Дата документу 14.05.2025Справа № 554/6947/25
Провадження № 2-о/554/212/2025
14 травня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Савченко Л.І., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Шевченківська районна у м. Полтаві рада, про встановлення факту родинних відносин та визнання права на спадкування,-
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин та визнання права на спадкування, визначивши заінтересованою особою Шевченківську районну у м. Полтаві раду, в якій прохав встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його троюрідною тіткою, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його чотириюрідною сестрою; визнати за ним право на спадкування 1/3 частини квартири, яка належить ОСОБА_3 , за адресою АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 .
Суд, дослідивши матеріали заяви з додатками, приходить до наступних висновків.
Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право. Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.
Суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами (пункт 1 частини 1 статті 315 ЦПК України).
Згідно із ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Частиною 4 статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлено під час розгляду справ, залишає заяву без розгляду.
Пленум Верховного Суду України у п. 1 Постанови «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, роз'яснив, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до п. 3 цієї Постанови, у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети ні.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов'язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Із змісту заяви вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку окремого позовного провадження, про що свідчить посилання в заяві на ст. 315 ЦПК України, та слідує зі змісту заявлених вимог. Однак, крім встановлення факту родинних відносин, ОСОБА_1 просить визнати за ним право на спадкування 1/3 частини квартири після смерті ОСОБА_3 .
Враховуючи, що однією з вимог заявника є визнання за ним права на спадкування 1/3 частини квартири після смерті ОСОБА_3 , суд вважає, що з заяви вбачається спір про право, який має розглядатись в порядку позовного провадження.
За таких обставин, оскільки з заяви вбачається спір про право, суд вбачає підстави для відмови у відкритті провадження у справі в порядку окремого провадження, та роз'яснює заявникові можливість звернутися до суду в відповідними вимогами в порядку позовного провадження.
Керуючись ст. 294, 315 ЦПК України, суддя,-
У відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Шевченківська районна у м. Полтаві рада, про встановлення факту родинних відносин та визнання права на спадкування - відмовити.
Заяву разом з додатками повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що він має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, про які він вказав у заяві, шляхом подання позовної заяви у порядку позовного провадження на загальних підставах. Позовна заява має відповідати вимогам статей 175 - 177 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Суддя Л.І.Савченко