Іменем України
03 квітня 2025 року м. Кропивницький
справа № 399/451/24
провадження № 22-ц/4809/567/25
Кропивницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Письменного О.А.,
суддів - Дуковського О.Л., Карпенка О.Л.,
при секретарі - Зайченко В.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Агро Плюс 7», в інтересах якого діє адвокат Мокрий Дмитро Валентинович, на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2024 року (суддя Лях М.М.) у справі за позовом Фермерського господарства «Агро Плюс 7» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД» про визнання поновленим договору оренди землі шляхом визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, визнання недійсним договору оренди землі,-
встановив:
У липні 2024 року Фермерське господарство «Агро Плюс 7» звернулося в суд із зазначеним позовом мотивуючи його тим, що 25.04.2013 між ним та ОСОБА_1 було укладено Договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0079 площею 5, 5601 га строком на 10 років. Відповідно до п.42 Договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 13.06.2014 №22971817 право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0079 площею 5, 5601 га зареєстровано 06.06.2014 за ФГ «Агро Плюс 7». Тобто дія Договору оренди землі від 25.04.2013 закінчується 06.06.2024. Також відповідно до п.40 Договору, у разі закінчення договору до закінчення польових робіт договір оренди продовжує свою дію до повного завершення польових робіт. ФГ «Агро Плюс 7» ще не закінчило проведення польових робіт на спірній ділянці, користується ділянкою, що є підставою для продовження дії договору до повного завершення польових робіт згідно п. 40 Договору.
Позивач вказав, що 25.03.2024 ним було направлено ОСОБА_1 лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, до якого було додано 2 примірники проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, підписані та скріплені печаткою ФГ «Агро Плюс 7». Проте, відповіді від неї не отримано.
Також 05.05.2024 на її адресу було направлено лист-доповнення до листа-повідомлення від 25.03.2024 про поновлення договору оренди землі з 2 примірниками проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.
13.05.2024 ФГ «Агро Плюс 7» стало відомо з інформаційної довідки №378190223, що у Державному реєстрі речових прав міститься запис про інше речове право № 53205583 від 27.12.2023, згідно якого за ТОВ «Агродар ЛТД» зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0079 площею 5, 5601 га. Документи, подані для державної реєстрації: договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 27.12.2023, видавник ОСОБА_1 та ТОВ «Агродар ЛТД». Строк: 10 років. Дата закінчення дії: 27.12.2033, з автоматичним продовженням дії договору.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 в період дії договору уклала договір оренди з ТОВ «Агродар ЛТД», чим порушила переважне право ФГ «Агро Плюс 7» на поновлення договору оренди землі від 25.04.2013, позивач просив визнати поновленим договір оренди землі від 25.04.2013 шляхом визнання укладеною додаткової угоди від 07.06.2024, визнати дійсним договір оренди землі від 27.12.2023 укладений відповідачами.
Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2024 року у задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, а також на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що сторонами договору оренди землі визначено початок перебігу його дії саме з моментом державної реєстрації, а тому він дійсний до 06.06.2024.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25 квітня 2013 року між ОСОБА_1 та ФГ «Агро Плюс 7» було укладено договір оренди землі на земельну ділянку з кадастровим № 3524655100:02:000:0079 площею 5, 5601 га, що розташована на території Онуфріївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області. Дана земельна ділянка належить ОСОБА_1 , про що свідчить реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 47193235246, виданий реєстраційною службою Онуфріївського райуправління юстиції Кіровоградської області від 22.04.2013. Згідно п. 7 договір оренди землі укладений строком на 10 років з моменту реєстрації договору. Після закінчення строку договору оренди землі, орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен у термін не пізніше 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. Відповідно до п. 34 Договору, дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельних ділянок для суспільних потреб або примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку встановленому законом; ліквідація юридичної особи орендаря. Відповідно до п.35 Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за; взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї сторони у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та в наслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Згідно п. 36 Договору, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Відповідно до п. 40 Договору, у разі закінчення договору до закінчення польових робіт договір оренди продовжує свою дію до повного завершення польових робіт. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 42 Договору) /т. 1 а.с. 11-12/.
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 13.06.2014 №22971817 право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0079 площею 5,5601 га зареєстровано 06.06.2014 за ФГ «Агро Плюс 7» /т. 1 а.с. 13-14/.
25.03.2024 та 05.05.2024 ФГ «Агро Плюс 7» було направлено ОСОБА_1 листи-повідомлення про поновлення договору оренди землі, до якого було додано 2 примірники проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, підписані та скріплені печаткою ФГ «Агро Плюс 7». У відповідності з роздруківкою трекінгу з сайту Укрпошти (трек-номер 3960024110839) ОСОБА_1 отримала даний лист 29.03.2024 /т. 1 а.с. 15-20/.
Згідно реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 378190223 від 13.05.2024 зазначено, що земельна ділянка ОСОБА_1 знаходиться у користуванні ТОВ «Агродар ЛТД» № 53205583 від 27.12.2023 року /т. 1 а.с. 21/.
У відповідності до відомості з розподілу виплат ФГ «Агро Плюс 7» від 28.12.2023, ОСОБА_1 отримала на свій поточний картковий рахунок кошти, нарахування за земельну частку (паїв) за 2023 рік /т. 1 а.с. 22/.
Відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сумі утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2023 р., у додатку 4 ДФ міститься інформація щодо нарахування і виплат ОСОБА_1 орендної плати за 2023 рік та згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звітний період 2023 рік) - додаток МПЗ-3 до рядка 02 МПЗ-3 додатка МПЗ до рядка 06.2 МПЗ податкової декларацій з податку на прибуток підприємств - міститься розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0079 площею 5, 5601. /т. 1 а.с. 23-34/.
Згідно довідки ФГ «Агро Плюс7», станом на 11.06.2024, ОСОБА_1 отримувала оренду платну у період з 2020-2023 роки /т. 1 а.с. 35/.
27.12.2032 між ОСОБА_2 та ТОВ «Агродар ЛТД» було укладено договір оренди землі, де предмет договору земельна ділянка з кадастровим № 3524655100:02:000:0079 площею 5, 5601 га. на строк: 10 років. Дата закінчення дії: 27.12.2033, з автоматичним продовженням дії договору /т. 1 а.с. 71-74, 169-172/.
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав № 53205583 від 27.12.2023 року зареєстровано право оренди земельної ділянки Приютівською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області за ТОВ «Агродар ЛТД» на земельну ділянку з кадастровим № 3524655100:02:000:0079 площею 5,5601 га, що належить ОСОБА_1 /т. 1 а.с. 75-76, 173-174/.
За формою № 20-ОПП від 11.01.2024 року, повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, зазначено що земельна ділянка з кадастровим № 3524655100:02:000:0079 належить до об'єктів оподаткування платників податків ТОВ «Агродар ЛТД» /т. 1 а.с. 77-78/.
Відповідно до податкової декларації ТОВ «Агродар ЛТД» є платником єдиного податку четвертої групи у категорії: землі сільськогосподарського призначення та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті в тому числі на земельну ділянку з кадастровим № 3524655100:02:000:0079 /т. 1 а.с. 79-119/.
В листі-відповіді до ФГ «Агро Плюс 7» від 24.04.2024 ОСОБА_1 зазначила, що як власник земельної ділянки вона неодноразово повідомляла орендаря про припинення договірних зобов'язань зі спливом терміну дії договору про оренду землі /т. 1 а.с. 120-122, 175-179/.
Згідно копій листів-повідомлень від 18.09.2023 та 09.02.2024, направлених ОСОБА_1 до ФГ «Агро Плюс 7», вона зазначає, що не бажає поновлювати дію договору і має намір використовувати земельну ділянку для власних потреб на свій розсуд. Про відправку листів свідчать поштові квитанції /т. 1 а.с. 123-128, 180-182/.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10.09.2024 в справі № 398/4548/24 провадженні № 1-кс/398/1582/24 задоволено скаргу ФГ «Агро Плюс 7» на бездіяльність посадових осіб Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань /т. 1 а.с. 248-245/.
Згідно довідки за вих. № 0810/1 від 08.10.2024 ТОВ «Агродар ЛТД» у період з грудня 2023 року по теперішній час як орендар земельної ділянки з кадастровим № 3524655100:02:000:0079 площею 5, 5601 га, на підставі договору оренди землі від 27.12.2023, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Агродар ЛТД» вживало всіх необхідних заходів за доглядом даної земельної ділянки /т. 2 а.с. 37-38/.
Встановивши дані обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з тих підстав, що договір оренди землі від 25.04.2013, укладений між ФГ «АгроПлюс 7» та ОСОБА_1 строком на 10 (десять) років, вважається укладеним з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов договору, тобто з 25.04.2013.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У статті 14 Конституції України вказано, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.
Разом з тим повноваження власника певним чином обмежуються, бо згідно з частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, та не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
У статті 11 ЦК України надано перелік підстав виникнення юридичних прав та обов'язків (юридичних фактів), які виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з дій, що не передбачені такими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Однією з таких підстав відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України є договори та інші правочини.
У частині першій статті 627 ЦК України деталізовано принцип свободи договору. Зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно із частиною третьою статті 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відносини у сфері найму (оренди) земельної ділянки регулюються ЦК України, ЗК України, Законом України «Про оренду землі» № 161-XIV (далі - Закон № 161-XIV), іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (частина перша статті 792 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону № 161-XIV).
Відповідно до статті 13 Закону № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Договір оренди земельної ділянки є двостороннім, консесуальним, строковим та оплатним.
Об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (стаття 17 Закону № 161-XIV).
Виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (частина друга статті 24 Закону № 161-XIV); укладення договору оренди земельної ділянки під час дії іншого договору оренди цього ж об'єкта може перешкоджати первинному орендареві реалізувати його право користування відповідною ділянкою (див. постанови від 20 березня 2019 року у справі № 587/2110/16-ц, від 10 квітня 2019 року у справі №587/2135/16-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі № 587/2331/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц, 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18).
Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
З аналізу наведених норм, у разі укладення договору оренди земельної ділянки в період чинності попереднього договору оренди оскаржуваний договір оренди може бути визнано недійсним.
До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2023 року у справі №357/8277/19 вказано, що: «у частині п'ятій статті 6 Закону № 161-XIV (доповнено на підставі Закону від 11 лютого 2010 року № 1878-VI) визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Тобто з 01 січня 2013 року державній реєстрації підлягав не сам договір оренди, а право оренди земельної ділянки.
Можна зробити висновок, що договір оренди земельної ділянки є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов та його підписання у встановленій простій письмовій формі, якщо інше не узгоджено між сторонами, тобто дотримання сторонами вимог статей 638, 759 та 792 ЦК України та статті 15 Закону 161-ХIV.
З моменту укладення договору оренди землі в орендодавця виникає зобов'язання передати орендарю земельну ділянку в користування на визначений у договорі строк, а в орендаря - отримати право на користування земельною ділянкою.
Зареєстроване право оренди землі є речовим правом.
05 грудня 2019 року Законом № 340-IX абзац другий частини другої статті 25 Закону № 161-XIV доповнено умовою, що орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди.
Тобто використання земельної ділянки неможливе без державної реєстрації права оренди, оскільки відсутні правові підстави для цього.
Метою укладення будь-якого цивільного правочину є отримання певних правових наслідків через реалізацію сторонами своїх суб'єктивних прав та обов'язків. Правочин, укладений без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлені, є фіктивним».
Велика Палата Верховного Суду не вбачала підстав для відступу від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16, у частині того, що договір є укладеним з моменту досягнення сторонами в належній формі згоди з усіх істотних умов договору, право оренди виникає з моменту його державної реєстрації.
Однак Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного у цій постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16 у частині того, що виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.
При цьому Велика Палата Верховного Суду врахувала, що вказаний висновок стосується чинності договору оренди землі, укладеного після 01 січня 2013 року, тобто після зміни законодавчого регулювання: виключення із Закону № 161-XIV вимог про необхідність державної реєстрації договору оренди та вказівки на необхідність реєстрації права оренди та виключення з тексту цього Закону посилання на укладеність правочину з дня його державної реєстрації.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що договір оренди землі укладений між ФГ «Агро Плюс 7» та ОСОБА_1 , набрав чинності з моменту його підписання (25.04.2013), а не з моменту державної реєстрації (06.06.2014).
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що у даних правовідносинах відлік строку дії договору оренди розпочинався саме з дати його підписання. Іншої дати сторони умовами договору не погоджували. При цьому право оренди виникло у орендаря з моменту реєстрації права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки, згідно норм діючого законодавства, без такої реєстрації орендар не міг би реалізувати у законний спосіб своє право оренди. Сам обов'язок реєстрації права законодавцем покладався на орендаря.
Отже, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, та надавши обґрунтовану правову оцінку наявним у матеріалам справи доказам у їх сукупності, дійшов мотивованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Агро Плюс 7», в інтересах якого діє адвокат Мокрий Дмитро Валентинович, залишити без задоволення.
Рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 19.05.2025.
Судді:
О.А.Письменний О.Л. Дуковський О.Л. Карпенко