ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
13 травня 2025 року Справа №902/25/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Грязнов В.В.
секретар судового засідання Дика А.І.
за участю представників сторін:
ОСОБА_1 - Чайка А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 03.03.2025, повний текст судового рішення складено 04.03.2025 у справі №902/25/24 (суддя Нешик О.С.)
за заявою ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд"
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.03.2025 у справі №902/25/24 задоволено заяву ініціюючого кредитора ОСОБА_1 б/н від 26.02.2025 про призначення розпорядником майна у справі №902/25/24 арбітражного керуючого Болховітіна Віталія Михайловича. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" арбітражного керуючого Болховітіна Віталія Михайловича. Зобов'язано розпорядника майна арбітражного керуючого Болховітіна Віталія Михайловича протягом одного місяця з дня ухвалення цього рішення привести у відповідність до вимог чинного законодавства звіт про аналіз щодо виявлення ознак неплатоспроможності та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" від 30.04.2024 (провести інвентаризацію майна; визначити його вартість; провести аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника тощо). Зобов'язано розпорядника майна арбітражного керуючого Болховітіна В.М. а після виконання п.3 резолютивної частини цього рішення невідкладно надати суду звіт щодо виявлення ознак неплатоспроможності та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" від 30.04.2024 разом з документами, на підставі яких його було складено (документи про проведення інвентаризації майна, баланс підприємства (звіт про фінансовий стан), звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів тощо). Заяву арбітражного керуючого Слободяна В.М. №02-12/5 від 21.02.2025 (а.с.41,т.16) про призначення розпорядником майна у справі №902/25/24 залишено без розгляду. Заяву арбітражного керуючого Шалашного Л.О. б/н від 25.02.2025 (а.с.48-49, т.16) про призначення розпорядником майна у справі №902/25/24 залишено без розгляду. Накладено арешт на транспортний засіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд": трактор колісний John НОМЕР_1 , 2019 року випуску, серійний номер: НОМЕР_2 . Заборонено відчуження транспортного засобу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд": трактор колісний John Deere 6195М, 2019 року випуску, серійний номер: НОМЕР_2 . Заяву ОСОБА_2 б/н від 21.06.2024 (а.с.75, т.5), ОСОБА_3 б/н від 21.06.2024 (а.с.77, т.5), ОСОБА_4 б/н від 21.06.2024 (а.с.79, т.5) про відкликання заяв кредиторів у справі №902/25/24 залишено без розгляду. Заяву ОСОБА_1 б/н від 05.06.2024 (а.с.13-19, т.5) про забезпечення доказів в частині витребування оригіналів доказів у справі №902/25/24 задоволено. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надати для огляду в наступному судовому засіданні оригінали наступних документів: договору новації зобов'язань за договорами поворотної фінансової допомоги №15/01-2-2020 від 15.10.2020 та №27/08-2020 від 27.08.2020; договорів поворотної фінансової допомоги №23/09-2 від 23.09.2021, №04/01-1 від 04.01.2022, №15/01-2020 від 15.01.2020, №20/08-2020 від 20.08.2020, №15/12 від 15.12.2020, №1 від 12.01.2021, №28/10/1 від 28.10.2022, №18/11-1 від 18.11.2022; прибуткових та видаткових касових ордерів, що долучались Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до заяви від 28.03.2024 про визнання кредиторських вимог; касової книги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" за період 2020 - 2023 років. Відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 б/н від 05.06.2024 (а.с.13-19, т.5) про забезпечення доказів в частині допиту свідка та призначення судової експертизи. В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" б/н від 30.01.2025 (а.с.50-51, т.14) про витребування доказів у справі №902/25/24 відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішення через підсистему "Електронний Суд" 18.03.2025 від ОСОБА_1 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга. Із підстав висвітлених у апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на звернення із апеляційною скаргою; скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 03.03.2025 у справі №902/25/24 в частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 у забезпеченні доказів шляхом допиту свідка та призначення судової експертизи.
Листом суду апеляційної інстанції №902/25/24/1586/25 від 20.03.2025 витребувано матеріали справи у місцевого господарського суду. 27.03.25 від Господарського суду Вінницької області до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №902/25/24.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 03.03.2025 у справі №902/25/24 залишено без руху. Запропоновано скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: подати оригінал платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 2 422, 40 грн; докази надсилання копії апеляційної скарги разом із доданими додатками учасникам справи №902/25/24.
07.04.2025 через підсистему "Електронний Суд" від ОСОБА_1 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 03.03.2025 у справі №902/25/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 13.05.2025 р. об 15:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №1. Запропоновано учасникам справи №902/25/24 у строк до 02.05.2025 надати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому статтею 263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи №902/25/24.
09.05.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від представника ОСОБА_1 - Чайки А.О. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у справі №902/25/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщенні суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 клопотання представника ОСОБА_1 - Чайки А.О. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №902/25/24 задоволено.
13.05.2025 у судове засідання в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою власних технічних засобів з'явився представник ОСОБА_1 - Чайка А.О., який надав свої усні пояснення з приводу апеляційної скарги та оскаржуваного судового рішення.
Згідно з ст.ст. 269, 270 ГПК України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час дослідження матеріалів справи колегією суддів апеляційної інстанції встановлено наступне.
05.06.2024 від ОСОБА_1 до Господарського суду Вінницької області надійшла заява про забезпечення доказів. У даній заяві, зокрема, ОСОБА_1 просить здійснити допит свідка ОСОБА_5 та призначити технічну експертизу "Експертиза давності документа" оригіналів усіх договорів, касових ордерів та касової книги (книг), що витребувались судом. ОСОБА_1 вказує, що під тиском та обманним шляхом здійснено підписання касових документів (прибуткових та видаткових касових ордерів) за 2020-2023 р.р. бухгалтером ОСОБА_5 , яка відповідає та виконує роботу по списанню запасних частин та паливно-мастильних матеріалів, та яка в період з 2020 по 2023 рік не обіймала посаду касира на підприємстві та не відповідала за готівкові операції на даному підприємстві. Також ОСОБА_1 зазначив, що оскільки є об'єктивні причини вважати, що вищезгадані документи підписані "заднім числом", експертиза давності виконання документа може виявити підробку таких документів, ґрунтуючись на розбіжності дати, зазначеної в документі, і періоду часу, коли фактично і був створений цей документ. У заяві ОСОБА_1 також просив місцевий господарський суд зобов'язати ТОВ "Вінницяагропроектбуд", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надати для огляду в наступному судовому засіданні оригінали договору новації зобов'язань за договорами поворотної фінансової допомоги №15/01-2-2020 від 15.10.2020 та №27/08-2020 від 27.08.2020; договорів поворотної фінансової допомоги №23/09-2 від 23.09.2021, №04/01-1 від 04.01.2022, №15/01-2020 від 15.01.2020, №20/08-2020 від 20.08.2020, №15/12 від 15.12.2020, №1 від 12.01.2021, №28/10/1 від 28.10.2022, №18/11-1 від 18.11.2022; прибуткових та видаткових касових ордерів, що долучались Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до заяви від 28.03.2024 про визнання кредиторських вимог; касової книги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" за період 2020 - 2023 років.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.03.2025 у справі №902/25/24 заяву ОСОБА_1 б/н від 05.06.2024 (а.с.13-19, т.5) про забезпечення доказів в частині витребування вище перелічених оригіналів доказів у справі №902/25/24 задоволено. Відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 б/н від 05.06.2024 (а.с.13-19, т.5) про забезпечення доказів в частині допиту свідка та призначення судової експертизи.
Так, оскаржуване судове рішення вмотивовано наступними висновками:
- відповідно до ч.1 ст. 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Місцевим господарським судом встановлено, що в матеріалах справи №902/25/24 заяви свідка ОСОБА_5 немає. У судовому засіданні представник ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_5 заяву свідка не складала, у зв'язку з чим вона суду не надана. Із огляду на встановлені приписи ст. 89 ГПК України та обставини справи, які свідчать про відсутність письмової заяви свідка ОСОБА_5 , місцевим господарським судом було відмовлено в частині задоволення заяви про забезпечення доказів;
- відмовляючи в задоволенні клопотання про призначення судової технічної експертизи місцевий господарський суд покликався на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 14.01.2021 в справі №905/1055/19.
Не погоджуючись із оскаржуваним судовим рішенням в частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 у забезпеченні доказів шляхом допиту свідка та призначення судової експертизи апелянт подав апеляційну скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, у якій вказав наступне:
- суд першої інстанції неправомірно застосував правові висновки, які висвітлені в постанові Верховного Суду від 14.01.2021 в справі №905/1055/19, адже справи не є релевантними;
- свідок ОСОБА_5 працює на підприємстві, що належить кредиторам, а тому є обґрунтований ризик, що остання може бути піддана тиску, погрозам або навіть звільнена за зізнання в суді, які суперечать інтересам кредиторів. Тому, це може суттєво вплинути на достовірність та об'єктивність свідчень.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 2 КУзПБ, визначено, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Отже, показання свідків є доказами в розумінні статті 73 ГПК України.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (належність доказів).
За змістом ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (допустимість доказів).
Відповідно до частин першої та другої статті 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.
Щодо незгоди з оскаржуваним судовим рішенням в частині відмови в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення доказів шляхом допиту свідка ОСОБА_5 , колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Згідно ч. 1 ст. 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції виснує, що процесуальне законодавство надає можливість суду застосувати положення ст. 89 ГПК України та викликати свідка за ініціативою суду або за клопотанням учасникам виключно у разі, якщо в матеріалах справи наявна заява свідка, а обставини, які викладені в цій заяві суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанцій матеріали справи не містять заяви свідка ОСОБА_5 .. Зазначене підтвердив і сам представник апелянта в суді апеляційної інстанції.
Отже, місцевий господарський суд правомірно відмовив в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення доказів шляхом допиту свідка ОСОБА_5 , адже у разі задоволення такого клопотання (із урахуванням відсутності заяви ОСОБА_5 та загалом позиції цієї людини щодо викладених ОСОБА_1 обставин) суд першої інстанції вийшов би за межі своїх повноважень та порушив імперативні приписи ст. 89 ГПК України, що в такому разі призвело б до порушення норм процесуального права та прав інших учасників справи, що є неприпустимо та суперечило б принципам диспозитивності та змагальності господарського судочинства.
Щодо незгоди ОСОБА_1 з оскаржуваною ухвалою в частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення судової експертизи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно п.п. 2, 11 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи та ухвали про забезпечення доказів, відмову в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів.
Ураховуючи положення ст. 255 ГПК України колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що апелянт має право на оскарження ухвали в частині відмови в забезпеченні доказів, однак не наділений процесуальним правом оскаржувати ухвалу в частині відмови у задоволенні клопотання про призначення експертизи.
Такі процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал суду першої інстанції окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються взагалі права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал суду першої інстанції, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.
Статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Водночас слід зазначити, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.
Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
У справі ЄСПЛ "Sunday Times v. United Kingdom" суд вказав, що прописаний у Конвенції термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. Суд стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та засади моральності суспільства.
До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.
Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").
Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
Згідно ч. 3 ст. 255 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ураховуючи вищезазначені обставини колегія суддів апеляційної інстанції зауважує про надання оцінки оскаржуваному судовому рішенню виключно в частині оскарження відмови в клопотанні ОСОБА_1 у забезпеченні доказів шляхом допиту свідка, адже процесуальна можливість оскаржувати ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку про відмову в задоволенні клопотання про проведення експертизи окремо від рішення суду першої інстанції не унормована приписами ГПК України.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано та правомірно відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення доказів шляхом допиту свідка ОСОБА_5 , що свідчить про правильне застосування Господарським судом Вінницької області норм процесуального права. Із урахуванням зазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції відмовляє в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишає без змін.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 03.03.2025 у справі №902/25/24 залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.
3. Матеріали оскаржуваного судового рішення по справі №902/25/24 повернути до Господарського суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "15" травня 2025 р.
Головуючий суддя Розізнана І.В.
Суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Грязнов В.В.