пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
14 травня 2025 року Справа № 903/412/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Вороняка А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бест Ленад Груп»
до відповідача: Фізичної особи підприємця Михальчук Лариси Лукашівни
про усунення перешкод у користуванні майном,
за участю представників-учасників справи:
від позивача: Самолюк В. В., адвокат, ордер серія АС № 1135550 від 09.04.2025;
від відповідача: Нестерук О. В., адвокат, ордер серія АС № 1137211 від 24.04.2025, Михальчук Л. Л., особисто.
Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.
Відводу складу суду не заявлено.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частину ухвали.
09.04.2025 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Бест Ленад Груп» до Фізичної особи-підприємця Михальчук Лариси Лукашівни в якому просять:
- зобов'язати Фізичну особу-підприємця Михальчук Ларису Лукашівну усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю “Бест Ленад Груп» переданим у суборенду майном, а саме: частиною приміщення, гаражем для ремонту автомашин виду ІІІ, площею 1770,00 м.кв.; частиною приміщення, гаражем для ремонту автомашин виду ІІ, площею 35,50 м.кв.; частиною приміщення виду І, площею 26,1 м.кв.; будівлею площею 269,11 м.кв. та ємностями підземними для зберігання дизельного палива в кількості 8 штук; частиною ділянки з асфальтованим покриттям виду ІV для 59 автомобілів.
При обґрунтуванні позовних вимог вказують, що з 02 квітня 2025 року відповідачем чиняться перешкоди у доступі на орендовану територію працівникам позивача та у користуванні переданим у суборенду майном, відбувається фактично обмеження позивача у здійсненні господарської діяльності. Крім того, зазначають, що сторони перебувають у договірних відносинах на підставі договорів суборенди №ГП/I/09.24 від 30.09.2024, №ГП/II/III/09.24 від 30.09.2024, №ГП/IV/09.24 від 30.09.2024, №ГП/АЗС/09.24 від 30.09.2024, тому на переконання позивача мають право на вільне користування орендованим майном.
Ухвалою суду від 14.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 14.05.2025; запропоновано відповідачу надати відзив на позов, заперечення на відповідь на відзив; позивачу - відповідь на відзив.
05.05.2025 відповідач через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву в якому просить у задоволенні позову відмовити з підстав наведених у відзиві. Даний відзив з додатками долучено до матеріалів справи.
13.05.2025 позивач через систему «Електронний суд» подав відповідь на відзив, яка разом з додатками долучена до матеріалів справи.
14.05.2025 відповідач через систему «Електронний суд» подав заперечення на відповідь на відзив, які разом з додатками долучено до матеріалів справи.
14.05.2025 позивач через систему «Електронний суд» подав заяву про зміну предмету позову, в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця Михальчук Лариси Лукашівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест ленад груп» переплату за договорами суборенди у розмірі 216294,20 грн, що включає переплату по договору суборенди № ГП/І/09.24 від 30.09.2024 в розмірі 6260,43 грн, переплату по договору суборенди № ГП/ІI/III/09.24 від 30.09.2024 в розмірі 159983,33 грн, переплату по договору суборенди № ГП/IV/09.24 від 30.09.2024 в розмірі 45559,80 грн, переплату по договору суборенди № ГП/АЗС/09.24 від 30.09.2024 в розмірі 4490,64 грн.
При обґрунтуванні заяви вказує, що звертаючись із позовом просив зобов'язати фізичну особу-підприємця Михальчук Ларису Лукашівну усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю “Бест Ленад Груп» переданим у суборенду майном, проте 2 травня 2025 року за взаємною домовленістю сторін, працівниками позивача було надано доступ до суборендованого майна, у зв'язку з чим з 2 по 6 травня 2025 року належне позивачу на праві власності та користування майно було вивезено. Позивач був позбавлений можливості у квітні 2025 користуватися орендованим майном, тому на його переконання підлягає поверненню здійснена ними переплата за договорами суборенди.
У судовому засіданні 14.05.2025 представник позивача підтримав заяву про зміну предмету спору, представники відповідача заперечили проти задоволення даної заяви, оскільки станом на 13 травня 2025 року предмет спору заявлений у первинній вимозі відсутній.
Судом у судовому засіданні 14.05.2025 постановлено ухвалу про відмову у прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Бест Ленад Груп» про зміну предмету позову та повернення її позивачу, в обгрунтування якої суд зазначає таке.
Відповідно до ч.3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Частиною 2 ст. 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст. 13 ГПК України).
Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу) і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. При цьому для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав у суді.
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування; зазначає ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтовує розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Подана позивачем заява містить нову позовну вимогу та нове правове обґрунтування підстав для її задоволення, які не були заявлені позивачем під час первісного звернення до суду із позовною заявою.
Позивач у заяві про зміну предмету позову визначає нову майнову позовну вимогу (стягнення переплати) та нове обґрунтування підстав(фактичні підстави) для її задоволення, які не були заявлені під час первісного звернення до суду із позовною заявою немайнового характеру (усунення перешкод у користуванні).
Так, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, статті 20 ГК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13 липня 2023 року по справі № 5015/118/11 (914/1689/21).
Враховуючи те, що у заяві ТзОВ «Бест Ленад Груп» зазначена самостійна матеріально-правова вимога (стягнення переплати за договорами) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини(фактичні підстави про здійснення переплати), які не були визначені позивачем первісною підставою позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття до розгляду заяви про зміну предмету позову, адже має місці заявлення нового(іншого) позову.
Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21) вказано, що:
«процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені процесуальним законом. Наслідком відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 13, 46, 234 ГПК України, господарський суд,-
постановив:
відмовити у прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Бест Ленад Груп» про зміну предмету позову та повернути її позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255, 256, 257 ГПК України.
Ухвала підписана 19.05.2025.
Суддя А. С. Вороняк