Рішення від 19.05.2025 по справі 336/10061/24

ЄУН: 336/10061/24

Провадження №: 2/336/605/2025

19.05.25

РШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2025 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя області у складі: головуючого судді Звєздової Н.С., за участю секретаря судового засідання Іванченко О.С., позивача ОСОБА_1 , представника - адвоката Штабовенка Д.В., представника відповідача Міністерства оборони України Застеби А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України, третя особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Штабовенко Д.В., який діє на підставі Ордеру на надання правничої допомоги від 08.10.2024 серії АР №1201152, через підсистему (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся з вказаним позовом до суду, в якому просить встановити факт, що ОСОБА_3 є членом сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , оскільки вони проживали однією сім'єю як чоловік та дружина у період з 2016 року до моменту загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заяву обґрунтовує тим, що 15 травня 2024 року позивачка звернулася до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту її проживання однією сім'єю із ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу. 21 серпня 2024 року ухвалою Шевченківського районного суду по справі №336/4735/24 її заяву залишено без розгляду у зв'язку із наявністю спору про право, роз'яснено право повторно звернутися до суду на загальних підставах. Зазначена ухвала суду набрала законної сили. Позивачка знайома з ОСОБА_4 з 1998 року, та проживала разом з ним з 2016 року, як чоловік та дружина, однак без реєстрації шлюбу. У зв'язку з запровадженням в Україні воєнного стану та оголошення мобілізації, цивільний чоловік позивачки, ОСОБА_4 , добровільно пішов у лави Збройних сил України, де проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 з 11 липня 2023 року. Нагороджений медаллю «ЗА ВІДВАГУ». ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 загинув при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Синьківка Куп'янського району Харківської області в бою за Україну, її свободу і незалежність. Сповіщення сім'ї про загибель військовослужбовця від 27.03.2024 року № 2158, було адресовано на ім'я позивачки, оскільки ОСОБА_4 було вказано саме її, як близьку людину, цивільну дружину у військовій частині НОМЕР_1 . ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі не перебував, дітей, в тому числі неповнолітніх не має. Батьки ОСОБА_4 померли, що підтверджується копіями свідоцтв про смерть матері - ОСОБА_5 , серії НОМЕР_2 , та батька - ОСОБА_6 , серії НОМЕР_3 . З найближчих родичів у загиблого залишилася лише сестра ОСОБА_2 . За час проживання однією сім'єю, як чоловіком та дружиною, позивачка та ОСОБА_4 вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, робили ремонт у квартирі, купували меблі та інші предмети домашнього побуту. Крім того, відносини між нами були як у повноцінної сім'ї. Всі свята вони проводили разом в колі рідних та друзів. ОСОБА_4 проживав разом з позивачкою, а також її матір'ю, ОСОБА_7 та її сином, ОСОБА_8 , за адресою АДРЕСА_1 . У позивачки та ОСОБА_4 був спільний бюджет, останній постійно утримував як свою цивільну дружину, так і її матір і сина, приймав участь у вихованні її сина. Однак, шлюб з померлим позивачка не реєструвала, оскільки вони обидва не бачили в цьому потреби.

Ухвалою суду від 10.10.2025 відкрите провадження у справі та призначено розгляд справи.

Представником Міністерства оборони України 04.12.2024 подано відзив на заяву відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

09.12.2024 від ОСОБА_2 надійшло клопотання про проведення судового засідання без її участі, просить суд визнати факт спільного проживання позивачки з ОСОБА_4

13.12.2024 на адресу суду надійшов відповідь на відзив, згідно якого представник позивача просить суд задовольнити позовну заяву.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили їх задовольнити з підстав викладених у ньому.

Представник відповідача Міністерства оборони України просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

13.05.2025 в судовому засідання, в якості свідка, була допитана ОСОБА_9 , яка є сусідкою позивачки та загиблого ОСОБА_4 , яка пояснила суду, що вона у 2017 році переїхала у будинку АДРЕСА_2 та з цього часу знає їх сім'ю, які вже проживали разом однією сім'єю. Свідок часто спілкувалась з ними, підтримувала добрі відносини. Кожного дня свідок бачила як позивачку, так і ОСОБА_4 . Вона сприймала їх як подружжя, оскільки вони завжди були разом. На маму позивачки ОСОБА_4 говорив «теща». Свідок неодноразово була вдома позивачки та бачила, що це повноцінна сім'я. Позивачка з загиблим робили спільно ремонт, разом купували продукти. Знає, що ОСОБА_4 купив обручки, бо хотіли з позивачкою розписатися. Також знає, що ОСОБА_4 присилав гроші позивачці та допомагав під час проходження військової служби.

13.05.2025 в судовому засідання, в якості свідка, була допитана ОСОБА_11 , яка є сусідкою позивачки та загиблого ОСОБА_4 , яка пояснила суду, що вона з 1972 року проживає у будинку АДРЕСА_2 . ОСОБА_4 почав проживати з позивачкою з 2016 року. Свідок декілька разів на день заходила в гості до позивачки та ОСОБА_4 . Знає, що вони жили як повноцінна сім'я, але офіційно не були розписані. ОСОБА_4 постійно допомагав свідкові ремонтувати велосипед. Свідок систематично спілкується з матір'ю позивачки, яка мешкає разом з ними. Також додала, що у квартирі, в якій сторони спільно мешкали, ОСОБА_4 робив ремонт. Також пояснила, що позивачка і ОСОБА_4 постійно були разом, вели спільне господарство, купували продукти.

Дослідивши позовну заяву, заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 зареєстрована та фактично мешкала за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно письмових пояснень ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , з 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_16 фактично мешкали разом однією сім'єю без реєстрації шлюбу у буд. АДРЕСА_2 .

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини від нападу збройних сил російської федерації на території України, причина смерті: вибухова травма внаслідок військових дій.

Сповіщення сім'ї про загибель військовослужбовця ОСОБА_4 від 27.03.2024 року № 2158, було адресовано на ім'я позивачки ОСОБА_1 .

Свідоцтво про поховання № НОМЕР_4 видане на ім'я позивачки ОСОБА_1 .

Згідно листування позивачки та загиблого в інтернет-месенджерах, сторони підтримували сімейні стосунки.

Згідно банківських переказів, загиблий ОСОБА_4 на корить позивачки перераховував грошові кошти, що свідчить про наявність спільного бюджету.

Окрім того, факт спільного проживання однією сім'єю також свідчить долучені фотокартки, на яких позивачка зображена з померлим, з родичами, у сімейному колі та друзями; банківськими документами, що свідчать про придбання загиблим товарів та послуг саме біля адреси їх спільного проживання із позивачкою; медичною картою загиблого, в якій його адреса зазначена як адреса їх спільного проживання із позивачкою.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Згідно з ст.12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до положень статями 55, 124 Конституції України, статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною другою статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

За змістом статті 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці.

Суд наголошує, що обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.

Обов'язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що «вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю, суд має установити факти: спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (статті 3, 74 СК України)».

Для встановлення факту проживання однією сім'єю потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність у сторін особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці.

Належними та допустимими доказами проживання однією сім'єю є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету; проведення спільних витрат; про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого майна (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); листи ділового та особистого характеру тощо; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що сторони вважали себе сім'єю, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 369/16486/18.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 03.06.99 №5-рп/99, зазначив, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 6 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка та померлий ОСОБА_4 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2016 року і до смерті останнього, разом систематично вели спільне господарство, мали взаємні права та обов'язки, дбали про утримання спільного житла. Зазначене свідчить про те, що між ними як жінкою та чоловіком склалися усталені відносини, які притаманні подружжю, та є підтвердженням факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

Таким чином, факт, що має юридичне значення, а саме, що позивачка ОСОБА_1 , проживала постійно із загиблим ОСОБА_4 , однією сім'єю з 2016 року до моменту загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 , знайшов своє підтвердження.

Встановлення факту проживання однією сім'єю породжує юридичні наслідки для заявниці, вона зможе скористатися правом на отримання передбачених законом пільг та виплат як член сім'ї загиблого військовослужбовця.

На підставі викладеного, ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 3 Сімейного кодексу України, ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст.258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , з 2016 року по день смерті ОСОБА_4 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання (зареєстроване, згідно позову): АДРЕСА_4 .

Відповідачі:

ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_5

Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_6 .

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_8 , місце проживання (згідно позову): АДРЕСА_7 .

Суддя: Н.С. Звєздова

Попередній документ
127408672
Наступний документ
127408674
Інформація про рішення:
№ рішення: 127408673
№ справи: 336/10061/24
Дата рішення: 19.05.2025
Дата публікації: 21.05.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (26.11.2025)
Дата надходження: 26.11.2025
Розклад засідань:
24.12.2024 09:00 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
17.03.2025 09:00 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
13.05.2025 09:00 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя