19.05.2025 року м.Дніпро Справа № 904/4588/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дарміна М.О. - доповідач,
судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", Дніпропетровська область, м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2024 у справі №904/4588/24 (суддя Мілєва І.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", Дніпропетровська область, м. Дніпро
про стягнення 137 860,45 грн
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" про стягнення 137 860,45 грн, з яких: 125 170,27 грн - основний борг, 8224,98 грн - пеня, 943,91 грн - 3% річних, 3521,29 грн - інфляційні втрати. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії".
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2024 року у справі № 904/4588/24 позов задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" 140 282,85 грн, з яких: 137 860,45 грн, з яких: 125 170,27 грн - основний борг, 8224,98 грн - пеня, 943,91 грн - 3% річних, 3521,29 грн - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, в тому числі в спірний період, до портфеля постачальника «останньої надії» підтверджується листом Оператора ГТС від 12.09.2024 №ТОВВИХ-24-14025, інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ.
Господарський суд зазначив, що хоча у спірний період споживання, відповідач мав договірні відносини на постачання природного газу з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», проте відповідач не надав жодного належного доказу того, що у спірний період з 16.04.2024 по 25.04.2024 він був включений до реєстру споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг». У зв'язку із чим відбулось автоматичне включення його оператором ГТС до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих відповідачем, який є бюджетною установою, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем. Надані відповідачем акти приймання-передачі природного газу за квітень 2024 року вказують на постачання ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» відповідачу певної кількості газу у квітні 2024, однак не свідчать про те, що постачання газу відбулося саме у спірний період з 16.04.2024 по 25.04.2024, з огляду на що заперечення відповідача відхилені господарським судом.
З огляду на підтверджену матеріалами справи наявну заборгованість відповідача перед позивачем та відсутність доказів її погашення, господарський суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в розмірі 125 170,27 грн.
Окрім того, господарським судом здійснено перевірку розрахунків заявлених позивачем до стягнення суми пені, 3% річних та інфляційних втрат за загальний період з 01.06.2024 по 31.08.2024 та визначено, що розрахунки проведено правильно.
Враховуючи наведене, судом першої інстанції задоволено позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 8 224,98 грн, 3% річних в розмірі 943,91 грн та інфляційних втрат в розмірі 3 521,29 грн.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, з апеляційною скаргою звернулось Комунальне підприємство "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", Дніпропетровська область, м. Дніпро, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2024 по справі № 904/4588/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія « Нафтогаз України» в повному обсязі.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Скаржник посилається на незаконність та необґрунтованість рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2024 у справі №904/4588/24 у зв'язку з неповнотою встановлення обставин, які мають значення для справи, неправильного дослідження та оцінки доказів, неправильного визначення обставин даної справи, в підтвердження чого зазначає наступне:
На адресу відповідача рахунки, акти та договір за спірний період не надходили. 04.11.2024 відповідачем було відстежено рекомендований лист за номером поштового відправлення 0600918942294. Згідно перевірки статусу відстеження вбачається, що відповідач зазначений рекомендований лист не отримував. Отже, не має можливості підтвердити або спростувати твердження позивача про надсилання відповідачу належно оформлених документів.
Відповідач стверджує, що КП «Дніпротеплоенерго» ДОР» на опалювальний сезон 2023/24 року було укладено договори на постачання природного газу з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» , а саме: договір №5056-ТКЕ(23)-4 від 05.09.2023р; договір №1057-ТКЕ(Л24)-4 від 23.04.2024, по яким між відповідачем та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» підписані акти приймання-передачі природного газу із зазначенням періоду постачання «квітень 2024 року».
Крім того, скаржник зауважує, що підприємством відповідача виконано всі необхідні дії для споживання природного газу з 23 квітня 2024 по фіксованим цінам, встановленим в договорі №1057-ТКЕ(Л24)-4 від 23.04.2024. Не зважаючи на це, в жовтні 2024 підприємству стало відомо, що з 16.04.2024 по 25.04.2024 (включно) споживало природний газ не по фіксованим договірним цінам, а по ринковим цінам.
На переконання скаржника, судом першої інстанції порушено порядок оцінки доказів та не з'ясовано обставин, що мають значення для справи, що порушує вимоги ст. 86 ГПК України, внаслідок чого ухвалене рішення підлягає скасуванню.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
24.01.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, за змістом якого позивач не погоджується з доводами відповідача, наведеними в апеляційній скарзі, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного:
Позивач звертає увагу, що договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник «останньої надії» зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особо постачальника примірник договору постачання природного газу.
Обов'язок зняття своїх фактичних показників лічильника, оформлення та надсилання акту приймання-передачі покладено саме на відповідача. Відповідач 01 числа наступного місяця за місяцем поставки був обізнаний про обсяги свого фактичного споживання природного газу у розрахунковому періоді та на яку суму, а також повинен був оформити відповідний акт приймання-передачі природного газу на підставі таких фактичних показань свого комерційного вузла обліку та направити його на адресу Позивача, до 05 числа кожного наступного місяця.
Позивач стверджує, що бездіяльність та невиконання обов'язків відповідачем за договором призвело до несвоєчасної несплати заборгованості. При цьому, оплата повинна відбуватися в силу постачання газу і не може ставитися у залежність від отримання чи не отримання рахунку на оплату, договору чи акту. Позивач направляв на адресу відповідача вказані документи. Крім того, порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4. Типового договору, яким передбачено, що споживач зобов'язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Позивач також зазначає, що факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, в тому числі в спірний період, до портфеля постачальника «останньої надії» підтверджується листом Оператора ГТС від 12.09.2024 №ТОВВИХ-24-14025 (наявний в матеріалах справи), інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма №10).
Разом з тим, відповідач не надав до суду належних доказів того, що відповідача (як споживача) включено до Реєстру споживачів постачальника ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» у період з 16.04.2024 по 25.04.2024 за договором від 05.09.2023 №5056-ТКЕ(23)-4 та від 23.04.2024 №1057-ТКЕ (Л24)-4. Три акти приймання-передачі природного газу за квітень 2024 року вказують на постачання ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» в адресу відповідача певної кількості газу у квітні 2024 року, але не за спірний період (16.04.2024 по 25.04.2024 року).
Таким чином, як зазначив позивач, акт приймання-передачі, що підтверджував би постачання природного газу відповідачу іншим постачальником (ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг») за договором, у спірний період в матеріалах справи відсутній. Також, в матеріалах справи наявні докази включення відповідача до реєстру споживачів позивача у період з 16.04.2024 по 25.04.2024. Тобто, у даному випадку належним доказам постачання природного газу за відповідний період можуть бути дані з інформаційної платформи.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/4588/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", Дніпропетровська область, м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2024 у справі №904/4588/24 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.
17.01.2025р. матеріали справи № 904/4588/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", Дніпропетровська область, м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2024 у справі №904/4588/24, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р визначено Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» постачальником “останньої надії» строком на три роки як переможця конкурсу.
Відповідно до:
- листом Оператора ГТС від 12.09.2024 № ТОВВИХ-24-14025 (а.с. 26-27);
- відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача (надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС) (а.с. 27), відповідача включено до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується
Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі - договір) затверджений постановою НКРЕКП № 2501 від 30.09.2015.
Позивач виставив відповідачу рахунок № 15823 від 10.05.2024 на оплату поставленого у період з 16.04.2024 по 25.04.2024 природного газу в обсязі 5,55527 тис.м куб. на суму 125 170,27 грн (а.с. 17).
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
Як встановлено судом першої інстанції та не оспорюється сторонами спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" строком на три роки як переможця конкурсу.
Постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу").
26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 1102 від 25.10.2021 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України № 809 від 30.09.2015, № 1236 від 09.12.2020" (далі - Постанова КМУ № 1102).
Пунктом 2 Постанови КМУ № 1102 визначено зобов'язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 01.10.2021 бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.
У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об'єми природного газу, спожитого відповідачем з 16.04.2024 по 25.04.2024, автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і відповідно спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.
Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.
Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується:
- листом Оператора ГТС від 12.09.2024 №ТОВВИХ-24-14025;
- відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача (надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).
Згідно з Формою № 10 (том 1, а.с. 29) відповідач був зареєстрований в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії".
Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - договір) затверджений постановою НКРЕКП № 2501 від 30.09.2015.
За цим договором постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором (п. 2.1. договору).
Постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (п. 3.1. договору).
Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (п. 3.3. договору).
Постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов'язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті (п. 4.1. договору).
Об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (п. 4.2. договору).
Постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3. договору).
Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3. цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4. договору).
У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 4.5. договору).
Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору (пп. 1 п. 5.2. договору).
Постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлений природний газ (пп. 1 п. 6.1. договору).
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 8.1. договору).
Цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим договором (п. 11.1. договору).
Усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача (п. 11.5. договору).
Відповідно до п. 2 глави 7 розділу XII Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Таким чином, об'єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
Суб'єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно) користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.
Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу в квітні 2024 року (з 16.04.2024 по 25.04.2024) природний газ в об'ємі 5,55527 тис. куб.м, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу №7995 від 30.04.2024 про постачання відповідачу у квітні 2024 року (з 16.04.2024 по 25.04.2024) природного газу в обсязі 5,55527 тис.м куб. на суму 125 170,27 грн з ПДВ.
На виконання пункту 4.3. договору позивачем направлено на адресу відповідача акт №7995 від 30.04.2024 та рахунок №15823 від 10.05.2024 на оплату поставленого природного газу, на підтвердження чого надав список згрупованих поштових відправлень Укрпошти та фіскальний чек (том 1, а.с. 18-19).
Доказів погашення заборгованості за поставлений природний газ відповідач не надав.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Положеннями ст. 655 ЦК України закріплено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доводи апеляційної скарги в частині того, що відповідачем у спірний період (з 16.04.2024 по 25.04.2024) постачання газу здійснювалось ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», а саме: «… Відповідачем на опалювальний сезон 2023/24 року було укладено договори на постачання природного газу з товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», а саме:
- Договір № 5056-ТКЕ(23)-4 від 05.09.2023р;
- Договір № 1057-ТКЕ(Л24)-4 від 23.04.2024р.
По зазначеним Договорам між Комунальним підприємством «Дніпротеплоенерго» ДОР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг» підписані акти приймання-передачі природного газу із зазначенням періоду постачання «квітень 2024 року», а саме:
- Акт приймання-передачі газу(обсяг111) від 30.04.2024р відповідно до договору від 05.09.2023р № 5056-ТКЕ(23)-4;
- Акт приймання-передачі газу (обсяг 111) від 30.04.2024р відповідно до договору від 23.04.2024р 1057-ТКЕ(Л24)-4;
- Акт приймання-передачі газу (обсяг 1) від 30.04.2024р відповідно до договору від 23.04.2024р 1057-ТКЕ(Л24)-4.
Відповідач КП «Дніпротеплоенерго» ДОР» - це комунальне підприємство, основним видом діяльності якого є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії по встановленим тарифам. Будь-які зміни витрат, не передбачені встановленими тарифами, спричиняють збитки підприємству.
Пунктом 13.1. розділу 13 Договору № 1057-ТКЕ(Л24)-4 від 23.04.2024р встановлено, що « Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підписів печатками (за наявності) та діє до « 31» серпня 2024р. включно…». Отже, дата набуття чинності договору 23 квітня 2024 року.
Пунктом 3.3. Договору № 1057-ТКЕ(Л24)-4 від 23.04.2024р визначено, що «Реєстрація Постачальником Споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється найближчою датою, яку дозволяє інформаційна платформа Оператора ГТС, але не раніше ніж з 16.04.2024р та діє до 31.08.2024 року…». Відповідач зі своєї сторони виконав всі необхідні дії для споживання природного газу принаймні з 23 квітня 2024 року по фіксованим цінам, встановленим в договорі № 1057- ТКЕ(Л24)-4 від 23.04.2024р. Не зважаючи на це, в жовтні 2024 року підприємство дізнається, що з 16.04.2024р по 25.04.2024р (включно), споживало природний газ не по фіксованим договірним цінам, а по ринковим цінам. …» відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" з відповідачем було укладено Договір постачання природного газу №1057-ТКЕ(Л24)-4. Відповідно до умов Договору він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє до 31 серпня 2024 включно а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.
Разом з тим, відповідно до умов пункту 3.2 Договору, постачання природного газу за Договором здійснюється Постачальником виключно за умови включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Колегія суддів констатує, що відповідачем не надано належних і допустимих в розумінні статей 76,77 Господарського процесуального кодексу України доказів того, що у спірний період з 16.04.2024 по 25.04.2024 КП «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради було включено до Реєстру споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» за договорами від 05.09.2023 №5056-ТКЕ(23)-4 та від 23.04.2024 №1057-ТКЕ (Л24)
Враховуючи наведене, суд першої інстанції, встановивши відсутність доказів оплати поставленого природного газу в сумі 125 170,27 грн, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення основного боргу.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (ст.ст. 610, 611 ЦК України).
Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з приписами статті 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 4.5. договору передбачено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Заперечень щодо правильності розрахунку пені за загальний період прострочення 01.06.2026 по 31.08.2024 в розмірі 8224,98 грн, інфляційних втрат за період з 01.06.2024 до 31.08.2024 в розмірі 3 521,29 грн, 3% річних за той же період в розмірі 943,91 грн, відповідач в апеляційній скарзі не наводить.
На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду, яке є предметом апеляційного оскарження.
З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2024 у справі №904/4588/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга КП «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради» на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
Розподіл судових витрат
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2024 у справі №904/4588/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2024 у справі №904/4588/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв