19.05.2025 року м.Дніпро Справа № 908/334/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Чередко А.Є.
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго"
на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.04.2025р.,
про повернення зустрічної позовної заяви (суддя Педорич С.І., м. Запоріжжя),
прийняту за результатами розгляду матеріалів
зустрічної позовної заяви Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ
про визнання права не сплачувати вартість послуг
у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ
до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", м. Запоріжжя
про стягнення коштів,
1. Короткий зміст позовних вимог.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", про стягнення заборгованості за договором приєднання про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024р. №0421-03015-ПД, за період з 01.10.2024р.-15.01.2025р., в сумі 135 398 967,70 грн., з яких: 134 249 605,39 грн. - заборгованість за послуги з диспетчерського управління, 543 805,46 грн. - 3% річних, 605 556,85 грн. - інфляційні втрати. Судові витрати зі сплати судового збору, в розмірі 847 840,00 грн. просить покласти на відповідача.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.02.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/334/25; присвоєно справі номер провадження 3/19/25; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 11.03.2025р. о 10:00 год. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
25.03.2025р. через систему “Електронний суд» відповідачем подано зустрічний позов до НЕК “Укренерго» про визнання за АТ "ДТЕК Дніпроенерго" права не сплачувати вартість послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, за період з 01.10.2024р.-15.01.2025р., на користь НЕК “Укренерго» за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативнотехнологічного) управління (із змінами та доповненнями) від 01.01.2024р. №0421-03015-ПД.
2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.04.2025р. у справі № 908/334/25 зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" повернуто заявнику.
Підставою для повернення стали ті обставини, що зустрічний позов поданий з порушенням встановленого строку.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не подившись з вказаною ухвалою суду, Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго", через систему " Електронний суд", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду, з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.04.2025р. у справі № 908/334/25 та направити справу до Господарського суду Запорізької області для подальшого розгляду зустрічної позовної заяви.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обгрунтування апеляційної скарги Скаржник посилається на те, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права які мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення.
Зокрема, Скаржник зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 180 ГПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. В оскаржуваній ухвалі суд зазначив, що судом було продовжено процесуальний строк на подання відзиву, а зустрічний позов був поданий вже після спливу продовженого судом процесуального строку. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні до ст. 55 Конституція України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Скаржник вважає, що оскільки воєнний стан на території України триває, то строк звернення до суду продовжується на строк дії воєнного стану. Позивач не повинен окремо просити суд поновити строк для звернення до суду.
Скаржник також зазначає на тому, що ЄСПЛ зауважував, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду (див. рішення ЄСПЛ у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки», «Зубац проти Хорватії» N 47273/99, п. п. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та «Волчлі проти Франції», N 35787/03, п. 29, від 26.07.2007).
Відтак, на думку Скаржника, не дослідивши вказані обставини та не розглянувши по суті позов Відповідача, суд прийшов передчасного висновку про відсутність підстав для прийняття заяви, у зв'язку з чим повернув зустрічний позов АТ «ДТЕК Дніпроенерго» необґрунтовано.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.
Зокрема, Товариство посилається на те, що суд першої інстанції постановив оскаржену ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскарженої ухвали - без змін.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Чередко А.Є..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2025р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи №908/334/25.
Матеріали справи №908/334/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ч. ч. 1, 2 ст. 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Суд констатує, що предметом оскарження є судова ухвала, котрою повернуто зустрічну позовну заяву заявникові.
Враховуючи, що п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України, стосовно перегляду ухвали суду про повернення заяви позивачеві ( заявникові ), міститься в переліку ч. 2 ст. 271 ГПК України, перегляд оскаржуваного судового рішення місцевого господарського суду підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду 30.04.2025р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.04.2025р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
7. Встановлені судом першої інстанції обставини справи.
В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/334/25 за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", про стягнення коштів.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.02.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/334/25; присвоєно справі номер провадження 3/19/25; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 11.03.2025р. о 10:00 год. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
26.02.2025р., через систему “Електронний суд», до суду надійшло клопотання від представника відповідача АТ "ДТЕК Дніпроенерго" - адвоката Костреця Євгенія Вікторовича про продовження строку для надання відповіді на відзив, відповідно до якого відповідач просить продовжити процесуальний строк для надання відзиву на позовну заяву у справі № 908/334/25 до 14.03.2025 р., про що постановити відповідну ухвалу.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.02.2025р. задоволено клопотання представника відповідача АТ "ДТЕК Дніпроенерго" - адвоката Костреця Євгенія Вікторовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи відеоконференцзв'язку.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.03.2025р. частково задоволено клопотання АТ "ДТЕК Дніпроенерго" про продовження строку подачі відзиву на позовну заяву (вх.№4474/08-08/25 від 26.02.2025р.) у справі №908/334/25; продовжено відповідачу - АТ "ДТЕК Дніпроенерго", строк на подачу відзиву на позовну заяву до 10.03.2025р..
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.03.2025р. відкладено підготовче засідання до 10.04.2025р..
25.03.2025р. через систему “Електронний суд» відповідачем подано зустрічний позов до НЕК “Укренерго» про визнання за АТ "ДТЕК Дніпроенерго" права не сплачувати вартість послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, за період з 01.10.2024р.-15.01.2025р., на користь НЕК “Укренерго» за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативнотехнологічного) управління (із змінами та доповненнями) від 01.01.2024р. №0421-03015-ПД.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.04.2025р. у справі № 908/334/25 зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" повернуто заявнику.
Судове рішення мотивоване тим, що зустрічний позов у справі №908/334/25, поданий Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго" з порушенням встановленого строку, що є підставою для його повернення без розгляду.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Запорізької області, про повернення зустрічної позовної заяви.
Мотивуючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи наявні відзив на позовну заяву та інші клопотання відповідача, при цьому, ні у відзиві, ні в інших клопотаннях відповідач не вказував, що він має намір підготувати та подати зустрічний позов у цій справі, а також не зазначав про існування обставин, що перешкоджають у підготовці такого зустрічного позову в установлений законодавством строк. Відтак, скориставшись правом подачі відзиву на позов, відповідач не подав у визначений судом строк зустрічний позов. Заявник не надав жодних доказів, які б підтверджували існування об'єктивних обставин, що перешкоджали поданню зустрічної позовної заяви разом із відзивом. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що процесуальний строк для пред'явлення зустрічного позову, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, забезпечує оперативність судочинства, виступає дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи та спрямований на недопущення зловживання процесуальними правами, проте АТ “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» не проявило необхідної старанності та, звертаючись з зустрічним позовом поза визначеним законом строком, не надало до суду переконливих доказів на підтвердження наявності у нього перешкод для реалізації права на звернення з таким позовом сумлінно та своєчасно, тобто з урахуванням періоду часу, який об'єктивно необхідний для підготовки зустрічної позовної заяви, відтак несвоєчасне подання зустрічного позову зумовлене лише волевиявленням самого відповідача, тобто має суб'єктивний характер, що не є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки в силу ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відтак, з огляду на звернення Відповідача з зустрічною позовною заявою у справі № 908/334/25 з порушенням вимог ч. 1 ст.180 ГПК України, суд дійшов висновку про повернення останньої на підставі ч.6 цієї статті Кодексу.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з норм ст. 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.
Отже, право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог Господарського процесуального кодексу України щодо її подання.
Частиною першою ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України визначено, що крім прав та обов'язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача.
Відповідно до положень ст. 180 ГПК України, Відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам ст. ст. 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
При цьому, ч. 8 ст. 165 ГПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
За приписами п. 8 ч. 2 ст. 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відзиву на позов.
При цьому реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справі перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.
Згідно з ч.1 ст. 116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст. 118 Кодексу, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням вищевикладеного, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
Одночасно слід враховувати, що процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Колегія суддів зазначає, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
У даному випадку, як зазначено вище, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.02.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/334/25, запропоновано Відповідачеві протягом 15 днів з дня одержання ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст.165 ГПК України, а також докази на його обґрунтування, відповідно до вимог ч.6 ст. 165 ГПК України, копію відзиву завчасно направити/вручити Позивачеві, докази направлення/вручення надати суду.
Судом встановлено, що 26.02.2025р., через систему “Електронний суд», до суду надійшло клопотання від представника відповідача АТ "ДТЕК Дніпроенерго" про продовження строку для надання відповіді на відзив, відповідно до якого відповідач просив продовжити процесуальний строк для надання відзиву на позовну заяву у справі № 908/334/25 до 14.03.2025 р., про що постановити відповідну ухвалу.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.02.2025р. задоволено клопотання представника відповідача АТ "ДТЕК Дніпроенерго" - адвоката Костреця Євгенія Вікторовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи відеоконференцзв'язку.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.03.2025р. частково задоволено клопотання АТ "ДТЕК Дніпроенерго" про продовження строку подачі відзиву на позовну заяву (вх.№4474/08-08/25 від 26.02.2025р.) у справі №908/334/25; продовжено відповідачу - АТ "ДТЕК Дніпроенерго", строк на подачу відзиву на позовну заяву до 10.03.2025р..
Відзив на позовну заяву від Відповідача надійшов до суду першої інстанції, через систему “Електронний суд», 10.03.2025р..
При цьому, станом на 10.03.2025р. зустрічну позовну заяву подано не було.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.03.2025р. відкладено підготовче засідання до 10.04.2025р..
З матеріалів справи вбачається, що зустрічний позов АТ "ДТЕК Дніпроенерго" надійшов до Господарського суду Дніпропетровської області через систему “Електронний суд», 25.03.2025р., тобто з пропуском строку на його подання, встановленого п.3 ч.2 ст.46, ч.8 ст.165, п.1 ч.1 ст.178, ч.1 ст.180 ГПК України.
Водночас, як слушно зазначив суд першої інстанції, ні у відзиві, ні в інших клопотаннях, наявних в матеріалах справи, відповідач не вказував, що він має намір підготувати та подати зустрічний позов у цій справі, а також не зазначав про існування обставин, що перешкоджають у підготовці такого зустрічного позову в установлений законодавством строк.
Можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин.
Статтею 119 ГПК України регламентовано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Згідно з ч. 6 ст. 180 ГПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням ч.ч. 1 та 2 цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.
Колегія суддів зазначає, що закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Таким чином, пропущений процесуальний строк може бути поновлений лише за заявою учасника справи у разі, якщо суд визнає наведені причини пропуску цього строку поважними, в той час як продовжити встановлений процесуальний строк суд має право також із власної ініціативи, однак у цьому разі відповідне продовження строку може мати місце лише до його закінчення.
Наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 18.02.2019р. у справі № 922/1161/18, від 02.12.2019р. у справі № 921/230/19.
Матеріали справи свідчать, що АТ "ДТЕК Дніпроенерго" до зустрічного позову заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважних причин його пропуску подано не було. Доказів звернення до суду з повідомленням про необхідність продовження строку для подання зустрічного позову матеріали справи також не містять.
За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідач подав зустрічну позовну заяву з порушенням приписів ч.8 ст. 165 ГПК України, що є підставою для повернення зустрічної заяви відповідно до ч. 6 ст. 180 ГПК України.
Одночасно, апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що обмеження, пов'язані із встановленням строків подачі зустрічного позову, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання розумних строків розгляду справи, що є легітимною метою. Таким чином, повернення даного зустрічного позову не є перешкодою у доступі до правосуддя або порушенням права на захист, оскільки АТ "ДТЕК Дніпроенерго" не позбавлений можливості звернутися до суду у загальному порядку з відповідним позовом для захисту своїх прав.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Відповідача.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвалу місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.
10. Судові витрати
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, на підставі ст. 129 ГПК України, покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.04.2025р. у справі №908/334/25 - залишити без змін.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя А.Є. Чередко