Справа 556/3559/23
Номер провадження 2/556/77/2025
14.04.2025 дата розгляду справи
селище Володимирець
Володимирецький районний суд Рівненської області
в складі головуючого судді Іванків О.В.,
при секретарі Кньовець Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу. Посилається в позовній заяві, що у нього та відповідача різні характери, що заважає нормально будувати сімейні стосунки. Від даного шлюбу мають двох дітей, які проживають з позивачем. Подружжя проживає окремо, не підтримує шлюбних та сімейних стосунків, не веде спільного господарства та побуту.
Вказаний позов надійшов до Володимирецького районного суду Рівненської області 11.12.2023.
22.12.2023 у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
За клопотанням позивача ухвалами суду від 12.03.2024 року та від 09.07.2024 року сторонам було надано строк для примирення, із зупиненням провадження на цей час.
15.01.2025 року провадження у справі відновлено.
В судове засідання, призначене після відновлення провадження у справі, сторони не з'явились, надали письмові заяви, в яких просили розгляд справи здійснювати без їх участі. При цьому, позивач підтримав позовні вимоги, пояснив, що незважаючи на всі його зусилля, примиритись з відповідачкою не вдалось, вона проживає окремо, сторони повністю припинили шлюбні та сімейні відносини, вирішили питання про місце проживання дітей. Просив задовільнити позов. Відповідач визнала позовні вимоги ОСОБА_1 , просила не змінювати прізвище після розірвання шлюбу.
Враховуючи, що розгляд справи проводився у відсутності сторін, фіксація судового засідання технічними засобами у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалась.
Дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, про що свідчить свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 .
Також встановлено, що сторони є батьками неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження НОМЕР_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження НОМЕР_3 . Малолітні діти подружжя на час розірвання шлюбу проживають разом з батьком, в с.Полиці Вараського району, що підтверджується витягами з Демографічного реєстру територіальної громади, і спорів з цього приводу сторони не мають.
Спір щодо спільного майна подружжя також в даний час відсутній.
Як вбачається зі ст.ст.104, 105, 110 СК України, шлюб може бути припинено у зв'язку з його розірванням на підставі рішення суду за позовом одного з подружжя.
У відповідності до ст.112 СК України, при вирішенні питання про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя, суд приймає до уваги фактичні взаємини між подружжям, фактичні причини розірвання шлюбу та інші обставини.
В даному випадку в судовому засіданні встановлено, що шлюб існує формально, подружні та сімейні взаємини між сторонами припинено остаточно, подальше збереження шлюбу є неможливим і суперечить інтересам сторін.
При цьому, заходи для примирення подружжя, які вживались судом у відповідності до вимог ст.111 СК України, ст.240 ЦПК України, виявились безрезультативними.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
У відповідності до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Враховуючи, що відповідачка ОСОБА_2 після реєстрації шлюбу змінювала прізвище, і не клопотала про його зміну на дошлюбне, вона може іменуватись цим прізвищем і після розірвання шлюбу.
Питання про повернення сплаченого при подачі позовної заяви судового збору позивач не ставить.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
Водночас у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 та у постанові №339/143/20 від 22 грудня 2021 року Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
В даному випадку, на підставі належних та допустимих доказів судом встановлено, що малолітні діти подружжя проживають з батьком, крім того, позивач ОСОБА_1 самостійно здійснює їх виховання та утримання.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.06.2018 по справі № 822/2446/17, дійшов висновку, що поняття «одинокий батько» та «одинока матір» є тотожними, та зазначив: "відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9 (далі - Постанова Пленуму ВСУ), одинокою матір'ю є жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама. Позаяк, правовий статус поняття «одинокого батька» не врегульований законодавством, вбачається можливим застосування аналогії поняття «одинокої матері», тлумачення якого зазначено у Постанові Пленуму ВСУ. Тобто, для набуття статусу «одинока матір», «одинокий батько», необхідні 2 факти: не перебування у шлюбі, а також виховання і утримання дитини самими матір'ю чи батьком відповідно, тобто без участі іншого з подружжя у житті дитини.
При цьому суд також враховує, що чинним законодавством передбачено вичерпний перелік обставин, за наявності яких дитину не можна передати на виховання батькам - відсутність у них самостійного доходу; зловживання спиртними напоями або наркотичними речовинами; аморальна поведінка батька, яка може зашкодити розвиткові дитини - однак всі ці обставини в даному випадку відсутні.
Згідно з частиною 3 статті 45 ЦПК України, суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
З огляду на вище вказане, суд вважає доведеними поза розумним сумнівом позовні вимоги ОСОБА_1 , та приймаючи до уваги, ту обставину, що відповідачка не проживає разом з дітьми, матеріально їх не забезпечує, не приймає участі у виховання дітей, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
При цьому суд приходить до висновку, що встановлення місця проживання дітей, а також встановлення факту самостійного утримання та виховання дітей віком до 18 років позивачем надасть йому можливості захисту прав та інтересів дітей, діяти в їх інтересах у випадках, передбачених Законом, незалежно від волі відповідачки та її згоди.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 80, 84, 109, 110, 180, 181,182, 183, 272 Сімейного Кодексу України, суд,-
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який укладено 11.03.2015 року і зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кузнецовського міського управління юстиції в Рівненській області, про що зроблено актовий запис №69.
Прізвище ОСОБА_2 після розірвання шлюбу не змінювати.
Встановити, що малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживають разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою АДРЕСА_1 , який здійснює їх самостійне виховання та утримання.
На рішення може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду. Апеляцію на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В. Іванків
Учасники процесу:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_5 .