14.05.2025 Справа №607/25709/24 Провадження №1-кп/607/463/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря с/з ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
представника потерпілої адвоката ОСОБА_7
під час проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі, кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211040002148 від 08 вересня 2024 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, -
В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211040002148 від 08 вересня 2024 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України.
В судовому засіданні прокурор просить задовольнити раніше подане клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, а також наявність ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_4 зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, адже останній ухилялася від явки до суду, оскільки будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи не з'являвся на судовий розгляд, також може незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора та просить відмовити.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, зазначивши про недоведеність та необґрунтованість вказаних прокурором ризиків. Крім цього просить застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вирішуючи клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, клопотання захисника про застосування до його підзахисного запобіжного заходу у вигялді домашеього арешту, з урахуванням думки обвинуваченого який просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно ч.1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України та не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
В судовому засіданні встановлено, що прокурором та матеріалами кримінального провадження доведено наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, одне з яких за ступенем тяжкості у відповідності до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Також прокурором доведено відповідно до ст.194 КПК України наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики, та недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання зазначеним ризикам, оскільки обвинувачений з огляду на санкцію статей обвинувачення, усвідомлюючи тяжкість скоєних злочинів у разі доведеності його вини, можливість призначення йому судом покарання, пов'язаного з позбавленням волі, зможе переховуватись від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, про що також свідчить те, що останній на виклики суду систематично, а саме: 13.03.2025, 23.04.2025 не з'являвся, у зв'язку із чим судові засідання у даному кримінальному провадженні неодноразово відкладалися та в подальшому було надано дозвіл на його затримання з метою приводу для участі з розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; зможе незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду, а також зможе вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить те, що ОСОБА_4 не працює в нього немає постійного джерела доходу, та останній раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, на шлях виправлення став та продовжував вчиняти кримінальні правопорушення, а тому менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Таким чином враховуючи вимоги ст. 178 КПК України та з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає, що клопотання прокурора слід задовольнити та застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб, а в задоволенні клопотання захисника слід відмовити за безпідставністю.
Разом з тим, згідно ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255 - 255-3 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн. (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень), оскільки внесення застави саме в такому розмірі на думку суду може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Крім того, застосовуючи до обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яку може бути нею внесено у будь - який момент, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 ряд обов'язків, відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись: главою 18 КПК України, ст.ст. 317, 318, 331, 372, 376 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту -відмовити.
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12 липня 2025 року, взявши останнього під варту в залі суду.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави в сумі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн. (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень) для внесення на депозитний рахунок код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №607/25709/24, згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 травня 2025 року.
У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , строком до 12 липня 2025 року наступні обов'язки: не відлучатися із м. Тернополя без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; з'являтися за першою вимогою до суду.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Судове засідання в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211040002148 від 08 вересня 2024 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, відкласти до 11 год. 00 хв. 30 травня 2025 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 , його захиснику, прокурору, а також направити уповноваженій службовій особі в місця ув'язнення ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку лише в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1