06 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/3701/22 пров. № А/857/7633/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
при секретарі судового засідання: Прачук І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Старцева Юрія Костянтиновича на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі №260/3701/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці, Державної митної служби України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (головуючий суддя першої інстанції - Скраль Т.В., час ухвалення - 17.14 год. місце ухвалення - м. Ужгород, дата складання повного тексту- 04.02.2025),-
30 грудня 2024 року представник заявника ОСОБА_1 , адвокат Старцев Ю.К. звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд рішення суду від 09 лютого 2024 року за нововиявленими обставинами у справі № 260/3701/22 за позовом ОСОБА_2 до Закарпатської митниці, Державної митної служби України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Заява обґрунтована тим, що наявні істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, оскільки на час постановлення рішення Закарпатського окружного адміністративного суду не було розглянуто кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , в якому надавалася оцінка тим доказам, які стали підставою для проведення дисциплінарного провадження відносно позивача. Так, дисциплінарне провадження розпочато на підставі відомостей органу досудового розслідування, який здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022071060000240 від 30.06.2022 за ознаками злочину ст. 212 КК України ухилення від сплати податків та матеріалів отриманих у такому провадженні, а у подальшому згідно змісту подання про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, документи які стали підставою для складання такого подання були матеріали отримані із кримінального провадження № 42022072060000020 від 04.07.2022 за ч. 2 ст. 364 КК України. Із матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 42022072060000020 від 04.07.2022 виділено 23.02.2023 в окреме кримінальне провадження матеріали досудового розслідування щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, із присвоєнням виділеному кримінальному провадженні № 62023140160000049. Такі матеріали стали підставою для пред'явлення ОСОБА_1 обвинувачення в умисному використанні службовою особою влади, всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яке розглядалося Вищим антикорупційним судом у справі № 991/5399/23. Обставини які стали підставою для звільнення ОСОБА_1 із займаної посади та обставини, які досліджувалися Вищим антикорупційним судом є однаковими. Вироком Вищого антикорупційного суду від 10.06.2024 у справі № 991/5399/23, який набрав законної сили 02.12.2024 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні, передбаченому ч. 2 ст. 364 КК України та виправдано у зв'язку із відсутністю в його діянні складу злочину. При цьому, у кримінальному провадженні досліджувалися питання як і зловживання ОСОБА_1 своїм службовим становищем, тобто умисному використанні службовою особою влади, всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, а також чи наявні у діях останнього ознаки злочину службової недбалості. За результатами розгляду кримінального провадження не встановлено жодних даних про вчинення ОСОБА_1 будь-якого із вказаних злочинів.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у справі №260/3701/22 за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці, Державної митної служби України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, представником позивача подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що така підлягаю скасуванню з підстав, визначених ч. 1 ст.317 КАС України.
Апелянт вказує на те, що наявні істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Так, дисциплінарне провадження розпочато на підставі відомостей органу досудового розслідування, який здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022071060000240 від 30.06.2022 за ознаками злочину ст. 212 КК України - ухилення від сплати податків та матеріалів отриманих у такому провадженні, а у подальшому згідно змісту подання про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, документи які стали підставою для складання такого подання були матеріали отримані із кримінального провадження № 42022072060000020 від 04.07.2022 за ч. 2 ст. 364 КК України.
Із матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №42022072060000020 від 04.07.2022 виділено 23.02.2023 в окреме кримінальне провадження матеріали досудового розслідування щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, із присвоєнням виділеному кримінальному провадженні №62023140160000049.
Такі матеріали стали підставою для пред'явлення ОСОБА_1 обвинувачення в умисному використанні службовою особою влади, всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яке розглядалося Вищим антикорупційним судом у справі №991/5399/23.
Обставини які стали підставою для звільнення ОСОБА_1 із займаної посади та обставини, які досліджувалися Вищим антикорупційним судом є одними і тими самими, а саме: чи використовував ОСОБА_1 повноваження в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб.
Вироком Вищого антикорупційного суду від 10.06.2024 у справі №991/5399/23 ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні, передбаченому ч. 2 ст. 364 КК України та виправдано у зв'язку із відсутністю в його діянні складу злочину. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 02.12.2024 апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок Вищого антикорупційного суду від 10.06.2024 - без змін.
Таким чином, вирок Вищого антикорупційного суду від 10.06.2024 у справі №991/5399/23 набрав законної сили 02.12.2024.
Апелянт зазначає, що у кримінальному провадженні досліджувалися питання як і зловживання ОСОБА_1 своїм службовим становищем, тобто умисному використанні службовою особою влади, всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, а також чи наявні у діях ОСОБА_1 ознаки злочину службової недбалості. Аналізуючи передбачені законодавством повноваження та обов'язки ОСОБА_1 як головного державного інспектора відділу митного оформлення щодо здійснення митного контролю, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_1 на ст. 367 КК (службова недбалість) внаслідок відсутності причинного зв'язку між неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них та тяжких наслідків, що обґрунтовано обсягом службових повноважень останнього та зафіксованими у них алгоритмом дій у разі встановлення невірності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу та розміщених на самому транспортному засобі.
Отже, за результатами розгляду кримінального провадження не встановлено жодних доказів вчинення ОСОБА_1 будь-якого злочину внаслідок використання або неналежного здійснення ним службових повноважень, більш того, наявності причинно-наслідкового зв'язку між заподіяною шкодою та використанням таких повноважень.
Встановлення судом першої інстанції під час розгляду справи за позовом ОСОБА_1 обставин чи використовував ОСОБА_1 повноваження в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб є суттєвим та істотним, оскільки лише у випадку встановлення таких обставин можна було визнати наказ про звільнення ОСОБА_1 законним, адже позивача було звільнено на підставі п. 9 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу». В іншому випадку, у разі відсутності встановлення таких обставин, наказ про звільнення позивача на підставі вказаного пункту, судом не міг бути визнаний законним.
При цьому, вважає, що такі обставини існували на момент судового розгляду в суді першої інстанції, оскільки результат вирішеного питання чи використовував ОСОБА_1 надані йому повноваження в особистих інтересах чи інтересах інших осіб є невизначеним у часі і залежить виключно від результату розгляду кримінального провадження. Такі обставини є істотними для зазначеної справи, вони не могли бути встановлені судом без результату кримінального провадження, оскільки підставою для проведення дисциплінарного провадження стали саме матеріали кримінального провадження. Отже, встановлення обставин чи використовував ОСОБА_1 повноваження в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб могло бути вирішено лише в межах кримінального провадження, яке було предметом судового розгляду у Вищому антикорупційному суді.
Також апелянт вважає невірним висновок суду першої інстанції про те, що оскільки вирок Вищого антикорупційного суду від 10.06.2024 у справі №991/5399/23 ухвалений після розгляду судом справи №260/3701/22, то він не може бути нововиявленою обставиною, а є лише новою обставиною, тобто новим доказом.
Положення ч. 2 ст. 361 КАС України передбачають підстави для перегляду рішення за нововиявленими обставинами. Пункти 2 та 3 зазначеної частини визначають підстави як ухвалення судом рішень у певних справах, зокрема: встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Встановлення обставин чи використовував ОСОБА_1 надані йому повноваження в особистих інтересах чи інтересах інших осіб - є істотними для справи, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, оскільки у кримінальному провадженні не було прийнято кінцеве рішення.
Зазначені обставини мають безпосереднє відношення до справи, оскільки ОСОБА_1 звільнили на підставі пункту 9 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», який визначає, що дисциплінарним проступком є використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб.
З урахуванням наведеного просить скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі №260/3701/22 про відмову в задоволені заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Переглянути рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 у справі №260/3701/22 за нововиявленими обставинами. Скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 у справі №260/3701/22 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.
Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
У судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача апеляційну скарги підтримав з підстав наведених у скаргах та просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та переглянути рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 у справі № 260/3701/22 за нововиявленими обставинами. Скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 у справі №260/3701/22 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.
Відповідач проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що 04 липня 2022 року наказом Закарпатської митниці № 274 «Про проведення тематичної перевірки», з метою перевірки фактів, викладених у доповідній записці начальника митного поста «Лужанка» ОСОБА_3 від 01.07.2022 № 7.7-28-07/28-431 та листі Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області від 02.06.2022 № 4414/106/27/2021, а також для з'ясування всіх обставин здійснення митних формальностей та встановлення відповідності дотримання вимог нормативно-правових актів з питань державної митної справи посадовими особами Закарпатської митниці, керуючись п. 2.1.3 та п. 3.1 «Порядку організації та проведення внутрішніх перевірок у державній митній службі України» наказано провести тематичну перевірку в термін до 04.08.2022, (т.1 а.с. 231-232).
За наслідками тематичної перевірки складено акт про результати тематичної перевірки (т.1 а.с. 36-54), в якому з огляду на зібрані матеріали та встановлені відповідно до них фактичні обставини комісія дійшла до наступних висновків:
- 30.06.2022 у період з 18-33 по 18-43 через пункт пропуску для автомобільного сполучення «Лужанка - Берегшурань» відбулось переміщення транспортного засобу марки «MERCEDES - BENZ» модель «SPRINTER 316» з українським державним номерним знаком НОМЕР_1 з товарами;
- до митного контролю водієм зазначеного транспортного засобу були подані реєстраційні документи транспортного засобу «MERCEDES - BENZ» модель «SPRINTER 316» з українським державним номерним знаком НОМЕР_1 ;
- до функціонального модуля «Пасажирський пункт пропуску» внесено недостовірні відомості про перетин кордону транспортного засобу «MERCEDES - BENZ» модель «SPRINTER 316» з українським державним номерним знаком НОМЕР_2 ;
- в порушення вимог пункту 6 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. №451 ОСОБА_1 жодних заходів щодо проведення перевірки відомостей, наведених у документах, поданих для митного оформлення автомобільного транспортного засобу вжито не було попри наявність достатніх підстав та відповідного інструменту і прав для цього;
- наслідком такої бездіяльності стало ввезення на митну територію України з приховуванням від митного контролю товарів у обсягах, що підлягають обов'язковому письмовому декларуванню та оподаткуванню;
- зазначене свідчить про неналежне виконання: ОСОБА_1 пунктів 1, 2, 3, 10 Посадової інструкції головного державного інспектора відділу № 2 митного поста «Лужанка» та пунктів 8 і 9 Положення про відділ митного оформлення № 2 митного поста «Лужанка» у частині, описаній вище; ОСОБА_4 підпункту 1 пункту 2 Посадової інструкції заступника начальника митного поста - начальника відділу митного оформлення № 2 митного поста «Лужанка»; ОСОБА_5 пункту 1 Посадової інструкції старшого державного інспектора оперативного відділу № 1 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил;
- таким чином, описані вище обставини вказують на можливе вчинення головним державним інспектором відділу №2 митного поста «Лужанка» ОСОБА_1 , заступником начальника митного поста - начальником відділу митного оформлення № 2 митного поста «Лужанка» ОСОБА_4 та старшим державним інспектором оперативного відділу №1 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил ОСОБА_5 дисциплінарного проступку, передбаченого ч. 2 ст. 65 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу».
12 липня 2022 року наказом Закарпатської митниці «Про порушення дисциплінарного провадження» № 287, відповідно до статей 68, 69, 72 Закону України «Про державну службу», з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, керуючись Порядком здійснення дисциплінарного провадження, враховуючи викладене у доповідній записці першого заступника Голови Держмитслужби від 04.07.2022 №2/20-01-01-385 (вх. №16048/4-18 від 11.07.2022), наказано порушити дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці. На час дисциплінарного провадження відсторонено ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків, (т.1 а.с. 236).
30 серпня 2022 року Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Закарпатської митниці сформовано подання з висновком, (т.1 а.с. 134-199).
Оцінюючи висновки службового розслідування щодо наявності порушення службової дисципліни позивачем, суд при первісному розгляді виходив із того, у даній справі позивач ОСОБА_1 погодився із висновками дисциплінарної комісії, що підтверджується із записом вчиненим ним особисто на поданні 07 вересня 2022 року, що із поданням ознайомлений, заперечень не має, (а.с.199, т.1).
Крім того, з урахуванням матеріалів зібраних у ході здійснення провадження та розглянувши сформовану дисциплінарну справу, Дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження мали місце, а також про наявність дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці за ознаками, передбаченими пунктом 2, пунктом 4, пунктом 5, пунктом 6 та пунктом 9 частини другої статті 65 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», за який до ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці, відповідно до пункту 3 частини першої статті 66 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» може бути застосоване дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.
Не погодившись із пропозицією комісії, відповідач, в даному випадку, як в.о. начальника Закарпатської митниці, із дотриманням вимог ч.11 статті 69 Закону «Про державну службу» подав до комісії вмотивовану відмову.
Враховуючи значну вартість товарів, які були пропущені через митний кордон України без митного контролю, значний суспільний та медійний резонанс події, яка призвела до нанесення шкоди авторитету державної служби, митних органів України та Закарпатської митниці, необхідність забезпечення максимально ефективного функціонування державних органів в умовах воєнного стану, позиції 4-х членів дисциплінарної комісії (в т.ч. посадових осіб управління по роботі з персоналом та юридичного управління), керівником Закарпатської митниці прийнято рішення про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посада державної служби (згідно з пунктом 9 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу»).
08 вересня 2022 року наказом Закарпатської митниці «Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби» №804-о застосовано до ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Лужанка» Закарпатської області, відповідно до пункту 4 частини першої статті 66 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби та припинено державну службу у перший робочий день після закінчення відпустки 25 вересня 2022 року, (т.1, а.с. 5-6).
27 вересня 2022 року не погодившись із наказом в.о. начальника Закарпатської митниці № 804-о від 08 вересня 2022 року «Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби», позивач звернувся до суду з позовом про скасування наказу та поновлення на роботі.
09 лютого 2023 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Закарпатської митниці, Державної митної служби України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.
10 червня 2024 року вироком Вищого антикорупційного суду у справі № 991/5399/23, який набрав законної сили 02 грудня 2024 року, ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні, передбаченому ч. 2 ст. 364 КК України, та виправдано у зв'язку з відсутністю в його діянні складу злочину.
30 грудня 2024 року представник заявника ОСОБА_1 , адвокат Старцев Ю.К. звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд рішення суду від 09 лютого 2024 року за нововиявленими обставинами у справі №260/3701/22 за позовом ОСОБА_2 до Закарпатської митниці, Державної митної служби України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Суд першої інстанції у задоволенні заяви відмовив з тих підстав, що вирок Вищого антикорупційного суду від 10 червня 2024 року у справі №991/5399/23, який набрав законної сили 02 грудня 2024 року за змістом частини 4 статті 361 КАС України не містить нововиявлених обставин, так як такі отримані після ухвалення рішення у цій справі, такі не існували під час розгляду справи та не є тими фактичними обставинами, які мають істотне значення для вирішення справи, а тому такі не можуть бути підставою для задоволення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними з огляду на наступне.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.
За змістом частини 1 статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною 2 статті 361 КАС України визначено вичерпаний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Відповідно до частини 3 статті 361 КАС України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Згідно з частиною 4 статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Отже, обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення не можуть визнаватися нововиявленими.
Істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду в адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Тобто, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового рішення, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі №9901/230/20.
Як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, позивач покликається на те, що вироком Вищого антикорупційного суду від 10 червня 2024 року у справі № 991/5399/23, який набрав законної сили 02 грудня 2024 року його визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні, передбаченому ч. 2 ст. 364 КК України та виправдано у зв'язку із відсутністю в його діянні складу злочину. При цьому, у кримінальному провадженні досліджувалися питання як і зловживання ОСОБА_1 своїм службовим становищем, тобто умисному використанні службовою особою влади, всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, а також чи наявні у діях ОСОБА_1 ознаки злочину службової недбалості. За результатами розгляду кримінального провадження не встановлено жодних даних про вчинення ОСОБА_1 будь-якого із вказаних злочинів.
Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що встановлені вироком Вищого антикорупційного суду від 10 червня 2024 року у справі №991/5399/23, який набрав законної сили 02 грудня 2024 року обставини, на які покликається позивач, як на підставу для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, виникли поза межами спірних правовідносин в цій справі та після їх вирішення судами, тому не можуть визнаватися нововиявленими обставинами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року у справі №19/028-10/13 зазначила, що підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Отже, істотними обставинами справи можуть бути такі, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду по цій адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі суду, особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які беруть участь у справі, ні суду, який розглядав її та вирішував спір по суті.
Позивач у заяві не вказує на існування обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Також суд першої інстанції вірно вказав, що не відноситься до поняття нововиявленої обставини новий доказ у справі або нове обґрунтування позовних вимог, переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, докази, які не оцінювалися судом щодо обставин, що були встановлені судом (частини 3, 4 статті 361 КАС України)/
Щодо покликання апелянта на пункти 2 та 3 ч. 2 ст. 361 КАС України, які передбачають такі підстави для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, як встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду, то такі у даному випадку застосуванню не підлягають з огляду на наступне.
Щодо скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду, то у даному випадку відсутнє судове рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову про поновлення на посаді ОСОБА_1 .
Що стосується такої підстави як - встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі, то так обставини у вказаній справі також відсутні, оскільки не встановлено вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі про відмову у скасуванні наказу та поновленні на посаді ОСОБА_1 .
Отже, обставини, які заявник вважає нововиявленими, а саме вирок Вищого антикорупційного суду від 10 червня 2024 року у справі № 991/5399/23, який набрав законної сили 02 грудня 2024 року за змістом частини 4 статті 361 КАС України не містить нововиявлених обставин, так як такі отримані після ухвалення рішення у цій справі, такі не існували під час розгляду справи та не є тими фактичними обставинами, які мають істотне значення для вирішення справи, а тому такі не можуть бути підставою для задоволення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд першої інстанції вірно висновував, що заявник не довів існування нововиявлених обставин, які могли б стати підставою для скасування рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року у справі №260/3701/22, у зв'язку з чим у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду необхідно відмовити.
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає зазначені в апеляційній скарзі доводи позивача безпідставними, а висновки суду першої обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали відсутні.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Старцева Юрія Костянтиновича - залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі №260/3701/22 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін
Повне судове рішення складено 16.05.2025