Справа № 712/4207/25
Провадження № 2/712/2437/25
06 травня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкас у складі:
головуючого-судді - Пересунька Я.В.,
при секретарі - Руденко А.В.,
за участі адвоката відповідача - Хегая О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкас у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
1.1. У квітні 2025 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з указаним позовом, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 31.07.2024-100002247 від 31 липня 2024 року у розмірі 33 200 грн., суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп.
1.2. Позов обґрунтовано тим, що 31 липня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір (оферти) № 31.07.2024-100002247.
1.3. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі - 10 000 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 31 липня 2024 року, строком на 124 дні.
1.4. ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 01 грудня 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 33 200 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 000 грн, по процентам у розмірі 15 500 грн, комісії в розмірі 2 700 грн та неустойки в розмірі 5 000 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
1.5. 29 квітня 2025 представником відповідача адвокатом Хегай О.Б. надано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» в частині стягнення комісії у розмірі 2 700 грн та неустойки у розмірі 5 000 грн, пов'язаних з наданням кредиту за кредитним договором № 31.07.2024- 100002247 від 31 липня 2024 року.
1.6. Відзив обґрунтовано тим, що у позовній заяві позивач, зазначає, що проценти (економічна сутність - плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.
1.7. Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 900 грн. Комісія за надання нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів.
1.8. Як вбачається з умов з вимог позовної заяви, позивач, додатково, окрім відсотків за користування кредитними коштами, включив до умов договору, комісію, що пов'язана з наданням кредиту, в розмірі: 900 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, що на його думку, суперечить вимогам законодавства захисту прав, споживачів, Велика Палата Верховного Суду у Постанові по справі № 363/1834/17 від 13 липня 2022 року, висловила правову позицію, щодо заборони банкам вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону № 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
1.9. У позовній заяві, позивач надає лише розрахунки, нарахування відсотків, проте не вказує; підставу нарахування процентів за користування кредитом поза встановлений договорами строк кредитування.
1.10. Пуком 18, прикінцевих та перехідних положень, ЦК України, встановлено, що у період дії І в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
1.11. Враховуючи наведене, гадає, що суми розрахунків надані позивачем є необґрунтованими, нарахування комісії за надання кредиту, а також нарахування неустойки, не відповідає дійсності та не може бути задоволено судом.
1.12. Вважає, що позовні вимоги в розмірі 33 200 грн є необґрунтованими та не відповідають дійсності. Так, заборгованість за договором, складає: 25 500 грн. 00 коп.
1.13. Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України відповідач повідомляє, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, складає: витрати на правничу допомогу у розмірі: 18 000 грн.
2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
2.1. Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкас від 08 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
2.2. У судове засідання представник позивача не з'явився, у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
2.3. Адвокат відповідача у судовому засіданні 06 травня 2025 року заперечував проти задоволення позовних вимог у частині стягнення комісії та неустойки за кредитним договором.
3. Положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини
3.1. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
3.2. Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
3.3. За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
3.4. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
3.5. Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
3.6. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
3.7. Згідно із ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
3.8. Відповідно до ст. 12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
3.9. Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис, як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
3.10. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
3.11. Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
3.12. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
3.13. Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
3.14. Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
3.15. Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
4. Фактичні обставини, встановлені судом
4.1. Судом установлено, що 31 липня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 31.07.2024-100002247.
4.2. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі - 10 000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 31 липня 2024 року, строком на 124 дні.
4.3. Пунктом 3.2. договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
4.4. Відповідно до п. 4.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74ХХ-ХХХХ-5132.
4.5. Згідно п. 4.3 договору днем надання кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення Кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. У випадку, якщо дата ініціювання платіжної операції з надання Кредиту не співпадає з датою завершення цієї платіжної операції з надання кредиту, днем/датою надання кредиту є дата ініціювання цієї платіжної операції, якщо платіжна операція була завершена (навіть у випадку її завершення в пізнішу дату). Неможливість завершення ініційованої кредитодавцем платіжної операції з надання кредиту не з вини кредитодавця є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і обов'язків сторін за даним договором, включаючи обов'язок кредитодавця з надання кредиту. Неможливість видачі кредиту готівкою у зв'язку з нез'явленням позичальника для її отримання у дату надання/видачі кредиту, зазначену в заявці, є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і обов'язків сторін за даним договором, включаючи обов'язок кредитодавця з надання кредиту. У випадку настання вказаних скасувальних обставин даний договір є розірваним та припиненим з дати надання/видачі кредиту, зазначеної в заявці. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитодавця, позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу.
4.6. Відповідно до п. 6.1. договору позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів, комісії - у терміни та строки, вказані у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим договором, - негайно, з моменту пред'явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
4.7. Відповідно до п. 9.1. договору у разі несплати кредиту та/або процентів та/або комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов'язань по погашенню кредиту та/або процентів та/або комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених договором. У разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та/або несплати нарахованих процентів та/або комісії до позичальника може бути застосована неустойка згідно п.7.6. кредитного договору. Також позичальник, який прострочив виконання грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України на вимогу кредитодавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у Заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
4.8. ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 33 200 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 000 грн, по процентам у розмірі 15 500 грн, комісії в розмірі 2 700 грн та неустойки в розмірі 5 000 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
4.8. ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 31.07.2024-100002247 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи Bank ID Національного банку. Під час ідентифікації позичальника з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.
4.9. Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» є абонентом Системи BankID Національного банку з 26 жовтня 2020 року.
4.10. Згідно п. 10.1. договору цей договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем у інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця.
4.11. ОСОБА_1 31 липня 2024 року електронним цифровим підписом підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 10 000 грн., а отже акцептовано умови Договору.
5. Оцінка Суду
5.1. Суд вважає, що відповідач не виконав умови укладеного ним кредитного договору та не повернув отримані кошти з процентами, а тому зобов'язаний сплатити кредитору (позивачу) заборгованість в розмірі 28 200 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 000 грн, за процентами - 15 500 грн, комісії в розмірі 2 700 грн. (нарахування якої відповідає положенням Закону України "Про споживче кредитування").
5.2. Позивач серед іншого просить стягнути неустойку у розмірі 5 000 грн.
5.3. Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
5.4. Кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.
5.5. Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22(61-14740св23) зазначив, що тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2ст. 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
5.6. Суд вважає, що нарахування неустойки в розмірі 5000,00 грн. за невиконання грошового зобов'язання не відповідає положенням п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а відтак в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.
6. Розподіл судових витрат між сторонами
6.1. Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати у виді судового збору пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2 056 грн 62 коп.
Керуючись ст. ст. 81, 83, 89, 264-266, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 6, 15, 16, 192, 509, 526, 533, 549, 550, 610, 611, 624, 625, 627, 627, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ЗУ «Про судовий збір», суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 31.07.2024-100002247 від 31 липня 2024 року у розмірі 28 200 грн, судовий збір - 2 056 грн 62 коп., а всього стягнути 30 256 грн 62 коп.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Черкаським апеляційним судом, якщо таке рішення не буде скасовано.
Повне найменування сторін:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 13 травня 2025 року.
Суддя: Я.В. Пересунько