ЄУН: 336/1798/25
Провадження №: 2/336/1767/2025
19 травня 2025 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Боєва Є.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
20.02.2025 року через підсистему "Електронний суд" подано вказану позовну заяву.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.06.2024 року сторони зареєстрували шлюб. Наразі сторони проживають окремо спільне господарство не ведуть. У позивача відсутні спільні інтереси з відповідачем, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння, почуття любові та поваги один до одного. Від шлюбу у сторін є малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наразі він знаходиться проживає разом із позивачем та знаходиться на її утриманні. Позивачка на даний момент не працює, доглядає за дитиною, а тому також потребує коштів на власне утримання до досягнення дитиною трьох років. Інших джерел отримання доходів ОСОБА_1 немає, а відтак позбавлена можливості забезпечувати належний рівень життя собі та своєму малолітньому сину. Батько ОСОБА_2 , з сім'єю не проживає, матеріальної допомоги на утримання позивачки та їхньої спільної дитини не надає. Натомість відповідач є здоровою та працездатною особою, отримує стабільний дохід. При цьому на утриманні відповідача відсутні інші діти або особи похилого віку, які б обмежували його фінансові можливості. Таким чином, жодних об'єктивних перешкод для виконання відповідачем аліментних обов'язків не існує. Позивачка зазначає, що стягнення з відповідача частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на утримання дитини та частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на її утримання, відповідає можливостям відповідача та критеріям розумності, справедливості та не суперечитиме нормам діючого законодавства України. Тож, враховуючи викладене, ОСОБА_1 змушена поставити питання про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та її утримання до досягнення дитиною трьох років в судовому порядку.
На підставі вищезазначеного позивач просить суд стягнути з:
- з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини від усіх його видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду, тобто з 20.02.2025 року, і до досягнення дитиною повноліття;
- з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини від усіх його видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 20.02.2025 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 коп.
Ухвалою суду від 05.03.2025 року було відкрито провадження у справі.
Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками були направлені поштою за зареєстрованим місцем проживання останнього. Зазначені документи відповідачем були отримані 21.04.2025 року.
Визначений частиною третьою статті 279 ЦПК України строк для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків сплив.
Відповідач у наданий судом строк та станом на момент розгляду справи своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористався, відзив на позов не подав, заперечень щодо розгляду справи в спрощеному порядку також подано не було, будь-яких клопотань та заяв від відповідача до суду не надходило, відтак відповідно до ч.8 ст.178та ч. 5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Судом встановлено, що 22.06.2024 року ОСОБА_2 , зареєстрував шлюбу з ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюбу.
Від шлюбу у сторін народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
Дитини проживає разом із позивачкою, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, як беруть участь у справі.
Згідно з п.1 ст.3 Конвенції про права дитини, схваленої резолюцією 44-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Стаття 27 зазначеної Конвенції надає кожній дитині право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
В ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплено обов'язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.183 СК України частина заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.
При встановленні розміру аліментів, суд керується вимогами ст.182 СК України та роз'ясненнями, які містяться в п.17 Постанови пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», згідно з якими, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК (50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку).
Положеннями ст. 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви.
Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Суду не надано даних про наявність на утриманні відповідача інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім'ї, а також інших обставин, які можуть бути взяті до уваги при визначені розміру аліментів.
Крім того, суд звертає увагу, що особливістю даної категорії справи є те, що, враховуючи необхідність забезпечення інтересів неповнолітньої дитини, саме платник аліментів зобов'язаний доводи перед судом наявність обставин, які б свідчили про його неспроможність сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.
Обставини, які б свідчили про неможливість відповідача сплачувати аліменти саме у заявленому позивачем розмірі, матеріали справи не містять.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.02.2025 року і до досягненням дитиною повноліття.
Згідно з ч. 2, 4ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
Як було встановлено судом, відповідач є батьком дитини, дитина мешкає разом із матір'ю, позивачка не працює, так як перебуває у відпустці по догляду за дитиною, отже вона потребує матеріальної допомоги від свого чоловіка, що у свою чергу є його обов'язком відповідно до вимогст.84 СК України.
Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зважаючи на те, що належних і допустимих доказів щодо відсутності можливості надавати матеріальну допомогу на утримання дружини відповідач суду не надав, суд дійшов висновку про стягнення з нього аліментів на користь дружини у розмірі 1/4 частини від всіх видів доходів відповідача до досягнення дитиною трьох річного віку.
На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а тому судовий збір за заявлені дві вимоги майнового характеру необхідно стягнути з відповідача в дохід держави.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Позивачем заявлено до стягнення з відповідача на його користь 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
За приписомч.4,ч.6ст.137ЦПКУкраїни розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом,витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт(надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом встановлено, що у матеріалах справи міститься копія договору про надання правничої допомоги від 19.02.2025 року; додаткова угода № 2 до договору про надання правничої допомоги від 19.02.2025 року; акт виконаних робіт від 19.02.2025 року на загальну суму 5000 грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру № 458 від 20.02.2025 на загальну суму, отже, понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі, заявленому позивачем, знайшло своє підтвердження, відповідач не заявляв клопотання про зменшення витрат, а тому такі витрат підтягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. 12, 76-81, 263, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у розмірі 1/4 частини від усіх його видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.02.2025 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини від усіх його видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 20.02.2025 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у загальному розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються такі відомості:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.С. Боєв
19.05.25