вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"13" травня 2025 р. м. Вінниця Cправа № 902/463/25
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Міліціанов Р.В.,
при секретарі Московчук Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Приватного підприємства "Галактика", просп. Полтавський, 281, м. Кременчук, Полтавська область, 39627, код - 32860442
до: Товариства з обмеженою "МАКСІФУД25", вул. Хмельницьке шосе, 145, кв. 163, м. Вінниця, 21000, код - 44203072
про стягнення 104 551,36 грн
14.04.2025 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 09.04.2025 року) (вх. № 495/25 від 14.04.2025 року) Приватного підприємства "Галактика" до Товариства з обмеженою "МАКСІФУД25" про стягнення 104 551,36 грн заборгованості, з яких 82 845,82 грн основного боргу, 1 467,73 грн 3 % річних, 13 035,43 грн пені, 7 202,38 грн інфляційних втрат за договором поставки № ТП-1911 від 26.07.2022 року.
Ухвалою суду від 21.04.2025 року відкрито провадження у справі № 902/463/25 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 13.05.2025 року.
29.04.2025 року до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 22.04.2025 року), в якій останній зазначає, що підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд проводити розгляд справи за його відсутності.
У судовому засіданні 13.05.2025 року представники позивача та відповідача правом участі не скористались, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.
Щодо обізнаності про судове засідання представника відповідача, суд зазначає наступне.
Згідно інформації отриманої з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, адресована відповідачу ухвала від 21.04.2025 року значиться, що 25.04.2025 року "вручено Одержувачу".
Положення статей 42, 46 ГПК України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.
Відповідно до п. п. 2, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, учасників справи завчасно, з дотримання процесуальних строків, визначених ГПК України, повідомлено про наявність позовного провадження у справі.
Перебіг строків судового розгляду починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 Рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (Рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).
До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (Рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними у ній матеріалами і документами за відсутності представників сторін.
Стислий виклад процесуальних позицій сторін.
Позивач, в якості підстави позовних вимог посилається на укладення між Приватним підприємством "Галактика" та Товариством з обмеженою "Максим 2022" укладено договір поставки № ТП-1911 від 26.07.2022 року.
У подальшому, Товариством з обмеженою "Максим 2022" змінено назву на Товариство з обмеженою "МАКСІФУД25", що підтверджується витягом з ЄДРПОУ.
В зв'язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою "МАКСІФУД25" умов договору поставки № ТП-1911 від 26.07.2022 року, в частині оплат поставленого товару, утворилась заборгованість, в сумі 104 551,36 грн.
З урахуванням чого, Приватне підприємство "Галактика" звернулось з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою "МАКСІФУД25" 82 845,82 грн основного боргу, 1 467,73 грн 3 % річних, 13 035,43 грн пені, 7 202,38 грн інфляційних втрат за Договором поставки № ТП-1911 від 26.07.2022 року.
Матеріали справи не містять відзиву або будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача в якому було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 26.07.2022 року між Приватним підприємством "Галактика" (Постачальник) та Товариством з обмеженою "МАКСИМ 2022" (Покупець) укладено договір поставки № ТП-1911 (т. 1, а.с. 4).
Відповідно п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар, а Покупець - зобов'язується прийняти й оплатити товар у розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором.
Асортимент та кількість Товару визначаються в замовленні Покупця на поставку товару. У випадку неможливості виконати замовлення, торговий представник Постачальника повідомляє Покупця про це у формі, що дозволяє зафіксувати повідомлення, впродовж 8 годин з моменту отримання Замовлення (п. 1.2 Договору).
Загальна вартість даного Договору визначається вартістю товару, отриманого Покупцем згідно всіх товарних накладних (п. 1.3 Договору).
Поставка товарів здійснюється Постачальником відповідно до замовлення Покупця, в якому визначається: асортимент (вид), обсяг товару (кількість), місце поставки, бажана дата поставки. Замовлення може подаватися листом, телефонним або факсимільним зв'язком по електронній пошті е-mail або надаватися через представника Постачальника (п. 2.1 Договору).
Поставка замовленого товару здійснюється Постачальником протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин, але у будь-якому разі не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту отримання замовлення (п. 2.2 Договору).
Згідно п. 2.4 Договору моментом здійснення поставки та перехід права власності на товар до Покупця є дата підписання Сторонами видаткової та/або товарно-транспортної накладної. Покупець у день поставки товару має повернути Постачальнику підписану видаткову та товарно-транспортну накладну.
Моментом здійснення поставки та перехід права власності на товар до Покупця є дата підписання Сторонами видаткової та/або товарно-транспортної накладної. Покупець у день поставки товару має повернути Постачальнику видаткову та/або товарно-транспортної накладну (п. 2.5 Договору).
На кожну поставку товару за цим Договором, Постачальник передає Покупцю: видаткову накладну; податкову накладну, в порядку визначеному чинним законодавством України; товарно-транспортну накладну (в 2 екз); сертифікат якості товару або його копію від підприємства-виробника (товарів), (якщо товар підлягає обов'язковій Державній сертифікації) (п. 2.6 Договору).
Прийом товару за кількістю та якістю проводиться уповноваженими особами Покупця. Покупець до моменту укладення даного Договору зобов'язаний надати Постачальнику Довіреність на отримання товару (Додаток № 5 до даного Договору) на осіб, що будуть здійснювати його приймання. У разі зміни осіб, що здійснюють приймання товару Покупець зобов'язується скласти та надати Постачальнику Довіреність на таких осіб. Приймання товару може здійснюватися виключно особами зазначеними в Довіреності. Особи, що приймають товар зобов'язуються пред'явити працівникам Постачальника довіреність про їх уповноваження на прийняття товару (п. 2.7 Договору).
За змістом п. 3.1 Договору розрахунки за поставлений товар здійснюється готівковим або безготівковим шляхом, у національній валюті України на умовах передоплати або оплати по факту поставки, якщо інше не визначено додатковою угодою сторін. До ціни товару включено 20%ПДВ та вартість транспортування товару.
Асортимент та базова ціна на товар (ціна без врахування знижок), що поставляється, визначається на підставі Специфікації Постачальника, яка є невід'ємною частиною даного договору. В разі зміни цін і асортименту товару Постачальник зобов'язаний повідомити про це Покупця до моменту поставки товару, при цьому актуальна ціна зазначається в товарній накладній (п. 3.2 Договору).
У випадку порушення Покупцем строків оплати отриманого товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України від загальної суми заборгованості за весь період прострочення (п. 5.2 Договору).
Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами та діє до 31.12.2024 року (п. 6.1 Договору).
Також, 26.07.2022 року до укладеного договору між сторонами підписано Додаткову угоду № 1, за замістом якої сторонами визначено окремий строк оплати по переліку товарів: Мінеральна вода ПрАТ "ІДС" в 14 календарних днів з дня поставки товару (т. 1, а.с. 5).
На виконання умов договору позивачем на підставі видаткових накладних відвантажено відповідачу товару на загальну суму 82 845,82 грн, разом з ПДВ, зокрема: №24R00-0578226 від 05.07.2024 року, №24R00-0586986 від 09.07.2024 року, №24R00-0587345 від 09.07.2024 року, №24R00-0588969 від 09.07.2024 року, №24R00-0590510 від 10.07.2024 року, №24R00-0607063 від 13.07.2024 року, №24R00-0607174 від 13.07.2024 року, №24R00-0610815 від 16.07.2024 року, №24R00-0611837 від 16.07.2024 року, №24R00-0616933 від 17.07.2024 року, №24R00-0624626 від 19.07.2024 року, №24R00-0625702 від 19.07.2024 року, №24R00-0639767 від 24.07.2024 року, №24R00-0639866 від 24.07.2024 року (т. 1, а.с. 6-19).
Відповідачем за поставлений товар розрахунок не проведено.
Заборгованість відповідача перед позивачем 82 845,82 грн.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Згідно зі статтею 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України). Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Оцінивши наявні у справі докази судом встановлено, що позивачем у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов'язання з поставки товару, що підтверджується видатковими накладними (т. 1, а.с. 6-19).
Відповідачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження обставин виконання обов'язку з оплати поставленого позивачем товару.
Враховуючи викладене, позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення грошових коштів за поставлений товар товар.
З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача.
Отже, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 82 845,82 грн основного боргу за Договором поставки № ТП-1911 від 26.07.2022 року правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення 1 467,73 грн 3 % річних, 7 202,38 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписи ст. 625 Цивільного кодексу України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Таким чином, заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат відповідає вимогам чинного законодавства України.
Суд зазначає, що позивачем невірно визначено період нарахування відповідальності, оскільки відповідно до Додаткової угоди № 1 від 26.07.2022 року сторонами визначено окремий строк оплати, а саме 14 календарних днів з дня поставки товару (т. 1, а.с. 5).
Отже, прострочення мало місце з наступного дня після закінчення 14 календарних днів.
Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми 3% річних та інфляційних втрат за кожною видатковою накладною судом отримано у вірному періоді наступні суми:
- за видатковою накладною №24R00-0578226 від 05.07.2024 року інфляційні втрати в сумі 429,97 грн та 3% річних в сумі 82,61 грн;
- за видатковою накладною №24R00-0586986 від 09.07.2024 року інфляційні втрати в сумі 559,18 грн та 3% річних в сумі 105,52 грн;
- за видатковою накладною №24R00-0587345 від 09.07.2024 року інфляційні втрати в сумі 480,86 грн та 3% річних в сумі 90,74 грн;
- за видатковою накладною №24R00-0588969 від 09.07.2024 року інфляційні втрати в сумі 139,78 грн та 3% річних в сумі 26,38 грн;
- за видатковою накладною №24R00-0590510 від 10.07.2024 року інфляційні втрати в сумі 973,31 грн та 3% річних в сумі 183,96 грн;
- за видатковою накладною №24R00-0607063 від 13.07.2024 року інфляційні втрати в сумі 633,89 грн та 3% річних в сумі 116,36 грн;
- за видатковою накладною №24R00-0607174 від 13.07.2024 року інфляційні втрати в сумі 370,70 грн та 3% річних в сумі 68,04 грн;
- за видатковою накладною №24R00-0610815 від 16.07.2024 року інфляційні втрати в сумі 620,62 грн та 3% річних в сумі 113,39 грн;
- за видатковою накладною №24R00-0611837 від 16.07.2024 року інфляційні втрати в сумі 511,37 грн та 3% річних в сумі 93,43 грн;
- за видатковою накладною №24R00-0616933 від 17.07.2024 року інфляційні втрати в сумі 1 324,52 грн та 3% річних в сумі 240,86 грн;
- за видатковою накладною №24R00-0624626 від 19.07.2024 року інфляційні втрати в сумі 610,98 грн та 3% річних в сумі 108,49 грн;
- за видатковою накладною №24R00-0625702 від 19.07.2024 року інфляційні втрати в сумі 730,03 грн та 3% річних в сумі 129,62 грн;
- за видатковою накладною №24R00-0639767 від 24.07.2024 року інфляційні втрати в сумі 61,63 грн та 3% річних в сумі 10,84 грн;
- за видатковою накладною №24R00-0639866 від 24.07.2024 року інфляційні втрати в сумі 469,96 грн та 3% річних в сумі 1082,64 грн.
Загальний розмір інфляційних втрат становить 7 922,80 грн (більший розмір, ніж визначено у предметі позову) та 3% річних в сумі 1 452,88 грн.
Тому, з відповідача підлягає стягненню 1 452,88 грн 3% річних. При цьому у задоволенні вимог про стягнення 14,85 грн 3 % річних слід відмовити.
Оскільки, визначення ціни позову є правом позивача, суд розглядає справу у межах предмету позову (ч. 1 ст. 14 ГПК України), до стягнення підлягають інфляційні втрати, у розмірі заявленому позивачем, в сумі 7 202,38 грн.
Окрім того, судом розглянуто вимогу позову щодо стягнення 13 035,43 грн пені, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
Згідно із ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України, зокрема, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно п. 5.2 договору, у випадку порушення Покупцем строків оплати отриманого товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України від загальної суми заборгованості за весь період прострочення.
Судом перевірено нарахування пені та встановлено помилки щодо її нарахування.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до частини 6 статті 232 ГК України.
Перевіривши відповідні розрахунки пені, суд дійшов висновку, що розрахунки позивача є частково невірними, датою закінчення нарахування пені.
Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора пені за кожною окремою видатковою накладною з обмеженням, передбаченим ч. 6 ст. 232 ГК України, суд встановив, що задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення пені у загальній сумі 11 849,63 грн, зокрема за накладними: №24R00-0578226 від 05.07.2024 року сума пені становить 595,85 грн; №24R00-0586986 від 09.07.2024 року сума пені становить 775,91 грн; №24R00-0587345 від 09.07.2024 року сума пені становить 667,24 грн; №24R00-0588969 від 09.07.2024 року сума пені становить 193,95 грн; №24R00-0590510 від 10.07.2024 року сума пені становить 1 359,74 грн; №24R00-0607063 від 13.07.2024 року сума пені становить 882,93 грн; №24R00-0607174 від 13.07.2024 року сума пені становить 516,33 грн; №24R00-0610815 від 16.07.2024 року сума пені становить 864,98 грн; №24R00-0611837 від 16.07.2024 року сума пені становить 1 524,75 грн; №24R00-0616933 від 17.07.2024 року сума пені становить 1 847,21грн; №24R00-0624626 від 19.07.2024 року сума пені становить 854,78 грн; №24R00-0625702 від 19.07.2024 року сума пені становить 1 021,33 грн; №24R00-0639767 від 24.07.2024 року сума пені становить 86,32 грн; №24R00-0639866 від 24.07.2024 року сума пені становить 658,31грн.
При цьому, у задоволенні вимог про стягнення 1 185,80 грн пені слід відмовити.
За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Розподіляючи судові витрати суд зазначає, що на відповідача підлягають віднесенню судові витрати зі сплати судового збору на підставі ст. 129 ГПК України, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в сумі 2 993,23 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 34,77 грн слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою "МАКСІФУД25" (вул. Хмельницьке шосе, 145, кв. 163, м. Вінниця, 21000, код - 44203072) на користь Приватного підприємства "Галактика" (просп. Полтавський, 281, м. Кременчук, Полтавська область, 39627, код - 32860442) 82 845,82 грн - основного боргу за Договором поставки № ТП-1911 від 26.07.2022 року, 1 452,88 грн - 3 % річних, 7 202,38 грн - інфляційних втрат, 11 849,63 грн - пені та 2 993,23 грн - судових витрат зі сплати судового збору.
3. Відмовити у задоволенні позову Приватного підприємства "Галактика" в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою "МАКСІФУД25" 14,85 грн - 3% річних та 1 185,80 грн - пені.
4. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 34,77 грн - залишити за позивачем.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Примірник рішення направити учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС; за їх відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та засобами електронного зв'язку: позивачу - central.office@pp-galaktika.com.ua.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.
Повний текст судового рішення складено 19 травня 2025 р.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (просп. Полтавський, 281, м. Кременчук, Полтавська область, 39627)
3 - відповідачу (вул. Хмельницьке шосе, 145, кв. 163, м. Вінниця, 21000)