Справа № 694/3136/24
провадження № 2/694/37/25
12.05.2025 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді Смовж О.Ю.,
з участю секретаря Блискавки А.С.,
представника позивача - адвоката Трохименко Н.О.,
представника відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Звенигородка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Водяницької сільської ради Черкаської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
встановив:
28.11.2025 до Звенигородського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Водяницької сільської ради Черкаської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 15 серпня 2024 року державним нотаріусом Першої Черкаської, в порядку заміщення Звенигородської державної нотаріальної контори, Шалденко Л.В. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме: відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на все майно, де б воно не було і з чого б не складалося, після померлої ОСОБА_3 , оскільки позивачкою пропущено шестимісячний строк для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Строк пропущено, на думку позивача, з поважних причин, оскільки про наявність заповіту їй не було відомо упродовж 26 років, і тільки після проведення інвентаризації земель (не витребувані паї) Водяницькою сільською радою Черкаської області по земельній ділянці (державний акт ІІ-ЧР №029548), яка належала за життя ОСОБА_3 , з'ясувалися обставини наявності заповіту на ОСОБА_2 , складеного та посвідченого секретарем Кобиляцької сільської ради №9 від 03.10.1995 року, про що в телефонному режимі повідомлено позивачці.
Одразу після повідомлення, позивач звернулася до нотаріальної контори, проте отримала відмову, про що зазначено вище, тому звернулася до суду та просить визначити їй додатковий строк два місяці для подачі заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області (суддя Сакун Д.І.) від 03.12.2024 відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 09.01.2025 (суддя Сакун Д.І.) закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду на 28.01.2025, проте у зв'язку з відстороненням судді від здійснення правосуддя відповідно до листа Вищої ради правосуддя від 15.01.2025 №797/0/9-25 здійснено повторний розподіл справи, за протоколом автоматизованого розподілу від 20.03.2025 визначено для розгляду суддю Смовж О.Ю.
З 24 по 28 березня 2025 року суддя Смовж О.Ю. брала участь у навчанні суддів для підтримання кваліфікації, тому справу прийнято у провадження ухвалою судді від 04.04.2025, визначено розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 12.05.2025, після якого підготовче провадження закрито, призначено справу до розгляду по суті.
В судове засідання з'явилася представник позивача - адвокат Трохименко Н.О., яка підтримала позов з підстав, зазначених у ньому, зазначила, що причини пропущення строку звернення із заявою про прийняття спадщини є поважними, оскільки позивач, яка не входить до жодної з черг спадкування і є лише сусідкою померлої ОСОБА_3 , здійснювала догляд за нею та надавала посильну допомогу. При цьому, за життя ОСОБА_3 не повідомляла позивачці про складення заповіту на її користь, тому після відкриття спадщини, у зв'язку з відсутністю інших спадкоємців за законом, ніхто не повідомив її про наявність заповіту на її користь.
Представник відповідача також з'явився в судове засідання, зазначив, що сільська рада не заперечує проти позовних вимог, підтвердив ті, обставини, що про наявність заповіту позивачку повідомили після проведення процедури інвентаризації земель (не витребувані паї) Водяницькою сільською радою Черкаської області, у тому числі по земельній ділянці (державний акт ІІ-ЧР №029548), яка належала за життя ОСОБА_3 .
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Звенигородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що зроблено відповідний актовий запис №20 (а.с.10).
Згідно із заповітом від 03.10.1995, посвідченим секретарем Кобиляцької сільської ради Громенко В.О., зареєстрованого в реєстрі за №9, все належне майно ОСОБА_3 заповіла позивачу ОСОБА_4 (а.с.13).
Постановою державного нотаріуса Першої Черкаської, в порядку заміщення Звенигородської державної нотаріальної контори Шалденко Л.В. від 15.08.2024 № 1022/02-31 відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини.
Згідно з довідкою державного нотаріуса Першої Черкаської, в порядку заміщення Звенигородської державної нотаріальної контори Шалденко Л.В. від 16.08.2024 вих№1032 згідно із спадковою справою, заведеною 10.12.2021 за №459/2021 встановлено: ОСОБА_2 , відсутній родинний зв'язок, заповіт на все майно посвідчений Водяницькою сільською радою Звенигородського району Черкаської області 03.10.1995 за №81. Інші спадкоємці до нотаріальної контори не зверталися.
Виходячи з довідки, виданої Рижанівським старостинським округом Водяницької сільської ради від 20.08.2024 №482, ОСОБА_3 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 до дня смерті. Проживала поодиноко.
У справі також міститься копія державного акту на право приватної власності на землю, виданого ОСОБА_3 , на земельну ділянку площею 2,31 га в межах Кобиляцької сільської ради (а.с.16).
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно з ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно з ч. 3ст.1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно дост.1272ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно з п. 24Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272ЦК України.
Згідно з положеннями постанови Верховного Суду від 26 червня 2019 року, справа №565/1145/17, правила частини третьої статті 1272ЦК України пронадання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловив Верховний Суд України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Зазначений висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, які викладені у постановах: від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15, від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12.
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.
Нормист.1272ЦК щодо права на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини застосовуються до спадкоємців, право на спадкування яких виникло із набранням чинності ЦК.
Відповідно дост.1272ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до змістуст.1272ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №686/5757/23 містяться висновки, відповідно до яких: за конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.
Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою. Співвідношення принципу свободи заповіту з правом особи, яка пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини, на визначення їй додаткового строку.
Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання про наявність підстав для відступу від загального правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, про те, що «необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини», шляхом конкретизації, зазначивши таке:
- необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права;
- втім це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини;
- спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини у встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини;
- тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом (закликані до спадкування).
Виходячи із зазначених висновків Великої Палати Верховного Суду, а також аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини у даному випадку пропущений ОСОБА_2 з поважних причин.
Як було з'ясовано судом в судовому засіданні, позивач пропустила шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини у зв'язку з тим, що не знала про існування заповіту, який складено ОСОБА_3 ще у 1995 році (померла у 1998 році), не входить до жодної з черг спадкоємців, визначених законом (була сусідкою ОСОБА_3 , допомагала їй добровільно та безкорисно у побуті), за життя спадкодавець не повідомляла про складення заповіту на її користь. Про наявність заповіту дізналася після повідомлення телефонним зв'язком представником сільської ради в процесі проведення процедури інвентаризації земель (не витребувані паї) Водяницькою сільською радою Черкаської області, у тому числі по земельній ділянці (державний акт ІІ-ЧР №029548), яка належала за життя ОСОБА_3 , після чого одразу звернулася до нотаріальної контори для оформлення спадщини.
Зваживши встановлені обставини у справі, оцінивши надані в силу положень ст.60 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустила строк прийняття спадщини, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити та визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини у два місяці.
Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.
Окремо слід звернути увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
За таких обставин, суд визнає поважними причини пропуску строку прийняття спадщини, оскільки зазначені обставини ніким не спростовані, інших спадкоємців судом не встановлено, позивачем не було заявлено відмови від спадщини та надає додатковий строк для подання заяви в нотаріальну контору.
Питання щодо розподілу судових витрат у цій справи суд не вирішує, оскільки сторона позивача бажала залишити їх за собою.
Керуючись статтями 259, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_2 до Водяницької сільської ради Черкаської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_3 ) додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Кобиляки, Звенигородського району, Черкаської області, терміном у два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення виготовлено та проголошено 14.05.2025 року о 16.00 год.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_3 ).
Відповідач: Водяницька сільська рада Черкаської області (адреса: вул. Б. Хмельницького, 60, с. Водяники, Звенигородський район, Черкаська область, ЄДРПОУ 04411088, тел. (04740) 2 -01-66, E-mail: rada@wodyanyki).
Суддя О.Ю. Смовж