Справа №694/919/25
провадження № 2/694/545/25
з питань підсудності
12.05.2025 року м.Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Смовж О.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Блискавки А.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Ткаченко А.Д.,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача - адвоката Дубового І.А.,
представника органу опіки та піклування - Шкапенко Л.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог - орган опіки та піклування Звенигородської міської ради Черкаської області, про визначення місця проживання дитини з батьком, встановлення юридичного факту самостійного виховання та утримання дитини батьком,
встановив:
01.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із цивільним позовом до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог - орган опіки та піклування Звенигородської міської ради Черкаської області, про визначення місця проживання дитини з батьком, встановлення юридичного факту самостійного виховання та утримання дитини батьком та стягнення аліментів.
Згідно зі статтею 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень статей 36, 37 ЦПК України визначено головуючого суддю Смовж О.Ю.
Звенигородський районний суд Черкаської області ухвалою від 04.04.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в цивільній справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 12.05.2025.
22.04.2025 на адресу суду надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог про стягнення аліментів з ОСОБА_2 .
12.05.2025 у підготовчому судовому засіданні ухвалою суду задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог про стягнення аліментів з ОСОБА_2 .
Отже, залишено без розгляду позовну вимогу про стягнення аліментів, виходячи з якої суд при відкритті провадження у справі з урахуванням альтернативної підсудності (за місцем реєстрації позивача, з яким фактично та постійно проживає малолітня дитина), у зв'язку з чим відпали правові підстави для розгляду інших позовних вимог за правилами загальної підсудності Звенигородським районним судом Черкаської області.
Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України звернутися до належного за підсудністю суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені у частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Основними видами підсудності є, зокрема, загальна, альтернативна та виключна.
Згідно зі статтею 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Місце проживання фізичної особи згідно Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» має бути зареєстровано у передбаченому порядку.
Зі змісту позовних вимог, які залишилися предметом позову, а саме: про визначення місця проживання дитини з батьком, встановлення юридичного факту самостійного виховання та утримання дитини батьком, не вбачається обставин, що дозволяють позивачеві обрати підсудність справи, а також у ньому не міститься підстав для застосування правил виключної або альтернативної підсудності справи.
Отже, у даному випадку підсудність справи має визначатись згідно з частиною першою статті 27 ЦПК України.
Суд враховує, що за загальним правилом, встановленим частиною першою статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Вказане правило загальної підсудності (за місцем знаходження відповідача) діє у всіх випадках, коли закон не обумовлює інше стосовно конкретного виду справ.
Коли відповідачем є громадянин фізична особа, то позови пред'являються до суду за місцем його проживання «actor seguitur forum ref». Такий принцип організації підсудності отримав назву принципу інтересу: особа, зацікавлена у захисті свого права, звертається до того суду, на території юрисдикції якого знаходиться відповідач. Але відповідає цей принцип не стільки інтересам позивача, скільки інтересам відповідача. Пред'явлення позову не тотожно його правомірності, а отже, невиправдане утруднення прав та свобод відповідача неприпустимо. Пред'явлення позову за місцем проживання відповідача створює сприятливі умови для захисту його прав та інтересів у спірних правовідносинах з позивачем, оскільки самим пред'явленням позову він поставлений у скрутніше становище за позивача.
Згідно за частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
При здійсненні правосуддя у цивільних справах суд першої інстанції, неухильно дотримуючись норм матеріального та процесуального права, повинен забезпечити їх справедливий, неупереджений та упродовж розумного, але не більш встановленого законом строку розгляд і вирішення з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.
За змістом статті 28 ЦПК України позови про визначення місця проживання дитини не віднесені до категорії справ, територіальна підсудність яких може визначатись за вибором позивача.
Стаття 30 ЦПК України не відносить зазначену категорію справ до виключної підсудності.
Таким чином справи за позовами про визначення місця проживання дитини віднесені до територіальної юрисдикції (підсудності) суду, визначеній статтею 27 ЦПК України, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача.
Аналогічне положення міститься у пункті 34 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» відповідно до якої, якщо інше не встановлено ЦПК, позови пред'являються: до фізичної особи - до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування; до юридичної особи - за її місцезнаходженням (стаття 109 ЦПК), яке стосовно фізичної особи визначається відповідно до положень статті 29 ЦК і статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року N 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 звертаючись до Звенигородського районного суду Черкаської області, виходив з того, що відповідно до ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», роз'яснив, що суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункті 1 статті 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначаються правилами підвідомчості та підсудності.
За змістом пункту 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 року № 265, особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Згідно підпунктів 22-29 рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України», право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. При цьому правила регулювання строків мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Отже, враховуючи викладене, а також те, що вимога про стягнення аліментів залишена без розгляду за заявою позивача, то спір на цей час залишається лише з приводу визначення місця проживання дитини, тобто до даних правовідносин слід застосовувати правила загальної підсудності.
Як вбачається з відповіді №1253504 від 02.04.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру місце реєстрації відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - АДРЕСА_1 .
Отже дана справа не підлягає розгляду Звенигородським районним судом Черкаської області та підлягає направленню за підсудністю.
Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, суд передає справу на розгляд належному суду.
Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним незалежним і неупередженим.
Відповідно до ч.9 ст.187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно статті 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
За таких обставин, з урахуванням того, що розгляд справи по суті не розпочатий, вважаю, що дана справа не підсудна Звенигородському районному суду Черкаської області, в зв'язку з чим її необхідно надіслати за підсудністю до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області.
На підставі викладеного, керуючись статтями 27,31,32,258,260 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог - орган опіки та піклування Звенигородської міської ради Черкаської області, про визначення місця проживання дитини з батьком, встановлення юридичного факту самостійного виховання та утримання дитини батьком - передати по підсудності до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області (вулиця Слави, 26, Новоархангельськ, Кіровоградська область, 26101).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її підписання.
Повний текст ухвали складено та проголошено 14.05.2025 о 15 год 00 хв.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_4 ).
Третя особа без самостійних вимог: орган опіки та піклування Звенигородської міської ради (код ЄДРПОУ 26043416, адреса: 20202, проспект Шевченка, 63, м.Звенигородка, Звенигородського району, Черкаської області, адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_3 , тел. 0674248187).
Суддя О.Ю.Смовж