вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" травня 2025 р. Справа№ 910/13219/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Демидової А.М.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н. М.
за участю представників:
від позивача: Шамкій В. М.
від відповідача: Сокуренко А. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Трейдінг"
на рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2024 (повний текст рішення складено та підписано 13.01.2025)
у справі № 910/13219/24 (суддя Привалов А.І.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРУМ ТРЕЙДІНГ"
до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат"
про внесення змін договору поставки
Короткий зміст позовних вимог.
В жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРУМ ТРЕЙДІНГ" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" про внесення змін до специфікації № 1 від 02.12.2021 до договору поставки № КТ/026-21 від 02.12.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані необхідністю внесення змін щодо умов поставки товару за договором № КТ/026-21 від 02.12.2021, у зв'язку з істотною зміною обставин, які не були відомі сторонам під час укладання вказаного договору.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.12.2024 у справі № 910/13219/24 в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що строк поставки обладнання за договором сплинув 15.12.2022 та зобов'язання постачальника з поставки товару взагалі є невиконаними, а тому правові підстави для внесення змін до договору у частині визначення нового місця поставки товару та продовження строку поставки товару на підставі ст. 652 ЦК України відсутні.
Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 12.12.2024 у справі № 910/13219/24, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРУМ ТРЕЙДІНГ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 188 ГК України, ст.ст. 651, 654 ЦК України, ст.ст. 236, 237 ГПК України ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Зокрема, скаржник зазначає, що ні умовами договору, ні чинним законодавством не встановлено право відповідача на одностороннє розірвання спірного договору і таке розірвання не було погоджено між сторонами, а відтак, зазначений правочин є дійсним.
Відповідач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, посилаючись на те, що не залежно від факту розірвання договору у разі пред'явлення вимоги про повернення попередньої оплати зі сторони продавця припиняється зобов'язання перед покупцем з поставки товару.
Позивачем подана відповідь на відзив на апеляційну скаргу, яка залучена до матеріалів справи і врахована судом.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 (колегія суддів у складі: головуючої Ходаківської І.П., суддів Владимиренко С.В., Демидової А.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Трейдінг" на рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2024 у справі № 910/13219/24 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02.04.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 оголошено перерву у розгляді справи до 07.05.2025 та продовжено строк її розгляду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 за клопотанням представника Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" розгляд справи постановлено здійснювати у режимі відеоконференції.
Судове засідання 07.05.2025 не відбулось у зв'язку з повітряною тривогою та підвищеним рівнем загрози ракетних ударів по Україні.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 (колегія суддів: головуюча Ходаківська І.П., судді Владимиренко С.В., Демидова А.М.) розгляд справи призначено на 12.05.2025.
Присутній у судовому засіданні 12.05.2025 представник позивача підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити.
Присутній у судовому засіданні 12.05.2025 (у режимі відеоконференції) представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги, просив відмови в її задоволенні.
Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.
Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору поставки від 02.12.2021 №КТ/076-21, укладеного між Підприємством з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРУМ ТРЕЙДІНГ" як постачальником, останнє взяло на себе зобов'язання поставити підйомну шахтну Ц-6,3х4,9/0,75 виробництва ТОВ "КОРУМ ДРУЖКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" для вантажолюдської підйомної установки повітряноподавального ствола "Переверзівський ПрАТ "ЗЗРК" (надалі - обладнання), виконати роботи з шеф-нагляду за монтажем обладнання, виконати пусконалагоджувальні роботи, провести навчання експлуатаціного та ремонтного персоналу покупця, а покупець - прийняти та сплатити за поставлене обладнання та виконанні роботи. Найменування, вартість, кількість, код УКТЗЕД обладнання, перелік робіт із шефнагляду за монтажем обладнання, вартість та перелік пусконалагоджувальних робіт, умови навчання персоналу покупця вказуються в специфікації (додаток №1 до договору) та Технічному завданні (додаток № 2 до договору), що є невід'ємними частинами договору.
Згідно з п. 2.1 договору, ціна договору визначається як сумарна вартість обладнання, поставка якого здійснюється відповідно до нього та специфікації, а також вартість пусконалагоджувальних робіт складає: без ПДВ 151 740 738,75 грн. (сто п'ятдесят один мільйон сімсот сорок тисяч сімсот тридцять вісім гривень 75 коп.), ПДВ 20% - 30 348 147,75 грн. (тридцять мільйонів триста сорок вісім тисяч сто сорок сім гривень 75 коп.), з ПДВ - 182 088 886,50 грн. (сто вісімдесят два мільйона вісімдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень 50 коп.).
Пунктом 3.1. договору встановлено, що умови поставки обладнання вказуються в специфікації до договору.
Специфікацією №1 від 02.12.2024 до договору погоджено, що поставці підлягає машина підйомна шахтна - 6,3х4,9/0,75, код УКТЗЕД - 8425, у кількості 1 штука на загальну сум 150 660 738,75,00 грн. без ПДВ та пуско-налагоджувальні роботи, код УКТЗЕД 33.12 на суму 1 080 000,00 грн. без ПДВ, усього на суму 182 088 886,50 грн. з ПДВ.
Згідно з п. 2 специфікації №1 умови поставки Обладнання: DAP ПІДПРИЄМСТВО З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ У ФОРМІ ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ" Веселівське шосе, 7км., с. Мала Білозерка, Василівський район, Запорізька область, 73674, Україна, відповідно до правил Інкотремс-2010.
Пунктом 3 специфікації №1 встановлено строк поставки обладнання: 12 місяців з дати здійснення передплати покупцем відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4 договору та графіку оплати (додаток №3 до договору).
Пунктом 4.1 договору визначено, що оплата покупцем обладнання здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в цьому договорі відповідно до графіку оплати (додаток №3 до договору) та з урахуванням умов п. 2.3 в наступному порядку: п.п. 4.1.1. "Покупець" здійснює попередню оплату за обладнання згідно графіку оплати, наведеному у додатку № 3 до даного договору, у розмірі: без ПДВ 24 720 850,00 грн. (двадцять чотири мільйона сімсот двадцять тисяч вісімсот п'ятдесят гривень 00 коп.), ПДВ 20% - 4 944 170,00 грн. (чотири мільйони дев'ятсот сорок чотири тисячі сто сімдесят гривень 00 коп.), разом з ПДВ - 29 665 020,00 грн. (двадцять дев'ять мільйонів шістсот шістдесят п'ять тисяч 20 гривень 00 коп.) протягом 10 календарних днів з дати підписання сторонами договору на підставі виставленого "Постачальником" рахунку.
Відповідно до п. 4.1.1 договору відповідачем на підставі платіжної інструкції №510159 від 15.12.2021 було здійснено платіж згідно з рахунком-фактурою № 000001336 від 07.12.2021, наданим ТОВ "КОРУМ ТРЕЙДІНГ", у сумі 29 665 020,00 грн. з ПДВ.
Враховуючи умови п. 3 специфікації №1, позивач мав здійснити поставку обладнання у строк до 15.12.2022 року за адресою: : Веселівське шосе, 7км., с. Мала Білозерка, Василівський район, Запорізька область, 73674, Україна.
З урахуванням того, що позивач не мав змоги виконати взяті на себе зобов'язання по поставці обладнання до 15.12.2022, у зв'язку з неможливістю доступу до місця поставки, внаслідок окупації останнього Російською Федерацією та з урахуванням заборони такої поставки постановою КМУ №1035, 21.04.2022 ТОВ "КОРУМ ТРЕЙДІНГ" повідомило відповідача листом за вих. №1-0321 про настання форс-мажорних обставин, пов'язаних з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням на території України воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
09.04.2024 відповідач листом від 01.04.2024 за вих. №20/30 "Про розірвання договору та повернення попередньої оплати", надісланим на електронну адресу позивача, керуючись п. 9.5. договору та ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, вимагав протягом трьох банківських днів повернути попередню оплату в розмірі 29 665 020,00 грн.
Претензією від 16.04.2024 № 20/38 19.04.2024 відповідач звернувся до позивача з вимогою про повернення суми попередньої оплати у розмірі 29 665 020,00 грн.
У відповідь на претензію позивач листом б/н від 22.04.2024 повідомив відповідача, що строк, визначений ч. 3 ст. 188 Господарського кодексу України, на розгляд пропозиції розірвання договору поставки, яка, на думку позивача, була викладена в листі від 01.04.2024 за вих. №20/30, ще не сплинув, а відтак претензія ПрАТ "ЗЗРК" № 20/38 від 16.04.2024 є передчасною.
Листом від 26.04.2024 №26/1КТ позивач у відповідь на лист ПрАТ "ЗЗРК" "Про розірвання договору та повернення передплати" №20/30 від 01.04.2024. зазначив відповідачу, що як на підставу для ініціювання розірвання договору поставки №20/387 від 02.04.2021 ПрАТ "ЗЗРК" посилається на п. 10.3 договору, у зв'язку з тим, що форс-мажорні обставини тривають понад шістдесят календарних днів. Проте, п. 10.2 договору №КТ/026-21 визначені умови для фіксування форс-мажорних обставин, яких відповідач не дотримався. Також, позивач запропонував заключити додаткову угоду до договору, якою визначити нове місце поставки Обладнання з урахуванням наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.
Залишення зазначеної пропозиції позивача без відповіді стало підставою для звернення ТОВ "КОРУМ ТРЕЙДІНГ" з позовом у даній справі з посиланням на приписи ст. 652 Цивільного кодексу України, та те, що триває тимчасова окупація місця поставки товару (Веселівське шосе, 7км., с. Мала Білозерка, Василівський район, Запорізька область, 73674), яка не існувала на момент укладення сторонами договору (02.12.2021 року), не могла бути передбачена відповідачем та не могла бути усунена ним; подальше виконання Товариством умов договору з направлення транспортного засобу до місця поставки обладнання (на тимчасово окуповану територію) призведе до загрози життю та здоров'ю працівників відповідача; Товариство об'єктивно не може виконати зобов'язання та внаслідок зміни обставин кінцевий результат буде не тим, на який він розраховував при укладенні договору; договір та звичаї ділового обороту не передбачають можливість несення стороною договору ризиків зміни обставин у вигляді тимчасової окупації території місця поставки товару внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
З огляду на зазначене вище позивач просив суд внести зміни у пункти 2 специфікації №1 від 02.12.2021 року до договору №КТ/026-21 від 02.12.2021 року, виклавши його у наступній редакції: "Умови поставки: DAP ПІДПРИЄМСТВО З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ У ФОРМІ ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ", 04116, місто Київ, вул. Старо-Київська, будинок 10-Г, корпус С"; внести зміни у пункти 3 специфікації №1 від 02.12.2021 року до договору №КТ/076-21 від 02.12.2021 року, виклавши його у наступній редакції: "Строк поставки: Протягом 12 місяців з дати набрання законної сили рішенням господарського суду м. Києва про задоволення позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОРУМ ТРЕЙДІНГ" до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат".
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що договір № КТ/076-21 від 02.12.2021 було розірвано відповідачем згідно із повідомленням-вимогою № 20/30 від 01.04.2024 на підставі п. 9.5. договору.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
За змістом частин 1 та 2 статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Статтею 15 ЦК України закріплено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.
Зазначені правові позиції неодноразово висловлювалися Верховним Судом та узагальнено містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.
Принцип диспозитивності, закріплений у статті 14 ГПК України, передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог, а учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Отже, з урахуванням вищевикладеного особа має право на власний розсуд обрати будь-який з можливих способів захисту, які передбачені законом або договором, за виключенням випадків, коли законом встановлено імперативний характер щодо застосування конкретного способу захисту.
За правилами статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 712 України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як передбачено частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до специфікації №1 до договору №КТ/076-21 від 02.12.2021, позивач повинен був поставити відповідачу машину підйомну шахтну - 6,3х4,9/0,75, код УКТЗЕД - 8425, у кількості 1 штука на загальну сум 150 660 738,75,00 грн. без ПДВ та пуско-налагоджувальні роботи, код УКТЗЕД 33.12 на суму 1 080 000,00 грн. без ПДВ, усього на суму 182 088 886,50 грн. з ПДВ.
Пунктом 2 Специфікації №1 визначені умови поставки обладнання: DAP ПІДПРИЄМСТВО З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ У ФОРМІ ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ" Веселівське шосе, 7км., с. Мала Білозерка, Василівський район, Запорізька область, 73674, Україна, відповідно до правил Інкотремс-2010.
На виконання умов п. 4.1.1 договору відповідачем було здійснено платіж на підставі рахунку-фактури № 000001336 від 07.12.2021, наданого ТОВ "КОРУМ ТРЕЙДІНГ", у сумі 29 665 020,00 грн. з ПДВ.
Проте, у визначений договором строк, тобто до 15.12.2022, позивач поставку обладнання відповідачу не здійснив.
Листом від 21.04.2022 №1-0321позивач повідомив відповідача про настання форс-мажорних обставин, пов'язаних з військовою агресією російської федерації проти України та введенням на території України воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Згідно з п. 10.1. договору форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Сторони звільняються від відповідальності за невиконання тих своїх зобов'язань, виконання яких стало неможливим внаслідок дії форс-мажорних обставин (за винятком зобов'язань, строк виконання яких настав до дати виникнення таких обставин), відповідно до часу дії форс-мажорних обставин, при цьому, строк виконання всіх зобов'язань за цим договором збільшується пропорційно часу, протягом якого будуть діяти такі обставини. Після припинення дії форс-мажорних обставин, всі перенесені зобов'язання підлягають виконанню в порядку, передбаченому цим договором, з урахуванням пропорційності продовження моменту їх виконання на період дії форс-мажорних обставин.
Пунктами 10.2,10.3 договору передбачено, що сторона, для якої настали форс-мажорні обставини, зобов'язана протягом 3-х робочих днів з дня настання форс-мажорних обставин повідомити у письмовій формі іншу сторону про їх настання або припинення. Факти, викладені у повідомленні про форс-мажорні обставини, підлягають підтвердженню довідкою торгово-промислової палати за місцем знаходження сторони, у якої наступили форс-мажорні обставини. Після її отримання, але не пізніше 20 календарних днів з дати отримання відповідного повідомлення про настання форс-мажорних обставин, вона направляється іншій стороні.
У разі, якщо форс-мажорні обставини тривають понад шістдесят календарних днів. Сторони можуть виступити з ініціативою про розірвання договору, з проведенням розрахунків за фактично виконані роботи і поверненням коштів за роботи, які не виконані (п.10.3. договору).
Як обґрунтовано встановлено судом, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження настання для нього форс-мажорних обставин та неможливість виконання зобов'язань за договором №КТ/076-21 від 02.12.2021 у встановлений строк, що підлягає підтвердженню у порядку, визначеному цим договором, зокрема, пунктом 10.2. договору, та положеннями чинного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 617 ЦК, ч.2 ст. 218 ГК та ст. 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об'єктивно унеможливлюють виконання особою зобов'язань за умовами договору, обов'язків, передбачених законодавством.
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
Відповідно до висновків Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 218 Господарського кодексу України та статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" під час дослідження обставин форс-мажору, наявності причинно-наслідкового зв'язку між певними обставинами та невиконанням (неналежним виконанням) господарського зобов'язання, викладених у постановах від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 10.03.2021 у справі № 922/1093/22, від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін і мають оцінюватися судом виходячи з обставин конкретної справи. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
У вказаних постановах Верховний Суд зазначив, що у разі наявності певних обставин (форс-мажорних), які засвідчені для конкретної особи відповідним сертифікатом Торгово-промислової палати України, суд має оцінити зазначений доказ у сукупності з іншими доказами відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання стороною зобов'язання, строк виконання якого настав до дати настання таких обставин, а також для звільнення сторони від відповідальності в такому випадку.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10.03.2021 у справі № 922/1093/22, сам факт проведення бойових дій чи запровадження обмежень воєнного часу (форс-мажорні обставини у розумінні відповідача з посиланням на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 "адресований всім кого це стосується") не може бути безумовною підставою для звільнення сторони від виконання договірних зобов'язань, оскільки сам по собі не свідчить про принципову неможливість виконання стороною своїх договірних зобов'язань.
Додатково необхідно зазначити, що посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов'язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне виконання договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. Такі висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 та від 07.06.2023 у справі № 906/540/22.
За положеннями частин 1 та 2 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до частин 1-4 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно з частинами 1, 2 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Частиною 4 статті 652 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
На відміну від форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов'язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов'язання таким чином, що виконання зобов'язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад, у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов'язання.
Подібний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17 та у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20.
На відміну від форс-мажору істотна зміна обставин не впливає на строк виконання зобов'язань (не змінює його) і не звільняє сторону від відповідальності за невиконання, а дозволяє припинити таке виконання (розірвання договору) чи змінити умови такого виконання або умови договору в цілому (для досягнення балансу інтересів сторін, який був порушений через істотну зміну обставин).
Відтак форс-мажор (ст.617 ЦК України) та істотна зміна обставин (ст.652 ЦК України) є різними правовими ситуаціями, стаття 652 ЦК України може бути застосована у випадку відсутності існування форс-мажору, але позивач має довести наявність всіх чотирьох умов, необхідних для внесення змін до договору за рішенням суду.
Також слід звернути увагу на те, що внесення змін до договору за рішенням суду є виключною мірою, яка пов'язана з втручанням суду в свободу договору, господарську діяльність сторін, і таке втручання може відбуватися лише у разі виникнення значного і вочевидь несправедливого дисбалансу між інтересами сторін внаслідок зміни обставин.
У Принципах Європейського договірного права вказано, що якщо сторони не досягли згоди щодо врахування істотної зміни обставин у розумний строк, суд може припинити дію договору на дату та час, визначені судом, або змінити договір таким чином, щоб розподілити між сторонами справедливою мірою втрати та вигоди, які є результатом зміни обставин (ст.6.111).
Як встановлено судом першої інстанції, строк поставки обладнання за спірним договором сплинув ще 15.12.2022.
При цьому позивач, не зважаючи на належне виконання відповідачем умов договору поставки щодо внесення суми попередньої оплати в розмірі 29 665 020,00 грн, дій щодо поставки обумовленого ним товару не вчинив.
Також, судом першої інстанції правомірно враховано і те, що належних доказів, які свідчать про наявність у позивача обладнання, яке виступає предметом договору №КТ/076-21 від 02.12.2021, а також понесення взагалі будь-яких витрат, пов'язаних з виконанням спірного договору, останнім не надано.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, з урахуванням того, що строк поставки обладнання за договором сплинув 15.12.2022 та зобов'язання постачальника з поставки товару взагалі є невиконаними, правові підстави для внесення змін до договору у частині визначення нового місця поставки товару та продовження строку поставки товару на підставі ст. 652 ЦК України, відсутні.
Зміни, які позивач просить суд внести до договору (у частині визначення нового місця поставки товару та продовження строку поставки товару), спрямовані на захист інтересів виключно позивача і по суті перекладають на відповідача всі негативні наслідки від затримки постачання товару. Таким чином, у разі задоволення такого позову судом був би не дотриманий принцип справедливого розподілу між сторонами негативних наслідків зміни обставин.
Також вірно судом, взято до уваги і те, що в листі від 01.04.2024 №20/30 "Про розірвання договору та повернення попередньої оплати", відповідач вимагав повернути суму попередньої оплати в розмірі 29 665 020,00 грн, керуючись ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України та п. 9.5. договору, яким передбачено, що у разі здійснення покупцем передоплати і, якщо постачальник порушив термін поставки більш ніж на 10 календарних днів, покупець має право відмовитися від подальшого отримання обладнання та вимагати повернення раніше сплачених сум, які постачальник зобов'язаний повернути протягом трьох банківських днів з моменту отримання повідомлення покупця.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач реалізував своє право на відмову від договору №КТ/076-21 від 02.12.2021, на підставі п. 9.5 договору та ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, та не вказував про його розірвання на підставі п. 10.3. договору, а відтак, договір є розірваним, що також виключає можливість внесення до його умов будь-яких змін за рішенням суду.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Судові витрати
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Трейдінг" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2024 у справі №910/13219/24 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повна постанова складена 19.05.2025.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді А.М. Демидова
С.В. Владимиренко