ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
13 травня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/1458/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання: Кияшко Р.О.
за участю представників учасників справи:
від Акціонерного товариства "ПРОКРЕДИТ БАНК": Хоміч А.А.,
від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАЛІТІ ВАЙН": не з'явився
від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛИНА БУРНАСУ": не з'явився
від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКОНТРАКТ": не з'явився
від Приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖХІМБУДОПТТОРГ": не з'явився
від Міністерства фінансів України: не з'явився
від Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України": не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Одесі
апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства сільськогосподарське підприємство "ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА"
на рішення Господарського суду Одеської області від 06.11.2024 року, суддя в І інстанції Петренко Н.Д., повний текст якого складено 21.11.2024, в м. Одесі
у справі: №916/1458/24
за позовом: Акціонерного товариства "ПРОКРЕДИТ БАНК"
до відповідачів:
1. Приватного акціонерного товариства сільськогосподарське підприємство "ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА";
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАЛІТІ ВАЙН";
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛИНА БУРНАСУ";
4. Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКОНТРАКТ";
5. Приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖХІМБУДОПТТОРГ"
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Міністерства фінансів України та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 90 934 646,80 грн
У квітні 2024 року Акціонерне товариство “ПРОКРЕДИТ БАНК» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства “ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА», Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІТАЛІТІ ВАЙН», Товариства з обмеженою відповідальністю “ПЕРЛИНА БУРНАСУ», Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРКОНТРАКТ», Приватного акціонерного товариства “ЗАПОРІЖХІМБУДОПТТОРГ», в якій просив суд:
- стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №115.52937/FW115.1200 від 23.02.2023, який є невід'ємною частиною Рамкової угоди FW115.1200 від 13.12.2016, у розмірі 43 091 342,20 грн, з яких 40 000 000,00 грн основного боргу, 3 091 342,20 грн - процентів
- стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором №115.53448/FW115.1200 від 08.06.2023, який є невід'ємною частиною Рамкової угоди FW115.1200 від 13.12.2016 у розмірі 47 843 304,60 грн, яка складається з: 22 861 542,36 грн - капітал; 22 861 542,37 грн - заборгованість перед державою (сума сплаченої гарантії); 2 120 219,87 грн - проценти.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач-1 як позичальник та відповідачі як поручителі порушили умови кредитних договорів, рамкової угоди, не забезпечили своєчасне погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.11.2024 у справі №916/1458/24 позовні вимоги акціонерного товариства "ПРОКРЕДИТ БАНК" - задоволено в повному обсязі. Здійснено розподіл судових витрат.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується наявна заборгованість відповідачів за кредитними договорами та договорами поруки, на підставі викладеного суд вважав такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів грошових коштів. Судом також досліджено надані позивачем розрахунки заборгованості по процентам та встановлена їх арифметична вірність.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства сільськогосподарське підприємство "ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА", в якій останнє просить рішення Господарського суду Одеської області від 06.11.2024 у справі №916/1458/24 скасувати в частині стягнення з останнього суми процентів за Договором про відкриття кредитної лінії №115.52937/FW115.1200 від 23.02.2023 у розмірі 3 091 342,20 грн; а також суми процентів за Кредитним договором №115.53448/ FW115.1200 від 08.06.2023 в розмірі 2 120 219,87 грн.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що додані до позову розрахунки заборгованості не підтверджують існування заборгованості по процентах на заявлені в позові суми. За обома договорами проценти визначається за досить складною математичною формулою з декількома змінними показниками, чим суттєво утруднюється точне визначення цієї суми. Суд не приділив увагу формулам, за якими мала визначатися сума відсотків, що підлягала сплаті Відповідачем за вказаними договорами, судом не досліджувався закладений в ці формули математичний механізм їх підрахунку.
Вказує, що в оскарженому рішенні суд послався на те, що у кредитному договорі тип процентної ставки - змінювана, розмір процентів - 15,00 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році, без зазначення у чому полягає "змінюваність" такої ставки. Суд не вказав про те, як визначається ставка відсотків, проте послався на те, а наведені в додатках до позову розрахунках відомості про суми процентів, які підлягають стягненню з Відповідача не підтверджуються наведеними там розрахунками, а отже в цій частині позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
У відзиві Акціонерне товариство "ПРОКРЕДИТ БАНК" зазначає, що зміст апеляційної скарги зводиться до того, що Судом в рішенні не відображено власні обчислення нарахування процентів за кредитними договорами. Апелянт необгрунтовано не погоджується з розрахунком нарахування процентів за користування кредитними коштами, однак свого контррозрахунку не надав.
У відзиві Міністерство фінансів України зазначає, що правом на подання відзиву на позов відповідачі не скористались, в матеріалах справи відсутні письмові відомості про звернення до позивача для з'ясування/уточнення/корегування розміру заборгованості за кредитним договором, будь-яких письмових розрахунків, які б відображали іншу, відмінну від визначеної позивачем, суму заборгованості. Інакше кажучи, в матеріалах справи відсутні будь-які дані, що навіть теоретично могли б спростувати розрахунки, надані позивачем або контррозрахунки, здійснені відповідачами.
Зважаючи на те, що кожна сторона повинна довести обставини на, які вона посилається (принцип змагальності, відсутність альтернативних розрахунків, відсутні 1 підстави для неврахування наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором.
Наголошує, що в апеляційній скарзі відсутнє обґрунтування інших, відмінних від наданих позивачем, розрахунків, а посилання на складні математичні формули не є достатнім обґрунтуванням позиції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 у справі №916/1458/24 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та призначено розгляд даної справи на 18.02.2025 об 11:30.
18.02.2025 до суду апеляційної інстанції від представника Приватного акціонерного товариства сільськогосподарське підприємство "ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА" надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи на іншу дату, яке мотивоване прийняттям участі представника останнього у проведенні невідкладних слідчих дій по кримінальному провадженні №1202462480000143 від 20.01.2024.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 відкладено розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства сільськогосподарське підприємство "ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА"по справі №916/1458/24 на 27.03.2025 14:30.
У зв'язку з перебуванням судді-члена колегії Діброви Г.І. з 27.03.2025 по 30.03.2025 у відрядженні згідно наказу голови суду від 25.03.2025 №83-в, розгляд справи, призначений на 27.03.2025 14:30, не відбувся. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 розгляд даної справи призначено на 13.05.2025 о 10:30.
13.05.2025 до суду апеляційної інстанції від представника Приватного акціонерного товариства сільськогосподарське підприємство "ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА" надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи на іншу дату, яке мотивоване прийняттям участі представника останнього в іншому судовому засіданні в Котовському міськрайонному суді Одеської області.
В судовому засіданні 13.05.2025 брав участь представник позивача, інші учасники справи участі не брали, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Розглянувши в судовому засіданні 13.05.2025 клопотання представника Приватного акціонерного товариства сільськогосподарське підприємство "ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА" про відкладення розгляду даної справи на іншу дату, судова колегія дійшла висновку про відмову в її задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для відкладення розгляду справи.
Явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась.
Колегія суддів вказує, що розгляд даної справи вже відкладався за клопотанням скаржника.
Нормами чинного законодавства не передбачено жодного обмеження щодо кола представників юридичної особи. За неможливості представництва інтересів товариства, представляти інтереси учасника судового процесу може керівник або інша особа як з числа своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.
Колегія суддів враховує, що матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги та ухвалення рішення відповідно до вимог ст. 236 ГПК України.
При апеляційному розгляді даної справи колегія суддів також враховує положення ст. 129 Конституції України та ст. 2 ГПК України, відповідно до яких одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
За таких обставин, з огляду на необхідність дотримання принципу розумності строків розгляду справи, а також те, що явка представників учасників справи судом не визнавалась обов'язковою, з урахуванням змісту ст.ст. 202, 216, 270 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, оскільки неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу за відсутності представників відповідачів та третіх осіб, за наявними матеріалами справи, яких достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 13.12.2016 між Публічним акціонерним товариством сільськогосподарським підприємством “ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА» та Акціонерним товариством “ПРОКРЕДИТ БАНК» було укладено Рамкову кредитну угоду №FW115.1200, відповідно по положень даної угоди Банк встановлює для Позичальника наступні рамкові кредитні умови: максимальна сума - 70 000 000,00 (Сімдесят мільйонів гривень 00 копійок), максимальний строк - 120 місяців, максимальний розмір процентів - 40 % річних.
Використання будь-якої Кредитної послуги в рамках цієї Рамкової угоди можливе лише на підставі позитивного рішення компетентного внутрішнього органу Банку і за умови укладення окремих кредитних договорів, які є невід'ємними частинами цієї Угоди і не мають самостійного значення. При цьому цільове призначення кожної Кредитної послуги вказується у відповідному Кредитному договорі.
25.05.2023 між позичальником - приватним акціонерним товариством сільськогосподарським підприємством “ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА» та банком акціонерним товариством “ПРОКРЕДИТ БАНК» було укладено Договір №1 про внесення змін до Рамкової кредитної угоди, згідно з умовами якого Сторони вирішили внести зміни до Рамкової кредитної угоди №FW115.1200 від 13.12.2016, а саме: викладено абзац перший Розділу 1 Рамкової угоди у наступній редакції - “Банк встановлює для Позичальника наступні рамкові кредитні умови: максимальна сума - 100 000 000,00 (сто мільйонів гривень 00 копійок), максимальний строк - 240 місяців, максимальний розмір процентів - 40 % річних». Інші умови Рамкової угоди, які не змінені даним Договором, залишаються діяти у попередній редакції і Сторони підтверджують свої зобов'язання по їх виконанню.
У межах Рамкової угоди між приватним акціонерним товариством сільськогосподарським підприємством “ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА» та акціонерним товариством “ПРОКРЕДИТ БАНК» було укладено ряд кредитних договорів.
23.02.2023 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №115.52937/FW115.1200, згідно з яким Банк відкриває для Позичальника відновлювальну кредитну лінію, визначивши розмір ліміту в еквіваленті 40 000 000,00 гривень (сорок мільйонів гривень 00 копійок). При цьому зазначено, що Позичальнику відомо, що його грошові зобов'язання перед Банком із сплати основної суми кредиту частково забезпечені державною портфельною гарантією.
08.06.2023 між приватним акціонерним товариством сільськогосподарським підприємством “ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА» та акціонерним товариством “ПРОКРЕДИТ БАНК» було укладено Кредитний договір №115.53448/FW115.1200, відповідно до якого Банк зобов'язується надати Позичальнику строковий кредит загальна сума якого складає 51 249 095,00 (П'ятдесят один мільйон двісті сорок дев'ять тисяч дев'яносто п'ять гривень 00 копійок), строком на 45 (Сорок п'ять) місяців, від дати видачі кредиту включно. На непогашену частину основної суми Кредиту нараховуються відсотки за наступною ставкою: тип процентної ставки - змінювана, розмір процентів -15,00 (П'ятнадцять) % річних, виходячи з 360 календарних днів у році.
В абзаці 2 розділу 2 “Цільове призначення» зазначено, що Позичальнику відомо, що його грошові зобов'язання перед Банком із сплати основної суми кредиту частково забезпечені державною портфельною гарантією.
При цьому в абз.2 статті (с) “Пеня» розділу 4 “Проценти та комісії» чітко визначено, що у разі здійснення Гарантом, виплати суми сплати за Гарантією за цим кредитом, у Позичальника з дати такої виплати виникає заборгованість перед бюджетом на суму здійсненої Гарантом виплати суми сплати за Гарантією. На суму простроченої заборгованості перед бюджетом в розмірі суми сплати за Гарантією, з дати такої виплати. Банк нараховує пеню згідно з вимогами законодавства та цього Договору, у розмірі 120 (сто двадцять) відсотків облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення, включаючи день погашення такої простроченої заборгованості перед бюджетом.
Окрім цього, в розділі 6 “Заяви та гарантії» кредитного договору містяться положення такого змісту: Позичальник повідомлений, що кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з Позичальника простроченої заборгованості, спрямовуються, зокрема, в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених Гарантом суми сплати за гарантією (у співвідношенні, до об'єму покриття Гарантією зобов'язань Позичальника) та нарахованої пені, до моменту повного повернення (відшкодування) Гаранту сплачених сум сплати за Гарантією та нарахованої пені; Позичальник визнає та підтверджує, що Банк має всі повноваження стягувати прострочену Позичальником по цьому Договору перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов'язань Позичальника із сплати пені, нарахованої відповідно до цього Договору; Позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов'язання перед Банком із сплати основної суми кредиту частково забезпечені Гарантією. При цьому Позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання Гарантії, з якими він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього; Позичальник погоджується, що витрати, пов'язані із стягненням простроченої заборгованості перед бюджетом, зокрема судовий збір, послуги нотаріуса, суб'єкта оціночної діяльності, Інші витрати на проведення незалежної оцінки предмета забезпечення, здійснюються за рахунок Позичальника або за рахунок Банку з подальшим їх стягненням з Позичальника.
Таким чином, підписання даного договору свідчить про те, що Банк та Позичальник домовились про те, що кредит частково буде забезпечено державою, до того ж Позичальник підписуючи кредитний договір надав заяву, що йому відомі, повністю зрозумілі умови надання Гарантії, з якими він повністю погоджується та вважає їх прийнятними.
04.04.2022 між Міністром фінансів України, який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України (надалі - Гарант) та АТ “ПРОКРЕДИТ БАНК» було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13110-05/49 (далі - Договір гарантії), відповідно до умов пункту 6 якого, Гарант на умовах договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов'язань перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфеля.
Згідно п. 43 Договору, “Робота із стягнення з позичальника простроченої заборгованості перед державою проводиться банком-кредитором на підставі Порядку, статті 17 Бюджетного кодексу України та цього договору відповідно до внутрішніх правил та процедур банку-кредитора та законодавства щодо організації процесу управління проблемними активами в банках України до прийняття банком-кредитором обґрунтованого рішення про те, що подальше проведення такої роботи є економічно недоцільним». Витрати, пов'язані зі стягненням простроченої заборгованості перед бюджетом, зокрема судовий збір, послуги нотаріуса, суб'єкта оціночної діяльності, інші витрати на проведення незалежної оцінки предмета забезпечення, здійснюються за рахунок позичальника або за рахунок банку-кредитора з подальшим їх стягненням з позичальника. Такі витрати, що здійснені банком-кредитором, стягуються на їх відшкодування банком-кредитором насамперед під час отримання коштів під час застосування інструментів врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом до пропорційного розподілу цих коштів між банком-кредитором та Гарантом відповідно до пункту 40 цього договору (п. 44 Договору). Ці умови узгоджуються з Типовим договором про надання державної гарантії на портфельній основі, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 723. Кожен з договору поруки має п.2.6, згідно умов якого Поручитель визнає та підтверджує, що Банк має всі повноваження стягувати прострочену Позичальником по цьому кредитному договору перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов'язань Позичальника із сплати пені, нарахованої відповідно до Кредитного договору.
Також зобов'язання приватного акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства “ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА» перед акціонерним товариством “ПРОКРЕДИТ БАНК» були забезпечені шляхом укладення відповідних договорів поруки, а саме з:
- товариством з обмеженою відповідальністю “ОДЕСЬКИЙ ЗАВОД КЛАСИЧНИХ ВИН» (назва змінилась на ТОВ “ВІТАЛІТІ ВАЙН») - договір поруки №388041-ДП4 від 23.02.2023; Договір №1 про внесення змін до договору поруки, датований 25.05.2023;
- товариством з обмеженою відповідальністю “ПЕРЛИНА БУРНАСУ» - договір поруки №389004-ДП4 від 23.02.2023; Договір №1 про внесення змін до договору поруки, датований також 25.05.2023;
- товариством з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРКОНТРАКТ» - договір поруки №389015-ДП3 від 23.02.2023;
- приватним акціонерним товариством “ЗАПОРІЖХІМБУДОПТТОРГ» - договір поруки №389018-ДП4 від 11.05.2023.
Вищезазначені договори поруки містять положення, відповідно до якого на підставі Договору Поручитель поручається перед Кредитором за виконання усіх зобов'язань Позичальника у їх повному обсязі як солідарний із Позичальником боржник. При цьому в розумінні цих договорів Позичальником є приватне акціонерне товариство сільськогосподарське підприємство “ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА», ідентифікаційний код: 00413446; заборгованість Позичальника визначається як сума усіх грошових зобов'язань Позичальника, строк виконання яких настав, але які на певну дату є невиконаними чи неналежно виконаними, а також зобов'язання пов'язані з порушенням Кредитних договорів (сплатити неустойку, компенсацію, відшкодувати збитки тощо); зобов'язання Позичальника - усі існуючі та майбутні грошові зобов'язання Позичальника перед Кредитором, термін виконання яких настав або настане у майбутньому, враховуючи зобов'язання пов'язані з порушенням Кредитних договорів (сплатити неустойку, компенсацію, відшкодувати збитки тощо), що виникають чи будуть виникати протягом усього часу дії Рамкової угоди на підставі діючих чи, які будуть укладені у майбутньому Кредитних договорів.
Згідно наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості ПрАТ СП “ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА» за кредитним договором №115.53448 від 08.06.2023 за період з 22.06.2023 по 18.12.2023 станом на 02.04.2024, відповідно до якого загальна заборгованість складає 47 843 304,60 грн, з яких: капітал - 22 861 542,36 грн, проценти - 2 120 219,87 грн, борг перед державою (сплачена гарантія) - 22 861 542,37 грн. Наявність вказаної заборгованості підтверджується також відповідною випискою по рахунку.
18.12.2023 Кредитор надіслав Позичальнику вимогу про повне дострокове погашення кредиту (вих.№18-12-23/1/10). На дату вимоги загальний строк прострочення складав 139 днів. Поручителям, також, було надіслано вимоги про виконання зобов'язань за договором поруки.
Згідно наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості ПрАТ СП “ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА» за кредитним договором №115.52937 від 23.02.2023 станом на 02.04.2024, відповідно до якого загальна заборгованість складає 43 091 342,20 грн, з яких: капітал - 40 000 000,00 грн, проценти по графіку - 3 091 342,20 грн. Наявність вказаної заборгованості підтверджується також відповідною випискою по рахунку.
18.12.2023 року Кредитор надіслав Позичальнику вимогу про повне дострокове погашення кредиту (вих.№18-12-23/1/11). На дату цієї вимоги загальний строк прострочення складає 87 днів. Поручителям, також, було надіслано вимоги про виконання зобов'язань за договором поруки.
Позичальник - відповідач ПрАТ СП “ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА» не виконав взяті на себе зобов'язання, не здійснив погашення суми заборгованості згідно з графіком, у Позичальника виникла заборгованість, в зв'язку з чим відповідно до умов договору АТ “ПРОКРЕДИТ БАНК» листом №05-01-24/1/4 від 05.01.2024 надіслало Вимогу на сплату за Гарантією №6 від 05.01.2024 за Договором про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/49 від 04.04.2022.
Відповідно до вимоги сума сплати за гарантією становила 22 861 542, 37 гривень. Розпорядженням № 9566 від 29.01.2024 визначалося перерахувати кошти загального фонду державного бюджету в сумі 22 861 542,37 гривень з датою валютування 02.02.2024. Міністерство фінансів України, як гарант за кредитним договором здійснило погашення частини суми заборгованості Позичальника у розмірі 22 861 542,37 гривень. Погашення надійшло 05.02.2024.
Таким чином, з урахуванням Рамкової кредитної угоди №FW115.1200 від 13.12.2016, Договору №1 від 25.05.2023 про внесення змін до Рамкової кредитної угоди, укладеного в межах Рамкової угоди Кредитного договору від 08.06.2023 №115.53448/FW115.1200, Договорів поруки №389004-ДП4 від 23.02.2023, №389004-ДП4 від 23.02.2023, №389015-ДП3 від 23.02.2023, №389018-ДП4 від 11.05.2023 з відповідними змінами, Договору про надання 7 гарантії на портфельній основі №13010-05/49 від 04.04.2022 у Відповідачів наявна солідарна заборгованість перед державою у розмірі 22 861 542,37 гривень та солідарна заборгованість в розмірі 90 934 646,80 грн перед Кредитором - позивачем АТ “ПРОКРЕДИТ БАНК».
Станом на день звернення до суду відповідачі так і не погасили заборгованість, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, місцевий господарський суд виходив з того, що матеріали справи підтверджується наявна заборгованість відповідачів за кредитними договорами та договорами поруки, на підставі викладеного суд вважав такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів грошових коштів.
Судова колегія зазначає, що скаржник - Приватне акціонерне товариство сільськогосподарське підприємство "ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА" не погоджується із оскаржуваним рішенням виключно в частині стягнення з останнього суми процентів за Договором про відкриття кредитної лінії №115.52937/FW115.1200 від 23.02.2023 у розмірі 3 091 342,20 грн; а також суми процентів за Кредитним договором №115.53448/ FW115.1200 від 08.06.2023 в розмірі 2 120 219,87 грн.
Тому, колегія суддів переглядає зазначене судове рішення лише в межах цих вимог апеляційної скарги, у зв'язку з чим в іншій частині задоволення позовних вимог перегляд рішення апеляційним господарським судом не здійснюється, відповідно до приписів частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України
Отже, предметом апеляційного перегляду даної справи є наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача-1 на користь позивача суми процентів за Договором про відкриття кредитної лінії №115.52937/FW115.1200 від 23.02.2023 у розмірі 3 091 342,20 грн; а також суми процентів за Кредитним договором №115.53448/ FW115.1200 від 08.06.2023 в розмірі 2 120 219,87 грн.
Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі, зважаючи на наступне.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України (далі ГК України) учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
Приписами ч. 1 та 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини 4 статті 1056-1 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка.
У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен забезпечувати точне визначення розміру процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитодавець не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
Частиною 6 статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі визначається максимальний розмір процентної ставки, що може бути застосований.
Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, 23.02.2023 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 115.52937/FW115.1200, згідно з яким Банк відкриває для Позичальника відновлювальну кредитну лінію, визначивши розмір ліміту в еквіваленті 40 000 000,00 гривень.
У розділі 7 вказаного договору передбачено нарахування процентів на непогашену частину основної суми Кредиту.
На непогашену частину основної суми Кредиту нараховуються проценти за наступною ставкою: тип процентної ставки - змінювана, розмір процентів - 15.00 (П?ятнадцять) % річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Проценти діють з моменту укладення цього Договору і до моменту їх зміни відповідно до правил, вказаних нижче.
Через кожні 3 місяці, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення (надалі - дата зміни процентів), розмір процентів за користування кредитом, виданим на підставі цього Договору змінюється і встановлюється у розмірі, що визначається за формулою: Проценти = Індекс UIRD.UAH 3 + 2.92 %. (UIRD - це абревіатура від англійської Ukrainian Index of Retail Deposit Rates (Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб).
Дані про величини Індексу є загальнодоступними в мережі Інтернет зокрема на офіційному сайті Банку (http://www.procreditbank.com.ua).
Для розрахунку Процентів застосовується відповідний Індекс, який розрахований на основі депозитних ставок у валюті кредиту на строк 3 місяці та оприлюднюється станом на попередній банківський в Україні день до дати зміни процентів. Якщо у день, що передує дню, у якому наступає дата зміни процентів відповідний Індекс не оприлюднювався, то застосовується останній з оприлюднених Індекс.
Змінений розмір процентів застосовується з дати зміни процентів (включно) і діє до останнього календарного дня (включно), що передує дню наступної дати зміни процентів.
Розмір процентів, визначених відповідно до вищенаведеної формули не може перевищувати максимальний розмір процентів, який вказаний у Рамковій угоді, та бути меншим мінімального розміру процентів. Мінімальний розмір процентів за цим Договором для кредитів, що видаються в національній валюті України становить: 10% (десять процентів) річних, виходячи з 360 календарних днів у році.
На період воєнного стану та протягом 90 календарних днів після його припинення чи скасування мінімальний розмір процентів за цим Договором становить 15% (п??ятнадцять процентів) річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Якщо розмір процентів, розрахований за формулою буде більшим ніж максимальний розмір процентів, або меншим ніж мінімальний розмір процентів, то змінений розмір процентів встановлюється на рівні максимального чи мінімального розміру відповідно.
Протягом строку кредитування розмір процентів змінювався наступним чином:
- дата зміни процентної ставки: 23.02.2023. Розмір процентної ставки, розрахований за формулою UIRD.UAH 3 + 2.92 %, але не менше 15% - 15;
- дата зміни процентної ставки: 23.05.2023. Показник UIRD.UAH 3 (оприлюднений станом на попередній банківський в Україні день до дати зміни процентів: 13,58 (опублікований 22.05.2023). Розмір процентної ставки, розрахований за формулою UIRD.UAH 3 + 2.92 %, але не менше 15% - 16,50;
- дата зміни процентної ставки: 23.08.2023. Показник UIRD.UAH 3 (оприлюднений станом на попередній банківський в Україні день до дати зміни процентів: 14,14 (опублікований 22.08.2023). Розмір процентної ставки, розрахований за формулою UIRD.UAH 3 + 2.92 %, але не менше 15% - 17,06;
- дата зміни процентної ставки: 23.11.2023. Показник UIRD.UAH 3 (оприлюднений станом на попередній банківський в Україні день до дати зміни процентів: 14,14 (опублікований 22.11.2023). Розмір процентної ставки, розрахований за формулою UIRD.UAH 3 + 2.92 %, але не менше 15% - 17,05.
Згідно розділу 7 кредитного договору, погашення процентів здійснюється у перший банківський день кожного календарного місяця користування кредитом, а у випадку повного погашення - у день повного погашення.
З матеріалів справи вбачається, що позичальник допустив тривале прострочення оплати платежів.
Станом на 18.03.2023 (дата направлення вимоги про повне дострокове погашення кредиту) загальний строк прострочення складав 139 днів. Наразі доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять.
Позивачем було здійснено нарахування процентів по день пред'явлення вимоги про повне дострокове погашення кредиту - до 18.12.2023 у сумі 3 091 342,20 грн.
Судом встановлено, що банком було нараховано проценти на загальну суму 4 805 478,93 грн. У той же час, позичальником фактично було здійснено сплату процентів на загальну суму 1 714 136,73 грн, що підтверджується банківськими виписками, наданими позивачем до позову (т.1 а.с.104-110).
Оскільки позичальник не здійснив повної та своєчасної сплати щомісячних процентів, на непогашену суму процентів відповідно до умов договору, банком було здійснено нарахування процентів за прострочення, які разом з основними нарахованими процентами увійшли до загальної суми заборгованості.
Таким чином, вихідний залишок простроченої заборгованості за процентами станом на день пред'явлення вимоги про повне дострокове погашення кредиту склав 3 091 342,20 грн (4 805 478,93 грн - 1 714 136,73 грн = 3 091 342,20 грн).
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що кредитор здійснював нарахування процентів відповідно до умов договору про відкриття кредитної лінії №115.52937/FW115.1200 від 23.02.2023, розраховуючи їх на підставі процентної ставки та залишку заборгованості. Утворення суми простроченої заборгованості у розмірі 3 091 342,20 грн є наслідком неналежного виконання позичальником обов'язку зі сплати процентів у строки, визначені договором, що відповідає умовам договору та чинному законодавству.
Також, як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, 08.06.2023 між приватним акціонерним товариством сільськогосподарським підприємством “ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА» та акціонерним товариством “ПРОКРЕДИТ БАНК» було укладено Кредитний договір №115.53448/FW115.1200, відповідно до якого Банк зобов'язується надати Позичальнику строковий кредит загальна сума якого складає 51 249 095,00 (П'ятдесят один мільйон двісті сорок дев'ять тисяч дев'яносто п'ять гривень 00 копійок), строком на 45 (Сорок п'ять) місяців, від дати видачі кредиту включно
Банк надав Позичальнику Кредит відповідно до Рамкової угоди та цього Кредитного договору на наступних умовах: сума 51 249 095.00 грн (П?ятдесят один мільйон двісті сорок дев?ять тисяч дев?яносто п?ять гривень 00 копійок).
Згідно п.4 Кредитного договору №115.53448/FW115.1200: на непогашену частину основної суми Кредиту нараховуються відсотки за наступною ставкою: тип процентної ставки - змінювана, розмір процентів - 15 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Проценти діють з моменту укладення цього Договору і до моменту їх зміни відповідно до правил, вказаних нижче.
Через кожні 3 місяці, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення, розмір процентів за користування кредитом змінюється за формулою: Індекс UIRD UAH 3 + 1,30 %».
Дані про величини Індексу є загальнодоступними в мережі Інтернет зокрема на офіційному сайті Банку (http://www.procreditbank.com.ua).
UIRD (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates) - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб. Для розрахунку Процентів застосовується відповідний Індекс, який розрахований на основі депозитних ставок у валюті кредиту на строк з місяці та оприлюднюється станом на попередній банківський в Україні день до дати зміни процентів.
Змінений розмір процентів застосовується з дати зміни процентів (включно) і діє до останнього календарного дня (включно), що передує дню наступної дати зміни процентів.
Розмір процентів, визначених відповідно до вищенаведеної формули не може перевищувати максимальний розмір процентів, який вказаний у Рамковій угоді, та бути меншим мінімального розміру процентів. Мінімальний розмір процентів за цим Договором для кредитів, що видаються в національній валюті України становить: 10% (десять процентів) річних, виходячи з 360 календарних днів у році. На період воєнного стану та протягом 90 календарних днів після його припинення чи скасування мінімальний розмір процентів за цим
Договором становить 15% (п?ятнадцять процентів) річних, виходячи з 360 календарних днів у році.
Протягом строку кредитування розмір процентів змінювався наступним чином:
- дата зміни процентної ставки: 08.06.2023. Розмір процентної ставки - 15;
- дата зміни процентної ставки: 08.09.2023. Показник UIRD.UAH 3 (оприлюднений станом на попередній банківський в Україні день до дати зміни процентів: 14,48 (опублікований 07.09.2023). Розмір процентної ставки, розрахований за формулою UIRD.UAH 3 + 2.92 %, але не менше 15% - 15,78;
- дата зміни процентної ставки: 13,65. Показник UIRD.UAH 3 (оприлюднений станом на попередній банківський в Україні день до дати зміни процентів: 13,65 (опублікований 07.12.2023). Розмір процентної ставки, розрахований за формулою UIRD.UAH 3 + 2.92 %, але не менше 15% - 14,95.
Позичальник допустив тривале порушення умов Договору у вигляді прострочення оплати платежів, передбачених Договором.
Позивачем було здійснено нарахування процентів по день пред'явлення вимоги про повне дострокове погашення кредиту - до 18.12.2023 у сумі 2 120 219,87 грн.
Судом встановлено, що банком було нараховано проценти на загальну суму 3 826 288,89 грн. У той же час, позичальником фактично було здійснено сплату процентів на загальну суму 1 706 069,02 грн, що підтверджується банківськими виписками, наданими позивачем до позову (т.1 а.с.136-138).
Оскільки позичальник не здійснив повної та своєчасної сплати щомісячних процентів, на непогашену суму процентів відповідно до умов договору, банком було здійснено нарахування процентів за прострочення, які разом з основними нарахованими процентами увійшли до загальної суми заборгованості.
Таким чином, вихідний залишок простроченої заборгованості за процентами станом на день пред'явлення вимоги про повне дострокове погашення кредиту склав 3 091 342,20 грн (3 826 288,89 грн - 1 706 069,02 грн = 2 120 219,87 грн).
На підставі оцінки зібраних у справі доказів, суд установив, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надав відповідачу кредит в обумовленій сумі, що підтверджується виписками з особового рахунку відповідача, меморіальними ордерами, тому дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних до позичальника про стягнення заборгованості по тілу кредиту та відсотків.
Отже, дослідженими судом матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості, а саме суми процентів за Договором про відкриття кредитної лінії №115.52937/FW115.1200 від 23.02.2023 у розмірі 3 091 342,20 грн; а також суми процентів за Кредитним договором №115.53448/ FW115.1200 від 08.06.2023 в розмірі 2 120 219,87 грн. Розрахунок, виконаний арифметично правильно у відповідності з умовами Кредитного договору та закону.
До того ж, зазначені обставини щодо невиконання відповідачем-1 умов кредитного договору не заперечуються сторонами у даній справі.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів погашення вищевказаної суми заборгованості, у зв'язку з чим, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги в цій частині, і з таким висновком погоджується судова колегія.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що суд першої інстанції не дослідив формулу нарахування процентів, не перевірив її застосування та не навів обґрунтування правильності розрахунків. Також апелянт посилається на складність математичної формули, що, на його думку, унеможливлює точне визначення суми процентів.
Колегія суддів вважає ці доводи необґрунтованими, виходячи з такого.
Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Судова колегія звертає увагу, що на позивачеві лежить процесуальний тягар доведення суду першої інстанції підстав, розміру, строку обчислення боргу шляхом надання суду деталізованого розрахунку усіх заявлених позивачем сум.
Водночас, відповідач вправі надати відповідні заперечення щодо позовних вимог та здійснити контррозрахунок таких сум. Як розрахунок позивача, так і контррозрахунок відповідача повинні бути аргументованими, щоби суд, аналізуючи відповідні докази та аргументи учасників справи, виконував функцію здійснення правосуддя, а не змушений би був, в іншому випадку, виконувати обчислення, тобто здійснювати дії, покладені законом на учасників справи
(Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №910/1265/17).
Однак, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідач подав власний розрахунок суми заборгованості по процентам за договором. Відповідач не надав жодних доказів, які би спростовували подані позивачем розрахунки. Навпаки, відповідач обмежився загальними запереченнями про складність формули та неможливість перевірки розрахунків, не надавши жодного доказу на підтвердження своєї позиції.
Більше того, якщо відповідач не погоджувався з розрахунком, наданим позивачем, та вважав його складним для самостійної перевірки чи оцінки, він мав можливість реалізувати своє процесуальне право і звернутися до суду з відповідним обгрунтованим клопотанням про призначення судової економічної експертизи для перевірки правильності таких розрахунків. Проте відповідач не скористався цим правом.
Судова колегія зазначає, що у наданому позивачем розрахунку зазначено необхідні вихідні дані для формування заявлених до стягнення сум, які узгоджуються із доданими документами, зокрема, умовами договору, графіком погашення платежів та банківськими виписками.
Банківська виписка з особового рахунку клієнта банку може слугувати документом, який підтверджує проведення банком касових операцій, за умови зазначення в ній інформації про проведення банком таких операцій, сум і дат операцій та заповнення обов'язкових реквізитів.
Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 по справі №225/4626/15-ц, від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, надані банком виписки за картковими рахунками позичальника, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту та по відсотках, розмір яких відображено у виписках і у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким належним чином з боку відповідача.
На підставі викладеного, судова колегія зазначає, що доказів на спростування вищенаведених обставин та розміру заборгованості по процентам відповідачем до суду не надано, а тому судова колегія вважає безпідставними доводи скаржника про невірно здійснений позивачем розрахунок заборгованості в частині нарахування відсотків за користування кредитом.
На переконання колегії суддів, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, порушення норм процесуального чи матеріального права судом апеляційної інстанції не встановлено.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням того, що наведені в апеляційній скарзі порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 06.11.2024 у справі №916/1458/24.
За таких обставин, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства сільськогосподарське підприємство "ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА" на рішення Господарського суду Одеської області від 06.11.2024 у справі №916/1458/24 задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі залишається без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства сільськогосподарське підприємство "ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА" на рішення Господарського суду Одеської області від 06.11.2024 у справі №916/1458/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 06.11.2024 у справі №916/1458/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 19.05.2025.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Судді: Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська