Справа № 561/402/25
19 травня 2025 року смт Зарічне
Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025243000000116 від 12 січня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Зарічне Зарічненського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною середньою осівтою, студента 1-го курсу Рівненського кооперативного коледжу не судимого, за ч.1 ст.182, ч.4 ст.190 КК України,
на підставі угоди про визнання винуватості, -
10 січня 2025 року приблизно о 18 год. 00 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , діючи умисно, порушуючи право на недоторканість приватного життя потерпілої ОСОБА_6 , всупереч вимогам ч.ч.І, 2 ст.32 Конституції України, ч.2 ст.14 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010, ч.2 ст.11, ч,2 ст.21 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992, з метою заволодіння грошовими коштами останньої, шляхом її обману, отримав логін та пароль до додатку «Монобанк» останньої. Після чого використовуючи мережу Інтернет через оператора мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл» з абонентським номером НОМЕР_1 , мобільний телефон марки «REDMI 12» з наступними ознаками: ІМЕІ 1 - НОМЕР_2 та ІМЕІ 2 - НОМЕР_3 , без згоди потерпілої ОСОБА_6 , незаконно використавши вказані персональні дані, увійшов в додаток «Монобанк» потерпілої та самостійно встановив кредитний ліміт у сумі 15 000 гривень на банківському картковому рахунку, емітованому АТ «Універсал банк» за № НОМЕР_4 та належить ОСОБА_6 .
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння чужим майном, ОСОБА_7 10.01.2025 приблизно о 21 год. 30 хв., перебуваючи за місцем свого проживання, по АДРЕСА_1 , діючи умисно використовуючи доступ до мережі Інтернет через оператора мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл» з абонентським номером НОМЕР_1 , без згоди потерпілої ОСОБА_6 , незаконно використавши вказані персональні дані, увійшов в додаток «Монобанк» потерпілої. Після чого самостійно встановивши кредитний ліміт у сумі 15 000 гривень на банківському картковому рахунку, який емітований АТ «Універсал банк» за № НОМЕР_4 та належить ОСОБА_6 , перерахував вказані грошові кошти чотирма платежами на банківську картку за № НОМЕР_5 , яка належить ОСОБА_8 , яка в той час фактично перебувала у користуванні та розпорядженні ОСОБА_4 , тим самим заволодів вказаними коштами, після чого розпорядився ними на власний розсуд.
Своїми діями ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.182 КК України - незаконне збирання та використання конфіденційної інформації про особу та ч. 4 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
28 березня 2025 року між прокурором Зарічненського відділу Вараської окружної прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості. Зі змісту вищезазначеної угоди, сторони визнають вищезазначені обставини формулювання обвинувачення і кваліфікацію діянь за ч.1 ст.182 та ч.4 ст. 190 КК України. Обвинувачений беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 182 та ч. 4 ст. 190 КК України. Сторони узгодили вид покарання обвинуваченому - за ч. 1 ст. 182 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік; за ч. 4 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_4 остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки. На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку, з покладенням обов'язків, передбачених пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені статтею 473 КПК України, сторони в угоді зазначили і їх розуміють.
Відповідно до частин 6, 7 ст. 474 КПК України, суд на підставі пояснень сторін переконався в тому, що сторони уклали угоду добровільно і їх укладення не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди не суперечать закону, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, а правова кваліфікація кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України є вірною і передбачає на підставі ч. 4 ст. 469 КПК України можливість укладення угоди про визнання винуватості.
Обставин, що перешкоджали б призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, передбачене угодою про визнання винуватості, не встановлено.
Враховуючи викладене, є підстави для затвердження угоди про визнання винуватості.
Запобіжний захід не застосовувався.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна підлягають скасуванню відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України.
З врахуванням наведених обставин, керуючись ст.ст. 374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28 березня 2025 року між прокурором Зарічненського відділу Вараської окружної прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.182 та ч.4 ст.190 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання:
-за ч.1 ст.182 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;
-за ч.4 ст.190 КК України у виді позбвлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_4 остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку на один рік з покладенням обов"язків, п.п. 1,2 ч. 1 ст.76 КК України, а саме, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Скасувати арешт на речові докази, накладений ухвалою слідчого судді Зарічненського районного суду від 11 березня 2025 року.
Речові докази: банківську карту № НОМЕР_6 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», повернути ОСОБА_6 , як власниці.
Мобільний телефон марки «REDMI 12» номерами : ІМЕІ 1 - НОМЕР_2 та ІМЕІ 2 - НОМЕР_3 , повернути ОСОБА_4 , як власнику.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Зарічненський районний суд Рівненської області виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий ОСОБА_1