Справа № 563/421/25
16 травня 2025 року м. Корець
Суддя Корецького районного суду Рівненської області Сірак Д.Ю., секретар судового засідання Федичканич В.Ю., за участю адвоката Захарчука М.І., в режимі відеоконференції, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
09 березня 2025 року о 00:09 год., в с. Ганнівка Рівненського району Рівненської області, вул. Ганнівська, 48, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, його захисник Захарчук М.І. (відповідно до Ордеру серії ВК № 1166855 від 01 квітня 2025 року) в судовому засіданні, а також в поданому до суду клопотанні від 17 квітня 2025 року, просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Свою позицію обґрунтував тим, що з наявних матеріалів справи, зокрема відеозапису з нагрудної камери поліцейських, не вбачається, що транспортним засобом керував ОСОБА_1 , який також в ході спілкування із поліцейськими категорично це заперечував. Насправді автомобілем керував його товариш, однак не повідомив про це, оскільки перебуває в розшуку співробітників ТЦК, тому не хотів будь яким чином висвітлювати свої дані. Чому за кермом опинився його підзахисний напевно не знає. Крім цього, звертає увагу на грубе порушення поліцейськими порядку проведення огляду на стан сп'яніння, допущені недоліки та неспівпадіння в протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема: розбіжності в часі, що зазначений в протоколі та відображений на відеозаписі; в частині зазначення ознак алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці та порушення мови, що не відповідає тим ознакам, які поліцейські озвучував на місці події - запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя та тремтіння пальців рук»); в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння (в якому не назначено ПІБ особи стосовно якої він був складений); в направленні на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння (не підписане особою, що його склала та в прізвищі його довірителя допущена помилка). Зважаючи на зазначене вважає, що вина його підзахисного не доведена належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справив їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Незважаючи на позицію захисту, вина ОСОБА_1 повністю підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 266338 від 09 березня 2025 року, в якому викладені обставини вчинення правопорушення та який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, складений уповноваженою особою і дії посадової особи, що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством ОСОБА_1 не оскаржувались;
- актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до закладу охорони здоров'я, зокрема КНП «Корецька Міська лікарня» від 09 березня 2025 року;
- переглянутим відеозаписом події, зі змісту якого встановлено, що співробітниками поліції за допомогою проблискових маячків було зупинено автомобіль марки «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Рух автомобіля зафіксовано на 00:29:51 год., який в цей момент здійснює з'їзд на узбіччя. Одразу після зупинки транспортних засобів, співробітник поліції підходить до вказаного автомобіля, який продовжує перебувати із увімкненим двигуном та на дальньому світлі фар, за кермом якого знаходиться ОСОБА_1 якому поліцейський одразу повідомляє причини зупинки - рух т/з під час комендантської години на дальному світлі та фактично одразу запитує про вживаний алкоголь. На що ОСОБА_1 всіляко віджартовується, нецензурно висловлюється та визнає що дійсно вживав алкоголь. На численні пропозиції поліцейського пройти огляд на визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також в медичному закладі, в категоричній формі відмовився, буцімто він не керував транспортним засобом: автомобіль стояв, так як він відійшов по потребі, а потім просто сидів за кермом. Впродовж відеозапису поліцейський неодноразово засвідчував, що рух автомобіля було зафіксовано: «ви рухались, а на нашу вимогу зупинились», «я засвідчую, що ви рухались, ви мене засліплювали». Після чого, співробітником поліції також було винесено постанову про накладення 510 грн. штрафу за порушення ПДР, зокрема, рух т/з із ввімкненим дальнім світлом фар;
- зобов'язанням до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 266338 від 09 березня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортними засобами (в тому числі марки «Ауді А6, н.з. НОМЕР_1 ) до повного витвереження (протягом 24 годин);
- витягом адмінпрактики, що був доданий заступником начальника ВП № 7 від 06 травня 2025 року, згідно з яким встановлено, що 09 березня 2025 року Постановою ВП № 7 № ЕНА/4227635 на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. (дата стягнення: 02 травня 2025 року) за ч. 2 ст. 122 КУпАП (09.03.2025 о 00:26:47 год. рухався т/з із ввімкненим дальнім світлом фар, не переключив на ближнє світло ближче ніж за 250 м. до зустрічного т/з, чим порушив п. 19.2 ПДР).
Суттєвих порушень під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів стосовно ОСОБА_1 , наявності зацікавленості у цьому з боку поліцейських, неприязного чи упередженого ставлення останніх до особи водія судом встановлено не було.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення також відсутні будь-які відомості, які можуть свідчити про зацікавленість поліцейських у результатах розгляду справи, тому, суд дійшов висновку, що працівники поліції виконували свої обов'язки виключно у межах наданих їм повноважень.
Факт вчинення вказаного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою, зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів у суду підстави відсутні.
Відповідно до п. 2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерств внутрішніх справ України і охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №1413/27858 від 11.11.2015, (далі, Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі, поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Так, ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність, як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду.
Пунктом 2.5 ПДР передбачено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, жоден із нормативних документів не дає водієві права оспорювати таку вимогу поліцейського.
Під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі. З переглянутого відеозапису події встановлено, що вимога про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття, а відмова ОСОБА_1 була такою, яка не ставила під сумнів факт відмови.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Таким чином, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 , як водій, повинен був знати і розуміти, що його відмова від проходження відповідного огляду на стан сп'яніння тягне за собою порушення п. 2.5 ПДР України. Більш того, відповідно до переглянутого відеозапису, працівник поліції наголошував та роз'яснював, що у випадку відмови від проходження огляду, на ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.
Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду.
Таким чином, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 тим самим, порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне правопорушення.
Саме з підстав відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння складено протокол про адміністративне правопорушення, з посиланням на порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Версія ОСОБА_1 про те, що на момент приїзду патрульного авто, його Т/З просто стояв припаркований на узбіччі та нікуди не рухався, є надуманою та не знайшла свого підтвердження під час перегляду відеозапису, на якому, на перших хвилинах чітко зафіксовано рух автомобіля за кермом якого виявився саме ОСОБА_1 , а не його товариш (за твердженням адвоката Захарчука М.І.). Більш того, впродовж всього відеозапису, ОСОБА_1 чи його приятель жодного разу не зазначили та не повідомили що саме останній керував автівкою.
Твердження адвоката Захарчука М.І. про те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтвердили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом є неспроможними та повністю спростовані, а невизнання останнім своєї вини, суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Зауваженя сторони захисту на грубе порушення поліцейськими порядку проведення огляду на стан сп'яніння, також не знайшло свого підтвердження, оскільки дії поліцейських ОСОБА_1 також не оспорювались та зі скаргами не зверталися. Відтак, такі твердження носять голослівний характер не підтвердженні фактичними обставинами. Протокол виготовлений на портативному печатному пристрої, якими забезпечені працівники патрульної поліції на період чергування, протокол має усі необхідні реквізити і відомості, а тому за змістом відповідає вимогам ст. 256 КпАП України.
Всі інші доводи сторони захисту мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Вина ОСОБА_1 підтверджена матеріалами справи, а наявність формальних неточностей в документах, за загальним правилом, не може бути підставою для встановлення відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, якщо винуватість такої особи підтверджується сукупністю доказів по справі. Судом не було встановлено таких порушень, наслідком яких могло б бути закриття провадження у справі.
Оцінюючи докази в їх сукупності, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у інкримінованому адміністративному правопорушенні. Його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Оцінюючи обставини справи та враховуючи особу правопорушника, вважаю за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
На підставі статті 40-1 КУпАП, підлягає стягненню з правопорушника на користь держави судовий збір.
На підставі вищезазначеного та керуючись ст. 40-1, 221, 280, 283, ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення - штраф в розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) грн., що підлягає зарахуванню на рахунок: UA218999980313020149000017001, отримувач коштів: ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300, код ЄДРПОУ: 38012494; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, кодкласифікації доходів бюджету 21081300 (адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови - пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу - 34 000,00 (тридцять чотири тисячі) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. на рахунок: № UA478999980313171206000017521, отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/Корецька м.тг/22030101, код за ЄДРПОУ: 38012494, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), кодкласифікації доходів бюджету: 22030101.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Корецький районний суд Рівненської області.
Повний текст постанови виготовлено 19 травня 2025 року.
Суддя