16 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/6286/24 пров. № А/857/10967/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Глушка, І.В., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши в електронній формі у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у справі № 380/6286/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язати вчинити дії (рішення першої інстанції ухвалене суддею Коморним О.І. в м. Львові в порядку письмового провадження), -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням у складі її грошового забезпечення сум індексації грошового забезпечення, які зазначені у довідці від 12.01.2024 року № 10/75 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за період з 01.01.2021 року по 31.08.2021 року, виданій Головним управлінням Національної поліції у Львівській області (далі - ГУ НП);
- зобов'язати відповідача здійснити з 08.09.2021 року перерахунок пенсії позивача з урахуванням у складі грошового забезпечення, крім основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, також сум індексації грошового забезпечення, які зазначені у довідці від 12.01.2024 року № 10/75 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за період з 01.01.2021 року по 31.08.2021 року, виданій ГУ НП, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив позивач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що відповідач протиправно не врахував для обчислення пенсії сум індексації відповідно до довідки ГУ НП від 12.01.2024 року № 10/75, виданої та направленої до відповідача на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.07.2023 року у справі № 380/10107/23 (залишеним без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2023).
Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.07.2023 у справі № 380/10107/23 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ НП щодо невключення до довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ, ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення.
Зобов'язано ГУ НП виготовити та направити до ГУ ПФУ нову (уточнену) довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ, до якої включити нараховані та виплачені за указаний період суми індексації грошового забезпечення.
На виконання рішення суду ГУ НП виготовило довідку про те які види грошового забезпечення становили за період з 01.01.2021 по 31.08.2021.
Позивач 24.01.2024 звернулася до ГУ ПФУ з заявою про перерахунок пенсії з оновленою довідкою про розмір грошового забезпечення, однак листом від 12.02.2024 отримала відповідь, що на підставі заяви та скерованих ГУ НП документів, зокрема, грошового атестата від 09.09.2021 № 34/75 та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення від 09.09.2021 № 172/75, виданої ГУ НП, призначена з 08.09.2021 пенсія за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ. Водночас інформувало, що чинним законодавством не передбачено проведення індивідуального перерахунку пенсій військовослужбовцям за їхньою заявою та згідно із долученими документами про грошове забезпечення, зокрема, довідкою про додаткові види грошового забезпечення від 12.01.2024 № 10/75. Зазначає, що судові рішення, що набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України відповідно до покладених судом зобов'язань, в межах компетенції та в порядку, визначеному чинним законодавством.
Позивач не погоджується з діями відповідача щодо не перерахунку пенсії з урахуванням індексації тому звернувся з позовом до суду.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що суми індексації грошового забезпечення поліцейських не віднесені до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та не підлягають зазначенню у довідці про грошове забезпечення позивача для перерахунку його пенсії.
Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
В розумінні статті 1 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі за текстом - Закон № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Відповідно до статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга).
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (частина третя).
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначено Законом № 2262-ХІІ.
Відповідно до статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988), грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - Постанова № 393) визначено, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Статтею 18 Закону України від 5 жовтня 2000 року № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) встановлено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Згідно частини другої статті 19 Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено Законом України 3 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» від (далі - Закон № 1282-XII).
За приписами статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону № 1282-XII встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Отже, оскільки індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист.
Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, неврахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Щодо покликань відповідача та суду першої інстанції на висновки, викладені Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 січня 2024 року (справа № 580/1974/23), як на інше правозастосування наведених норм, суд апеляційної інстанції вважає на необхідне зазначити наступне.
Так, предметом розгляду касаційним судом у межах розглядуваних у справі № 580/1974/23 правовідносин є питання можливості включення в довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії особам, зокрема, які проходили службу в органах внутрішніх справ (далі - ОВС), призначеної їм згідно із Законом № 2262-XII, у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення певній категорії осіб (в цьому випадку - поліцейським), сум індексації цього грошового забезпечення діючих поліцейських.
Натомість предметом спору у справі, що розглядається, є перерахунок пенсії не у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення певній категорії осіб, а у зв'язку з поданням нової (уточнюючої) довідки про розмір грошового забезпечення, з якого пенсійний орган здійснив обрахунок пенсії позивача.
Тому обставини справи, на яку посилається відповідач та суд першої інстанції, та у справі, що розглядається, не є подібними.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що відмова у проведенні перерахунку розміру пенсійного забезпечення позивача на підставі оновленої довідки з урахуванням суми індексації грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням, є протиправною, а тому єдиним належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання пенсійного органу вчинити кореспондуючі праву позивача на належне пенсійне забезпечення дії.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.
За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Однак, оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає.
Відповідно до пункту 2 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно частин першої та другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
У розрізі викладеного, оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд приходить до переконання, що такі є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до відмови у задоволенні позовних вимог, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення заявлених позовних вимог.
Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з платіжними дорученнями № 30 від 06.03.2024 (1211.20 грн) та №33 від 12.03.2025 (1816,80 грн) на користь позивача з відповідача слід стягнути 3028 грн судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Керуючись статтями 241, 242, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 370 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у справі № 380/6286/24 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язати вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням у складі її грошового забезпечення сум індексації грошового забезпечення, які зазначені у довідці від 12.01.2024 року № 10/75 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за період з 01.01.2021 року по 31.08.2021 року, виданій Головним управлінням Національної поліції у Львівській області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 08.09.2021 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням у складі грошового забезпечення, крім основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, також сум індексації грошового забезпечення, які зазначені у довідці від 12.01.2024 року № 10/75 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за період з 01.01.2021 року по 31.08.2021 року, виданій Головним управлінням Національної поліції у Львівській області, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) гривень понесених судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді І. В. Глушко
Н. М. Судова-Хомюк