Справа № 553/3810/24
Провадження № 2/545/341/25
"16" травня 2025 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Стрюк Л.І.,
з участю секретаря: Гаврися В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтавіцивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно отриманих коштів,
У жовтні 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПНФУ в Полтавській області) звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь надмірно отримані кошти в розмірі 20500 грн. та судові витрати в розмірі 3028 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Ha виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/18107/21 по пенсійній справі ОСОБА_1 (94/10281) було здійснено перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення станом на листопад 2019 року.
Внаслідок перерахунку основний розмір пенсії ОСОБА_1 збільшився з 4261 грн до 11044,73 грн.
Після приведення розміру пенсії у відповідність до чинного законодавства за період з 01.05.2022 по 31.03.2023 по пенсійній справі виникла переплата пенсії в сумі 20500 грн.
Листом ГУ ПФУ в Полтавській області від 03.04.2023 №1600-0203-8/23939 ОСОБА_1 було повідомлено про можливість повернення переплати пенсії в добровільному порядку, проте на даний час кошти від ОСОБА_1 на рахунок позивача не надходили.
Відзив від відповідача не надходив.
У судове засідання представник позивача не з'явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи без його участі, у якій зазначив, що свої вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач будучи належним чином повідомлений, у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.
За таких обставин, за згодою представника позивача, проводиться заочний розгляд справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Ha виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/18107/21 по пенсійній справі ОСОБА_1 (94/10281) було здійснено перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення станом на листопад 2019 року.
Внаслідок перерахунку основний розмір пенсії ОСОБА_1 збільшився з 4261 грн до 11044,73 грн.
Після приведення розміру пенсії у відповідність до чинного законодавства за період з 01.05.2022 по 31.03.2023 по пенсійній справі виникла переплата пенсії в сумі 20500 грн.
Листом ГУ ПФУ в Полтавській області від 03.04.2023 №1600-0203-8/23939 ОСОБА_1 було повідомлено про можливість повернення переплати пенсії в добровільному порядку, проте на даний час кошти від ОСОБА_1 на рахунок позивача не надходили.
Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Положеннями частини першої статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Отже, відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе за наявності однієї з двох умов: зловживання з його боку або подання страхувальником недостовірних даних. Вищевказаний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4.
Згідно з пунктом 3 вказаного Порядку № 6-4 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Обов'язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у разі призначення її на підставі достовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера.
За змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Згідно ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).
Згідно практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року, «Онер'їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08 квітня 2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15 вересня 2009 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, саме сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що, оскільки позивачем не наведено обов'язкових умов повернення надмірно виплаченої пенсії; зокрема не надано суду будь-яких доказів, які б відповідали вищевказаним критеріям щодо їх достатності, належності та допустимості, що підтверджували б наявні ознаки (обставини) навмисного подання саме відповідачем недостовірних відомостей чи приховання відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру.
Як вбачається з претензії, яка була направлена ОСОБА_1 переплата пенсії виникла за період з 01.05.2022 по 31.03.2023 внаслідок проведеного перерахунку у зв'язку з виконанням рішення суду.
Таким чином, оскільки перераховані грошові кошти у вигляді пенсії виплачені позивачем на виконання рішення суду, яке набрало законної сили та за відсутності недобросовісності зі сторони відповідача, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову у зв'язку з відсутністю правових підстав для повернення виплаченої пенсії.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 263, 265, 279, 280-282 ЦПК України ЦПК України, -
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно отриманих коштів відмовити .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: Л. І. Стрюк