ЄУН: 336/12930/24
Провадження №: 2/336/1236/2025
19 травня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Савеленко О.А., розглянувши в порядку письмового спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача АТ КБ «Приват Банк» Бережна М.В. звернулась до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.04.2021 в сумі 30960,34 грн., яка складається з наступного: 24377,04 грн. - за тілом кредиту; 6583,30 грн. - за простроченими відсотками.
Позовна заява обґрунтована тим, що відповідачка звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, підписавши заяву №б/н від 06.04.2021, якою приєдналась до Умов та правил надання банківських послуг, чим погодила наступні умови: розмір кредитного ліміту у вигляді відновлювальної кредитної лінії 25 000 грн, тип кредитної картки «Універсальна», строк кредитування 12 місяців з пролонгацією, процентна ставка річна 42,0%, проценти від суми неповернутого в строк кредиту - 60%. На підставі укладеного договору відповідачка отримала кредитну карту, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт. Відповідачка користувалась картковим рахунком, зобов'язання за кредитним договором порушила, у зв'язку з чим станом на 02.12.2024 виникла заборгованість в сумі 30960,34 грн., яка складається з наступного: 24377,04 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6583,30 грн. - за простроченими відсотками. Позивач вважає укладений між сторонами договір змішаним, містить умови договору банківського рахунку (ст.1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України). За змістом позову, в порушення умов договору та ст.509, 526, 527, 530, 629,1054 ЦК України відповідачка зобов'язання не виконала, не надала своєчасно кошти для погашення заборгованості за кредитом та іншими витратами, у зв'язку із чим позивач скористався своїм правом вимагати виконання боргових зобов'язань (ст. 1050, 1054 ЦК України). З вказаних підстав, оскільки відповідачка продовжує ухилятись від виконання умов договору, укладеного між сторонами, який не розірваний, крім того, заходи досудового врегулювання спору не є обов'язковими у зазначених правовідносинах, представник позивача просить задовольнити позов у визначений спосіб.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08.01.2025 відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження у справі (судом) та копія позовної заяви з додатками (позивачем) були направлені поштою та отримані нею
У визначений судом строк відповідно до ст.ст. 191, 278 ЦПК України, відзив на позов не подано, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній доказів.
Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання, в розумінні положень ст.279 ЦПК України, не надходило.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у зв'язку з такими встановленими фактичними обставинами справи та відповідними їм правовідносинами.
За матеріалами справи вбачається, що Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» є правонаступником усіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк». Копія статуту та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АТ Комерційний банк «Приватбанк» міститься у матеріалах справи.
Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_1 , відповідно до заяви від 06.04.2021 укладено кредитний договір б/н. За змістом заяви, відповідачка приєдналась до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою» Умов та правил надання банківських послуг в редакції, чинній на момент підписання заяви, які разом становлять договір банківського рахунка, прийняла всі права та обов'язки, встановлені в договорі та зобов'язалась їх належним чином виконувати.
Як вбачається із заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг, яка підписана відповідачкою, сторони узгодили, що відповідачці було надано кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії строком на 12 місяців з пролонгацією, узгоджено відсоткову ставку та інші істотні умови договору (а.с.47-58, 59-74).
Згідно з наданою суду випискою за договором № б/н за період з 01.04.2021 по 02.12.2024, відповідачка користувалась кредитними коштами, частково здійснювала погашення кредиту, але не в повному обсязі (а.с.75-86).
Станом на 02.12.2024 заборгованість за тілом кредитом складає 24377,04 гривень, що видно з наявного розрахунку, за простроченими відсотками - 6583,30 грн. (а.с.87-100).
Відповідно до наведеного розрахунку процентна ставка, нарахована на заборгованість за кредитом становила 3,5% на місяць.
Задовольняючи позов, суд виходить з таких норм чинного законодавства.
Згідно з вимогами ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Нормами ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
Нормами ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України).
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1054 ЦК України відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Приписами ст. 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з вимогами ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно п. 6 Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 13 грудня 2019 року № 151 (яке було чинним станом на день підписання ОСОБА_2 заяв про приєднання до умов та правил надання банківських послуг) цифровий власноручний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та прирівнюється до власноручного підпису в разі дотримання норм цього Положення.
Згідно п. 2 зазначеного Положення № 151, цифровий власноручний підпис - власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов'язаний з електронним документом, підписаним цим підписом; електронний сенсорний пристрій - електронний пристрій із сенсорним екраном, на якому особа може створити власноручний підпис.
Так, із матеріалів справи вбачається, що 06.042021 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «КБ «Приватбанк», за умовами якого відповідачці було відкрито картковий рахунок та видано кредитну карту, на яку було встановлено початковий ліміт.
З досліджених судом доказів, а саме виписки за договором № б/н за період з 01.04.2021 по 02.12.2024 вбачається, що відповідачка користувалась кредитними коштами.
Вищевикладені обставини, а також наданий суду розрахунок заборгованості, відповідачкою не спростовані.
Виходячи із наведеного вище, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає задоволенню та з ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «Приватбанк» на підставі кредитного договору № б/н від 06.04.2021 підлягає стягненню заборгованість у сумі 30960,34 гривень, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 24377,04 гривень, заборгованості за простроченими відсотками у сумі 6583,30 гривень.
За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому на користь позивача, як сторони по справі, чиї позовні вимоги задовольняються у повному обсязі, із відповідачки слід стягнути судові витрати у вигляді оплати судового збору у загальному розмірі 2422,40 гривень.
Керуючись ст. ст. 16, 525, 526, 530, 611, 612, 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 13, 141, 263, 265, 272, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.04.2021 станом на 02.12.2024 в сумі 30 960 (тридцять тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень 34 копійки, яка складається з наступного: 24 377 гривень 04 копійки - заборгованість за тілом кредиту; 6583 гривень 30 копійок - заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приват Банк», код за ЄДРПОУ: 14360570, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О. А. Савеленко
19.05.25