вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у видачі судового наказу
19.05.2025м. Дніпро№ 904/2471/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Бєлік В.Г., розглянувши заяву:
заявник: Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївський області, м. Миколаїв
боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ", м. Дніпро
про видачу судового наказу за вимогою про розірвання договору та стягнення заборгованості у розмірі 3 760,00 грн.
До Господарського суду Дніпропетровської області 15.05.2025 надійшла заява Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївський області (далі - Заявник) про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (далі-Боржник) заборгованості у розмірі 3 760,00 грн. та розірвання договору № 247/05-ІТ від 19.05.2023.
Судом перевірено зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За результатами такої перевірки встановлено, що заява про видачу судового наказу підсудна Господарському суду Дніпропетровської області.
Водночас, розглянувши заяву та подані Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївський області докази, суд приходить до висновку про необхідність відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу з таких підстав.
Відповідно до приписів статті 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Згідно частини першої статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 150 Господарського процесуального кодексу України наведено вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу. Заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
У заяві повинно бути зазначено, зокрема: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Враховуючи викладене, суд зауважує, що судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших (письмових) документів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а заявник має обґрунтувати свої вимоги та надати до суду належні, в розумінні статті 76 ГПК України, докази, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Господарський суд, разом з тим, наголошує, що згідно частини другої статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наявність спору про право, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором).
Як вбачається з аналізу норм процесуального законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків.
Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті (пункт 7 частини першої статті 155 ГПК України), а процесуальний механізм наказного провадження не вимагає від суду встановлення підстав для повернення забезпечення виконання договору у зв'язку з його розірванням з мотивів наявності форсмажорної обставини.
Обставини, які свідчать про безспірність вимог, є обов'язковою умовою наказного провадження, так як у протилежному випадку суд, буде здійснювати розгляд вимог у порядку, який притаманний для позовного провадження, що суперечить цільовому призначенню інституту наказного провадження.
Як вбачається із поданої заяви, Заявник звертається до суду із вимогами про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості та розірвання договору № 247/05-ІТ від 19.05.2023 про закупівлю бензину автомобільного за скретч-картами на загальну вартість 878 504,67 грн, крім того ПДВ - 61 495,33 грн разом з ПДВ - 940 000,00 грн., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “ІНТЕКС ІНВЕСТ» та Головним управлінням Держпродспоживслужби в Миколаївській області.
Згідно статті 148 Господарський процесуальний кодекс України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Таким чином, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачена видача судового наказу щодо вимоги про розірвання договору.
Крім того, суд зазначає, що з 18 жовтня 2023 року вступив в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 №3200-IX. Зокрема, приписами частинами шостої статті 6 ГПК України (у редакціїї Закону з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 170 ГПК України.
За змістом пункту 1 частини першої вищевказаної норми будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Зазначені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи адвокатом, зокрема шляхом подання документів до суду через електронні кабінети в ЄСІТС або в паперовій формі.
Суд зазначає, що у поданій заявником заяві про видачу судового наказу відсутні відомості про наявність або відсутність у заявника та боржника електронного кабінету.
Згідно пунктів 1, 3 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (частина друга статті 152 ГПК України).
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївський області щодо видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" заборгованості у розмірі 3 760,00 грн. та розірвання договору № 247/05-ІТ від 19.05.2023.
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись статтями 150, 152 - 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити Головному управлінню Держпродспоживслужби в Миколаївський області у задоволенні заяви про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" заборгованості у розмірі 3 760,00 грн. та розірвання договору № 247/05-ІТ від 19.05.2023.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 19.05.2025.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.Г. Бєлік