіональному відділенню проводити електронні торги, щодо продажу приміщення (група приміщень) № 71 в будинку № 17 по вулиці Лисиченко Марії в місті Дніпрі (РНОНМ: 2850110512020), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Стройбудінвестком" код ЄДРПОУ: 44749540 на підставі акту приймання-передачі, серія та номер: 960,961, виданий 04.12.2023, видавник: Перепеченко Н.А. та ТОВ "Стройбудінвестком".
Заява про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована на наступним.
Забезпечення позову направлене на охорону прав та інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідачів і не є обмеженням права власності особи в повній мірі та носить тимчасовий характер. У разі, якщо до закінчення розгляду справи Нежитлове приміщення буде реалізовано, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів останнього. Таким чином, на даний час єдиним способом захисту законних прав та інтересів позивача є вжиття заходів забезпечення даного позову.
Заявник вважати, що за відсутності вжиття заходів забезпечення позову, Нежитлове приміщення може бути повторно відчужене за результатами електронних торгів на користь третіх осіб.
Крім цього, в разі відчуження Нежитлового приміщення за результатами електронних торгів, збільшиться суб'єктний склад учасників справи та добросовісний набувач буде змушений приймати участь у судових засіданнях, що спричинить неочікувані та несприятливі наслідки для останнього. Оскільки, потенційний добросовісний набувач, під час участі в електронних торгах з реалізації Нежитлового приміщення, не володіє інформацією про наявність спору щодо такого приміщення.
За відсутності вжиття заходів забезпечення позову, Нежитлове приміщення може бути повторно відчужено за результатами електронних торгів на користь третіх осіб.
Господарський суд вважає, що заява Дніпровської міської ради про забезпечення позову підлягає задоволенню з огляду на таке.
Так, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
За змістом статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" від 17.07.2008 Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до частини 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливого порушення майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Системний аналіз положень частини 1 статті 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням зазначених принципів, які виражені також у статтях 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб'єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою.
В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися так, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).
Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони в процесі зобов'язані у процесуальній формі довести свою правоту за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.
Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення або неможливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, без наведення відповідного обґрунтування та доказів не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Із доданих до заяви про забезпечення позову документів вбачається, що Господарським судом Дніпропетровської області у справі №904/5014/24 прийнято 27.12.2024 рішення, яким з ТОВ «Стройбудінвестком» на користь ТОВ «Компанія Альянс Д» стягнуто заборгованість в загальному розмірі 647 011,06 грн.
На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2024 видано 17.01.2025 виконавчий документ.
Виконавчий документ пред'явлено приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко С.Г. на примусове виконання. В свою чергу, приватним виконавцем 11.02.2025 відкрито виконавче провадження № 77172255, в рамках якого здійснюються заходи примусового виконання у вигляді реалізації Нежитлового приміщення на електронному аукціоні (лот № 573729).
На онлайн-аукціоні ОреnМагкеt Державного підприємства "Сетам" наявний лот № 573729 з реалізації нежитлового приміщення (група приміщень), загальною площею 145.2 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2850110512020, за адресою: м. Дніпро, вул. Лисиченко Марії, буд. 17, прим. 71 (далі - Нежитлове приміщення). Проведення аукціону призначено на 09.05.2025.
Заявник зауважив, що серед учасників електронного аукціону, учасники під номерами 11, 13 та 14 вже зареєстровані. Тобто, цими учасниками вже сплачено гарантійний внесок, в наслідок чого, таких учасників допущено до участі в електронному аукціоні.
Станом на час розгляду заяви електронні торги з реалізації Нежитлового приміщення зупинені на підставі постанови про відкладення проведення виконавчих дій.
Дніпровська міська рада вважає, що є підстави для подання заяви про забезпечення позову шляхом зупинення продажу (реалізації) майна та шляхом заборони вчиняти певні дії відносно Нежитлового приміщення, з наступних підстав.
Заявник стверджує, що підставою вибуття із комунальної власності територіальної громади Нежитлового приміщення у 2012 році, в силу Закону, могла бути лише приватизація шляхом викупу, продажу на аукціоні або продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону. Крім цього, таке вибуття мало супроводжуватись волевиявленням територіальної громади у формі рішення органу приватизації. А єдиною підставою, для реєстрації права власності, за наслідками відчуження, могли бути лише договір купівлі-продажу, який укладений між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також акт приймання-передачі зазначеного майна.
Проте, жодних рішень у будь-якій формі про відчуження Нежитлового приміщення по сьогоднішній день органами місцевого самоврядування не приймалось.
Більше того, відповідно до листа департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради від 09.05.2025, повідомлено, що розпорядження міського голови від 25.12.2012 № 923/3-р, яке нібито стало підставою для видачі свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення, не обліковується.
Отже, розпорядження, на підставі якого нібито видано свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення, видане 25.12.2012 виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради не приймалось. Внаслідок чого, такого свідоцтва не існує.
Крім цього, свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення від 25.12.2012 не підписано державним реєстратором і не засвідчено печаткою, у відповідності до ч. 2 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в редакції від 12.12.2012.
Дніпровська міська рада, як розпорядник комунального майна на території міста Дніпро, є суб'єктом, уповноваженим на здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною комунальної власності територіальної громади на території міста Дніпра, та зобов'язана здійснювати захист комунальних майнових прав.
Дніпровська міська рада вважає за доцільне застосувати захід забезпечення позову у вигляді заборони будь-яким особам вчиняти дії спрямовані на відчуження Нежитлового приміщення у будь-який спосіб, зокрема шляхом проведення електронних торгів, а також на реєстрацію права власності на Спірну квартиру, яке належить на праві приватної власності ТОВ "Стройбудінвестком", зупинення продажу Нежитлового приміщення, шляхом заборони ДП "СЕТАМ" або будь-якому його регіональному відділенню проводити електронні торги, щодо продажу Нежитлового приміщення.
Відповідно до п. 4, п.6 ст.137 господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупинення продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту.
Предметом позову, який буде в подальшому поданий, є вимога Дніпровської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно та зняття з нього арешту.
Застосування зазначених у заяві заходів відповідають встановленим у Господарському процесуальному кодексі України та пов'язані з обставинами, на які заявник посилається в обґрунтування заяви про вжиття заходів до забезпечення позову
Отже, з урахуванням вимог статей 74 та 136 Господарського процесуального кодексу України заявник надав суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язують необхідність застосування заходів до забезпечення позову в господарському процесі. При цьому, заявником доведено, що існує реальна загроза ефективного захисту, що істотно ускладнить виконання рішення господарського суду в частині відновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника.
З огляду на викладене, суд вважає, що запропонований заявником захід забезпечення позову є обґрунтованим та спроможним забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, з яким заявник має намір звернутися до суду.
Суд вбачає наявність зв'язку між зазначеним заходом забезпечення позову і предметом спору, співмірність заходу із заявленими позивачем вимогами. Вжиття наведеного заходу забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначеного заходу забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення господарського суду в разі прийняття його на користь позивачів.
Враховуючи характер спору та надані заявником докази, суд вважає, що спосіб забезпечення позову, викладений вище, не містить обмеження/позбавлення права користування, не призведе до втручання у звичайну діяльність інших осіб чи, до погіршення стану майна, відповідає критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності та запровадить дії, наявність яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Суд вважає, що в разі відчуження Нежитлового приміщення за результатами електронних торгів, збільшиться суб'єктний склад учасників справи та добросовісний набувач буде змушений приймати участь у судових засіданнях, що спричинить неочікувані та несприятливі наслідки для останнього, у зв'язку з чим, суд доходить висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову у повному обсязі.
Суд зазначає, що при розгляді заяв про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. До предмету дослідження на цій стадії входить лише питання про те, чи можуть наведені в заяві обставини та подані заявниками докази ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Керуючись ст. ст. 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову до подачі позову - задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову, а саме:
а) Заборонити будь-яким особам вчиняти дії спрямовані на відчуження приміщення (група приміщень) № 71 в будинку № 17 по вулиці Лисиченко Марії в місті Дніпрі (РНОНМ: 2850110512020), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Стройбудінвестком" код ЄДРПОУ: 44749540 на підставі акту приймання-передачі, серія та номер: 960,961, виданий 04.12.2023, видавник: Перепеченко Н.А. та ТОВ "Стройбудінвестком" у будь-який спосіб, зокрема шляхом проведення електронних торгів.
б) Заборонити будь-яким особам вчиняти дії спрямовані на реєстрацію права власності на приміщення (група приміщень) № 71 в будинку № 17 по вулиці Лисиченко Марії в місті Дніпрі (РНОНМ: 2850110512020), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Стройбудінвестком" код ЄДРПОУ: 44749540 на підставі акту приймання-передачі, серія та номер: 960,961, виданий 04.12.2023, видавник: Перепеченко Н.А. та ТОВ "Стройбудінвестком".
в) Зупинити продаж приміщення (група приміщень) № 71 в будинку № 17 по вулиці Лисиченко Марії в місті Дніпрі (РНОНМ: 2850110512020), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Стройбудінвестком" код ЄДРПОУ: 44749540 на підставі акту приймання-передачі, серія та номер: 960,961, виданий 04.12.2023, видавник: Перепеченко Н.А. та ТОВ "Стройбудінвестком", Лот №573729.
г) Заборонити ДП "СЕТАМ" або будь-якому його регіональному відділенню проводити електронні торги, щодо продажу приміщення (група приміщень) № 71 в будинку № 17 по вулиці Лисиченко Марії в місті Дніпрі (РНОНМ: 2850110512020), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Стройбудінвестком" код ЄДРПОУ: 44749540 на підставі акту приймання-передачі, серія та номер: 960,961, виданий 04.12.2023, видавник: Перепеченко Н.А. та ТОВ "Стройбудінвестком".
3. Дана ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2025 у справі № 904/2490/25 є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її прийняття, тобто з 19.05.2025, та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Дана ухвала підлягає обов'язковому виконанню на всій території України з моменту її винесення.
4. Строк пред'явлення даної ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2025 у справі № 904/2490/25 до виконання становить три роки, тобто до 20.05.2028.
5. Стягувачем у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2025 у справі № 904/2490/25 є Дніпровська міська рада (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, про-т Дмитра Яворницького, буд. 75; код ЄДРПОУ 26510514).
6. Боржником у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2025 у справі № 904/2490/25 є відповідач - 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройбудінвестком" (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 18, кв. 10; код ЄДРПОУ 44749540).
7. Боржником у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2025 у справі № 904/2490/25 є відповідач - 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Альянс Д" (54002, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, буд. 108/7, офіс 808; код ЄДРПОУ 41176675).
Ухвала набирає законної сили у відповідності до приписів ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачений ст.ст.254 - 258 Господарського процесуального кодексу України.
Текст ухвали складено та підписано - 19.05.2025.
Суддя В.Г. Бєлік