Справа №705/976/25
2-а/705/39/25
19 травня 2025 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Леся Сергіївна, розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа: інспектор Відділення поліції №2 (смт. Чабани) Фастівського районного управління поліції ГУНП в Київській області про визнання постанови протиправною та її скасування,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа: інспектор Відділення поліції №2 (смт. Чабани) Фастівського районного управління поліції ГУНП в Київській області про визнання постанови протиправною та її скасування. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою інспектора Відділення поліції №2 (смт. Чабани) Фастівського РУП ГУНП в Київській області Слободяника А.В. серії ЕНА №4045808 від 10.02.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн. Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 10.02.2025 керував транспортним засобом із забрудненим номерним знаком, що не дає чітко визначити символи на відстані 20 метрів, чим порушив п. 2.9 (в) ПДР. Позивач із вказаною постановою не погоджується та зазначає, що вона є протиправною, надуманою, однобічною та необґрунтованою, зміст оскаржуваної постанови не відповідає дійсним обставинам справи, суперечить вимогам чинного законодавства, адже в його діях відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-3 КУпАП. Позивач зазначає, що в день зупинення транспортного засобу 10.02.2025 він проїхав значну відстань, при цьому погодні умови були складним, була дощова погода і номерний знак на його автомобілі дійсно був забруднений, але не настільки, щоб на ньому не проглядалися символи на відстані 20 метрів, а зазначена інспектором поліції інформація в постанові про те, що забруднення було крайнього ступеню - не відповідає дійсності, тому вказана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
Ухвалою судді Годік Л.С. від 05.03.2025 відкрито провадження у справі та вирішено її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення сторін).
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Копію позову з додатками відповідач ГУНП в Київській області отримав 10.03.2025, а третя особа - інспектор Відділення поліції №2 (смт. Чабани) Фастівського районного управління поліції ГУНП в Київській області отримав 20.03.2025, що підтверджується відповідними Рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Станом на день розгляду справи відзиву на позов від відповідача та пояснень третьої особи стосовно позову до суду не надходило.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Судом встановлено, що Постановою серії ЕНА №1679082 від 10.02.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а саме за те, що він 10.02.2025 о 13.05 год по вулиці Машинобудівників в селищі Чабани керував автомобілем Fiat Doblo, д.н.з. НОМЕР_1 , із забрудненим номерним знаком, що не дає чітко визначити символи на відстані 20 метрів.
Статею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст.ст. 10, 11 КУпАП).
Частиною 1 статті 121-3 КУпАП передбачена відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, відповідачем в підтвердження існування підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАПне надано.
Належних доказів обґрунтованості винесеної постанови та правомірності свого рішення відповідач про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП під час розгляду справи судом, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не надав.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Суд вважає, що встановлені судом обставини є свідченням того, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям, встановленим п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки обов'язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд вважає, що саме відповідачем не надано суду безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача ним виконані вимоги ст.ст. 268, 280 КУпАП, у зв'язку з чим дійшов висновку, що оскаржувана постанова прийнята не у спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.
Таким чином, виходячи з вище наведених фактів, враховуючи матеріали справи, суд дійшов висновку, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 212-3 КУпАП повинна бути скасована.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 229, 241-246, 262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Постанову серії ЕНА №4045808 від 10.02.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП - скасувати.
Провадження по адміністративній справі - закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня складення в повному обсязі до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Леся Сергіївна Годік