Справа № 592/9/25
Провадження № 3/592/158/25
15 травня 2025 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Корольова Галина Юріївна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Сумській області щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військового, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
17.12.2024 року о 00:40 год в м.Суми, с.Верхнє Піщане, вул.Парнянська, 2, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes Benz ML 270 н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за згодою ОСОБА_2 за допомогою технічного приладу газааналізатора Alcotest Drager 6810, що підтверджується тестом №2008 від 17.12.2024 року, з позитивним результатом якого 1,74 проміле, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 - Моісеєнко В.В. пояснив, що його підзахисний винним себе в інкримінованому правопорушенні не визнає і вважає, що провадження в справі належить закрити в зв'язку з тим, що він діяв у стані крайньої необхідності, а саме 17.12.2024 року виконував бойове завдання. Крім того вказав, що розгляд справи був проведений без роз'яснення прав ОСОБА_1 , які передбачені ст. 268 КУпАП, а протокол складений неуповноваженою на те особою.
Заслухавши пояснення адвоката, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов такого висновку.
Так, за приписами ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З дослідженого у судовому засіданні відеозапису з нагрудних відео реєстраторів інспекторів Управління патрульної поліції вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений, оскільки діяла комендантська година, тому була необхідність перевірити особу водія автомобіля. Під час перевірки документів по зовнішньому вигляду водія співробітники поліції запідозрили його у тому, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, тому запропонували пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального приладу Drager, на що водій погодився. Відповідно до тесту №2008 від 17.12.2024 року газоаналізатора Alcotest Drager 6810, результат - 1,74 проміле. У подальшому щодо ОСОБА_1 був складений адміністративний протокол.
Суд критично ставиться до доводів адвоката з приводу того, що ОСОБА_1 прямував на виконання бойового завдання, оскільки з відеозапису вбачається, що хоча ОСОБА_1 і був одягнений у військову форму, проте його пасажир - військовослужбовець мав літнє взуття на ногах, що викликає сумнів того, що ОСОБА_1 їхав на бойове завдання. До того ж, будь-яких доказів на підтвердження даних обставин адвокатом не надано.
Також з переглянутого вищезазначеного відеозапису, спростовуються докази сторони захисту з приводу того, що ОСОБА_1 не були роз'яснені його права, так як з відео вбачається, що процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення була дотриманою: інспектор патрульної поліції перед початком розгляду справи представився, оголосив, яка справа буде розглядатись, хто притягується до адміністративної відповідальності, роз'яснив особі, яка бере участь у розгляді справи його права і обов'язки, з'ясовано чи наявні клопотання у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, повідомлено яким технічним засобом здійснюється відеозапис.
Так, адвокатом у судовому засіданні наголошувалось про те, що протокол складено неуповноваженою особою у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, проте ці твердження, суд вважає необґрунтованими з огляду на такі обставини.
На переконання суду, розглядаючи питання відповідальності військовослужбовця, варто розуміти, що адміністративна відповідальність військовослужбовців настає за порушення, які не стосуються службової діяльності, а дисциплінарна відповідальність за порушення, пов'язані з виконанням службових обов'язків.
Стаття 26 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» закріплює, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Тобто, очевидно, що згідно закону вид правопорушення, яке вчинив військовослужбовець, впливає на вид відповідальності, що застосовується до нього.
Дійсно, ст.15 КУпАП встановлено особливості відповідальності військовослужбовців.
Але, передбачена в ст. 15 КУпАП заміна адміністративної відповідальності для військовослужбовців, пояснюється особливістю служби в Збройних силах України, інших військових формуваннях, а отже і специфікою юридичної відповідальності за порушення правових норм.
При цьому, у питанні про дисциплінарну відповідальність військовослужбовців має місце військовий дисциплінарний проступок. Тобто, на відміну від адміністративної відповідальності, дисциплінарна пов'язана із порушенням військової дисципліни. Її визначення дається у ст. 1 Дисциплінарного статуту Збройних сил України: військова дисципліна це «бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України».
Враховуючи такі положення чинного законодавства, суд вважає, що важливим при визначенні виду правопорушення та виду відповідальності є те, в чому проявились протиправні дії військовослужбовця, оскільки, порушення норм, що регулюють суспільні відносини, які не відносяться до військово-службових, не є підставою для застосування до винного дисциплінарного стягнення.
Тобто, єдиною підставою притягнення військовослужбовців до адміністративної відповідальності є вчиненням ними адміністративного правопорушення, а підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок або адміністративне правопорушення у передбачених випадках. Можливі випадки скоєння військовослужбовцями спочатку адміністративного, потім дисциплінарного правопорушення, за що відповідальність передбачена військовими статутами. Тому, вид правопорушення має суттєве значення для його юридичної кваліфікації та визначення виду і міри відповідальності.
У даному випадку, поліцейськими цілком правомірно та правильно було встановлено вид правопорушення та відповідальності ОСОБА_1 , оскільки не було встановлено того, що він вчинив військовий дисциплінарний проступок.
При цьому, ст.255 КУпАП передбачено повноваження поліцейських на складання протоколів за ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, протокол було складено уповноваженою особою.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до переконання, що ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи значимість правопорушення, його суспільну небезпеку, яка може тягнути, кількість ДТП, які вчиняються в стані сп'яніння на території держави, особу порушника, ступінь його вини і безальтернативне призначення будь-якого іншого виду стягнення, вважаю що ОСОБА_1 повинен бути підданий адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням його права керування транспортними засобами і з нього належить стягнути судовий збір у відповідності з вимогами ст.40-1 КУпАП у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, …а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ч.ч.1 і 2 ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Керуючись ст. 33, 40-1, 130 ч.1, 283 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Г.Ю. Корольова