Справа № 564/2126/25
16 травня 2025 року
Суддя Костопільського районного суду Рівненської області Цвіркун О.С., розглянувши скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Маковійчука Павла Васильовича на дії державного виконавця,
Представник скаржника звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просив суд визнати дії державного виконавця Костопільського ВДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції протиправними щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.04.2025 (ВП №77714960); скасувати постанову державного виконавця Костопільського ВДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції протиправними щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.04.2025 (ВП №77714960); зобов'язати Костопільський ВДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції вжити заходів щодо повернення ОСОБА_1 стягнутих грошових коштів в сумі 966,16 грн. в межах виконавчого провадження (ВП №77714960).
Суд, дослідивши скаргу та додані до неї документи, приходить до таких висновків.
Судом було встановлено, що постановою Костопільського районного суду Рівненської області №564/3490/24 від 16.09.2024 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та накладено на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., а також стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Постановою державного виконавця Костопільського ВДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Петровою В.О. від 07.04.2025 відкрито виконавчого провадження №77714960 з примусового виконання постанови Костопільського районного суду Рівненської області №564/3490/24 від 16.09.2024 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 34000 грн.
Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Згідно із ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст.304 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Однак, нормами КУпАП не передбачено можливості оскарження в порядку судового контролю за виконанням судових рішень дій осіб, які уповноважені здійснювати таке примусове виконання.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що вимоги про оскарження рішень, дій або бездіяльності державних виконавців в межах виконавчого провадження здійснюється у спеціальному порядку, що визначається законодавством.
Водночас юрисдикційність розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби залежить від спеціалізації суду, який ухвалив рішення, що підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби.
Пунктами 1, 4 ч.1 ст.20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України. Норми цієї статті є спеціальними при розгляді справ щодо оскарження рішень державного виконавця в адміністративних справах.
Згідно із ч.1, 5 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 382/389/17 зазначено, що імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Вказані правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 серпня 2019 року у справі № 381/2126/18, від 12 червня 2019 року у справі № 370/1547/17, від 03 квітня 2019 року у справі № 370/1288/15, від 03 квітня 2019 року у справі № 370/1034/15-ц.
Тобто, адміністративний суд розглядає позовні заяви щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця у випадку, якщо такими актами державного виконавця порушуються права, свободи та інтереси учасників виконавчого провадження, а також якщо відсутній інший порядок судового оскарження таких актів.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що нормами КУпАП не передбачено порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця у порядку судового контролю за виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, то суд доходить до висновку, що оскарження рішення державного виконавця про відкриття виконавчого провадження за постановою про накладення адміністративного стягнення, є вимогою позовного характеру, яка стосується правомірності дій суб'єкта владних повноважень та має розглядатися адміністративним судом у порядку КАС України, а не КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ст.304, 305 КУпАП, ЗУ «Про виконавче провадження», суддя,
У задоволенні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Маковійчука Павла Васильовича на дії державного виконавця - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
СуддяО. С. Цвіркун