Справа № 216/3129/25
Провадження 2/216/2019/25
про повернення матеріалів позовної заяви та заяви про забезпечення позову
19 травня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Гайтко Л.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міжрегіонального нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно отриманих коштів, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міжрегіонального нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно отриманих коштів. Окрім того, позивачка подала до суду заяву про забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Згідно ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 4 ст.175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
На підставі ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Посилання позивача в обґрунтування звільнення від сплати судового збору на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» (споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав), є безпідставними, виходячи з наступного.
Споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є лише громадянин (фізична особа), котрий придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.
Предметом спору у позовній заяві - є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.
Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Враховуючи вищенаведене, на правовідносини, що виникають з приводу визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, норми Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється. Позивачем не оспорюється договір кредиту або правомірність стягнення заборгованості за ним, де б сторона могла мати статус споживача фінансових послуг. У даному випадку позивачем заявлено вимогу про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, і до таких правовідносин не підлягає застосуванню Закон України «Про захист прав споживачів». Позивач в обґрунтування позовних вимог жодним чином не посилається на порушення прав споживача, не заявлено вимоги щодо оскарження кредитного договору як такого, що порушує її права та може створювати юридичні наслідки, зокрема в правовідносинах «споживач - виконавець», а заявлено вимоги саме про оскарження виконавчого напису, який просить визнати таким, що не підлягає виконанню.
Окрім того, позивачем заявлено вимогу майнового характеру про стягнення з відповідача на її користь безпідставно отриманих коштів в сумі 10000,00 грн.
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
За подання позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно отриманих коштів, судовий збір справляється за дві вимоги, одну майнового характеру, іншу - немайнового характеру.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3028,00 грн.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 1211,20 грн.
Заява у справах немайнового характеру, яка подана фізичною особою, повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2025 році дорівнює 1211,20 грн., який позивачу також необхідно сплатити.
Ухвалою суду від 01.05.2025 року позовну заяву з вищезазначених підстав було залишено без руху.
09.05.2025 року на адресу суду було отримано заяву на виконання ухвали без руху з оригіналом платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн., при тому, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху було зазначено, що позивач повинна сплатити судовий збір за вимоги майнового та немайнового характеру по 1211,20 грн. за кожну вимогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ч.6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Відповідно до ч.7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
З врахуванням наведеного, а також того, що описані в ухвалі недоліки стороною заявника не усунуті, відповідно до вимог ст. 185 ч.3 ЦПК України, у заяву слід вважати неподаною та повернути заявнику.
З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 175-177,185 ЦПК України, -
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міжрегіонального нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно отриманих коштів, разом із матеріалами заяви про забезпечення позову - повернути без розгляду позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Копію ухвали направити позивачу для відома.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Л.А. ГАЙТКО