Справа № 344/3296/25
Провадження № 2/344/2187/25
19 травня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Бабій О.М.
секретаря Волощук Є.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №121685 від 04 листопада 2023 року посилаючись на те, що 04.11.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір позики №121685 (надалі - кредитний договір), відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу грошові кошти, а Відповідач прийняв на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити Позикодавцю проценти за користування позикою та всі інші платежі відповідно до умов цього Договору. Товариство свої зобов'язання за договором позики виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами договору. Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 12 157.12 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту- 8020.37 грн.; заборгованість за процентами - 3834.75, заборгованість за комісією 302 грн. 18.04.2024 року ТОВ «Фінансова компанія кредіплюс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №18-04/2024. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Фінансова компанія кредіплюс», включно і до ОСОБА_1 за договором позики №121685 від 04 листопада 2023 року. За наведених обставин позов просив задовольнити.
02.04.2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову. Вважає позов не обґрунтованим та безпідставним, оскільки не укладав жодного договору із Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія кредіплюс». Позивачем не доведено, що номер телефону та банківська карта які використовувалися при укладанні договору належать саме відповідачу.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, суду подав заяву у якій позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити та розгляд справи проводити без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, у поданому відзиві просив про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, внаслідок чого кредитор позивається про його відновлення шляхом стягнення з позичальника заборгованості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтями 1048, 1050 ЦК України встановлено, що у випадку встановлення договором обов'язку позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
04.11.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №121685, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором. Даний кредитний договір укладений у електронній формі. Умовами договору передбачено: сума кредиту - 9 334 грн., загальний строк кредитування - 70 днів, періодичність платежів - один раз на два тижні, відсотки нараховуються за ставкою 460% річних. Комісія за надання кредиту складає 2333,50 грн. Договір підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. Додатком до кредитного договору є графік платежів.
До позовної заяви також додано: паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено основні умови кредитування, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором; довідку ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» про ідентифікацію клієнта, в якій зазначено, що 04.11.2023 на номер телефону відповідача було надіслано одноразові ідентифікатори для підписання кредитного договору та паспорту кредиту; довідку ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» про переведення кредитних коштів 04.11.2023; картку обліку виконання договору.
Також до позовної заяви додано Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС», які встановлюють порядок надання ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» фінансових послуг.
Відповідно до картки обліку виконання договору (розрахунку заборгованості) 04.11.2023 відповідачу було надано кредит в сумі 9334 грн. Станом на 14.01.2024 заборгованість відповідача становить: 12 157.12 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту (сумою позики) - 8020.37 грн.; заборгованість за процентами - 3834.75, заборгованість за комісією 302 грн.
18.04.2024 року «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу № 18-04/24. Згідно вищевказаного Договору ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС», включно і до відповідача згідно кредитного договору №121685 від 04.11.2023. Це підтверджується: договором факторингу № 18-04/24 від 18.04.2024; витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 18-04/24 від 18.04.2024; актом приймання-передачі реєстру боржників; платіжною інструкцією від 18.04.2024 за відступлення прав вимоги по договору факторингу № 18-04/24 від 18.04.2024.
У зв'язку з наявністю заборгованості, 18.02.2025 позивачем було направлено відповідачу досудову вимогу, в якій вимагається негайно погасити заборгованість в сумі 12 157.12 грн. за договором кредиту №121685.
У своєму відзиві відповідач зазначає, що жодного кредитного договору він не укладав, щодо цього суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ЗУ «Про електронну комерцію», на правовідносини стосовно кредитного договору № 121685 від 04.11.2023 року поширюється дія цього закону. Ч. 3 ст. 11 до ЗУ «Про електронну комерцію» визначає, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 до ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладаючи кредитний договір, відповідач та ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджено додатками до позовної заяви (а.с.31).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину.
У відповідності до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено: "Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом."
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "...заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом... боржник, який не отримав повідомлення про передачу прав вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі".
Отже, судом встановлено, що договір факторингу укладено у відповідності до вимог закону, містить всі істотні умови, при його укладенні були дотримані норми ЦК України, які регулюють дані правовідносини.
Судом встановлено, що відповідач не виконав умов кредитного договору, не здійснив платежів на погашення кредиту, в зв'язку з чим сума заборгованості відповідача за кредитним договором №121685 від 04.11.2023 становить 12157,12 грн. станом на останній день дії договору 13.01.2024.
Належних та допустимих доказів щодо спростування підстав позову відповідачем не надано. У відзиві відповідач зазначає, що позивачем не доведено, що він є власником банківської картки на яку переводились кошти № НОМЕР_1 , однак у свою чергу суд звертає уваги що відповідач і не спростував факт що він є власником даної карти. Жодних клопотань про витребування інформації щодо карти № НОМЕР_1 стороною відповідача не заявлялось.
Щодо невірного нарахування відсотків, оскільки відповідач вважає, що максимальний розмір відсотків повинен був становити 1%, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
З 24.12.2023 набули чинності зміни до Закону України «Про споживче кредитування», згідно ч. 5 ст. 8 вказаного Закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Згідно п. 17 Прикінцевий та перехідних положень, тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, з 24.12.2023 по 23.04.2024 слід нараховувати відсотки в розмірі 2,5% в день на залишок кредиту.
Тіло кредиту станом на 24.12.2023 складало 8020,37 грн., 2,5% від вказаного тіла кредиту складає 200,51 грн., а згідно розрахунку заборгованості позивач нараховував значно менші відсотки (а.с.35).
Згідно п. 17 Прикінцевий та перехідних положень 1% починає діяти з 20.08.2024, а відповідачу припинено нарахування 13.01.2024, отже розрахунок заборгованості проведено вірно.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачем укладено кредитний договір, отримано кредитні кошти, однак погашення заборгованості не проведено, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, а з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №121685 від 04.11.2023 у розмірі 12157,12 грн. станом на 24.02.2025.
Згідно ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь позивача з відповідача слід стягнути оплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 527 ч.1, 530, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", місцезнаходження якого: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп. 28, 3-й поверх, код за ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за кредитним договором №121685 від 04.11.2023 року в розмірі 12 157.12 грн., із яких заборгованість за тілом кредиту (сумою позики) - 8020.37 грн.; заборгованість за процентами - 3834.75, заборгованість за комісією 302 грн. та 2422.40 гривень витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 19 травня 2025 року.
Суддя Бабій О.М.