Рівненський апеляційний суд
Іменем України
15 травня 2025 року м. Рівне
Справа № 569/7146/25
Провадження № 11-сс/4815/138/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
підозрюваного - ОСОБА_6
захисника - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцї з ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 14 квітня 2025 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором, і обрано ОСОБА_6 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 345, ч. 2 ст. 296 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 10 червня 2025 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 , покликаючись на незаконність ухвали, доводить, що ні слідчим у клопотанні, ані прокурором при його розгляді не доведено ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, як не доведено, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо нього є єдиним можливим заходом, який забезпечить виконання покладених процесуальних обов'язків. Вказує, що на даний час він проходить лікування та реабілітацію у зв'язку із пораненням, отриманим під час проходження військової служби, і перебування у слідчому ізоляторі позбавляє його можливості отримати належне лікування.
Просить скасувати оскаржувану ухвалу і постановити нову ухвалу, якою обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, звільнивши з-під варти.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника - адвоката ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, доводи прокурора, щодо законності оскаржуваної ухвали, яку просить залишити без змін, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 5 Європейської Конвенції з прав людини законним та обґрунтованим вважається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 194 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При визначенні ризиків має враховуватися особистість підозрюваного, обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан та зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділом Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025186010000316, внесеного до ЄРДР 10.04.2025 року, за ознаками злочинів, передбачених: ч. 1 ст. 263 КК України, - незаконне носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу; ч. 1 ст. 345 КК України, - погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо працівника правоохоронного органу; ч. 2 ст. 296 КК України - хуліганство, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене групою осіб, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 .
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , слідчим суддею, як того вимагає закон, перевірено наявність обґрунтованих підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, з чим погоджується і колегія суддів, зважаючи на те, що ОСОБА_6 , який раніше неодноразово судимий і щодо якого в місцевому суді на розгляді перебуває обвинувальний акт за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, підозрюється в умисній погрозі застосуванням предмету, за зовнішніми конструктивними властивостями схожого на ручну гранату іноземного виробництва типу «М-67», працівникам правоохоронних органів при здійсненні санкціонованого обшуку, що вказує на схильність до кримінальних правопорушень та можливість продовження неправомірної діяльності.
З урахуванням наведеного, підстав для скасування ухвали слідчого судді щодо обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 10 червня 2025 року колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404-405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 14 квітня 2025 року, якою обрано ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10 червня 2025 року, залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3