Іменем України
01 травня 2025 року м. Кропивницький
справа № 404/11172/23
провадження № 22-ц/4809/533/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),
судді - Дуковський О.Л., Письменний О.А.,
за участю секретаря судового засідання Соловйової І.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - Кропивницька міська рада,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кропивницької міської ради про скасування державної реєстрації за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 грудня 2024 року(суддя Павелко І. Л.).
Короткий зміст позовних вимог та заперечень на позов
ОСОБА_1 у грудні 2023р звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограда з позовною заявою, відповідно до якої просить скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:23:141:0046, площею 0,05 га, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням всіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо такої земельної ділянки (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2815450835101) шляхом скасування державної реєстрації права власності Кропивницької міської ради щодо такої земельної ділянки (номер відомостей про речове право 52176876) та скасування державної реєстрації права оренди ОСОБА_1 щодо такої земельної ділянки (номер запису про інше речове право 52177031).
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12 травня 2023 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності позивача на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 . Земельна ділянка, яка розташована за вказаною адресою, кадастровий номер 3510100000:23:141:0046, зареєстрована в Державному реєстрі земель 05 травня 2011 року одночасно з реєстрацією договору оренди землі, укладеного між Кіровоградською міською радою та позивачем на 25 років. Зауважує, що об'єкт цивільних прав - земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за Кропивницькою міською радою, введено в цивільний обіг з межами, які не можливо установити (винести в натурі (на місцевості)), що невідповідає вимогам ст. 79 ЗК України.
Враховуючи наведене вважає, що обраний спосіб захисту визначений у позові є ефективним та таким, що відновить права позивача.
Відзив на позовну заяву
У поданому до суду першої інстанції відзиві на позов відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
Зазначає, що оскільки позовні вимоги направлені на скасування державної реєстрації земельної ділянки, належним відповідачем за вказаною вимогою є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, а не Кропивницька міська рада.
Щодо вимог про скасування усіх речових прав на земельну ділянку, вказує, що укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки дійсний до 05 травня 2036 року, задоволення позову вплине на правочин, з підстав, які в ньому не передбачені.
На переконання відповідача, наявність чинного правочину унеможливлює скасування державної реєстрації земельної ділянки (а.с. 72-77).
Додаткові пояснення позивача
Відповідно до додаткових пояснень у справі позивач вказує на те, що скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:23:141:0046 припинить усі речові права, зареєстровані щодо такої земельної ділянки, та відновить законний інтерес позивача щодо оформлення права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 для розміщення кафе.
Оскільки за позовом про скасування запису про проведену державну реєстрацію права оренди відповідачем є не суб'єкт держаної реєстрації прав, а особа, щодо права якої здійснено такий запис, вважає Кропивницьку міську раду належним відповідачем у даній справі.
Заява відповідача
Кропивницькою міською радою до суду першої інстанції подано заяву про застосування строків позовної давності, у якій вказано, що позивач про існування земельної ділянки, кадастровий номер 3510100000:23:141:0046, та про межі вказаної земельної ділянки знав ще з 2011 року, а тому строк для звернення до суду з даним позовом сплинув 03 березня 2014 року. Зауважує, що сплив строку позовної давності, про застосування якого заявлено стороною, є підставою для відмови у позові (а.с. 93-94).
Відповідь позивача на заяву
Згідно з заявою позивача, останній просить визнати поважними причини пропуску позовної давності. Зазначає, що за змістом матеріалів виносу в натурі (на місцевості) земельної ділянки відповідні роботи виконувалися інженером - землевпорядником ОСОБА_2 . Вказує, що позивач не має відповідної кваліфікації інженера - землевпорядника з доступом до координат земельної ділянки в Поземельній книзі, а тому не міг дізнатися про те, що частина земельної ділянки знаходиться під прибудованим приміщенням до багатоквартирного будинку, точки № 8 та № 9 не є можливим винести в натурі (на місцевості). Оскільки про вказані обставини позивач дізнався з матеріалів виносу в натурі (на місцевості) земельної ділянки в липні 2023 року, а до суду звернувся у грудні 2023 року, вважає поважними причини пропуску строку позовної давності (а.с. 101-105).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 грудня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що особою яка здійснює реєстрацію в земельному кадастрі є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин. Таким органом є Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області.
Оскільки позовні вимоги направленні на скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:23:141:0046, місцевий суд виснував, що належним відповідачем у справі має бути саме Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області.
Вказавши, що пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, суд дійшов відповідного висновку за результатом розгляду даної справи.
Зауважено також, що відповідач заявив клопотання про застосування строків позовної давності, однак суд відмовив в позові по іншій підставі.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Відповідно до поданої апеляційної скарги просить рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 грудня 2024 року у даній справі скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, вказує, що причиною спору у справі стало питання про наявність або відсутність установлених меж спірної земельної ділянки, а тому з'ясуванню судом першої інстанції підлягали обставини щодо наявності/відсутності порушення законного інтересу позивача щодо оформлення права користування земельною ділянкою для розміщення кафе державною реєстрацію спірної земельної ділянки у Державному реєстрі земель.
Наголошує, що з урахуванням балансу вірогідностей, більш вірогідною видається та обставина, що спірна земельна ділянки у натурі (на місцевості) у спосіб зазначений актом про здачу межових знаків на зберігання та актом встановлення в натурі та погодження меж земельної ділянки не виносилась.
Також скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним відповідачем у даній справі має бути Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, оскільки за правовими висновками Великої Палати Верховного Суду державний реєстратор не є належним відповідачем у спорах про визнання незаконними та скасування реєстраційних дій, вчинених щодо третьої особи, а ним є особа, щодо якої були здійснені ці дії (записи). Враховуючи наведене, скаржник стверджує про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ст.ст. 48,51, 265 ЦПК України.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
У поданому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу Кропивницька міська рада просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги. Вважає оскаржуване рішення суду першої інстанціїзаконним, обґрунтованим, таким, що прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права та з дослідженням всіх доказів, наявних в матеріалах справи.
Наголошує на обґрунтованості висновку суду першої інстанції щодо пред'явлення позову до неналежного відповідача.
Оскільки позивачем не спростовується та не заперечується, що саме він був замовником технічної документації? вважає дії позивача недобросовісними такими, що суперечать його попередній поведінці.
Стверджує про невідповідність обраного позивачем способу захисту вимогам законодавства. оскільки є неможливим скасування державної реєстрації земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав, поки є чиним правочин щодо цієї ділянки.
Наполягає на застосуванні до вимог позову строку позовної давності, про пропуск якого позивачем було заявлено стороною.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 22 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 грудня 2024 року залишено без руху; встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Відповідно до ухвали апеляційного суду від 30 січня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ; встановлено срок для подання відзиву на апеляційну скаргу.
31 січня 2025 рокузакінчено підготовчі дії у справі; справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 грудня 2024 року призначено до розгляду у Кропивницькому апеляційному суді на 27 березня 2025 року, про що постановлено відповідну ухвалу.
У зв'язку з відпусткою члена колегії з розгляду даної справи судді Дуковського О.Л., 27 березня 2025 року слухання справи не відбулось, апеляційний розгляд справи відкладено до 09 квітня 2025 року.
Протокольною ухвалою від 09 квітня 2025 року у судовому засіданні оголошено перерву до 01 травня 2025 року.
У відповідності до вимог процесуального закону сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи (а.с. 187-193).
У судовому засіданні 01 травня 2025 року представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступного.
Обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 на праві приватної власності належить об'єкт нерухомості - група нежитлових приміщень загальною площею 153,2 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8-10).
Належний позивачу об'єкт нерухомості знаходиться на технічному поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку та виділений в натурі як частка зі спільного майна (а.с. 11-19).
Рішенням Кіровоградської міської ради від 28 грудня 2007 року № 405 «Про розгляд звернень юридичних та фізичних осіб з питань регулювання земельних відносин» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та вирішено передати ОСОБА_1 в оренду на 25 років земельну ділянку площею 499,87 кв. м. земель, які використовуються в комерційних цілях по АДРЕСА_2 під розміщення кафе (а.с. 108).
03 березня 2011 року між Кіровоградською міською радою (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди землі № 24 (далі - Договір оренди, а.с. 49-60), за умовами розділу 1 якого Орендодавець на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 28 грудня 2007 року № 405 «Про розгляд звернень юридичних осіб та фізичних осіб з питань регулювання земельних відносин» надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення кафе, яка знаходиться по АДРЕСА_1 . Земельна ділянка виділена в натурі на місцевості у встановленому законом порядку.
Згідно з розділом 2 Договору оренди в оренду передається земельна ділянка загальною площею 499,87 кв.м. земель, які використовуються в комерційних цілях. На земельній ділянці розміщено об'єкт нерухомого майна - 9-поверхова житлова будівля, частина якої відноситься до категорії нежитлових. Стіни - з/бетонні, перегородки - цегляні, перекриття - з/бетонні панелі. Будинок обладнано: водо-, електро-, газо- постачанням, каналізацією, опаленням. Земельна ділянка передається в оренду разом із вище переліченою будівлею та інженерними комунікаціями. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно витягу з технічної документації про грошову оцінку земельної ділянки від 15 лютого 2011 року № 225 складає 408103,55 грн.
Договір оренди укладено на двадцять п'ять років. Договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації (розділ 3 Договору).
Договір оренди зареєстрований в управлінні Держкомзему у місті Кіровограді Кіровоградської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05 травня 2011 року за № 351010004000126.
Зі змісту акту встановлення в натурі та погодження меж земельної ділянки та акту про здачу межових знаків на зберігання, які є додатками до Договору оренди, вбачається, зокрема, що встановлення в натурі та погодження меж земельної ділянки ОСОБА_1 під розміщенні магазину продовольчих та промислових товарів за адресою: АДРЕСА_2 проводиться на замовлення ОСОБА_1 інженером - землевпорядником ОСОБА_3 . Встановлення в натурі та погодження меж земельної ділянки здійснено в присутності в.о. начальника управління земельних ресурсів у м. Кіровограді та ОСОБА_1 . Загальна площа земельної ділянки - 499,87 кв. м., з них по угіддях: 499,87 кв. м. - землі, які використовуються в комерційних цілях та відносяться до земель житлової та громадської забудови під розміщення магазину продовольчих та промислових товарів. ОСОБА_1 передано під охорону та зберігання межові знаки, які встановлені по межі земельної ділянки загальною площею 499,87 кв. м.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровий номер 3510100000:23:141:0046, за адресою: АДРЕСА_1 , державна реєстрація земельної ділянки здійснена 05 травня 2011 року КРФ ДП ЦДЗК на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), 20.06.2019, ТОВ «Гранд-Інформ», ОСОБА_4 (а.с. 22-27).
За змістом матеріалів виносу в натурі (на місцевості) земельної ділянки, кадастровий номер 3510100000:23:141:0046, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , поворотні точки та межі земельної ділянки було винесено в натурі (на місцевості) межовими знаками, металевою арматурою 10 мм в кількості 8 шт., а саме №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7,10 згідно плану меж землеволодіння та прив'язані до твердих контурів існуючої ситуації. В зв'язку з тим, що частина земельної ділянки знаходиться під прибудованим приміщенням до багатоквартирного будинку, точки №8 та АДРЕСА_3 не є можливими винести в натуру (на місцевості) (а.с. 35-39).
Згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), кадастровий номер 3510100000:23:141:0046, виготовлена 20 червня 2019 року інженером - землевпорядником ОСОБА_4 , місцем роботи якого зазначено ТОВ «Гранд-Інформ» (а.с. 40).
З інформації, наданої у відповідь на скаргу позивача Головним управління Держгеокадастру у Кіровоградській області листом від 26 червня 2024 року № 120/0/6-24 вбачається, зокрема, наступне. За результатами розгляду наявних архівних матеріалів у Відділі №2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - Відділ) встановлено, що Договір оренди землі від 05 травня 2011 року за № 351010004000126, який укладено між Кіровоградською міською радою та ОСОБА_1 з визначеним кадастровим номером 3510100000:23:141:0046 на підставі розробленої документації із землеустрою ФОП ОСОБА_3 , були зареєстровані у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі». Повідомляється, що на зазначену земельну ділянку документація із землеустрою, яка розроблена ФОП ОСОБА_3 , до Місцевого фонду документації із землеустрою та оцінки земель Відділу не передавалась та не обліковується, в архіві Відділу відсутня. В той же час, відповідно до даних Державного земельного кадастру встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:23:141:0046 у 2013 році не була перенесена в автоматизованому порядку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру. За допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру та наявного на той час у Відділі обмінного файлу ХМЛ (переданий Кіровоградською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру), державним кадастровим реєстратором Відділу, за транзакцією - реєстрація земельної ділянки, яка була надана в оренду без присвоєння кадастрового номеру, 25.07.2019 проведена державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:23:141:0046 площею 0,0500 га та внесені відповідні дані до Державного земельного кадастру з помилковим зазначенням підстави - Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробником якої є ТОВ «Гранд- Інформ». За результатами перевірки, на даний час встановити винну особу не є можливим, оскільки Державна реєстрація земельної ділянки в 2011 році проводилась Кіровградською регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (а.с. 109-111).
Як виходить зі змісту витягу з протоколу засідання кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера - розпорядника від 28 листопада 2024 року № 11, за поясненнями сертифікованого інженера - землевпорядника ОСОБА_3 між ним, як розробником документації, та гр. ОСОБА_1 , як замовником документації, будь-яких договорів на виконання робіт, завдань на виконання роботи стосовно розробки документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж вищезазначеної ділянки починаючи з 2009 року по теперішній час не укладалися. Технічна документація, на яку скаржиться ОСОБА_1 від 20 червня 2019 року, ним не розроблялася, будь-які зміни до обмінного файлу у форматі ХМL на дану земельну ділянку, починаючи з 2009 року не проводились (а.с. 174-176).
Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак, оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі зазначеним вимогам процесуального закону у повній мірі не відповідає.
Так, зі змісту позовної заяви та наданих позивачем пояснень вбачається, що ОСОБА_1 вважає порушеним своє право як орендаря земельної ділянки у зв'язку з існуючими згідно із технічною документацією на земельну ділянку межами землекористування.
Способами захисту свого порушеного права позивачем обрано:
-скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:23:141:0046 у Державному земельному кадастрі;
-скасування державної реєстрації права власності Кропивницької міської ради щодо цієї земельної ділянки;
-скасування державної реєстрації права оренди ОСОБА_1 щодо цієї земельної ділянки.
Порядок державної реєстрації земельних ділянок регулюється Законом України «Про Державний земельний кадастр» від 07 липня 2011 року №3613-V1 (далі - Закон №3613).
Стаття 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначає, що Державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер (ч.ч. 1, 9 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).
Частиною 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» унормовано, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
Аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку, що скасування державної реєстрації земельної ділянки у судовому порядку має супроводжуватись висновком суду про наявність підстав для припинення судовим рішенням усіх речових прав щодо земельної ділянки, якими у справі, що переглядається, є право власності відповідача на земельну ділянку та право оренди позивача на земельну ділянку.
Разом з тим, позивач не оспорює та не заперечує жодного із існуючих щодо земельної ділянки речових прав, а судами не було встановлено таких обставин.
Стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою права власності пов'язується можливість матеріального об'єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього. Отже, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має. Таким чином, державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.
Оскільки скасування державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, про що просить позивач, не припиняє речових прав на земельну ділянку і такі вимоги позивачем не заявлялися, тоді як скасування у судовому порядку державної реєстрації земельної ділянки має супроводжуватися саме припиненням усіх речових прав на неї, на переконання колегії суддів, неможливо захистити стверджуване позивачем порушення його права у визначений ним спосіб.
У контексті викладеного, колегія суддів звертає увагу на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 128/3751/14-а про те, що суд розглядає справи по відновленню меж земельної ділянки, тобто спір про поновлення права, яке існувало у разі його можливого порушення.
Однак, зазначеним способом захисту порушеного права у справі, що переглядається, позивач не скористався.
Здійснюючи апеляційний перегляд даної справи, апеляційний суд насамперед виходить з того, що за змістом ст.ст. 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у ч. 2 ст. 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абз. 12 ч. 2 вказаної статті).
Згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу (тобто вирішення одного спору у декількох судових справах в одній чи декількох судових юрисдикціях) є неприпустимим. Вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (п. 63), від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19 (п. 6.13), від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц (п. 82), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (п. 50), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (п. 94), від 20 жовтня 2021 року у справі № 9901/554/19 (п. 19), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (п. 24), від 21 вересня 2022 року у справі 908/976/190 (п. 5.6), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (п. 44), від 4 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (п. 29), від 12 липня 2023 року у справі № 757/31372/18-ц (п. 62)).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, як правило, суб'єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (п. 5.6), від 6 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (п. 6.41), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (п. 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (п. 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (п. 43), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (п. 88), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (п. 75), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (п. 55).
За змістом ч. 1 ст. 2 ЦПК України метою цивільного судочинства є саме ефективний захист прав та інтересів позивача. Отже, спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути ефективним, тобто призводити у конкретному спорі до того результату, на який спрямована мета позивача, - до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Застосування способу захисту має бути об'єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (п. 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (п. 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (п. 6.41), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (п. 89), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (п. 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (п. 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (п. 43), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (п. 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (п. 67), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (п.п. 63, 89), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (п.6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (п. 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пу. 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (п. 9.1), від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (п. 55) і № 200/606/18 (п. 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (п.7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (п. 68), від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (п. 119), від 16 вересня 2021 року у справі № 910/2861/18 (п. 98), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (п. 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (п. 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (п. 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (п. 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (п. 21), від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (п. 56), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (п. 5.6), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (п. 9.64), від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (п. 55), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (п. 86)).
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (ст. 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (ст. 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (ст. 13).
Так, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) Суд вказує, що дія ст. 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов'язання за цим положенням. Межі обов'язків за ст. 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за ст. 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа, заява № 30210/96).
Отже, ефективний спосіб захисту повинен бути адекватним наявним обставинам, а наслідком застосування судом того чи іншого способу захисту має бути відновлення порушеного права позивача.
За викладеного, враховуючи те, що позивачем обрано неналежний та неефективний захист порушеного права, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити насамперед з наведених підстав, чого судом першої інстанції враховано не було.
Варто зауважити, що апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що за вимогою про скасування державної реєстрації земельної ділянки належним відповідачем є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградської області, а не Кропивницька міська рада. З огляду на підставність врахування судом вимог чинного законодавства, апеляційний суд не вбачає підстав для повторного обґрунтування зазначеного висновку місцевого суду. Натомість, відповідні заперечення, викладені скаржником у апеляційній скарзі, зводяться до суб'єктивного та неправильного трактування положень чинного законодавства та з наведених підстав не приймаються колегією суддів до уваги.
Щодо застосування до вимог позивача строку позовної давності, про що заявлено Кропивницькою міською радою, апеляційний суд виходить з того, шо позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).
Якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).
Однак, у справі, що переглядається, судом відмовлено у задоволенні позовних вимог з підстав неправильного обрання позивачем способу захисту порушеного права, а тому відсутня потреба зазначення у судовому рішенні висновку щодо вирішення питання спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови у задоволенні позову.
Хоча апеляційний суд і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача та, як і суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, колегія суддів враховує, що допущені судом першої інстанції недоліки не можуть бути усунуті при розгляді справи апеляційним судом інакше як шляхом скасування оскаржуваного рішення суду та ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
За викладеного, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 376 ЦПК України).
У зв'язку з тим, що рішення суду першої інстанції не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, відповідно до приписів ст. 376 ЦПК України воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Оскільки за результатами апеляційного розгляду справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, понесені позивачем судові витрати залишаються за ним та з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 грудня 2024 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кропивницької міської ради про скасування державної реєстрації.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 09.05.2025р
Головуючий суддя Л. М. Дьомич
Судді О. Л. Дуковський
О. А. Письменний