ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
15 травня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/2750/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді С.І. Колоколова,
суддів: Г.І. Діброви, Я.Ф. Савицького,
секретар судового засідання: Р.О. Кратковський,
за участю представників:
від позивача: Д.С. Тарановський,
від відповідача: Д.В. Явченко,
від третьої особи: М.С. Мельничук,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Одеської міської ради та Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради
на рішення Господарського суду Одеської області від 06.12.2024, повний текст складено 16.12.2024
у справі №916/2750/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Блаз»
до відповідача: Одеської міської ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради
про визнання поновленим договору оренди та визнання додаткової угоди укладеною,
суддя суду першої інстанції: В.С. Петров
місце прийняття рішення: Господарський суд Одеської області
Товариство з обмеженою відповідальністю “Блаз» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської міської ради, в якій просило:
- визнати поновленим договір оренди землі від 18.02.2011 на земельну ділянку площею 24875 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, пров. 4-й Аеропортівський, 7, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Котом Д.Г. та зареєстрований у реєстрі за № 151;
- визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 18.02.2011 на земельну ділянку площею 24875 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, пров. 4-й Аеропортівський, 7, у редакції, запропонованій позивачем.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у позивача переважного права на поновлення договору оренди землі, після закінчення строку його дії
Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.12.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Блаз» задоволено. Визнано поновленим договір оренди землі від 18.02.2011 на земельну ділянку площею 24875 кв.м, що розташована за адресою: м.Одеса, пров. 4-й Аеропортівський, 7, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Котом Д.Г. та зареєстрований у реєстрі за № 151. Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 18.02.2011 р на земельну ділянку, площею 24875 кв.м, що розташована за адресою м. Одеса, пров. 4-й Аеропортівський, 7, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Котом Д.Г., зареєстрований у реєстрі за № 151. Стягнуто з Одеської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Блаз» витрати по сплаті судового збору у розмірі 6056,00 грн.
Ухвалюючи вказане рішення, місцевий господарський суд, зазначив, що оскільки договір оренди землі був укладений 18.02.2011, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у місті Одеса, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.04.2011 р. за №511010004000029, тобто до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», то поновлення договору оренди землі, укладеного до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», здійснюється на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення.
Так, суд першої інстанції виснував, що позивач дотримався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу. Крім того, отримавши лист Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради від 23.12.2022 р. за вих. № 01-18/1410 з повідомленням, що проект рішення Одеської міської ради про поновлення договору оренди було підготовлено та передано на візування згідно з регламентом Одеської міської ради VІІІ скликання, затвердженим рішенням Одеської міської ради від 02.12.2020 р. № І-VІІ, у ТОВ “Блаз» виникли правомірні очікування отримання в майбутньому рішення міської ради про поновлення вказаного договору оренди землі від 18.02.2011 р., натомість орендодавець знехтував своїм обов'язком добросовісно провести переговори, не пропонуючи жодних умов орендарю, не приймаючи протягом трьох років взагалі жодного рішення - ні про поновлення, ні про відмову у поновленні договору.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд виснував про задоволення позовних вимог.
Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Одеська міська рада звернулася до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Одеська міська рада зазначає, що для застосування ч.1 ст.33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами 2-5 ст. 33 цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проєкт додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення
Так, відповідно до умов п.3.2 розділу 3 спірного договору після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 (шістдесят) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Враховуючи викладене, скаржник виснує, що відповідно до вищевказаних умов Договору та норм земельного законодавства ТОВ «БЛАЗ» мало обов'язок звернутись до Одеської міської ради з листом-повідомленням про укладення договору оренди землі на новий строк не пізніше 18.12.2020 р., чого зроблено не було, у той же час орендар звернувся до орендодавця листом-повідомленням від 12.02.2021 р. (вх. № 01-18/62 від 18.02.2021 р.), тобто з пропуском встановленого Договором та законом строку. Крім того, до листа від 12.02.2021 р. № 01-05/6 ТОВ «Блаз» не додано проєкту додаткової угоди про поновлення строку дії вищевказаного договору, чим також порушено норми діючого земельного законодавства.
Апелянт не погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач - ТОВ «Блаз» заздалегідь, майже за рік до закінчення строку дії договору від 18.02.2011 року звернувся до ДКВ ОМР із відповідною заявою про поновлення договору оренди землі». Такий висновок суду першої інстанції, на думку скаржника, є неправомірним, з огляду на те, що згаданий судом лист не адресований орендодавцю за Договором - Одеській міській раді, а Департамент комунальної власності Одеської міської ради не є орендодавцем у спірних правовідносинах, що судом першої інстанції безпідставно проігноровано. При цьому, цей лист Департаменту комунальної власності Одеської міської ради не надходив ані на адресу Одеської міської ради, ані на адресу Одеського міського голови, а доказів протилежного матеріали справи не містять.
Окремо Одеська міська рада зазначає, що судом першої інстанції не враховано висновки щодо застосування норм права, викладених у пунктах 5.9, 5.10, 5.12, 5.13, 5.14 постанови Верховного Суду від 21.09.2022 р. у справі № 926/2720/21, згідно із якими, у разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі»).
Департамент земельних ресурсів також не погодився з ухваленим рішенням суду, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради аналогічні доводам апеляційної скарги Одеської міської ради.
У відзиві на апеляційні скарги Товариство з обмеженою відповідальністю “Блаз» просить залишити вказані апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Так, позивач вказує, що ТОВ «Блаз» належним чином скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі та вчинив всі необхідні дії для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі», а апеляційні скарги є безпідставними та не відповідають встановленим судом першої інстанції обставинам справи.
Одночасно з поданням апеляційної скарги Одеською міською радою заявлено клопотання (вх.№159/24) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2025 автоматичний розподіл апеляційної скарги Одеської міської ради не відбувся у зв'язку з відсутністю потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2025 автоматичний розподіл апеляційної скарги ДЗР ОМР не відбувся у зв'язку з відсутністю потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги ОМР визначено колегію суддів у складі: головуючого судді С.І. Колоколова, суддів: Г.І. Діброви, Я.Ф. Савицького, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.01.2025 для розгляду апеляційної скарги ДЗР ОМР визначено колегію суддів у складі: головуючого судді С.І.Колоколова, суддів: Г.І. Діброви, Я.Ф. Савицького.
16.01.2025 від ДЗР ОМР надійшло клопотання про долучення доказів сплати судового збору та доказів надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/2750/24. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 06.12.2024 у справі №916/2750/24 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Одеської області.
28.01.2025 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/2750/24.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2025 поновлено Одеській міській раді пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 06.12.2024 у справі №916/2750/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 06.12.2024 у справі №916/2750/24. Встановлено учасникам справи строк до 20.02.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу. Роз'яснено учасникам справи про їх право в строк до 20.02.2025 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Розгляд апеляційної скарги Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 06.12.2024 у справі №916/2750/24 призначено на 13.03.2025 об 11:30 год.
Іншою ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2025 апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 06.12.2024 у справі №916/2750/24 залишено без руху. Встановлено скаржнику строк, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення наступних недоліків апеляційної скарги: надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 06.12.2024 у справі №916/2750/24 із зазначенням поважних причин пропуску цього строку.
17.02.2025 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 поновлено Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 06.12.2024 у справі №916/2750/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 06.12.2024 у справі №916/2750/24. Встановлено учасникам справи строк до 07.03.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу. Роз'яснено учасникам справи про їх право в строк до 07.03.2025 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 06.12.2024 у справі №916/2750/24 об'єднано з апеляційним провадженням за апеляційною скаргою Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 06.12.2024 у справі №916/2750/24. Апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради постановлено розглянути одночасно з апеляційною скаргою Одеської міської ради у судовому засіданні 13.03.2025 об 11:30.
10.03.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційні скарги.
У судовому засіданні 13.03.2025 протокольною ухвалою суду у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги у місті Одеса та Одеській області оголошено перерву в судовому засіданні до 10.04.2025 о 10:00.
Між тим, судове засідання, призначене на 10.04.2025, не відбулось у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Колоколова С.І. з 02.04.2025 по 01.05.2025.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання у справі №916/2750/24 відбудеться 15.05.2025 о 10:00 год.
При цьому, колегією суддів враховувалось наступне.
Згідно з приписами статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення “розумний строк» в рішенні у справі “Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Враховуючи необхідність повного та всебічного розгляду апеляційних скарг із забезпеченням принципу змагальності та створення сторонам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, судова колегія постановила розглянути вказані апеляційні скарги у розумний строк.
У судове засідання 15.05.2025 з'явились представники учасників справи.
В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, відзиву на них, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.07.2004 року по справі №9/126-04-4108 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Блаз? задоволено; визнано за ТОВ “Блаз? право власності на об'єкт нерухомості, розташований за адресою: м.Одеса, пров. 4-й Аеропортівський, 7, що складається з літ. “А? - сторожки, літ. “Б? - автозаправної станції, № № 1-3 - огородження, та майданчика мощеного жерствою, загальною площею 24181 кв.м; зобов'язано Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомого майна зареєструвати право власності ТОВ “Блаз? на об'єкт нерухомості, розташований за адресою: м. Одеса, пров. 4-й Аеропортівський, 7, що складається з літ. “А? - сторожки, літ. “Б? - автозаправної станції.
Із Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 5064149 від 14.10.2004 р. Серія СВА № 896407 вбачається, що 14.10.2004 р. Комунальним підприємством “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості? зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю “Блаз?? право приватної власності на об'єкт (р.н.: 7897868): нежитлова будівля, сторожка літ. “А?, автозаправна станція літ. “Б?, розташований за адресою: м. Одеса, пров. Аеропортівський 4, буд. 7; номер запису: 3502 в книзі: 37-неж63.
На виконання рішення Одеської міської ради № 6013-V від 13.07.2010 р. між МПП “Землеустрій?, ТОВ “Блаз? та Управлінням Держкомзему у місті Одеса підписано акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 15.10.2010 року для експлуатації та обслуговування відкритої складської площадки.
18 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Блаз? (орендар) та Одеською міською радою (орендодавець) укладено договір оренди, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі Закону України “Про оренду землі? та рішення Одеської міської ради № 6013-V від 13.07.2010 р. передає, а орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку, площею 24875 кв.м, що знаходиться у місті Одесі, Малиновському районі, пров. 4-й Аеропортівський, 7, згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 2.1 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка площею 24875 кв.м, у тому числі по угіддях:
- під капітальною забудовою - 42,16 кв.м.
- під тимчасовою забудовою - 1,56 кв.м.
- під проїздами, проходами - 24831,11 кв.м.
На земельній ділянці розташоване нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Блаз» на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 30 липня 2004 року, справа № 9/126-04-4108, зареєстрованого 14.10.2004 року Комунальним підприємством “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості?, номер запису 3502 в книзі 37 неж-63.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що останній укладено терміном на 10 років, для експлуатації обслуговування відкритої складської площадки.
Відповідно до п. 3.2 договору після закінченнястроку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 (шістдесят) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
В п. 4.1 договору визначено, що орендна плата за земельну ділянку площею 24875 кв.м. розрахована у розмірі 4% (чотирьох відсотків) від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 347287,68 грн. на рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі.
Положеннями п. 5.1 договору сторони визначили, що земельна ділянка передається ТОВ “Блаз» для експлуатації та обслуговування відкритої складської площадки.
Категорія земель за основним цільовим призначенням - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (п. 5.2 договору).
За умовами п. 6.1 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється з проектом відведення. Підставою для розробки проекту землеустрою є рішення Одеської міської ради № 2832-V від 16.04.2008 р.
Згідно з п. 6.3 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 3-х денний термін після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.
Пунктом 7.1 договору встановлено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Відповідно до п. 9.4 договору орендар зобов'язаний, зокрема: використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, зазначеного в п. 5.1 договору, забезпечити належний санітарний, протипожежний, екологічний стан земельної ділянки, будинків і споруд, розташованих на ній (п.п. 9.4.3).
Положеннями п. 12.1 договору сторони погодили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.
Згідно з п. 14.1 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
В п. 14.3 договору визначено, що його невід'ємними частинами є:
- план земельної ділянки, яка передається в оренду;
- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;
- акт визначення меж земельної ділянки в натурі.
Вищевказаний договір 18.02.2011 р. посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Котом Д.Г. та зареєстровано у реєстрі за №151. Також вказаний договір зареєстровано в Управлінні Держкомзему у місті Одеса, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.04.2011 р. за № 511010004000029. Вказане підтверджується й Витягом з Державного реєстру правочинів №9603613 від 18.02.2011 р.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Блаз» та Одеською міською радою було підписано акт прийому-передачі земельної ділянки б/н та б/д, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв на виконання рішення Одеської міської ради №6013-V від 13.07.2010 р. та на підставі акту визначення меж земельної ділянки в натурі, земельну ділянку, площею 2,4875 га, за адресою: м. Одеса, пров. 4-й Аеропортівський, 7, у довгострокову оренду, терміном на 10 років, для експлуатації та обслуговування відкритої складської площадки. Вказаний акт підписано представниками сторін та скріплено печатками.
Із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5106858402018 від 27.09.2018 вбачається, що земельна ділянка, площею 24875 кв.м. з кадастровим номером 5110137300:65:001:0011, розташована за адресою: м. Одеса, пров. 4-й Аеропортівський, 7, була зареєстрована 19.04.2011 р. та належить до комунальної власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради; орендар - ТОВ “Блаз»; дата державної реєстрації речового права: 19.04.2011 р.
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.10.2018 № 2282, нормативна грошова оцінка земельної ділянки із кадастровим номером 5110137300:65:001:0011 становить 10232198,21 грн.
17.02.2020 року ТОВ “Блаз» звернулось до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради із листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, який було отримано Департаментом 17.02.2020 р. за вх. № 01-14/724, про що свідчить штамп останнього на такому листі. У вказаному листі товариство, посилаючись на Положення “Про департамент комунальної власності Одеської міської ради?, затверджене рішенням Одеської міської ради від 19.02.2013 року № 2752-VІ, вказало, що Департамент комунальної власності Одеської міської ради проводить єдину політику управління комунальним майном територіальної громади міста, одним із завдань Департаменту у сфері земельних правовідносин є забезпечення реалізації повноважень Одеської міської ради у галузі земельних відносин відповідно до чинного законодавства України; основним завданням Департаменту у сфері земельних правовідносин організація та здійснення контролю за виконанням умов договорів оренди землі та виконанням орендарями обов'язків відповідно до укладених договорів. Також у вказаному листі ТОВ “Блаз» посилається на положення ч.ч. 2, 3 ст. 33 Закону України “Про оренду землі? та просить вчинити дії щодо направлення на підписання проекту додаткового договору до договору оренди землі від 18.02.2011 р. та у разі необхідності підготовки відповідного проекту рішення сесії Одеської міської ради. До вказаного листа-повідомлення товариством додано проект додаткового договору до договору оренди землі від 18.02.2011 р., з якого вбачається наступне:
1.Сторони, відповідно до положень ст. 33 Закону України “Про оренду землі?, досягли взаємної згоди щодо поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах та вирішили поновити (продовжити) договір оренди землі строком на 10 років до 18 лютого 2031 року.
2.Усі інші умови договору оренди землі залишаються незмінними і сторони підтверджують по ньому свої зобов'язання.
3.Додатковий договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, а право користування (оренди) земельною ділянкою підлягає державній реєстрації.
4.Додатковий договір є невід'ємною частиною договору оренди землі від 1 лютого 2011 року, реєстровий № 151, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Котом Д.Г.
5.Додатковий договір складено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органі, який провів державну реєстрацію права користування (оренди) земельною ділянкою.
Водночас, за ствердженнями позивача, вищенаведений лист ТОВ “Блаз» від 17.02.2020 разом із проектом додаткового договору був залишений без уваги Департаментом комунальної власності Одеської міської ради.
12.02.2021 р. листом за вих. № 01-05/6 ТОВ “Блаз» звернулося до Голови Одеської міської ради Труханова Г.Л. з питанням подовження або поновлення договору оренди земельної ділянки.
Листом від 12.03.2021 р. за вих. №01-18/257-09-02 Департамент комунальної власності Одеської міської ради повідомив ТОВ “Блаз», що за дорученням першого заступника міського голови Департаментом комунальної власності Одеської міської ради розглянуто лист від 12.02.2021 р. № 01-05/6 (канц. від 18.02.2021 р. № 01-18/62) стосовно поновлення договору оренди землі, укладеного між Одеською міською радою та ТОВ “Блаз» щодо земельної ділянки (кадастровий номер 110137300:65:001:0011), площею 2,4875 га за адресою: м. Одеса, пров. 4-й Аеропортівський, 7, для експлуатації та обслуговування відкритої складської автостоянки. У вказаному листі ДКВ ОМР по суті порушеного в листі питання повідомило, що для подальшого розгляду питання ТОВ “Блаз» необхідно додатково надати документи та матеріали.
У відповідь на вказаний лист ДКВ ОМР від 12.03.2021 р. за вих. № 01-18/257-09-02 щодо надання документів та матеріалів для вирішення питання поновлення договору оренди землі, укладеного між ТОВ “Блаз» та ОМР, товариство листом від 08.04.2021 р. за вих. № 01-05/13 було надано до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради необхідні документи та матеріали.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.04.2021 р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до ТОВ “Блаз» із листом за вих. № 01-18/257-09-01, в якому повідомив про необхідність надання додаткових матеріалів та документів, а саме: інформації щодо видів складської діяльності, що ведеться на земельній ділянці, для визначення санітарної класифікації підприємства та санітарно-захисної смуги підприємства; фотофіксація об'єкта в кольорі на теперішній час. Листом від 16.04.2021 р. за вих. № 01-05/14 ТОВ “Блаз» надано відповідь на вказаний лист ДКВ ОМР від 15.04.2021 р. за вих. № 01-18/257-09-01.
Листом від 29.11.2022 р. за вих. № 01.05/30 ТОВ “Блаз» звернулося до Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради з черговим проханням продовження договору оренди, в якому товариство просило повідомити стан розгляду і вирішення питання щодо продовження дії (поновлення) договору оренди ТОВ “Блаз» земельної ділянки за адресою: м. Одеса, провулок 4-й Аеропортівський, 7.
Як свідчать матеріали справи, листом від 23.12.2022 р. за вих. № 01-18/1410 Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради повідомив ТОВ “Блаз», що проект рішення Одеської міської ради про продовження строку дії договору оренди було підготовлено та передано на візування згідно з регламентом Одеської міської ради VІІІ скликання, затвердженим рішенням Одеської міської ради від 02.12.2020 р. № 1-VІІ.
Разом з тим, як вказує позивач, Одеська міська рада не прийняла будь-яких рішень щодо поновлення або відмови у поновленні договору оренди, що обумовило звернення ТОВ “Блаз» до суду із заявленим позовом, оскільки останній вважає, що має право на поновлення договору оренди землі на тих самих умовах і на той самий строк на підставі статті 33 Закону України “Про оренду землі».
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Чинне законодавство визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про визнання поновленим договору оренди землі та визнання додаткової угоди укладеною.
Відповідно до частини першої статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України "Про оренду землі").
Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду.
Законом України "Про оренду землі" врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв'язку з передачею її в користування та володіння.
Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина 1 цієї статті).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина 2 статті 33 зазначеного Закону). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проєкт додаткової угоди (частина 3 статті 33 цього Закону).
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4 статті 33 вказаного Закону).
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").
Частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлювала, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
За приписами частини 8 цієї статті Закону України "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку, а згідно з положеннями частини 11 вказаної статті відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 05.12.2019 № 340-ІХ (а відповідні положення пункту 8, з урахуванням Прикінцевих та перехідних положень - із 16.07.2020), яким стаття 33 Закону України "Про оренду землі", що регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції, та стосується лише переважного права орендаря (частини 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі"). Поновлення ж договору (частина 6 попередньої редакції статті 33 Закону України "Про оренду землі") тепер регулюється статтею 126-1 Земельного кодексу України.
Розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнений абзацами 3 і 4 такого змісту:
"Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбаченістаттею 33 цього Закону та статтею 126-1Земельного кодексу України.
Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".
Згідно з частиною 2 статті 126-1Земельного кодексу України якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.
Також відповідно до частини 1 статті 126-1 Земельного кодексу України умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.
Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, адже стаття 126-1Земельного кодексу України передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до реєстру про виключення відомостей про поновлення).
Отже, зміст поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться у абзаці 4 Розділу "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" базується саме на положеннях статті 126-1 Земельного кодексу України, що пов'язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов'язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.
Натомість укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 05.12.2019 № 340-IX, базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.
Як вже встановлено, у ТОВ “Блаз» в оренді знаходиться земельна ділянка площею 2,4875 га із кадастровим номером 5110137300:65:001:0011, що розташована за адресою: м. Одеса, пров. 4-й Аеропортівський, 7, під об'єктом нерухомості, розташованим за адресою: м. Одеса, пров. 4-й Аеропортовський, 7, що складається з літ. “А? - сторожки, літ. “Б? - автозаправної станції, № № 1-3 - огородження, та майданчика мощеного жерствою, загальною площею 24181 кв.м., який належить ТОВ “Блаз» на праві приватної власності з 2004 року.
Разом з цим, як встановлено судом, договір оренди землі від 18.02.2011 був укладений строком на 10 років, тобто до 18.02.2021 року. При цьому обставин того, що цей договір змінювався сторонами після набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству? матеріали справи не містять, що вірно встановлено місцевим господарським судом.
Згідно з абз. 4 Розділу Перехідні положення Закону України “Про оренду землі» правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Відтак, оскільки договір оренди землі був укладений 18.02.2011, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у місті Одеса, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.04.2011 р. за № 511010004000029, тобто до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», то поновлення договору оренди землі, укладеного до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», здійснюється на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення.
За змістом положень статті 33 Закону України “Про оренду землі» (у редакції, чинній до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству») після закінчення строку договору оренди орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, мав за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. При цьому у разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови могли бути змінені за згодою сторін. Також згідно з положеннями цієї статті, у разі якщо орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягав поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Як вже зазначалось, з метою використання свого переважного права щодо поновлення договору оренди землі від 18.02.2011 року, ТОВ “Блаз», як користувач вищевказаної земельної ділянки, із посиланнями на положення ч.ч. 2, 3 ст. 33 Закону України “Про оренду землі? (у редакції, чинній до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству») 17.02.2020 звернувся до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради із листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі від 18.02.2011, до якого додано проект додаткового договору до договору оренди землі від 18.02.2011 р. Вказаний лист було отримано Департаментом 17.02.2020 р. за вх. № 01-14/724.
Відтак, позивач - ТОВ “Блаз» заздалегідь, майже за рік до закінчення строку дії договору від 18.02.2011 року звернувся до ДКВ ОМР із відповідною заявою про поновлення договору оренди землі, що вірно встановлено місцевим господарським судом.
Між тим, в апеляційній скарзі скаржники вказують, що вказаний вище лист не адресований орендодавцю за Договором - Одеській міській раді, а Департамент комунальної власності Одеської міської ради не є орендодавцем у спірних правовідносинах, що судом першої інстанції безпідставно проігноровано. При цьому, цей лист Департаменту комунальної власності Одеської міської ради не надходив ані на адресу Одеської міської ради, ані на адресу Одеського міського голови, а доказів протилежного матеріали справи не містять.
Вказані доводи колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 12.02.2021 р. листом за вих. № 01-05/6 ТОВ “Блаз» звернулося до Голови Одеської міської ради Труханова Г.Л. з питанням подовження або поновлення договору оренди земельної ділянки.
Листом від 12.03.2021 р. за вих. № 01-18/257-09-02 Департамент комунальної власності Одеської міської ради повідомив ТОВ “Блаз», що за дорученням першого заступника міського голови Департаментом комунальної власності Одеської міської ради розглянуто лист від 12.02.2021 р. № 01-05/6. У вказаному листі ДКВ ОМР по суті порушеного в листі питання повідомило, що для подальшого розгляду питання ТОВ “Блаз» необхідно додатково надати документи та матеріали.
У відповідь на вказаний лист ДКВ ОМР від 12.03.2021 р. за вих. № 01-18/257-09-02 щодо надання документів та матеріалів для вирішення питання поновлення договору оренди землі, укладеного між ТОВ “Блаз» та ОМР, позивач листом від 08.04.2021 р. за вих. № 01-05/13 надав до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради необхідні документи та матеріали.
15.04.2021 р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до ТОВ “Блаз» із листом за вих. № 01-18/257-09-01, в якому повідомив про необхідність надання додаткових матеріалів та документів.
Також в матеріалах справи наявні листи від 16.04.2021 р. за вих. № 01-05/14 між ТОВ “Блаз» та ДКВ ОМР та від 29.11.2022 р. за вих. № 01.05/30 між ТОВ “Блаз» та ДЗР ОМР.
Як свідчать матеріали справи, листом від 23.12.2022 р. за вих. № 01-18/1410 Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради повідомив ТОВ “Блаз», що проект рішення Одеської міської ради про продовження строку дії договору оренди було підготовлено та передано на візування згідно з регламентом Одеської міської ради VІІІ скликання, затвердженим рішенням Одеської міської ради від 02.12.2020 р. № 1-VІІ.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що між ТОВ “Блаз» та, зокрема, ДКВ ОМР протягом тривалого часу велося листування стосовно поновлення договору оренди землі від 18.02.2011, що свідчить про те, що звернення 17.02.2020 до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради із листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі від 18.02.2011 є належним виконанням позивачем свого обов'язку з метою реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі.
Крім цього, як вбачається із пункту 2.1. Положення “Про Департамент комунальної власності Одеської міської ради? (в редакції, чинній станом на 17.02.2020 року), основними завданнями Департаменту є (2.1.2): у сфері земельних правовідносин: а) забезпечення реалізації повноважень Одеської міської ради у галузі земельних відносин відповідно до чинного законодавства України; б) здійснення заходів із розвитку ринку земель міста; в) організація ведення земельно-кадастрової документації; г) розроблення та супроводження земельно-інформаційної системи м. Одеси; д) участь у розробленні та виконанні міських програм із використання і охорони земель міста; є) здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель та контролю за додержанням земельного законодавства; ж) організація землеустрою; з) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; и) забезпечення в межах повноважень реалізації державної політики у сфері державної експертизи землевпорядної документації.
При цьому, як правильно зазначено судом першої інстанції, Департамент комунальної власності Одеської міської ради з дати отримання листа позивача про поновлення спірного договору оренди землі від 18.02.2011 - 17.02.2020 р. (вх. № 01-14/724) ні протягом місяця, ні протягом майже року часу жодних заперечень проти поновлення договору не висловив, а також не зазначив про помилкове звернення товариства із вказаним листом саме на адресу Департаменту, а не міської ради.
Більш того, в подальшому після звернення ТОВ “Блаз» до Одеської міської ради із листом від 12.02.2021 р. за вих. № 01-05/6, саме Департамент комунальної власності Одеської міської ради здійснював листування з орендарем стосовно поновлення договору оренди землі від 18.02.2011 року, зазначаючи в листах від 12.03.2021 р. за вих. № 01-18/257-09-02 та від 15.04.2021 р. за вих. № 01-18/257-09-01 про те, яку додаткову інформацію та документацію необхідно надати товариству задля завершення процедури поновлення договору. При цьому господарський суд додає, що листами від 08.04.2021 р. за вих. № 01-05/13 та від 16.04.2021 р. за вих. № 01-05/14 ТОВ “Блаз» була зазначена необхідна департаменту інформація та надана документація.
При цьому, оскільки Одеська міська рада не повідомляла про результати розгляду заяв ТОВ “Блаз», останнє продовжувало користуватися земельною ділянкою площею 2,4875 га із кадастровим номером 5110137300:65:001:0011, що розташована за адресою: м. Одеса, пров. 4-й Аеропортівський, 7, після закінчення строку дії договору оренди., очікуючи відповідного рішення міської ради.
В подальшому, з огляду на відсутність прийнятого міською радою рішення стосовно поновлення договору оренди землі від 18.02.2011 року або ж відмови у такому поновленні, ТОВ “Блаз» звернулося вже до Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради з черговим проханням продовження договору оренди та повідомлення товариства стосовно стану розгляду і вирішення питання щодо продовження дії (поновлення) договору оренди.
Як свідчать матеріали справи, листом від 23.12.2022 р. за вих. № 01-18/1410 Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради повідомив ТОВ “Блаз», що проект рішення Одеської міської ради про продовження строку дії договору оренди було підготовлено та передано на візування згідно з регламентом Одеської міської ради VІІІ скликання, затвердженим рішенням Одеської міської ради від 02.12.2020 р. № 1-VІІ.
У постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16 суд касаційної інстанції акцентував увагу на необхідності врахування під час розгляду спорів у подібних правовідносинах презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин.
Зокрема, Верховний Суд зауважував, що відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.
При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.
Отже, законодавець, задекларувавши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
У межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема про рішення орендодавця як власника більш розумно розпорядитись землею (в тому числі виставити право оренди на торги), чи вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору.
Якщо ж власник такого рішення не прийняв, то за змістом статті 3 Цивільного кодексу України та статті 33 Закону України "Про оренду землі" землі орган державної влади чи місцевого самоврядування власник зобов'язаний провести з орендарем добросовісні переговори, тобто добросовісно спробувати досягти домовленостей з орендарем: запропонувати, наприклад, конкретний розмір орендної плати, інший строк оренди тощо.
Якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування знехтував обов'язком добросовісно провести переговори (наприклад, не розглянув протягом місяця лист-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки), то слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря (аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21).
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що позивач дотримався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу. Крім того, отримавши лист Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради від 23.12.2022 р. за вих. № 01-18/1410 з повідомленням, що проект рішення Одеської міської ради про поновлення договору оренди було підготовлено та передано на візування згідно з регламентом Одеської міської ради VІІІ скликання, затвердженим рішенням Одеської міської ради від 02.12.2020 р. № І-VІІ, у ТОВ “Блаз» виникли правомірні очікування отримання в майбутньому рішення міської ради про поновлення вказаного договору оренди землі від 18.02.2011 р., натомість орендодавець знехтував своїм обов'язком добросовісно провести переговори, не пропонуючи жодних умов орендарю, не приймаючи протягом трьох років взагалі жодного рішення - ні про поновлення, ні про відмову у поновленні договору.
Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України,
апеляційний господарський суд
Апеляційні скарги Одеської міської ради та Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 06.12.2024 у справі №916/2750/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 19.05.2025.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.І. Діброва
Суддя Я.Ф. Савицький