16 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/8195/24 пров. № А/857/552/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у справі №300/8195/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
суддя в І інстанції Кафарський В.В.,
дата ухвалення рішення 03.12.2024,
місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ,
дата складення повного тексту рішення не зазначено,
ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області, відповідач), у якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області щодо відмови у перерахунку та виплаті позивачу пенсії на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 27.08.2024 №5к/вих./4.2/8668 про розмір грошового забезпечення, яке враховується при перерахунку пенсії відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону №2262;
зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату моєї пенсії відповідно до довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 27.08.2024 №5к/вих./4.2/8668 про розмір грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону №2262, в розмірі 50% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.02.2023.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 у цій справі, позов задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 27.08.2024 №5к/вих./4.2/8668 про розмір грошового забезпечення, яке враховується при перерахунку пенсії відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону №2262; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) відповідно до довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 27.08.2024 №5к/вих./4.2/8668 про розмір грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону №2262, починаючи з 01.02.2023. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) частину сплаченого ним судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 40 коп.
Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що в квітні 2018 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки, виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції. В подальшому, видаючи нову довідку від 27.08.2024 №5к/вих./4.2/8668 про розмір забезпечення станом на 01.01.2023, Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України не надано будь-яких відомостей про те, що попередня його довідка, є недійсною. При цьому, відповідач вважає, що тільки після того, як Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області направить відповідні списки осіб, які мають право на перерахунок пенсії до відповідних структурних підрозділів, дані структурні підрозділи мають право видавати та направляти нові відповідні довідки до пенсійного органу для проведення перерахунку пенсії. Відповідач просив в задоволенні позову відмовити. Крім того, відповідач вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України
Апелянт просив скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмовити повністю.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається у порядку письмового провадження.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи із такого.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Тобто, до моменту отримання належної довідки у територіальних органів Пенсійного фонду не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Однак, у порушення вказаних вимог законодавства, Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області пенсію позивача після надходження відповідної заяви разом із доданою довідкою про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, не перерахувало.
Інші заперечення відповідача, які останній визначив у відзиві на позов, не були підставою для відмови в перерахунку пенсії позивача на підставі вказаної довідки, що вбачається із змісту листа від 23.10.2024 №8738-7359/М-02/8-0900/24.
Суд першої інстанції констатував, що в даному випадку проведення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 відповідно до наданої довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 27.08.2024 №5к/вих./4.2/8668 про розмір грошового забезпечення ще не відбулось, а тому позовні вимоги в цій частині є передчасними. Водночас, передчасне задоволення таких вимог суперечить основним засадам адміністративного судочинства, оскільки, судове рішення не може ставитись в залежність від настання або ненастання обставин, що можуть виникнути в майбутньому.
Зважаючи на вказане, в цій частині позовні вимоги не підлягали до задоволення.
На переконання суду, шестимісячний строк звернення до суду не підлягає застосуванню до спорів, які виникли через недоплачену суму пенсії.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 по справі №300/4499/24 Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції видано оновлену довідку від 27.08.2024 №5к/вих./4.2/8668 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 (а.с. 11).
У подальшому, позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням такої довідки про розмір грошового забезпечення.
Водночас, на переконання відповідача, законні підстави для перерахунку пенсії, відповідно до вказаної довідки відсутні, оскільки пункти 1, 2 Постанови №103 рішенням окружного адміністративного суду м. Києва з 05.03.2019 визнано протиправними та скасовано, а інших рішень Урядом про умови та порядок проведення перерахунку пенсій, призначених згідно Закону, на теперішній час не приймалось (а.с. 12-13).
Позивач, не погодившись із правомірністю відмови у перерахунку пенсії, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Що стосується строку на звернення з позовом, апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 2, 3статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові від 24.11.2020 по справі №815/460/18 Верховний Суд зробив висновок, що шестимісячний строк звернення до суду не підлягає застосуванню до спорів, які виникли через недоплачену суму пенсії, не проведену з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії.
Тому, апеляційний суд вважає, що позивач не пропустив строк звернення до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-ХІІ).
Статтею 43 Закону №2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 3 ст. 51 Закону №2262-XII визначено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст. 63 Закону №2262-XII.
Так, частинами 1, 2 та 4 цієї статті передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Так, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Станом на час прийняття Постанови №704, пункт 4 цієї постанови передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
З 24.02.2018 набула чинності Постанова №103, пунктом 6 якої у первинній редакції внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, пункт 4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Відтак, з 24.02.2018 змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме: замість «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)» передбачено використання «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким вносились зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються, зокрема пункт 4 Постанови №704.
Подібні правовідносини неодноразово були предметом розгляду у Верховному Суді.
Так, у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 Верховний Суд на підставі аналізу, у тому числі, норм Закону №2262-XII та Постанови №704 дійшов наступних висновків:
а) з 01 січня 2020 року положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
б) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
в) встановлене положеннями пункту 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Такий висновок у подальшому також неодноразово підтриманий Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31 серпня 2022 року у справі №120/8603/21-а, від 12 вересня 2022 року у справі №500/1813/21, від 22 вересня 2022 року у справі №500/3840/21, від 16 листопада 2022 року у справі №120/648/22-а, від 22 березня 2023 року у справі №340/10333/21, від 29 березня 2023 року у справі №640/8668/21, від 09 травня 2023 року у справі №380/5158/22.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, яким передбачено, що довідки про розмір грошового забезпечення надаються уповноваженими структурними підрозділами тієї силової структури, з якої особа звільнялась з військової служби.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-XII, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-XII, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1(далі - Порядок №3-1).
Пунктом 23 цього Порядку передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-XII. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з п. 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-XII уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Абзацом 1 п. 4 Порядку №3-1 встановлено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.
Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10.10.2019 в справі №553/3619/16-а, від 17.12.2019 в справі №160-8324/19.
Судом встановлено, що Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції видано оновлену довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2023 №5к/вих./4.2/8668 від 27.08.2024 на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі №300/4499/24 та таку було направлено відповідачу для перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023.
Так, у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області області у зв'язку з отриманням зазначеної довідки виник обов'язок перерахувати пенсію позивача з 01.02.2023.
Однак відповідачем було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії із урахуванням нової довідки про розмір грошового забезпечення.
Застосовуючи висновки Верховного Суду викладені в постанові у справі №440/6017/21 в контексті обставин цієї справи, колегія суддів доходить висновку про те, що після подання заяви про проведення перерахунку пенсії із доданою до нею довідкою, виданою Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, у відповідача відповідно до ст. 63 Закону №2262-XII виник обов'язок здійснити перерахунок пенсії позивача.
Як вірно вказав суд першої інстанції, право позивача на перерахунок пенсії є беззаперечним і не може обмежуватися будь-якими строками, а передумовою для його проведення є довідка про розмір грошового забезпечення, видана уповноваженим органом.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704», яка набрала чинності 20.05.2023 року, скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», та внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», шляхом викладення абзацу 1 в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Постанова КМУ №481 набрала чинності 20.05.2023 року.
При цьому, жодним із положень Постанови КМУ №481 не надано зворотної дії в часі застосування її приписів, зокрема й у період з 29.01.2020 року дня ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у справі №826/6453/18, якою залишено в силі рішення суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року за №103, яким внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704.
За загальними правилами застосування норм права в часі, відповідний нормативно-правовий акт врегульовує правовідносини із дати набрання ним чинності (в залежності від обставин опублікування тощо), із дати значно пізніше від дати прийняття і набрання чинності, вказівку про що містить такий акт, або із дати, яка в календарному застосуванні передує даті прийняття акту, відомості у зв'язку із чим повинні зазначатися в останньому.
Так, згідно із ч. 1 ст. 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Водночас, Кабінетом Міністрів України в Постанові №481 не розкрито зміст, яким чином врегульовувати спірні правовідносини щодо врахування сталої величини (1762 гривень) для розрахунку розмірів посадового окладу і окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, за період з 29.01.2020 року (дня ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у справі №826/6453/18) до 12.05.2023 року (дня прийняття Постанови №481).
Крім того, прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови №481 не вплинуло на практику Верховного Суду.
Так, Верховний Суд за період з 12.05.2023 року по день вирішення даного спору, не змінив (не відступив) від своїх попередніх висновків щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, що відображено в ухвалах від 15.05.2023 року по адміністративних справах №420/7224/22, №420/7793/22, №420/7236/22, №420/9301/22, №420/9747/22 і №420/11734/22.
Отже, зважаючи на відсутність в Постанові КМУ №481 приписів про її застосування з іншої дати, ніж дати набрання чинності, у суду, станом на час вирішення цього спору, нема підстав для висновку, відмінного від вищевикладеного, згідно усталеної практики Верховного Суду.
Своєю чергою, спір у даній справі стосується перерахунку пенсії на основі нової довідки, виданої на виконання рішення суду, а не отримання довідки про розмір грошового забезпечення, визначеного шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2023.
Аналізуючи наведені вище законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов слід задовольнити шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції та зобов'язання відповідача здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №5к/вих./4.2/8668 від 27.08.2024, виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з врахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону №2262, з урахуванням раніше проведених виплат.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду про передчасність позовних вимог про здійснення перерахунку і виплати пенсії позивачу в розмірі 50% сум грошового забезпечення, оскільки в даному випадку проведення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 відповідно до наданої довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 27.08.2024 №5к/вих./4.2/8668 про розмір грошового забезпечення ще не відбулось та відсутнє порушене право позивача.
Інші висновки суду першої інстанції відповідачем під сумнів не ставляться, а позивачем відповідної апеляційної скарги не подано.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у справі №300/8195/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. П. Сеник
судді Т. В. Онишкевич
Н. М. Судова-Хомюк