вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
16.05.2025м. ДніпроСправа № 905/123/25
За позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» (51500 Дніпропетровська область, Павлоградський район, м. Тернівка, вул. Героїв України, буд. 33, код ЄДРПОУ 33959754)
про стягнення 198 885 гривень
Суддя Дичко В.О.
Без виклику (повідомлення) учасників справи.
Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» про стягнення штрафу в сумі 198 885 гривень.
Судові витрати просить покласти на відповідача.
Розгляд справи просить здійснити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позову посилається на неправильне зазначення Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» маси вантажу у вагоні № 53125589 у залізничній накладній № 49546807, унаслідок чого позивачем нараховано штраф у сумі 198 885 гривень.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.02.2025 у справі № 905/123/25 позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» про стягнення штрафу в сумі 198 885 грн з доданими до неї матеріалами передано до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/123/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2025 залишено без задоволення заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» із запереченнями проти розгляду справи № 905/123/25 за правилами спрощеного позовного провадження.
10 квітня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшла заява про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву. В обґрунтування поданої заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» посилається на те, що виробнича діяльність підприємства зупинена згідно з наказом № 1009/2 від 10.09.2024, представник відповідача перебуває на території Донецької області, де відбуваються постійні перебої зі світлом та послугами Інтернету, а для подання відзиву у справі представнику необхідно було опрацювати великий обсяг документів, які знаходяться на іншій території, ніж представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ». За таких умов у відповідача не було змоги надати обґрунтований відзив у встановлений строк з поважних, на думку представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ», причин, тому просить поновити строк для подання відзиву на позовну заяву у справі № 905/123/25.
Також 10.04.2025 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшов відзив, в якому заперечує проти позовної заяви та просить відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву, поновлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, прийнято до розгляду відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» на позовну заяву (з додатками).
14 квітня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшла відповідь на відзив. Акціонерне товариство «Українська залізниця» заперечує проти доводів, наведених у відзиві на позовну заяву, просить задовольнити позов.
29 квітня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
02 травня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшли додаткові пояснення.
14 травня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» надійшли додаткові пояснення.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 «Розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження» цього Кодексу.
Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані письмові докази, господарський суд
Предметом доказування в даній справі є обставини укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, умови цього договору, строк його дії, наявність порушень при оформленні залізничної накладної, обґрунтованість нарахування штрафу, наявність підстав для зменшення розміру штрафу.
30 червня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» (код ЄДРПОУ 33959754) звернулось до Акціонерного товариства «Українська залізниця» із заявою № 33959754/2020-001 про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (а.с. 64). Указана заява підписана кваліфікованим електронним підписом директора відповідача Долбієва Юрія Миколайовича 30.06.2020, що є датою приєднання до договору від 25.02.2020 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (а.с.23-27, далі - Договір).
Повідомленням № 48-33959754/2020-0001 від 30.06.2020 (а.с. 64) Акціонерне товариство «Укрзалізниця» (далі - перевізник) засвідчило прийняття від Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» (код ЄДРПОУ 33959754, далі - замовник) заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору.
Відповідно до пункту 1.1 Договору предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагона для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.
У розумінні Договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона перевізника не є орендною платою.
Згідно з пунктом 1.4 Договору надання послуг за Договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
На підставі абзацу 1 пункту 1.5 Договору Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно з пунктом 1.6 Договору Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).
Відповідно до пункту 1.7 Договору Договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти Договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти Договір, друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами Договору.
Згідно з пунктом 1.9 Договору перевізник, за результатом розгляду заяви (акцепту), направляє замовнику у власній інформаційній системі перевізника повідомлення з накладенням КЕП:
- або про мотивоване повернення без розгляду заяви (акцепту) із зазначенням причин для такого повернення;
- або про дату укладення договору, присвоєння замовнику коду замовника як платника, коду вантажовідправника/вантажоодержувача. Код платника є номером Договору з замовником.
До отримання повідомлення про укладення Договору друга сторона має право відкликати свою заяву (акцепт) про прийняття пропозиції укласти Договір.
На підставі пункту 1.10 Договору Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником інформаційного повідомлення про укладення Договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1 Договору
Згідно з абзацом 1 підпункту 2.1.9 пункту 2.1 Договору одним із обов'язків замовника є забезпечувати належне оформлення перевізних та платіжних документів із зазначенням коду платника замовника.
Відповідно до пункту 7.3 Договору строк позовної давності за вимогами перевізника до замовника, що випливають з правовідносин сторін за Договором, становить один рік.
Згідно з пунктом 12.1 Договору Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення Договору, здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення Договору. На звернення замовника умови Договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію.
Судом установлено, що в липні 2024 року за накладною № 49546807 (а.с. 28) зі станції Курахівка Донецької залізниці відповідачем здійснено відправлення вагона № 53125589 з вантажем «вугілля кам'яне» на станцію Бурштин Львівської залізниці.
На підставі накладної № 49546807 масу вантажу визначено відправником на вагонних вагах (150 т), заводський № 04071036. При цьому в матеріалах справи № 905/123/25 відсутній технічний паспорт цього засобу ваговимірювальної техніки.
Вантажовідправником є Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ».
По прибуттю вагона № 53125589 на станцію Чаплине Придніпровської залізниці, на підставі акта загальної форми № 32 від 10.07.2024 (а.с. 33) при контрольному зважуванні на вагонних вагах (150 т), заводський № 1465 (державна повірка 02.07.2024, а.с. 37-39), виявлено, що маса вантажу, зазначена в накладній № 49546807, не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні (а.с. 36), про що складено комерційний акт № 454201/17 від 10.07.2024 (а.с. 31). Перевіркою встановлено, що в накладній № 49546807 у вагоні № 53125589 указана маса вантажу 69 000 кг, а фактично виявлено 70 700 кг, що на 1 700 кг більше, ніж зазначено в накладній, та більше вантажопідйомності вагона.
За наслідками контрольного зважування станцією Чаплине Придніпровської залізниці повідомлено на станцію відправлення Курахівка Донецької залізниці, що підтверджується телеграмою № 171 від 10.07.2024 (а.с. 40).
У комерційному акті № 454201/17 від 10.07.2024 (а.с. 31) при контрольному зважуванні вагона № 53125589 зафіксовано наступне: вантаж у твердому стані, маркований 5 повздовжніми смугами і ущільнений у вигляді трапецевидної шапки за допомогою катка ущільнювача. Вага визначена відправником на вагонних вагах (150 т), заводський № 04071036. Брутто не вказано, тара 23 300 кг, нетто 69 000 кг. Фактично виявлено: навантаження на рівні бортів, марковано повздовжніми борознами. Скоси над 1 та 7 люками довжиною 1-1,5 м, на ширину вагона, глибиною по 0,4-0,6 м, над 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 люками праворуч та ліворуч довжиною по 8,5 м, шириною по 0,8-1 м, глибиною по 0,4-0,5 м. Люки зачинені. Течії вантажу немає. При повторному зважуванні вага вагона підтвердилася. Зав. вантажним двором по штатному розкладу відсутній. Зважування здійснювала ПР П-В Спірідонова М.О. в присутності ДСЗ Усік А.О., ПР П-В ЦебенкоЮ.Ю.
Станцією Чаплине Придніпровської залізниці вагон № 53125589 відчеплено для відвантаження надлишку. Після усунення несправності вагон № 53125589 відправлено до станції призначення Бурштин Львівської залізниці за накладною № 45800588 (а.с. 29).
Надлишок вантажу відвантажено засобами залізниці у вагон № 61514410 та відправлено на станцію призначення Бурштин Львівської залізниці за накладною № 45942935 (а.с. 30).
Комерційний акт № 454201/17 попутної станції Чаплине Придніпровської залізниці зареєстровано на станції призначення Бурштин Львівської залізниці за № 454201/17/35 (а.с. 32). Вантаж з вагона № 53125589 видано вантажоодержувачу, за участю представника останнього, про що зроблено відмітку в розділі Є комерційного акта.
На станції призначення Бурштин Львівської залізниці складено акт загальної форми № 1613 від 29.07.2024 (а.с. 35). Обставини, що викликали складання цього акта: комерційна несправність. При комісійному огляді та переважуванні вагонів 56170087, 53125589, які прибули по дос. накладній 45800588 ст. Чаплине Прид. до основної відправки 49546807 ст. Курахівка Дон. виявлено: вагон 56170087 по документу тара 23700/20800 кг, нетто 69 000 кг, при переважуванні: брутто 89 300 кг, тара 20 800 кг, нетто 68 500 кг, що менше документа на 500 кг, вагон 53125589 по документу тара 23800/23300кг, нетто 69 000 кг, при переважуванні: брутто 91 800 кг, тара 23300 кг, нетто 68 500 кг, що менше документа на 500 кг, при огляді вагонів просипання відсутнє, маркування відповідає актам з/ф 61, 62 ст. Чаплине Прид. від 17.07.24 року.
З посиланням на статті 118, 122 Статуту залізниць України, у зв'язку з неправильним зазначенням вантажовідправником (Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ») у залізничній накладній маси вантажу, позивач нарахував штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати (39 777 грн, а.с. 28) за всю відстань перевезення вантажу у вагоні №53125589 у сумі 198 885 грн (39 777 грн X 5).
Вищенаведене стало причиною виникнення спору і звернення Акціонерного товариства «Українська залізниця» з позовом до суду.
Відповідач не погоджується з позовною заявою, вважає нарахування штрафу необґрунтованим і просить відмовити в задоволенні позову.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» вважає, що комерційний акт № 454201/17/35 складено з порушенням п. 10 Правил складання актів (стаття 129 Статуту залізниць України), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.07.2022 за № 567/6855 (далі - Правила складання актів), згідно з яким комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Таким чином, відповідач зазначає, що комерційний акт № 454201/17/35 від 10.07.2024 по вагону № 53125589 не підписаний 3 уповноваженими особами на підставі п. 10 Правил складання актів, оскільки вказано, що завідувач вантажним двором по штатному розкладу відсутній, однак не зазначено, на кого покладено виконання даних обов'язків.
Також Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» акцентує увагу, що не описано спосіб зважування (в статичному режимі чи ні, чи здійснювалось розчеплення вагонів чи ні), що ставить під сумнів достовірність результату зважування.
Позивач заперечує доводи відповідача, вказуючи, що комерційний акт № 454201/17 від 10.07.2024 складений відповідно до Правил складання актів, оскільки на підтвердження наявності в осіб, які підписали комерційний акт, повноважень надано їхні робочі та посадову інструкції і наказ Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 16.02.2024 № 9 (а.с. 41-49).
Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» щодо визначення маси вантажу в різний спосіб позивач вважає безпідставними, посилаючись на п. 22 Правил видачі вантажів (ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту залізниць України), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №862/5083, а також Правила приймання вантажів до перевезення, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082.
Правовідносини, що виникли між сторонами у справі, є господарськими зобов'язаннями, тому згідно з ч. 2 ст. 4, ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частинами 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт» законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України «Про транспорт», «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Нормативно-правові акти, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, що кореспондується з ч. 2 ст. 908 та ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються кодексами, законами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (з наступними змінами та доповненнями), Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Відповідно до ст. 5 Статуту на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує:
а) Правила перевезень вантажів (далі - Правила);
б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів;
в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України;
г) інші нормативні документи.
Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно з абз. 9 ст. 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Згідно зі ст. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.
Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції.
Для посвідчення прийняття вантажу до перевезення станція видає відправнику квитанцію.
Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.
Відповідно до абз. 1 п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі - Правила оформлення перевізних документів), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за № 798/5989).
Згідно з абз. 1 п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
На підставі п. 1.3 Правил оформлення перевізних документів усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.
Згідно з абз. 1 п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. Зокрема, відправником заповнюються графи «Маса вантажу, визначена відправником» та «Спосіб визначення маси».
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно з ч.ч. 1, 7, 8 ст. 37 Статуту під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.
Маса вантажів визначається відправником.
Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Відповідно до ч. 4 ст. 52 Статуту маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.
Згідно з ч. 1 ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:
а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;
б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;
в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;
г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
На підставі ст. 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Відповідно до п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України.
Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 73, ч.ч. 1, 3 ст. 74, ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Отже, обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену у процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах, у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Станом на дату ухвалення рішення у справі штраф відповідачем не сплачено, доказів зворотного суду не надано.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» штрафу в сумі 198 885 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
При цьому Статутом не передбачена можливість зменшення такого штрафу.
Аналогічна правова позиція викладена в п. 19 постанови Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/2339/17.
Щодо інших доводів відповідача суд указує наступне.
Ураховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, беручи до уваги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень за застосування практики Європейського суду з прав людини», ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколів до неї, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в п. 23 рішення від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (заява № 63566/00) зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, №303-A).
Судом досліджені всі документи, що надані сторонами, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» судом до уваги не беруться, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» про стягнення 198 885 грн - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» (51500 Дніпропетровська область, Павлоградський район, м. Тернівка, вул. Героїв України, буд. 33, код ЄДРПОУ 33959754) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) штраф у сумі 198 885 грн (сто дев'яносто вісім тисяч вісімсот вісімдесят п'ять гривень 00 копійок) та судовий збір у сумі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 19.05.2025.
Суддя В.О. Дичко