Єдиний унікальний номер судової справи 462/2414/25
Номер провадження 2/462/1246/25
19 травня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючого судді Галайко Н. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
І. Короткий виклад обставин справи та правова позиція позивача.
Уповноважений представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Могілевець О. С., 04.04.2025 року (вх. № 7430) звернулася у Залізничний районний суд м. Львова (документ сформований в системі «Електронний суд» 03.04.2025 року) з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у якій просить суд:
- розірвати шлюб укладений між сторонами, зареєстрований 05.12.2001 року Макіївським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції, актовий запис № 1357, свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони уклали шлюб 05.12.2001 року у Макіївському міському відділі реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції, актовий запис № 1357, свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 . Зазначено, що від шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що спільне життя не склалося, шлюбні відносини припинені два роки тому. За даних обставин, подальше спільне життя, збереження сім'ї та примирення позивач вважає неможливим, тому останній просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
ІІ. Рух справи в суді.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2025 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Галайко Н. М.
Судом у порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України отримано відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 12695622 та № 1269577 від 07.04.2025 року про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - позивача та відповідача у справі.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 07.04.2025 року позовну заяву було залишено без руху, у зв'язку з її істотними недоліками.
08.04.2025 року (вх. № 7762) уповноважений представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Могілевець О. С., подала до суду письмову заяву (документ сформований в системі «Електронний суд» 08.04.2025 року) про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 08.04.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
ІІІ. Щодо правової позиції відповідача.
У вказаний строк відповідач не надала суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, без поважних причин.
Так, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Однак суд приймає до уваги, що матеріали справи містять письмову заяву ОСОБА_2 від 03.04.2025 року про розгляд справи без участі та підтримання позовних вимог. Так, із змісту вказаної заяви вбачається, що остання не заперечує проти позову та повністю підтримує його, просить суд задовольнити позовні вимоги.
IV. Позиція суду.
Розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Так, у матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд зазначає, що згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, зокрема те, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Як передбачено ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
V. Встановлені судом фактичні обставини справи.
Копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 стверджується, що сторони знаходяться у шлюбі з 05.12.2001 року, який зареєстрований Макіївським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції, актовий запис № 1357.
Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 встановлено, що у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 , актовий запис № 872.
Позивач стверджує, що шлюбні відносини між подружжям припинилися, сімейні відносини сторонами не підтримуються, спільне господарство не ведеться.
Сторони не виявили бажання примиритись.
Відповідач заперечень щодо позовних вимог не надала, визнала позовні вимоги в цілому.
VІ. Застосоване законодавство та мотиви прийняття рішення судом.
Частиною 1 ст. 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Стаття 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Отже, однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу. Зокрема особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин.
Статтею 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Однією із основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, зокрема, особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб.
Згідно ч. 1 ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Крім того, згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Зазначене вище узгоджується із правовою позицією Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду викладеною у постанові № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) від 15.01.2020 року.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що їх подальше спільне життя подружжя збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечує проти такого, суд приймає до уваги позицію відповідача про визнання позову і її бажання розірвати шлюб, то відповідно відмова у розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, збереження шлюбу є неможливим. Спорів щодо місця проживання дітей та з приводу поділу майна сторони не мають.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що розлад у сім'ї носить стійкий характер, сторони втратили одне до одного почуття любові, сім'я фактично не існує, примирення між сторонами не можливе. А відтак, позов слід задовольнити та розірвати шлюб.
Суд роз'яснює, що відповідно до п. 1, 2, 3 Р. 3 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5 (який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 року за № 719/4940), державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану у встановлених законом випадках. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який отримав рішення суду про розірвання шлюбу, повинен у день його надходження зробити відмітку про розірвання шлюбу на лицьовому боці актового запису про шлюб, зазначивши дату і номер рішення суду, повне найменування суду, яким ухвалено рішення, а також внести відповідні відомості до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Після цього не пізніше наступного робочого дня відділ державної реєстрації актів цивільного стану надсилає повідомлення (додаток 8) до архіву органу державної реєстрації актів цивільного стану, у якому зберігається другий примірник актового запису про шлюб, який у строк, що не перевищує семи робочих днів з дня отримання повідомлення, проставляє у ньому відповідну відмітку.
Відповідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Однак відповідач ОСОБА_2 питання про відновлення дошлюбного прізвища не ставить.
VІI. Судові витрати по справі.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
7.1. Щодо судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи те, що відповідачем позов визнано до початку розгляду справи по суті, при поданні позову позивачем сплачено 1 211 грн. 20 коп. судового збору, а тому ОСОБА_1 слід повернути з державного бюджету 605 грн. 60 коп. (50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову), та на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 605 грн. 60 коп. судового збору (50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову).
На підставі наведеного та керуючись ст. 12, 13, 77-81, 223, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст. 110 СК України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 05.12.2001 року Макіївським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції, актовий запис № 1357, свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі - 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Головному управлінню Державної казначейської служби України у Львівській області (код ЄДРПОУ: 38008294, місцезнаходження: м. Львів, вул. К. Левицького, 18) - повернути з державного бюджету ОСОБА_1 - 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. сплаченого судового збору, згідно квитанції про сплату № 7296-2284-8416-3822 від 03.04.2025 року.
Порядок оскарження рішення суду та набрання ним законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання (ВПО): АДРЕСА_2 );
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).
Текст судового рішення складено 19.05.2025 року.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: Н. М. Галайко