Справа № 541/1463/25
Номер провадження 2-а/541/51/2025
іменем України
16 травня 2025 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі судді Шатілова Л.Г., за участі секретаря судового засідання Гуриної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миргород справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
14 квітня 2025 року до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з зазначеним позовом звернувся представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Жага Е.Г. В обґрунтування позовних вимог вказав, що 01 квітня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 відносно позивача ОСОБА_1 була винесена постанова №134 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
В постанові вказано, що 26.03.2025 року о 09.30 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув гр. ОСОБА_1 , який не прибув за викликом (повісткою) на 02.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оповіщений шляхом надсилання рекомендованого поштового відправлення з описом вкладенні та повідомленням про вручення повістки про виклик № 2548280, сформованої за допомогою АІТС «Оберіг». Відповідно до форми №20, яка була додана до поштового відправлення, адреса військовозобов'язаного зазначена неправильно, яке було повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період» військовозобов'язаний оповіщений належним чином. Не виконав вимоги абзацу 1,3 частини 1 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210? КУпАП. Свою провину не визнав. Права та обов'язки громадянину роз'яснено в повному обсязі. Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17 000 грн.,
Зазначив, що з вказаною постановою позивач не погоджується і вважає її незаконною з наступних підстав. При складанні та розгляді адміністративного протоколу позивач не був присутній, не мав можливості надати пояснення, докази та заперечення, копія постанови йому не була вручена, про що свідчить відсутність підпису на постанові, про її існування він дізнався 02.04.2025 року, коли з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 за довідкою про надання йому відстрочки.
Що стосується обставин зазначених у постанові, то позивачем було вчасно оновлено дані, про всі зміни в персональних даних він повідомляв, у зв'язку з визнанням його обмежено придатним до військової служби, повторно пройшов огляд ВЛК, згідно з висновком якої від 26.03.2025 року визнаний придатним до військової служби.
В постанові № 134 не вказано який протокол розглядається, хто його складав, чи повідомлена особа відносно якої складено протокол про дату час та місце розгляду справи, докази на основі яких ця постанова винесена, не зазначено мети виклику.
Крім того у постанові зазначено, що повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 направлялась на невірно вказану адресу ОСОБА_1 та повернулась без вручення, тому не зрозуміло на якій підставі відповідачем було зроблено висновок про те, що за таких обставин повістка вважається врученою.
Оскаржувана постанова взагалі не містить посилання на докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення (пояснення свідків, акт, фото чи відеозапис тощо відповідно до ст. 251 КУпАП), на підставі яких суб'єктом владних повноважень було прийнято рішення у формі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Просив постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 за № 134 у справі про адміністративне правопорушення від 01.04.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП У країни, скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою судді 15.04.2025 року відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного провадження, передбаченими статтями 257-263 КАС України, з повідомленням (викликом) сторін з особливостями, передбаченими ст. 286 КАС України. Поновлено строк на оскарження постанови.
21.04.2025 року від ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву в якому останній позов ОСОБА_1 вважав необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню з підстав викладених у ньому, просив відмовити в задоволені позову (а.с. 26-30).
06.05.2025 року від ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву в якому останній просив відмовити в задоволені позову, а провадження у справі закрити (а.с. 43-45).
Позивач в судове засідання не з'явився, його представник- адвокат Жага Е.Г. надав заяву, в якій просив провести судове засідання без їх участі (а.с.37-38, 61).
Представник відповідача в відзиві просив справу розглянути без їх участі (а.с.30).
Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
26.03.2025 року офіцером відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим лейтенантом ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення № 134 стосовно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 26.03.2025 року 09 год. 30 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув гр. ОСОБА_1 , який не прибув за викликом (повісткою) на 02.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оповіщений шляхом надсилання рекомендованого поштового відправлення з описом вкладення та повідомленням про вручення повістки про виклик №2548280 сформованою за допомогою АІТС «Оберіг». Відповідно до форми №20, яка була додана до поштового відправлення, адреса військовозобов'язаного зазначена неправильно, яке було повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», військовозобов'язаний оповіщений належним чином. Не виконав вимоги абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», та абзацу 3 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Свою провину не визнав. (а.с. 32).
Згідно постанови № 134 про адміністративне правопорушення, складеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за те, що він 26.03.2025 року 09 год. 30 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув ОСОБА_1 , який не прибув за викликом (повісткою) на 02.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оповіщений шляхом надсилання рекомендованого поштового відправлення з описом вкладення та повідомленням про вручення повістки про виклик №2548280 сформованою за допомогою АІТС «Оберіг». Відповідно до форми №20, яка була додана до поштового відправлення, адреса військовозобов'язаного зазначена неправильно, яке було повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», військовозобов'язаний оповіщений належним чином. Не виконав вимоги абзацу 1, 3 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП (а.с.13).
Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду з позовом.
За приписами ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з ч.2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.
Згідно із ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до абз.12, 13 ч.3 ст.22 цього Закону поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Згідно з абз.1 п.34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (в редакції, чинній з 29.06.2024 згідно з постановою КМУ № 747 від 25.06.2024), повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
Згідно з абз.2, 3 п.34 Порядку (в редакції, чинній з 27.08.2024 згідно з постановою КМУ № 951 від 16.08.2024) у разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі не уточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Згідно з пп.2 п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 13.09.2010 року зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта позивача (а.с.33).
20.02.2025 року на ім'я ОСОБА_1 була створена повістка № 2548280 про необхідність явки за адресою: АДРЕСА_2 , 02.03.2025 о 14:00 години для уточнення даних при ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вказана повістка була направлена рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення, за адресою: АДРЕСА_1 , та повернулася без вручення адресату з повідомленням відділення Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 34 зворот-35).
Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог додано витяг з мобільного додатку «Резерв+», який оновлено 11.04.2025 року, тобто після складання протоколу про адміністративне правопорушення та постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно інформації отриманої на офіційному сайті Миргородської міської ради встановлено, що рішенням Миргородської міської ради №248 від 08.09.2023 року «Про перейменування вулиць», вулицю Василя Лазоренка перейменовано на вулиці Віталія Шевченка.
Доказів того, що ОСОБА_1 повідомив відповідача про вірну адресу проживання, зокрема, шляхом оновлення персональних даних через електронний кабінет призовника з використанням мобільного додатку «Резерв+» або шляхом звернення до Центру надання адміністративних послуг, позивачем суду не надано.
У відповідності до п.34 Порядку № 560 повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 була направлена за єдиною відомою відповідачу адресою місця проживання ОСОБА_1 , а саме АДРЕСА_1 , та повернулася з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно п.41 Порядку № 560 ОСОБА_1 вважається таким, що був належним чином оповіщений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак, за викликом не прибув, причини неприбуття другому відповідачу не повідомив.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ), абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно з ч.11 ст.38 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування ), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Доводи позивача про те, що при складані та розгляді адміністративного протоколу він не був присутній і на мав можливості надати пояснення, докази та заперечення не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки протокол про адміністративне правопорушення був складений в присутності позивача , останньому були роз'яснені права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, повідомлено про час і дату розгляду протоколу про адміністративне правопорушення що підтверджується підписом ОСОБА_1 у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення № 134 від 26.03.2025. В поясненнях зазначив, що не з'явився по повістці так як був у відрядженні за межами міста, з протоколом не згоден, буде оскаржувати. Підтверджуючих документів про поважність не явки для розгляду протоколу про адміністративне правопорушення надане не було.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Оскільки позивач був належним чином і своєчасно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, не відноситься до правопорушень, справи по яким згідно з ч.2 ст.268 КУпАП розглядаються виключно в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, беручи до уваги, що позивачем не було подано або направлено засобами поштового чи електронного зв'язку клопотання про відкладення розгляду справи стосовно нього, суд відхиляє посилання позивача на порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення в частині розгляду справи за його відсутності.
Докази порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення в матеріалах справи відсутні.
Оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача містить відомості про порушення вимог абз. 1,3 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Неприбуття позивача за повісткою 02.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 стало підставою для висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, про що зазначено у постанові про адміністративне правопорушення №134 від 01.04.2025 року, посилання позивача на те, що він з'явився до ТЦК та СП 02.04.2025 року , повторно пройшов огляд ВЛК і згідно з висновком якої від 26.03.2025 року визнаний непридатним до військової служби , не спростовує його неявку 02.03.2025 року, в зв'язку з чим суд вважає постанову по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП законною, підстави для її скасування відсутні.
Враховуючи, що обов'язок доказування правомірності своїх дій покладений на відповідача, суд вважає відповідачем належними та допустимими доказами, з дотриманням вимог законодавства під час складання та винесення постанови, доведено законність і обґрунтованість постанови, постанова винесена посадовою особою, яка уповноважена розглядати справи про вчинення адміністративного правопорушення, в межах наданих повноважень, докази були оцінені в сукупності, встановлено наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, адміністративне стягнення накладено в межах санкції статті, в зв'язку з чим підстави для скасування постанови відсутні, як і підстави для закриття провадження по адміністративній справі.
Оскільки оспорюване рішення відповідає вимогам закону, рішення суб'єкта владних повноважень слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
Керуючись ст.ст. 9, 90, 235, 245, 251, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 6-9, 72-77, 132, 139, 241-246, 250, 255, 268, 269, 286 КАС України, суд,-
У задоволені позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Жага Едуард Григорович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2203 від 26.06.2018 року, видане Радою адвокатів Полтавської області на підставі рішення №11 від 26 червня 2018 р, адреса 37600 Полтавська область, м.Миргород. вул. Незалежності, 15.
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса знаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя: Л. Г. Шатілова