Справа № 528/916/24 Номер провадження 11-п/814/70/25 Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
13 травня 2025 року м. Полтава
13 травня 2025 року Полтавським апеляційним судом відмовлено в задоволенні подання Гребінківського районного суду Полтавської області й повернуто до цього суду матеріали провадження за заявою ОСОБА_2 про відвід судді ОСОБА_3 .
Постановлене рішення мотивоване тим, що повторно подана ОСОБА_2 заява про відвід судді має всі ознаки зловживання правом на відвід із метою затягування кримінального провадження, а тому є відсутніми підстави для направлення зазначених вище матеріалів провадження на розгляд до іншого суду, оскільки ця зяява ОСОБА_2 може бути вирішена в порядку ч.4 ст.81 КПК України.
Однак із наведеним вище рішенням більшості колегії суддів не погоджуюся та висловлюю окрему думку з таких підстав.
За змістом п.2 ч.1 ст.34 КПК України провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду.
Частиною 1 ст.81 КПК України унормовано, що в разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч.3 ст.35 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.81 КПК України якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.
Таким чином, зі змісту наведених вище нормативних положень убачається, що постановлення рішення, передбаченого ч.4 ст.81 КПК України, та надання оцінки повторно заявленому відводу на предмет наявності ознак зловживання учасником провадження правом на відвід з метою затягування кримінального провадження під час провадження в суді першої інстанції належить до виключної компетенції судді місцевого суду, який здійснює це судове провадження. У випадку, якщо суддею першої судової інстанції в межах своїх повноважень не буде встановлено обставин неприйнятності для розгляду заявленого відводу, в тому числі, передбачених ч.4 ст.81 КПК України, він має передати матеріали провадження за цим відводом для здійснення автоматизованого розподілу щодо визначення іншого судді в порядку ч.3 ст.35 КПК України для розгляду відводу.
У провадженні Гребінківського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 липня 2024 року за №12024170580000267, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Судове провадження в цій справі здійснюється одноособово суддею ОСОБА_3
02 травня 2025 року обвинувачений ОСОБА_2 в зазначеному вище кримінальному провадженні заявив відвід судді ОСОБА_3 .
Суддя ОСОБА_3 в порядку ч.1 ст.81 КПК України передав матеріали за заявленим йому відводом для здійснення автоматизованого розподілу щодо визначення іншого судді в порядку ч.3 ст.35 КПК України для розгляду цієї заяви про відвід, тобто, не встановивши обставин, визначених у ч.4 ст.81 КК України, та підстав для залишення заявленого обвинуваченим відводу без розгляду.
Однак за змістом протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 травня 2025 року визначення складу суду для розгляду провадження не відбулося, через те, що не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу провадження за заявою про відвід судді.
Так, станом на день розгляду подання кількість суддів у Гребінківському районному суді Полтавської області складає 3 судді: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а.п.10).
Суддю ОСОБА_4 виключено у зв'язку з відсутністю в неї наразі повноважень на здійснення правосуддя.
Суддя ОСОБА_5 заявила самовідвід у цьому кримінальному провадженні, який 12 вересня 2024 року задоволено Гребінківським районним судом Полтавської області з підстави, передбаченої п.4 ч.1 ст.75 КПК України.
Наведені ж вище обставини виключають участь судді ОСОБА_5 у розгляді заяви ОСОБА_2 про відвід судді ОСОБА_3 , що узгоджується з правовою позицією Касаційного кримінального суду Верховного Суду, яка міститься в постанові від 17 вересня 2019 року (справа №277/599/15-к, провадження №51-9889км18).
Таким чином, у Гребінківському районному суді Полтавської області відсутня можливість утворити склад суду для розгляду провадження за заявою ОСОБА_2 про відвід судді ОСОБА_3 , а тому це провадження за заявою про відвід підлягало передачі на розгляд до одного з найбільш територіально наближених судів, в якому можливо утворити склад суду для розгляду заявленого учасником провадження відводу.
На мою думку, під час вирішення подання місцевого суду колегія суддів мала виходити з предмета розгляду та повноважень суду апеляційної інстанції, якими він наділений у ході вирішення питання про направлення провадження з одного суду до іншого, а саме в цьому конкретному випадку - перевірити можливість утворення в Гребінківському районному суді Полтавської області складу суду для розгляду заяви про відвід судді ОСОБА_3 , не вирішуючи наперед питання, розгляд яких віднесено до виключної компетенції суду, який здійснює судове провадження за обвинувальним актом, а саме щодо наявності чи відсутності підстав для залишення без розгляду заявленого відводу, при тому, що суддя, якому було завлено відвід, вже прийняв рішення про передачу матеріалів провадження за поданим відводом для здійснення автоматизованого розподілу для визначення іншого судді в порядку ч.3 ст.35 КПК України для розгляду цієї заяви про відвід, тим самим, не встановивши обставин, визначених у ч.4 ст.81 КК України. За наслідками проведеного розподілу було сформовано протокол щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
За досліджуваних обставин, повноваження аналізувати зміст заявленого відводу судді місцевого суду та робити висновки про те, чи мав цей відвід ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд апеляційної інстанції має виключно в межах апеляційної процедури в ході перевірки доводів апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду кримінального провадження по суті, й не наділений такими повноваженнями під час розгляду подання першої судової інстанції в порядку ст.34 КПК України. Протилежний підхід фактично свідчитиме про формування в ухвалі апеляційного суду, постановленій за результатами вирішення подання про направлення провадження за заявою про відвід судді на розгляд до іншого суду, правової позиції щодо відводу, заявленого складу місцевого суду, який ще не був предметом вирішення суду як у порядку ч.1 ст.81 КПК України, так і ч.4 ст.81 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що віднесені до його повноважень кримінальним процесуальним законом.
Тому, враховуючи викладене вище, виходячи з наявних у цьому провадженні обставин і повноважень суду апеляційної інстанції, передбачених ст.34 КПК України, вважаю, що подання Гребінківського районного суду Полтавської області підлягало задоволенню.
Суддя ОСОБА_6