Справа № 348/1192/25
Провадження № 1-кп/348/248/25
19 травня 2025 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження в приміщенні Надвірнянського районного суду кримінальне провадження №12025096200000063, внесене у Єдиний реєстр досудових розслідувань 25.04.2025, про обвинувачення:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, розлученого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, військовослужбовця військової служби за контрактом в Збройних Силах України на посаді стрільця - зенітника другого зенітного ракетноговідділення зенітного ракетного взводу батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі КК України),
ОСОБА_2 02.04.2021 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за контрактом в Збройних Силах України до військової частини НОМЕР_2 .
Надалі, наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 61 від 02.03.2025 солдата ОСОБА_2 призначено на посаду стрільця-зенітника другого зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовийобов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків.
Проте, солдат ОСОБА_2 у порушення вимог вказаних нормативних актів, вчинив кримінальний проступок за наступних обставин.
Так, 23.04.2025 близько 20 год 30 хв, ОСОБА_2 перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3 , на ґрунті довготривалих неприязних відносин, вчинив словесний конфлікт із своєю колишньою дружиною ОСОБА_3 .
В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.
Надалі, 23.04.2025, близько 20 год 35 хв, ОСОБА_2 реалізуючи свій злочинний намір, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , під час з'ясування з ОСОБА_3 довготривалих неприязних відносин, маючи на меті спричинити останній тілесні ушкодження, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, долонею правої руки наніс ОСОБА_3 один удар в ділянку обличчя, внаслідок чого спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді синця обличчя, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Всі вищенаведені обставини не оспорюються учасниками судового провадження.
Обвинувальний акт містить клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у спрощеному провадженні
До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором додані:
- письмова заява ОСОБА_2 , складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні. Захисник ОСОБА_4 підтвердив добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду з встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності;
- письмова заява потерпілої ОСОБА_3 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;
- матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання ОСОБА_2 своєї винуватості.
Згідно ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Враховуючи, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, надав заяву, згідно якої не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, дослідивши зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд вважає, що дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд дотримується вимог кримінального закону, зокрема ст. 65 КК України, та принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до яких слід враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Водночас, згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою.
Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, класифікується як кримінальний проступок.
Обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, військовослужбовець, розлучений, на утриманні має одну неповнолітню дитину, за місцем проживання та по місцю служби характеризується позитивно, є учасником бойових дій, нагороджений орденом «За мужність ІІІ ступнею» та почесним нагрудним знаком «Золотий Хрест», на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 , суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 , відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя.
Беручи до уваги викладене, враховуючи наявність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, а також враховуючи те що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до кримінального проступку, тяжких наслідків від кримінального правопорушення не наступило, особу обвинуваченого та його ставлення до скоєного, майновий стан, суд дійшов висновку, що з метою виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України. Підстав для застосування судом ст. 69 КК України не вбачається.
Визначене таким чином покарання обвинуваченому на переконання суду буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого ним проступку, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень і таке втручання у його права та свободи буде виправданим.
Станом на час ухвалення вироку забіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_2 не застосовувався. Відповідних клопотань до суду не надходило.
Цивільний позов у справі потерпілою не заявлено.
Речові докази та судові витрати у провадженні відсутні.
Керуючись ст. 7, 124, 128, 349,368-370,373,374,376,, 381, 382, 392-395 КПК України,
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покаранняу виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 цього КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його отримання.
Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному проваджені не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Роз'яснити потерпілій ОСОБА_3 , що у відповідності до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1