печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20895/25-к
пр. 1-кс-19273/25
15 травня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна,-
06.05.2025 в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене в ході проведеного 30.04.2025 обшуку по місцю проживання начальника Управління Держрибагентства у Полтавській області ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме: аркуші паперів (чорнові записи, проєкти документів формату А4 де надруковано прізвище «ФОП ОСОБА_5 » на 38 арк.; блокнот коричневого кольору з написом «SG Stolica Group» із записами від руки ОСОБА_4 ; мобільний телефон «Samsung» з IMEI: НОМЕР_1 (екран пошкоджено), мобільний телефон «Apple iPhone» IMEI: НОМЕР_2 , власником яких є ОСОБА_4 .
15 травня 2025 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, прокурором ОСОБА_3 було подано заяву про розгляд клопотання у його відсутність, також, прокурором у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.
Власник вилученого майна у судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином, заяв, клопотань, заперечень до суду не надходило.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.
Обґрунтовуючи вказане клопотання прокурор зазначає, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань під процесуальним керівництвом Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000177 від 05.03.2025 за фактом розтрати чужого майна ? водних біоресурсів, на суму понад 1 013 710 грн, шляхом зловживання службовими особами Управління Держрибагентства у Полтавській області своїм службовим становищем на користь ФО-П « ОСОБА_5 », із попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Так, підставою для реєстрації даного кримінального провадження став Обґрунтований висновок НАЗК про виявлення ознак корупційного правопорушення від 27.02.2025 щодо вчинення службовими особами Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Полтавській області (далі - Управління Держрибагентства у Полтавській області) кримінального правопорушення.
Під час досудового розслідування встановлено, що в період з кінця 2021 року до початоку 2022 року, начальник Управління Держрибагентства у Полтавській області ОСОБА_4 та фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (далі ФО-П ОСОБА_5 ), діючи із корисливим мотивом, вступили у злочинну змову з метою незаконного заволодіння та подальшої реалізації вилучених під час виконання службових обов'язків працівниками Управління Держрибагентства у Полтавській водних біоресурсів (риби), а отриманий прибуток розділити між собою.
Так, 04.01.2022 між Управлінням Держрибагентства у Полтавській області (Передавач) від імені якого діяла ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 (Отримувач) укладено договір № 1 за яким передавач передає Отримувачу вилучені в процесі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів ресурсів та регулювання рибальства як незаконно добуті біоресурси, а Отримувач забезпечує відповідні умови зберігання та реалізує отримані від Передавача вилучені водні біоресурси на умовах Договору.
Відповідно до умов вищевказаного договору, вилучені водні біоресурси Управління Держрибагентства у Полтавській області передає ФОП ОСОБА_5 на безоплатній основі, а останній здійснює їх оцінку та реалізацію самостійно та на власний розсуд.
Згідно наданих Держрибагентством первинних документів починаючи з початку 2022 року по даний час Управління Держрибагентства у Полтавській області вказаному суб'єкту господарювання незаконно передало ФОП ОСОБА_5 водні біоресурси, в загальному обсязі понад 20 000 кг з яких: короп/сазан - 911 кг на суму 13, 5 тис. грн (середня вартість 14,9 грн/кг); карась - 6 500 кг на суму 38 тис. грн (6,32 грн/кг); лящ - 3 300 кг на суму 33 тис. грн (9,97 грн/кг); плітка - 3 075 кг на суму 26, 9 тис. грн ( 8,74 грн/кг), інших видів риб загальним обсягом 6 200 кілограмів.
Відповідно до Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.98 № 1340 (далі - Порядок № 1340), передбачено, що облік, зберігання, попередня оцінка, а також відповідальність за зберігання майна, зазначеного у п. 1 цього Порядку, до передачі його для подальшого розпорядження відповідно до п. 9 цього Порядку покладаються на органи (суб'єкта господарювання), що здійснили вилучення або зберігають його.
Згідно з п.п. 11 п. 9 Порядку № 1340 незаконно добуті природні ресурси та виготовлена з них продукція, а також знаряддя незаконного добування природних ресурсів за рішенням комісії, створеної у відповідності цього ж Порядку, підлягають реалізації через відповідні торговельні підприємства.
При цьому відповідно до пп. 12 - 13 Порядку № 1340 на початку кожного року територіальні органи Державної податкової служби із залученням органів, що вилучають та обліковують майно, визначають на конкурсній основі торговельні підприємства, яким доручається реалізація майна, з обов'язковим занесенням їх до Єдиного реєстру торговельних підприємств та організацій, який ведеться територіальними органами Державної податкової служби України. При цьому укладення таких угод з торговельними підприємствами на реалізацію майна здійснюється тільки після їх включення до Єдиного реєстру.
Виходячи із листа Державної податкової служби України № 67/5/99-00-13-03-05 від 03.01.2025,ФОП ОСОБА_5 у період з 2022 по 2024 роки не включався до Єдиного реєстру торговельних підприємств та організацій.
Крім того, в абз. 1 п. 7 Порядку № 1340 встановлено, що оцінка майна, зазначеного в п. 1 цього Порядку, провадиться комісією, яка утворюється органом, що здійснив його вилучення, у складі представників територіальних органів Державної податкової служби України, органів (суб'єктів господарювання), що здійснили вилучення майна або зберігають його, фінансових органів та органів (суб'єктів господарювання), які здійснюватимуть розпорядження цим майном.
Згідно з п. 2 Методичних рекомендацій щодо проведення моніторингу цін на внутрішньому ринку рибної продукції, затверджених наказом Держрибагентства від 10.02.2012 № 81 (далі - Методичні рекомендації), передбачено, що органи рибоохорони проводять моніторинг цін на внутрішніх продовольчих ринках у регіонах України шляхом самостійного періодичного відслідковування фактичних цін на рибопродукцію (без урахування цін у торговій мережі).
Встановлено, що на виконання положень Методичних рекомендацій службові особи Управління Держрибагентства у Полтавській області у період 2022 - 2024 рр. до центрального апарату Держрибагентства з урахуванням проведених моніторингів щомісячно подавалась інформація про середні ціни на живу рибу на живу та охолоджену рибу на внутрішніх продовольчих ринках Полтавського регіону, які значно перевищували ціни, за якимим реалізовано вказану продукцію ФОП ОСОБА_5 .
За результатом аналізу отриманих матеріалів щодо вартості цін на водні біоресурси, які у період 2022 - 2024 років передано Управлінням Держрибагентства у Полтавській області вказаному суб'єкту господарської діяльності, встановлено суттєве заниження вказаним суб'єктом господарювання цін на водні біоресурси щодо внутрішньо ринкових цін на рибну продукцію Полтавського регіону (у т.ч. цін за даними Держстату на окремі види) на суму понад 855 тис. гривень.
При цьому відповідно до п. 14 Порядку № 1340 кошти, одержані від реалізації майна, продуктів його переробки, утилізації, мали бути перераховані до відповідного бюджету у строк, що становить не більш як сім банківських днів від дня продажу (передачі).
Відповідно до інформації Державної податкової служби України (лист № 67/5/99-00-13-03-05 від 03.01.2025) щодо перерахувань за вилучене майно (знарядь незаконного добування природних ресурсів та незаконно добутих природних ресурсів або продуктів), отримане від територіальних управлінь Держрибагентства, кошти від ФОП ОСОБА_5 за період 2021-2024 рр. не надходили.
30.04.2025 слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 22.04.2025 (у справі № 757/18413/25-к) проведено санкціонований обшук по місцю проживанню начальника Управління Держрибагентства у Полтавській області ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході вищевказаного обшуку слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань було виявлено та вилучено: аркуші паперів (чорнові записи, проєкти документів формату А4 де надруковано прізвище «ФОП ОСОБА_5 » на 38 арк.; блокнот коричневого кольору з написом «SG Stolica Group» із записами від руки ОСОБА_4 ; мобільний телефон Samsung з IMEI: НОМЕР_1 (екран пошкоджено), мобільний телефон Apple iPhone IMEI НОМЕР_2.
Вищевказані речі та документи постановою слідчого від 01.05.2025 визнані речовим доказом у кримінальному провадженні № 42025000000000177 від 05.03.2025.
Прокурор вказує, що метою накладення арешту, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, є забезпечення збереження речових доказів.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: забезпечення речових доказів.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так, слідчим суддею встановлено, що вищевказані речі та документи постановою слідчого від 01.05.2025 визнані речовим доказом у кримінальному провадженні № 42025000000000177 від 05.03.2025.
Прокурором доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене в ході проведеного 30.04.2025 обшуку по місцю проживання начальника Управління Держрибагентства у Полтавській області ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме: аркуші паперів (чорнові записи, проєкти документів формату А4 де надруковано прізвище «ФОП ОСОБА_5 » на 38 арк.; блокнот коричневого кольору з написом «SG Stolica Group» із записами від руки ОСОБА_4 ; мобільний телефон «Samsung» з IMEI: НОМЕР_1 (екран пошкоджено), мобільний телефон «Apple iPhone» IMEI: НОМЕР_2 , власником яких є ОСОБА_4 .
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1