вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у видачі судового наказу
19.05.2025м. Дніпро№ 904/2469/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Колісник І.І., розглянувши заяву:
заявник: Управління культури та молоді Мелітопольської міської ради Запорізької області, м. Запоріжжя
боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест", м. Дніпро
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 39 950,00 грн,
До Господарського суду Дніпропетровської області 15.05.2025 через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи надійшла заява Управління культури та молоді Мелітопольської міської ради Запорізької області про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" заборгованості у сумі 39950,00 грн.
Подана заява обґрунтована порушенням боржником зобов'язань за договором поставки № СК25/216 від 10.04.2023 (далі - договір) щодо передачі у власність заявника товару (нафтопродуктів) на суму 39950,00 грн.
Судом перевірено зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За результатами перевірки встановлено, що заява про видачу судового наказу підсудна Господарському суду Дніпропетровської області.
Водночас суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу з огляду на таке.
Частиною другою статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наявність спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи з характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги (пункт 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження").
Отже, Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість задоволення заяви про видачу судового наказу лише за умови безспірності вимог. Відповідно заявник, крім іншого, має додати документи, що вказують на правильність та безспірність грошових сум.
Згідно з пунктами 1, 8 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
За змістом частини другої статті 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) (п. 2); вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються (п. 4); перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги (п. 5).
Серед документів, які додаються до заяви про видачу судового наказу, мають бути також інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обгрунтовує свої вимоги (п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України).
Всупереч пункту 2 частини другої статті 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві зазначене не повне, а скорочене найменування боржника.
Відповідно до пунктів 1.1 - 1.5 договору, долученого заявником до заяви про видачу судового наказу, боржник прийняв на себе зобов'язання передати заявнику-покупцю у власність нафтопродукти (Бензин А-95 у кількості 850 л), які будуть використовуватися для вироблення електричної енергії (пальне для роботи дизельних генераторів) а заявник зобов'язався сплатити та прийняти вказаний товар, відпуск яких здійснюється за довірчими документами (скретч-картки).
Підпунктом 4.5.1 пункту 4.5 договору передбачено, що разом з випискою накладної на товар постачальник зобов'язаний передати покупцю, а покупець зобов'язаний отримати від постачальника довірчі документи (скетч-картки) на придбану кількість ПММ.
З долученої до заяви платіжної інструкції № 7 від 10.04.2023 на суму 39950,00 грн убачається, що заявник здійснив повну оплату товару за договором.
На суму здійсненої оплати боржник передав, а заявник прийняв визначений договором товар - бензин А-95 у кількості 850 л вартістю 39950,00 грн, що підтверджується наданою заявником підписаною сторонами видатковою накладною № 0025/0000455 від 10.04.2023 на суму 39950,00 грн, в якій указаний регіон дії скретч-карт - Україна.
За умовами підпункту 5.2.1 пункту 5.2 договору передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки.
Скретч-карта є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін за погашеними скретч-картками вважаються виконаними. При цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено у скретч-картці (пп. 5.2.2 п. 5.2 договору).
Пунктом 5.3 договору визначено умови постачання товару - самовивезення; покупець зобов'язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документа, який зазначений на довірчому документі.
Заявник зазначає, що ним було отримано скретч-картки на пальне, однак заправку паливом відповідно до умов договору боржником здійснено не було. У зв'язку з цим на його адресу було направлено вимогу про забезпечення відпуску пального або повернення коштів за невикористані скретч-картки. Утім, за твердженням заявника, жодної відповіді на зазначений лист не надано, зобов'язання залишаються не виконаними, що призвело до виникнення заборгованості боржника перед заявником у сумі 39950,00 грн.
Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
За змістом пункту 5.1 договору строк поставки товару - до закінчення терміну дії довірчого документа (скретч-картки).
За приписами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Всупереч пункту 5 частини другої, пункту четвертому частини третьої статті 150 Господарського процесуального кодексу України заявником не долучено до заяви: скретч-карток на отримання нафтопродуктів з указаними термінами їх дії, що унеможливлює визначення строку поставки товару; доказів звернення довірених осіб заявника-покупця на АЗС боржника та відмови у видачі пального; доказів наявності самої вимоги заявника до боржника про забезпечення відпуску пального або повернення коштів за невикористані скретч-картки, а також належних та допустимих доказів її направлення на адресу боржника.
Долучене до заяви рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 6903500112664 унеможливлює встановлення змісту цього відправлення, адресованого Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест".
Докази надсилання вказаної вимоги мають істотне правове значення. Невиконання постачальником своїх безпосередніх обов'язків з поставки товару за умов попередньої його оплати не трансформує автоматично ці зобов'язання у грошові, що вбачається з нормативних приписів частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, згідно з якою якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Тож доданими до заяви про видачу судового наказу доказами не підтверджується настання строку виконання боржником зобов'язання щодо передачі заявнику нафтопродуктів на суму 39950,00 грн, а також порушення права грошової вимоги та її безспірність.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1 8, 9 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).
У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 150, 152-154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити Управлінню культури та молоді Мелітопольської міської ради Запорізької області у видачі судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про стягнення 39950,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 19.05.2025 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І. Колісник