ЄУН: 336/2728/25
Провадження №: 2/336/2130/2025
19.05.25
іменем України
19 травня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Петренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Нагорних О.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу ЄУН 336/2728/25 (провадження № 2/336/2130/2025) за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2001450099001 від 11 листопада 2019 року, -
встановив:
26 березня 2025 року представник позивача АТ «Перший Український Міжнародний Банк» Киричук Г.М. звернулася до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просила стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором № 2001450099001 від 11 листопада 2019 року в сумі 47946,83 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 28264,46 грн. та заборгованості за відсотками 19682,37 грн., а також просила стягнути судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 11 листопада 2019 року між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2001450099001 на підставі якого клієнту видано кредитну картку з кредитним лімітом 80000,00 грн., який в подальшому було збільшено до 34921,69 грн.
Умовами публічної пропозиції ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб передбачено право банку змінювати клієнту кредитний ліміт.
Згідно з п. 4.3.6.4. частини 4 публічної пропозиції ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб встановлено, що змінити (зменшити, збільшити) розмір кредитного ліміту або закрити кредитний ліміт взагалі за умовами інформування клієнта шляхом направлення смс-повідомлення на номер мобільного телефону. В смс-повідомленні про зміну кредитного ліміту банк повідомляє клієнту новий розмір кредитного ліміту. У разі незгоди клієнта із зміненим розміром кредитного ліміту, за винятком випадку, передбаченого п. 4.2.19 розділу ІІ цього договору клієнт протягом 30 календарних днів повинен звернутися до банку та особисто подати відповідну письмову заяву. У випадку, якщо клієнт протягом вказаного строку не заявив про свою незгоду зі зміною розміру кредитного ліміту та/або здійснив першу платіжну операцію після отримання вказаного смс-повідомлення банку згода клієнта зі зміною умов договору вважається підтвердженою.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
На даний час відповідач не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Станом на 10 січня 2025 року заборгованість відповідача перед банком за кредитним договором складає в сумі 47946,83 грн. з яких: заборгованість за кредитом - 28264,46 грн., заборгованість за відсотками - 19682,37 грн.
Представник позивача просив стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором у сумі 47946,83 грн.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено та передано судді Петренко Л.В.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Роз'яснено відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву, також роз'яснено сторонам право на подання відповіді на відзив та заперечення.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Відповідач, ОСОБА_1 в судові засідання призначені на 24 квітня 2024 року об 11-00 год. та 19 травня 2025 року о 08-15 год. не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, шляхом направлення кореспонденції за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Згідно зі ст. 128 ЦПК України відповідач вважається повідомленим належним чином; клопотань про перенесення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності не надходило. Відповідач відзиву на позовну заяву не подавав.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Умови проведення заочного розгляду справи визначені ст. 280 ЦПК України, де передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
В даному випадку наявна вся сукупність умов для проведення заочного розгляду справи, а тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дійшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до положень статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 2 статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Судом встановлено, що 11 листопада 2019 року між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2001450099001 на підставі заяви приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Підписанням заяви ОСОБА_1 підтвердила, що приймає публічну пропозицію АТ «Перший Український Міжнародний Банк» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті банку.
ОСОБА_1 просила відкрити на її ім'я поточний рахунок у гривнях та надати кредитну картку, встановити кредитний ліміт у сумі 8000,00 грн. реальна річна процентна ставка складає 47,88 %.
Підписанням заяви ОСОБА_1 підтвердила, що отримала у непошкодженому стані платіжну картку і пін-код.
Представник банку надав споживачу до укладення договору про споживчий кредит інформацію про основні умови кредитування з урахування побажань споживача, а саме: тип кредиту - кредитна лінія, ліміт кредиту - 8000,00 грн., строк кредитування 12 місяців, зі спливом вказаного строку продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін, стандартна процентна ставка 47,88 %, тип процентної ставки - фіксована.
Порядок повернення кредиту щомісячно не пізніше настання платіжної дати, протягом строку кредитування, за наявності заборгованості за кредитом на кінець звітного розрахункового періоду. Розмір платежів розраховується щомісячно і залежить від суми заборгованості за кредитом на кінець звітного розрахункового періоду.
Позивач зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору представник банку направив ОСОБА_2 вимогу про повернення кредиту за вих. КНО-44.2.2/18 від 13.01.2025 року.
Згідно з наданим банком розрахунком станом на 10 січня 2025 року заборгованість відповідача за кредитним договором складає в сумі 47946,83 грн. з яких: заборгованість за кредитом - 28264,46 грн., заборгованість за відсотками - 19682,37 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), договір є підставою для виникнення зобов'язань.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Перший Український Міжнародний Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до умов кредитного договору № 2001450099001 від 11 листопада 2019 року відповідач отримав кредит в АТ «Перший Український Міжнародний Банк» шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитній картці в сумі 8000,00 грн., який в подальшому було збільшено до 34921,69 грн., що підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту.
За умовами договору, яким є заява-приєднання процентна ставка стандартна 47,88 %, тип процентної ставки - фіксована, строк кредитування 12 місяців, зі спливом вказаного строку продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін.
Тобто сторонами було погоджено всі істотні умови договору, в тому числі, і розмір процентної ставки за встановленим кредитним лімітом.
Також судом встановлено, що кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в кредитному договорі, що підтверджується відповідною випискою. Отже кредитодавець свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі.
Відповідач користувався кредитною карткою в межах встановленого кредитного ліміту та здійснював платежі до 31 серпня 2023 року, що підтверджується випискою по картковому рахунку та розрахунком заборгованості.
Згідно з наданим банком розрахунком станом на 30 серпня 2024 року заборгованість відповідача за кредитним договором складає 47946,83 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом - 28264,46 грн., заборгованості за відсотками - 19682,37 грн.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивач зобов'язання за договором виконав належним чином, надав відповідачу кредит.
Відповідач зобов'язання за договором та вимоги зазначених норм закону належним чином не виконав.
ОСОБА_1 отримувала кредитні кошти, користувалася ними та протягом тривалого періоду часу частково виконувала зобов'язання щодо їх повернення, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по особовому рахунку, тому підлягає стягненню з неї на користь банку заборгованість за тілом кредиту в заявленому банком розмірі 28264,46 грн.
При цьому, відповідач не спростував розмір цієї заборгованості, свій контррозрахунок не надав.
Крім стягнення заборгованості за тілом кредиту, АТ «ПУМБ» заявив також вимогу про стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами у розмірі 19682,37 грн.
За умовами договору, яким є заява-приєднання процентна ставка стандартна 47,88 %, тип процентної ставки - фіксована, строк кредитування 12 місяців, зі спливом вказаного строку продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін.
Тобто, сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами у розмірі 47,88 %.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору представник банку направив ОСОБА_2 вимогу про повернення кредиту за вих. КНО-44.2.2/18 від 13.01.2025 року, в якій банк вимагав повернути кредит, який станом на 11 січня 2025 року в сумі 47946,83 грн. Повернення споживчого кредиту здійснюється позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу.
Отже, строк дії заяви-договору № 2001450099001 від 11 листопада 2019 року припинився 30 серпня 2024 року.
Відтак, право на нарахування відсотків за користування кредитними коштами припинилось з 30 серпня 2024 року. Розрахунок заборгованості здійснено по 30 серпня 2024 року включно.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 10 січня 2025 року заборгованість відповідача за кредитним договором складає в сумі 47946,83 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом - 28264,46 грн., заборгованості за відсотками - 19682,37 грн.
Проценти за користування кредитом розраховані в межах дії кредитного договору, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь банку заборгованість за відсотками в заявленому банком розмірі 19682,37 грн.
Таким чином, позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» підлягають задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 2001450099001 від 11 листопада 2019 року в сумі 47946,83 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом - 28264,46 грн., заборгованості за відсотками - 19682,37 грн.
Щодо судових витрат
Згідно з ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Позивач при поданні позову сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат.
Оскільки позовні вимоги задоволено, то суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 7, 10, 11, 12, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 280-284, 289, 354-355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2001450099001 від 11 листопада 2019 року - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на корись Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором № 2001450099001 від 11 листопада 2019 року в сумі 47946,83 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом - 28264,46 грн., заборгованості за відсотками - 19682,37 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на корись Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829, електронна адреса: info@fuib.com.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Дата складання повного судового рішення 19 травня 2025 року.
Суддя: