Справа №705/991/25
2/705/1606/25
19 травня 2025 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом адвоката Заболотнього Владислава Михайловича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди внаслідок пошкодження майна,
Адвокат Заболотній В.М., який діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди внаслідок пошкодження майна. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власницею домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 та проживає в ньому з 2000 року. На даний час разом з нею проживає її син ОСОБА_3 . До дня смерті у 2022 році разом з ними проживав чоловік позивачки ОСОБА_4 . У 2002-2003 роках ОСОБА_4 побудував підпірну стіну від нижчого за рівнем домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки було помічено зсування грунту та були помітні початкові пошкодження будинку, належного позивачці. На вказаній підпірній стіні також був зведений паркан. Після смерті чоловіка позивачки ОСОБА_4 у 2022 році її сусідка - відповідачка ОСОБА_2 , яка проживає у домоволодінні по АДРЕСА_2 , почала копати траншею безпосередньо біля та під підпірною стіною, посилаючись на те, що шукає каналізаційну трубу, яку ніби-то під її домоволодіння вивів покійний чоловік позивачки. Вказана траншея має глибину 60-80 см та довжину 15 метрів. Викопавши зазначену траншею, в подальшому відповідачка зробила підкоп під підпірну стіну з парканом, внаслідок чого 23.11.2024 кам?яна стіна, не маючи підпірної стіни, тріснула, похилилась та відсунулась на територію сусіднього домоволодіння по АДРЕСА_2 , яке належить відповідачці. Внаслідок таких дій ОСОБА_2 підпірна стіна довжиною близько 15 метрів знищена і її неможливо використовувати за цільовим призначенням. Із заявою на неправомірні дії відповідачки ОСОБА_2 , син позивачки ОСОБА_5 23.11.2024 звернувся до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області. 25.11.2024 працівниками Уманського РУП ГУНП в Черкаській області було проведено огляд місця події за адресою домоволодіння позивачки по АДРЕСА_1 , в ході якого було встановлено нахил опірної стіни домоволодіння, на якій міститься паркан і межує із сусіднім домоволодінням по АДРЕСА_2 . Поруч із підпірною стіною наявна вирва довжиною близько 10 метрів та глибиною близько 1 метра. Крім того, на підставі розпорядження Уманського міського голови від 27.11.2024 комісією виконавчого комітету Уманської міської ради проведено візуальне обстеження кам?яної підпірної стіни по АДРЕСА_3 та встановлено, що стіна, яка слугує одночасно межею між приватними територіями домоволодінь за адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 суттєво пошкоджена. Довжина стіни сягає 15 метрів, а висота - 1,5 метра. Зверху на кам?яній стіні встановлено огородження із металевих стовпів висотою до 2 метрів, азбестоцементним плоским шифером між стовпами та металевою сіткою типу «рябиця» поверх шиферу. Максимальний нахил кам?яної стіни у верхній точці від вертикальної осьової лінії становить до 1 метра. З південної сторони на стіні наявні численні тріщини, розкриття максимальної з них понад 20-25см. Внаслідок зсуву грунту на території домоволодіння по АДРЕСА_3 утворився нахил стіни розміром 10х1м. Також комісією був виявлений котлован з південної сторони стіни на території домоволодіння по провулку, 2/16 майже по всій довжині стіни. Поруч із траншеєю розташований насип грунту характерного глинистого забарвлення, місцями порослий дикорослою трав?яною рослинністю. Комісія дійшла висновку про те, що підпірна стіна, яка знаходиться між приватними домоволодіннями за адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 має суттєве просідання та нахил, не може безпечно експлуатуватися та може стати причиною завдання шкоди життю та здоров?ю людей, руйнування господарських споруд. Відповідно до звіту про оцінку ринкової вартості прямих матеріальних збитків завданих власнику домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , проведеного ФОП ОСОБА_6 , вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт згідно кошторисної документації становить 85122 грн. Позивач вважає, що внаслідок протиправних дій з боку ОСОБА_2 , що полягають у руйнуванні підпірної стіни та паркану, який належить їй на праві власності, їй завдано матеріальних збитків в розмірі 85122 грн, тому вона просить стягнути її з відповідача.
Ухвалою судді від 10.03.2024 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз'яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред'явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Позивачу направлено копію ухвали про відкриття провадження, а відповідачу копію ухвали та копію позову з додатками рекомендованими повідомленнями.
За вх. №8279 від 28.03.2025 від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що вона є власником домоволодіння по АДРЕСА_2 , а позивач, яка є її сусідкою, звинувачує її в тому, що вона підкопала належний їй паркан, в результаті чого він зазнав руйнувань. Проте, позивачем не надано доказів її неправомірних дій, оскільки не було проведено експертизу з метою встановлення причин руйнування стіни.
За вх. №8804 від 04.04.2025 від адвоката Кушнеренко Т.В., яка діє від імені та в інтересах відповідача ОСОБА_2 , надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач ОСОБА_1 звинувачує відповідача ОСОБА_2 в тому, що в результаті її неправомірних дій, а саме в результаті підкопування підпірної стіни, що розташована між їхніми домоволодіннями, сталося руйнування її паркану. Проте, вказана підпірна стіна тріснула в результаті зсуву грунту земельної ділянки, яка знаходиться на височині, але позивач в цьому звинувачує відповідача та надає при цьому висновок оцінювача, яким встановлено розмір збитків в сумі 85122 грн. При цьому, жодного доказу на підтвердження вини відповідача у спричиненні шкоди позивачем суду не надано, а відповідач стверджує, що її вини у вказаному немає. Із наданого позивачем висновку оцінювача вбачається, що причиною даного дослідження стало руйнування зазначеної споруди через виймання грунту в сусідньому домоволодінні, що можливо призвело до провисання даної стіни та її руйнування. Але оцінювач не наполягає на своїх власних висновках стосовно причин руйнування зазначеної вище споруди і це не входить в його компетенцію. Проте, причину зсуву грунту може дослідити лише геолог, який володіє спеціальними знаннями у даній галузі. Подвір?я позивача знаходиться на підвищенні, тому враховуючи значне навантаження на грунт зверху будівлями позивача, дощі, інші погодні умови, змурована за технічним паспортом ще у 1989 році стіна такого навантаження не витримала. В даному випадку позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вини відповідача у спричинені позивачу матеріальних збитків, оцінених у 85122 грн. Тобто, позивачем не доведено причинного зв?язку між протиправною поведінкою відповідача і наявними збитками, тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.
У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом вказаних процесуальних норм, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, і саме вони є підставою для звернення особи за захистом із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1,ч.2, ч.3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 15.09.2000 є власницею домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно СВА№565317; Державним актом на право власності на земельну ділянку та Технічним паспортом на житловий будинок садибного типу по АДРЕСА_3 .
Як вбачається з позовної заяви та наданої на запит суду виконавчим комітетом Уманської міської ради відповіді за № 01/01-32/2259/01/1500 від 04.03.2025, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до зазначеного домоволодіння належні позивачу та відповідачу є суміжними та межують між собою.
Відповідно до Протоколу огляду місця події від 25.11.2024, складеного дізнавачем СД Уманського РУП ГУНП в Черкаській області Керезь А.О., безпосереднім оглядом місця події було подвір?я поруч із подвір?ям будинку АДРЕСА_3 , де між будинками та парканом розташовується земельна ділянка шириною близько 4-х метрів. Під парканом виявлено вирву довжиною близько 10 метрів та шириною близько 1 метру, паркан знаходиться в нахиленому стані в сторону подвір?я межуючого домоволодіння. Даний паркан міститься на підпірній стіні з каменю. Зі слів користувача домоволодіння АДРЕСА_3 ОСОБА_3 підпірна стіна зруйнована внаслідок того, що сусідка підкопала дану стіну, вказуючи, що каналізація тече до її домоволодіння. Вийшовши з подвір?я, через паркан межуючого домоволодіння візуально видно вирву близько 10 метрів, яка накрита чорною плівкою та з-під плівки видно гілки деревини.
Відповідно до Акту візуального обстеження кам?яної підпірної стіни за адресою: АДРЕСА_3 від 27.11.2024, складеного комісією на підставі розпорядження міського голови від 27.11.2024 №454-р «Про утворення комісії з проведення візуального обстеження кам?яної підпірної стіни за адресою: АДРЕСА_3 », під час візуального обстеження з 12.30 до 13.00 години 27.11.2024 по АДРЕСА_3 виявлено, що кам?яна стіна, яка слугує одночасно межею між приватними територіями домоволодінь за адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 суттєво пошкоджена. Довжина стіни сягає 15 метрів, висота 1,5 метра. Поверх кам?яної кладки встановлено огородження з металевих стовпів висотою до двох метрів, з азбестоцементним плоским шифером між стовпами та металевою сіткою типу «Рябиця» поверх шиферу. Максимальний нахил кам?яної стіни у верхній точці від вертикальної осьової лінії становить до 1 метра. З південної сторони на стіні маються численні тріщини, розкриття максимальної з них понад 20-25 сантиметрів. Внаслідок зсуву грунту на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , утворився нахил стіни розміром 10х1 метрів. Вході огляду комісією був виявлений котлован з південної сторони стіни на території домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , майже по всій довжині стіни, частина якого накрита чорною плівкою, частина зі слідами свіжого засипання. Поруч траншеї розташований насип грунту характерного глинистого забарвлення, місцями порослий дикорослою трав?янистою рослинністю. За зробленим висновком комісія стверджує факт, що опорна кам?яна стіна, яка знаходиться між приватними домоволодіннями за адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 має суттєве просідання та нахил, не може безпечно експлуатуватися та може стати причиною завдання шкоди життю та здоров?ю людей, руйнування господарських споруд. Також були висловлені пропозиції, з яких вбачається, що для недопущення травмування людей та запобігання руйнування господарських споруд, комісія рекомендує власникам зазначених домоволодінь провести заходи по демонтажу та відновленню стіни до функціонального стану.
Відповідно до Довідки від 23.12.2024, виданої старшим дільничним офіцером поліції СДОП ВП Уманського РУП ГУНП в Черкаській області Костюком В., 23.11.2024 до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення від громадянина ОСОБА_5 про те, що сусідка підкопала бетонний паркан зі свого домоволодіння, внаслідок чого 10 метрів паркану впало за адресою: АДРЕСА_3 . 25.11.2024 до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області надійшла аналогічна заява від тієї ж особи. Під час проведеної перевірки, з урахуванням всіх наданих пояснень, було встановлено, що в даному випадку вбачаються цивільно-правові відносини вирішення яких не відноситься до компетенції Національної поліції України, а вирішуються в порядку цивільного судочинства в судовому порядку.
Позивачем надано Звіт про оцінку ринкової вартості прямих матеріальних збитків завданих власнику домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , складений 20.12.2024, з якого вбачається, що вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт визначена з допомогою програмного комплексу Експерт-Кошторис (редакція 4.7.5), який призначений для автоматичного випуску кошторисно-ресурсної документації учасниками будівництва всіх форм власності та орієнтований на державні будівельні норми України ДБН Д1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва». Кошторисна документація додана до висновку оцінювача. Вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт згідно кошторисної документації становить 85122,00 грн.
Відповідно до ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Докази є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Доказами у цивільному процесі можуть бути: письмові, речові та електронні доказами; висновки експертів; показання свідків.
Відповідно до статей 77 - 80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми.
Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності в такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.
Як передбачено ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібно довести наявність елементів складу цивільного правопорушення, а саме: наявність протиправної поведінки; факт понесення збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Крім того, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема, невиконання або неналежне виконання установлених вимог, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Із наявних матеріалів справи вбачається, що жодний наданий позивачем доказ не встановлює та не підтверджує безпосереднього причинного зв'язку між наслідками, які настали у вигляді руйнування підпірної стіни та неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 , а також позивачем не доведена її вина у завданні збитків, які позивач оцінює у 85122,00 грн та вона просить стягнути з відповідача.
Сторонами не ставилося питання про призначення відповідної експертизи, висновком якої могло бути доведено чи спростовано причинно-наслідковий зв?язок між неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 та руйнуванням підпірної стіни по межі домоволодіння по АДРЕСА_3 , яке належить позивачу ОСОБА_1 .
Таким чином, при викладених обставинах, у зв'язку з тим, що позивачем не надано необхідних та обґрунтованих доказів на підтвердження позовних вимог, позов не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,4,12,13,76,81,83,84258-259,264,265,273,354 ЦПК України, суд
У задоволенні позовної заяви адвоката Заболотнього Владислава Михайловича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди внаслідок пошкодження майна - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Головуючий суддяЛеся Сергіївна Годік