Постанова від 15.05.2025 по справі 420/30749/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/30749/24

Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Дата і місце ухвалення 02.12.2024 р., м. Одеса

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шеметенко Л.П.

судді - Градовського Ю.М.

судді - Турецької І.О.

за участю секретаря судового засідання - Худика С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

30.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 13811/15-32-07-01 від 05.04.2024;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 13813/15-32-07-01 від 05.04.2024;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» понесені позивачем судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі акту документальної планової виїзної перевірки від 13.03.2024, в якому контролюючий орган зафіксував заниження ПДВ в сумі 607895 грн (липень 2021 року - 222861 грн., серпень 2021 року - 385035 грн.) внаслідок формування податкового кредиту за безтоварними, на думку контролюючого органу, операціями з ТОВ «ЗОЛОТА РУНА» та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2022 рік на суму 3554107 грн., у зв'язку з не підтвердженням, на хибну думку контролюючого органу, суми доходу, отриманої по операціях з нерезидентом Olam Global Agri Pte.Ltd (Сінгапур) на загальну суму 11847022,55 грн, за цінами, відповідно до процедури, встановленої ст.39 ПК України (за принципом "витягнутої руки"), у зв'язку з чим фінансовий результат за 2022 рік повинен бути збільшеним на 30 % вартості проданих Olam Global Agri Pte.Ltd товарів - на 3554107 грн.

Позивач вказував, що висновки податкового органу є протиправними, оскільки під час проведення перевірки були надані первинні бухгалтерські документи, які свідчать про реальність господарських операцій з ТОВ «ЗОЛОТА РУНА» та наявність у цього контрагента посівних площ та зібраного на них урожаю, реалізованого на адресу позивача, в той час як наявна у податкового органу податкова інформація стосовно ТОВ «ЗОЛОТА РУНА» не стосується позивача, оскільки норми податкового законодавства не ставлять в залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами.

Також позивач вказував на протиправність висновків контролюючого органу щодо не підтвердження отриманого від нерезидента Olam Global Agri Pte.Ltd доходу за цінами, процедура встановлення якої визначена ст.39 ПК України, оскільки господарські операції з цим нерезидентом не є контрольованими та відповідають принципу «витягнутої руки». Зокрема, позивача зазначав, що за приписами пп.39.2.1.7 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України контрольованими визнаються операції, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. В той же час, згідно звіту про фінансову позивача за 2022 рік, його загальні доходи за вказаний період становили 22 мільйони гривень, тобто відсутня одна із обов'язковим умов, а тому дані операції не є контрольовані. Крім того, позивач зазначав, що операції з нерезидентом Olam Global Agri Pte.Ltd відповідають принципу «витягнутої руки», що підтверджується звітом щодо документального підтвердження (для цілей оподаткування) відповідності умов операцій ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» у 2022 році з експорту сільськогосподарської продукції принципу «витягнутої руки», складеного ТОВ "КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ "ПАРЕТО".

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року, ухваленим у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження, задоволений адміністративний позов ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД»:

- визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 05.04.2024 № 13811/15-32-07-01, № 13813/15-32-07-01;

- стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» сплачений судовий збір у сумі 24224 грн;

- стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД».

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам справи у їх сукупності, оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема щодо повноти дослідження обставин справи, та є таким, що підлягає скасуванню

При цьому, апелянт посилаючись на зміст акту документальної планової виїзної перевірки позивача від 13.03.2024 № 9118/15-32-07-01/40916284, наголошує, що ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» здійснило безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання (купівлі) товарів і склало первинні документи всупереч норм частини першої ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704, оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п'ятого ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу. Документи (видаткові, податкові накладні) щодо операцій, які стосуються взаємовідносин з ФГ «ЗОЛОТА РУНА» не можуть за змістом п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

Таким чином, апелянт вважає, що у ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» були відсутні підстави для формування в обліку показників з податкового кредиту за податковими накладними контрагентів, та як наслідок, порушені приписи п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого був завищений податковий кредит на суму 607895 грн., у тому числі за липень 2021 року у сумі 607895 грн., та занижене ПДВ до сплати в бюджет на цю ж суму, у тому числі за липень 2021 року у сумі 222861 грн., за серпень 2021 року у сумі 385034 грн.

Щодо правовідносин позивача з нерезидентом Olam Global Agri Pte.Ltd, апелянт, посилаючись на зміст акту документальної планової виїзної перевірки позивача від 13.03.2024 № 9118/15-32-07-01/40916284, зазначає, що постановою КМУ від 27 грудня 2017 року № 1045, Сінгапур віднесений до держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, а тому Olam Global Agri Pte.Ltd (Сінгапур) відповідає критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.1 та підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1. пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, внаслідок чого фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на, зокрема, на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), реалізованих на користь: - нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.

Апелянт зазначає, що вимоги підпункту п.п.140.5.51 н п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

Під час проведення перевірки позивачу був наданий запит про надання документів (копій документів) від 15.02.2024 щодо надання документів та пояснень по відносинам ТОВ «ЮГ- ТРАНСПОРТ ЛТД» з нерезидентом OLAM GLOBAL AGRI PTE. LTD (Сінґапур), який отриманий позивачем 15.02.2024. Однак, документи, які підтверджують отримання платником у відносинах з нерезидентом доходів за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, не були надані, що стало підставою про складання акту про ненадання документів від 06.03.2024, який засвідчує, що ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРД ЛТД» не надало запитувані матеріали, які є важливими для об'єктивного розгляду справи.

За таких обставин, апелянт вважає, що відносини ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» з OLAM GLOBAL AGRI PTE. LTD (Сінґапур), не підпадають під визначення контрольованих операцій (вартісний критерій), але, враховуючи положення п.п.140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ платник повинен довести відповідність цін встановленим вимогам у відносинах з нерезидентами, однак позивач цього не зробив, оскільки під час перевірки та в позові не обґрунтував відповідність цін вимогам принципу «витягнутої руки». Також апелянт звертає увагу на те, що під час проведення документальної планової виїзної перевірки позивач не надав документи щодо Договору №8130/24 від 16.02.2024 укладеного між позивачем та ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ПАРЕТО». Не надані були такі документи і на запити перевіряючих.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» просить апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 року по справі № 420/30749/24 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 року по справі № 420/30749/24 - без змін.

При цьому ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» посилається на те, що твердження апелянта про заниження податку на додану вартість на суму 607895,00 грн спростовані матеріалам справи, оскільки висновків перевірки щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій не підтвердженні відповідними доказами та суперечать первинним документам та документам бухгалтерської звітності, а факти, встановлені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, жодним чином не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Щодо тверджень апелянта, стосовно завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 3 554 107,00 грн ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» зазначає, що протягом 2022 року ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» здійснювало експортні операції з продажу сільськогосподарської продукції (кукурудзи та пшениці) нерезиденту - Olam Global Agri Pte.Ltd (Сінгапур) на загальну суму 11847022,55 грн та відповідно до звіту про фінансові результати ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» за 2022 рік загальні доходи за вказаний період становили 20,862 млн. грн. Отже, в даному випадку відсутня одна із двох обов'язковим умов, необхідних для визнання операцій контрольованими, а тому операції між ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» і Olam Global Agri Pte. Ltd не є контрольованими.

Крім того, ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» вказує, що на підставі договору № 8130/24 від 16.02.2024, укладеного між ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» (Замовник) та ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ПАРЕТО» (Виконавець), виконавцем проведене дослідження господарських операцій ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД», здійснених на підставі контрактів з Olam Global Agri Pte.Ltd у 2022 році, за результатами якого підготовлений звіт щодо документального підтвердження (для цілей оподаткування) відповідності умов операцій ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» у 2022 році з експорту сільськогосподарської продукції принципу «витягнутої руки» (далі - Звіт), у якому зазначено, що за результатами проведеного функціонально-ризикового аналізу ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» обрано як аналізовану сторону щодо операцій, визначених пп.140.5.5-1 ПК України, здійснених у 2022 році. Для забезпечення підтвердження відповідності умов операцій, визначених пп.140.5.5-1 ПК України, принципу «витягнутої руки» проведено дослідження результатів діяльності позивача в умовах операцій, визначених пп.140.5.5-1 ПК України, з експорту сільськогосподарської продукції (кукурудзи та пшениці) та аналіз їх результатів за зіставними компаніями з використанням методу порівняльної неконтрольованої ціни у поєднанні з методом чистого прибутку (показник - чиста рентабельність витрат). За даними аналізу зіставних цін, які відібрано з інформаційно-аналітичного продукту - видання ЕЛЕКТРОННОЇ ЗЕРНОВОЇ БІРЖІ УКРАЇНИ «GrainTrade.com.ua», виконавцем Звіту встановлено, що ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» було проаналізовано інформацію, яка публікується в інформаційно-аналітичному продукті «GrainTrade», а також використовувались внутрішні джерела ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД». Для використання методу порівняльної неконтрольованої ціни було побудовано діапазони цін на кукурудзу та пшеницю за визначені періоди. Результати дослідження показали, що ціна на кукурудзу та пшеницю, яка експортувалась позивачем в межах операцій, визначених пп.140.5.5-1 ПК України, перебуває на рівні ринкових (дані Додатків до Звіту № 11-16). За даними аналізу результатів діяльності зіставних компаній з використанням методу чистого прибутку виконавцем Звіту розраховано показники середньозваженої чистої рентабельності витрат та визначено діапазон їх значень, який складає від «+» 1,20% до «+» 4,39%, медіана становить «+» 1,90%. За даними розрахунку, показник чистої рентабельності витрат в умовах операцій за п. 140.5.5-1 ПК України є вищим за мінімальне значення визначеного діапазону та складає 3,31%.

ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» вказує, що в оскарженому рішенні суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що умови господарських операцій ТОВ «ЮГ ТРАНСПОРТ ЛТД» за контрактами з Olam Global Agri Pte.Ltd (Республіка Сінгапур) за експортними операціями продажу сільськогосподарської продукції (кукурудзи та пшениця) у 2022 році відповідають принципу «витягнутої руки». В той час як доводи апеляційної скарги наведених висновків суду першої інстанції не спростовують. Натомість, досліджені судом обставини та докази на їх підтвердження вказують, що висновки контролюючого органу про порушення ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» вимог пп.140.4.4 п.140.4, пп.140.5.5-1 п.140.5 ст.140 ПК України є протиправними.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.10.2016 за № 15291020000000942 з видами діяльності за КВЕД: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 45.11 Торгівля автомобільними та легковими автотранспортними засобами; 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; 46.60 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду); 52.10 Складське господарство; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів (т. 1 а.с. 32).

На підставі направлень від 22.11.2023 №19029/15-32-07-01, №19030/15-32-07-01, №19032/15-32-07-01, №19033/15-32-07-01, №19034/15-32-07-01, №19035/15-32-07-01, наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 01.02.2024 №801-п та плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2023 рік, у період з 15.02.2024 до 06.03.2024 посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД», код ЄДРПОУ 40916284, за результатами якої складений акт від 13.03.2024 № 9118/15-32-07-01/40916284 (т. 1 а.с. 33-58).

У висновках акту перевірки вказано, що контролюючим органом встановлено порушення позивачем (з урахуванням тих, які оскаржуються позивачем):

1) пп.140.4.4 п.140.4, пп.150.5.5-1 п.140.5 ст.140 ПК України, в результаті чого завищене від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 3554107 грн., в тому числі за 2022 рік у сумі 3554107 грн;

2) п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 607895 грн, у тому числі за липень 2021 року у сумі 222861 грн., за серпень 2021 року у сумі 385034 грн.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:

- від 05.04.2024 №13813/15-32-07-01, згідно якого зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по декларації від 14.02.2024 №9314536845 на 3554107 грн (т. 1 а.с. 59, 61);

- від 05.04.2024 №13811/15-32-07-01, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 759869 грн., з яких за основним платежем на 607895 грн., за штрафними санкціями на 151974 грн (т. 1 а.с. 60, 61).

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту перевірки ґрунтуються на припущеннях контролюючого органу та спростовані належними і допустимими доказами, наданими позивачем.

Перевіряючи висновки суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу стосовно податкового повідомлення-рішення від 05.04.2024 № 13811/15-32-07-01, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до акту документальної перевірки від 13.03.2024, підставою для збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням від 05.04.2024 № 13811/15-32-07-01 є висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій між позивачем та ФГ «ЗОЛОТА РУНА» з придбання у липні 2021 року пшениці та ячменю на загальну суму 4949999,70 грн. в тому числі ПДВ - 607894,70 грн, оскільки за результатами аналізу отриманої інформації встановлено, що у зазначеного контрагента відсутнє джерело походження пшениці, відсутні трудові ресурси в достатній кількості, необхідній для постачання зерна, відсутні дані щодо залучення працівників інших підприємств для навантаження зерна, відсутні місця зберігання, в тому числі дані щодо залучення третіх осіб для організації зберігання та постачання зерна.

Апеляційний суд зазначає, що п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп."а" п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю.

За приписами пп.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пп. «а» п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Як визначено п.201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.

Апеляційний суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи 15.07.2021 між ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» (Покупець) та ФГ «ЗОЛОТА РУНА» (Продавець) укладений договір купівлі-продажу №15/07/21-п (т. 1 а.с. 62-65), за умовами якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця сільськогосподарську продукцію, зазначену в п.1.1 цього Договору (товар) на умовах, передбачених цим договором, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість (п.2.1 договору).

Згідно з пп.1.1.1-1.1.5 п.1.1 договору товаром, що поставляється, є пшениця 2 (100 тонн), 3 (200 тонн) та 4 (300 тонн) класу врожаю 2021 року, виробником якої є продавець.

Місцем поставки товару є склад продавця, поставка здійснюється навантаженням на транспорт покупця. Поставка вважається здійсненою з моменту приймання товару по кількості та якості в місці поставки. Факт здійснення поставки підтверджується підписанням сторонами акта приймання-передачі товару або видатковими накладними на відповідну кількість товару (пп.1.5.1-1.5.4 п.1.5 договору).

На виконання умов договору ФГ «ЗОЛОТА РУНА» продало позивачу пшеницю врожаю 2021 року 2, 3 та 4 класу в загальній кількості 600 тонн на загальну суму 3749999,22 грн, з яких ПДВ - 460526,22 грн., що підтверджене видатковими накладними від 16.07.2021 №31 (пшениця 4 класу у кількості 200 тонн на загальну суму 1200000,48 грн., з яких ПДВ - 147368,48 грн.) (т. 1 а.с. 66), від 16.07.2021 №34 (пшениця 3 класу у кількості 200 тонн на загальну суму 1299999 грн., з яких ПДВ - 159649 грн.) (т. 1 а.с. 67), від 16.07.2021 №36 (пшениця 2 класу у кількості 100 тонн на загальну суму 649999,50 грн., яких ПДВ - 79824,50 грн.) (т. 1 а.с. 68), від 20.07.2021 №48 (пшениця 4 класу у кількості 600 тонн на загальну суму 600000,24 грн., яких ПДВ - 73684,24 грн.) (т. 1 а.с. 69).

Також, відповідно до матеріалів справи, 15.07.2021 між ФГ «ЗОЛОТА РУНА» (Продавець) та ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 15/07/21-я (т. 1 а.с. 70-73), за умовами якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця сільськогосподарську продукцію, зазначену в п.1.1 цього Договору (товар) на умовах, передбачених цим договором, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість (п.2.1 договору).

Згідно з пп.1.1.1-1.1.5 п.1.1 договору товаром, що поставляється, є зерно ячменю 3 класу врожаю 2021 року (200 тонн), виробником якого є продавець.

На виконання умов договору ФГ «ЗОЛОТА РУНА» продало позивачу ячмінь врожаю 2021 року 3 класу у кількості 200 тонн на загальну суму 1200000,48 грн., з яких ПДВ - 147368,48 грн., що підтверджується видатковою накладною від 16.07.2021 р. № 38 (т. 1 а.с. 74).

Отже, у липні 2021 року позивач придбав у ФГ «ЗОЛОТА РУНА» пшеницю та ячмінь врожаю 2021 року на загальну суму 4949999,70 грн., в тому числі ПДВ - 607894,70 грн.

За результатами здійснених господарських операцій ФГ «ЗОЛОТА РУНА» зареєструвало податкові накладні від 16.07.2021 № 31, від 16.07.2021 №34, від 16.07.2021 №36, від 16.07.2021 №38, від 20.07.2021 №40 в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 2 а.с. 131-147 ).

В подальшому, придбаний у ФГ «ЗОЛОТА РУНА» товар (пшеницю та ячмінь врожаю 2021), ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» реалізувало АТ «ДПЗКУ», на підтвердження чого позивач надав товарно-транспортні накладні від 27.07.2021 №094383, від 27.07.2021 №094384, від 27.07.2021 №094379, від 27.07.2021 № 094382, від 16.07.2021 №094302, від 15.07.2021 №094290, від 15.07.2021 №094286, від 15.07.2021 №094288, від 15.07.2021 №094284, від 17.07.2021 №457524, від 17.07.2021 №432942, від 17.07.2021 №432940, від 18.07.2021 №432941, від 18.07.2021 №432945, від 16.07.2021 №094289, від 16.07.2021 №094287, від 16.07.2021 №094291, від 18.07.2021 №432946, від 18.07.2021 №094285, від 19.07.2021 №457521, від 18.07.2021 №094292, від 18.07.2021 №094300, від 18.07.2021 №094299, від 18.07.2021 №094293, від 18.07.2021 №457523, від 18.07.2021 №432949, від 18.07.2021 №457525, від 18.07.2021 №432948 (т. 2 а.с. 148-175).

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наданими позивачем документами підтверджено придбання позивачем у ТОВ «ЗОЛОТА РУНА» пшениці та ячменю 4949999,70 грн., в тому числі ПДВ - 607894,70 грн. Вказані документи містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам первинних документів в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Доводи апеляційної скарги таких висновків суду першої інстанції не спростовують.

При цьому, як правильно вказав суд першої інстанції, акт документальної перевірки від 13.03.2024 не містить жодних зауважень стосовно недоліків наданих позивачем документів та сумнівів щодо їх повноти та змісту. Не містить таких зауважень і апеляційна скарга.

Таким чином, апеляційний суд, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в результаті господарських операцій з вищевказаним контрагентом у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов'язань та у власному капіталі.

Доводи апелянта про те, що контрагент позивача - ФГ «ЗОЛОТА РУНА» не могло поставити позивачу сільськогосподарську продукцію в таких обсягах, апеляційний суд відхиляє з огляду на подання ФГ «ЗОЛОТА РУНА» до контролюючого органу звітів про посівні площі сільськогосподарських культур за 2021 рік за адресами: Херсонська область, Генічеський район та Одеська область, Лиманський район, а також звітів про збирання врожаю сільськогосподарських культур за вказаними адресами станом на 01.08.2021, які згідно квитанцій прийняті контролюючим органом.

Так, відповідно до матеріалів справи, звіту про посівні площі сільськогосподарських культур за 2021 рік за адресою: Херсонська область, Генічеський район вбачається, що посівна площа ФГ "ЗОЛОТА РУНА" під культуру пшениця озима становила 372,21 га, а під культуру ячмінь озимий - 245,11 га (т. 1 а.с. 75-78).

У свою чергу, відповідно до звіту про збирання врожаю сільськогосподарських культур за адресою: Херсонська область, Генічеський район станом на 01.08.2021 (т. 1 а.с. 83-85), із зазначеної площі у розмірі 372,21 га ФГ «ЗОЛОТА РУНА» зібрано 1114,86 тонн урожаю пшениці, а із площі у розмірі 245,11 га ФГ «ЗОЛОТА РУНА» зібрано 710,69 тонн урожаю ячменю.

Відповідно до звіту про посівні площі сільськогосподарських культур за 2021 рік за адресою: Одеська область, Лиманський район вбачається, що посівна площа ФГ "ЗОЛОТА РУНА" під культуру пшениця озима становила 309,19 га, а під культуру ячмінь озимий - 198,82 га (т. 1 а.с. 79-82).

У свою чергу, відповідно до звіту про збирання врожаю сільськогосподарських культур за адресою: Одеська область, Лиманський район станом на 01.08.2021 (т. 1 а.с. 86-88), із зазначеної площі у розмірі 309,19 га ФГ "ЗОЛОТА РУНА" зібрано 958,13 тонн урожаю пшениці, а із площі у розмірі 198,82 га ФГ "ЗОЛОТА РУНА" зібрано 593,02 тонн урожаю ячменю.

Таким чином, як правильно встановив суд першої інстанції та не спростовано доводами апеляційної скарги, станом на 01.08.2021 ФГ «ЗОЛОТА РУНА» лише на земельних ділянках, розташованих у Генічеському районі Херсонської області та Лиманському районі Одеської області виростило 2072,99 тонн пшениці та 1303,71 тонн ячменю. Поряд з цим, на користь позивача у 2021 році було продано 600 тонн пшениці та 200 тонн ячменю, що є значно меншим, ніж кількість зібраного урожаю.

Зі змісту акту документальної перевірки від 13.03.2024 та апеляційної скарги вбачається, що висновки про нереальність господарських операцій з ФГ «ЗОЛОТА РУНА» ґрунтуються виключно на аналізі податкової інформації щодо ризиковості даного контрагента та неможливості ним самостійно виконати умови договору, ті чи інші роботи чи надати послуги через відсутність ресурсів.

Апеляційний суд відхиляє такі доводи апелянта, оскільки інформація, на яку посилається апелянт, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону, адже податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону (Верховний Суд постанова від 20.03.2018 у справі № 804/939/16, від 27.03.2018 у справі № 816/809/17).

Норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Виходячи з вимог ПК України, підтвердженням факту здійснення господарської операції є відповідні розрахункові, платіжні та інші первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та підставою для нарахування податкового кредиту і податкового зобов'язання з податку на додану вартість є податкова накладна. Тож, на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно-правових угод (Верховний Суд постанови від 16.01.2018 у справах №820/4648/13-а, №826/1398/14, №2а-3404/12/1370, від 18.01.2018 у справі №2а-13944/12/2670, від 08.05.2018 у справах №815/3526/17, № 814/937/15).

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об'єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин (постанови Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №826/11879/13-а, від 08.05.2018 у справі №815/3526/17, від 23.05.2018 у справі №804/2551/13-а, від 17.11.2020 у справі №816/5040/14, від 10.09.2018 у справі №826/8016/13-а, від 10.09.2018 у справі №826/25442/15, від 11.09.2018 у справі № 810/2677/17).

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, а також доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, апелянт не надав, а ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції.

Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника податків додаткового обов'язку з контролю за дотриманням контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 21.03.2023 р. у справі № 620/2487/19.

Також, суд першої інстанції доречно зауважив, що законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Тому, платник податку (покупець) не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов'язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальником правил оподаткування. Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосередніх контрагентів або третіх осіб у відносинах з контрагентами на предмет виконання ними вимог податкового законодавства.

При цьому апеляційний суд зазначає, що апелянт не заперечує того, що контрагент позивача на час здійснення господарської операції був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі, мав свідоцтво про реєстрацію як платників податку на додану вартість, доказів протилежного не надано.

Матеріалами справи підтверджено, що сільськогосподарські товари, поставлені контрагентом в обумовленні строки та у повному обсязі, у зв'язку з чим у позивача не виникало жодних сумнів щодо добропорядності контрагента.

Апелянтом не надано доказів того, що позивач міг знати про можливі недоліки у господарській діяльності контрагента. Також апелянтом не наведено доводів та не надано доказів того, що позивач діяв без належної обачності та був обізнаним про допущення його контрагентом певних порушень законодавства при створенні підприємства чи веденні господарської діяльності, оскільки, укладаючи угоду зі своїм контрагентом, позивач мав всі підтвердження господарської правосуб'єктності контрагента: здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов'язання, нести за ним відповідальність тощо.

При цьому, апеляційний суд, як суд суд першої інстанції, відхиляє посилання податкового органу на те, що ФГ «ЗОЛОТА РУНА» відповідно до рішення податкового органу від 08.12.2021 № 104375 віднесено до категорії «ризикових».

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 11.12.2019 р. № 1165 врегульовує виключно правовідносини, які виникають між податковим органом та платником податку на додану вартість. При цьому єдиним правовим наслідком визнання платника податку «ризиковим» є виникнення у податкового органу права зупинити реєстрацію податкової накладної платника ПДВ, визнаного "ризиковим". Ні даним нормативним актом, ні іншими актами законодавства України не передбачено інших правових наслідків надання платнику ПДВ статусу "ризикового". Тобто, визнання контрагента-постачальника позивача "ризиковим" не може жодним чином впливати на дійсність його правочинів.

При цьому, перебування платника в статусі «ризикового» чи позбавлення даного статусу не може свідчити про реальність чи нереальність вчинених таким платником податків господарських операцій через відсутність причинно-наслідкового зв'язку між даними фактами. Особливо в разі, якщо на момент вчинення спірних господарських операцій обидва їх учасники не перебували в статусі «ризикових».

На час вчинення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентом всі податкові накладні, виписані ФГ «ЗОЛОТА РУНА», перевірені податковим органом та належним чином зареєстровані, про що свідчать відповідні квитанції.

Рішення про відповідність ФГ «ЗОЛОТА РУНА» критеріям ризиковості №104375 прийнято контролюючим органом 08.12.2021, в той час як господарські операції з придбання позивачем у цього контрагента пшениці та ячменю мали місце у липні 2021 року, тобто до визнання даного контрагента ризиковим.

Враховуючи наведені фактичні обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що укладення та виконання ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» договорів з ФГ «ЗОЛОТА РУНА» дійсно мало місце та вони були вчинені з метою здійснення господарської діяльності; виконання позивачем договорів призвело до зміни його майнового стану; на дату укладення та виконання договорів у позивача не було сумніву стосовно дійсності реєстрації та господарської діяльності ФГ «ЗОЛОТА РУНА».

Оскільки ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» надало всі первинні документи, що стосуються господарських операцій з ФГ «ЗОЛОТА РУНА», які фактично підтверджують реальне здійснення правочину і досягнення позивачем законної мети їх здійснення для провадження господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо правомірності віднесення ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» до податкового кредиту сплачену суму ПДВ у розмірі 607894,40 грн. за господарськими операціями з придбання у ФГ «ЗОЛОТА РУНА» пшениці та ячменю на загальну суму 4949999,70 грн. у липні 2021 року, та як наслідок, про наявність правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 05.04.2024 № 13811/15-32-07-01.

Перевіряючи висновки суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу стосовно податкового повідомлення-рішення від 05.04.2024 № 13813/15-32-07-01, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до змісту акту документальної перевірки від 13.03.2024, підставою для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за податковим повідомленням-рішенням від 05.04.2024 № 13813/15-32-07-01, є висновком контролюючого органу про те, що позивачем не підтверджена сума доходу, отриманого по операціях з нерезидентом Olam Global Agri Pte.Ltd (Сінгапур) на загальну суму 11847022,55 грн, за цінами, відповідно до процедури, встановленої ст.39 ПК України (за принципом "витягнутої руки"), у зв'язку з чим фінансовий результат за 2022 рік повинен бути збільшеним на 30 % вартості проданих Olam Global Agri Pte.Ltd товарів - на 3554107 грн.

Так, відповідно до пп.39.1.1 п.39.1 ст.39 ПК України, платник податку, який бере участь у контрольованій операції, повинен визначати обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу "витягнутої руки" (об'єкта оподаткування - у випадках, якщо застосування принципу "витягнутої руки" передбачено цим Кодексом або міжнародними договорами).

За приписами пп.39.1.2 п.39.1 ст.39 ПК України обсяг оподатковуваного прибутку (об'єкта оподаткування), отриманого платником податку, який бере участь в одній чи більше контрольованих операціях, вважається таким, що відповідає принципу "витягнутої руки", якщо умови зазначених операцій не відрізняються від умов, що застосовуються між непов'язаними особами у співставних неконтрольованих операціях.

Якщо умови в одній чи більше контрольованих операціях не відповідають принципу "витягнутої руки", прибуток, який був би нарахований платнику податків в умовах контрольованої операції, що відповідає зазначеному принципу, включається до оподатковуваного прибутку (об'єкта оподаткування) платника податку (пп.39.1.3 п.39.1 ст.39 ПК України).

Згідно з пп.39.2.1.1 пп.39.2.1 п.39.1 ст.39 ПК України контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення змін до переліку організаційно-правових форм нерезидентів у розрізі держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до цього підпункту, вони набирають чинності з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни;

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а" - "в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими;

ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

За змістом пп.39.2.1.4 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, але не виключно:

а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;

б) операції з придбання (продажу) послуг;

в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності;

г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;

д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні;

е) операції, у результаті яких обсяг доходу та/або фінансовий результат платника податку зменшується внаслідок повної або часткової, безповоротної або тимчасової передачі функцій разом з матеріальними та/або нематеріальними активами (або без них), вигодами, ризиками та можливостями іншому платнику податку (іншій особі) в тих випадках, коли у взаємовідносинах між непов'язаними особами така передача не здійснювалася б без компенсації, незалежно від того, чи відображені такі операції у бухгалтерському обліку.

Відповідно до пп.39.2.1.6 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України, неконтрольовані операції - будь-які господарські операції, не передбачені підпунктами 39.2.1.1 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, що здійснюються між непов'язаними особами.

Згідно з пп.39.2.1.7 пп.29.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Підпунктом 39.1.4 пункту 39.1 статті 39 ПК України передбачено, що встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" проводиться за методами, визначеними пунктом 39.3 цієї статті, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств.

Встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" здійснюється за одним із таких методів: порівняльної неконтрольованої ціни; ціни перепродажу; "витрати плюс"; чистого прибутку; розподілення прибутку (пп.39.3.1 п.39.3 ст.39 ПК України).

За змістом пп.39.3.2.1 пп.39.3.2 п.39.1 ст.39 ПК України відповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" визначається за допомогою застосування методу трансфертного ціноутворення, який є найбільш доцільним до фактів та обставин здійснення контрольованої операції, крім випадків, коли цим Кодексом визначені вимоги щодо обов'язковості застосування конкретного методу встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" для контрольованих операцій певного виду.

Найбільш доцільний метод трансфертного ціноутворення обирається з урахуванням таких критеріїв:

доцільності обраного методу відповідно до характеру контрольованої операції, що визначається, зокрема, на основі результатів функціонального аналізу контрольованої операції (з урахуванням виконуваних функцій, використовуваних активів і понесених ризиків);

наявності повної та достовірної інформації, необхідної для застосування обраного методу та/або методів трансфертного ціноутворення;

ступеня зіставності між контрольованими і неконтрольованими операціями, включаючи надійність коригувань зіставності, якщо такі застосовуються, які можуть використовуватися для усунення розбіжностей між такими операціями.

Платник податку з урахуванням зазначених критеріїв використовує будь-який метод, який він вважає найбільш доцільним, однак у разі, якщо існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни, і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни.

У разі якщо з урахуванням таких критеріїв метод ціни перепродажу або метод "витрати плюс" та метод чистого прибутку або розподілення прибутку можуть застосовуватися платником податку з однаковою надійністю, застосовується метод ціни перепродажу або метод "витрати плюс".

Платник податку може не застосовувати більше одного методу для визначення того, чи відповідають умови контрольованої операції принципу "витягнутої руки".

Якщо платник податків використав метод, що відповідає положенням цієї статті, встановлення контролюючим органом відповідності умов контрольованих операцій платника податків принципу "витягнутої руки" базується на тому методі трансфертного ціноутворення, який застосовується платником податків, за винятком випадків, якщо контролюючий орган обґрунтує, що метод, який застосовується платником податків, не є найбільш доцільним.

Контролюючий орган не має права застосовувати під час встановлення відповідності умов контрольованих операцій платника податків принципу "витягнутої руки" інший метод трансфертного ціноутворення, ніж зазначений у договорі про попереднє узгодження ціноутворення.

Підпунктом 39.3.2.2 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 ПК України визначено, що якщо під час застосування методів трансфертного ціноутворення порівняння ціни або рентабельності в контрольованій операції проводиться з цінами або показниками рентабельності кількох зіставних неконтрольованих операцій або юридичних осіб, які не здійснюють операції з пов'язаними особами, обов'язково використовується діапазон цін (рентабельності).

Відповідно до пп.39.3.2.3 пп.39.3.2 п.39.3 ст.39 ПК України, якщо ціна в контрольованій операції або відповідний показник рентабельності контрольованої операції перебуває:

в межах діапазону, вважається, що умови контрольованої операції відповідають принципу "витягнутої руки";

поза межами діапазону цін (рентабельності), розрахунок податкових зобов'язань платника податків у контрольованій операції проводиться відповідно до ціни (показника рентабельності), яка (який) дорівнює значенню медіани такого діапазону (крім випадків проведення платниками податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 цієї статті).

Порядок розрахунку діапазону цін (рентабельності) та медіани діапазону цін (рентабельності) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Застосування для цілей оподаткування медіани діапазону цін (рентабельності) здійснюється за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Згідно пп.39.3.2.4 пп.39.3.2 п.39.3 ст.39 ПК України вибір показника рентабельності може здійснюватися з урахуванням, зокрема, але не виключно, таких факторів:

виду діяльності сторони контрольованої операції;

розподілу функцій, ризиків, активів сторін;

економічної обґрунтованості обраного показника;

незалежності показника від доходів та/або витрат, визнаних в операціях між пов'язаними сторонами, та/або в контрольованих операціях.

У відповідності до пп.39.3.2.5 п.39.3.2 п.39.3 ст.39 ПК України під час визначення рівня рентабельності контрольованих операцій можуть бути використані фінансові показники, які забезпечують встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки", зокрема, але не виключно:

а) валова рентабельність, що визначається як відношення валового прибутку до чистого доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг), розрахованого без урахування акцизного податку, мита, податку на додану вартість, інших податків та зборів;

б) валова рентабельність собівартості, що визначається як відношення валового прибутку до собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг);

в) чиста рентабельність, що визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до чистого доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг), розрахованого без урахування акцизного податку, мита, податку на додану вартість, інших податків та зборів;

г) чиста рентабельність витрат, що визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до суми собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) та операційних витрат (адміністративних витрат, витрат на збут та інших), пов'язаних з реалізацією товарів (робіт, послуг);

ґ) рентабельність операційних витрат, що визначається як відношення валового прибутку до операційних витрат (адміністративних витрат, витрат на збут та інших), пов'язаних з реалізацією товарів (робіт, послуг);

д) рентабельність активів, що визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до поточної ринкової вартості необоротних та оборотних активів (крім поточних фінансових інвестицій і грошових коштів та їх еквівалентів), що прямо або опосередковано використовуються у контрольованій операції. У разі відсутності необхідної інформації про поточну ринкову вартість активів рентабельність активів може визначатися на основі даних бухгалтерської звітності;

е) рентабельність капіталу, що визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до капіталу (сума необоротних та оборотних активів, крім поточних фінансових інвестицій і грошових коштів та їх еквівалентів, крім поточних зобов'язань).

Показники рентабельності для цілей цієї статті визначаються на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, відображених за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами відповідно до стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що використовуються в Україні, з відповідним коригуванням для забезпечення зіставності показників (пп.39.3.2.6 пп.39.3.2 п.39.3 ст.39 ПК України).

За змістом пп.39.3.2.7 пп.39.3.2 п.39.3 ст.39 ПК України у разі застосування методів, зазначених у підпунктах 39.3.1.2-39.3.1.4 підпункту 39.3.1 пункту 39.3 цієї статті, здійснюється вибір сторони, для якої перевіряється показник відповідно до обраного методу трансфертного ціноутворення (далі - сторона, що досліджується).

Вибір сторони, що досліджується, повинен здійснюватися відповідно до виконаних кожною стороною контрольованої операції функцій, використаних під час здійснення контрольованих операцій активів та прийнятих економічних (комерційних) ризиків, пов'язаних із здійсненням такої операції.

Під час вибору сторони, що досліджується, аналізується застосовність обраного методу (комбінації методів) до кожної із сторін контрольованої операції. Стороною, що досліджується, обирається сторона:

щодо якої застосування такого методу (комбінації методів) є найбільш обґрунтованим;

для якої можна знайти найбільш зіставні операції та/або зіставні особи;

щодо якої є найбільш повна та документально підтверджена інформація про фінансові показники контрольованої операції, які використовуються для розрахунку показників рентабельності, передбачених підпунктом 39.3.2.5 цього підпункту;

яка:

виконує найменш складні функції щодо контрольованої операції;

приймає найменші економічні (комерційні) ризики стосовно контрольованої операції;

не володіє об'єктами нематеріальних активів, які мають значний вплив на рівень рентабельності.

У разі здійснення зовнішньоекономічних операцій сторона, для якої перевіряється показник відповідно до обраного методу трансфертного ціноутворення, не обов'язково повинна бути резидентом.

Згідно пп.39.3.3.1 пп.39.3.3 п.39.3 ст.39 ПК України метод порівняльної неконтрольованої ціни полягає у порівнянні ціни, застосованої у контрольованій операції, з ціною у зіставній (зіставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях), які фактично здійснені платником податків (іншими особами) або на підставі інформації, отриманої з джерел, визначених підпунктом 39.5.3 пункту 39.5 цієї статті.

Відповідно до пп.39.3.3.3 п.39.3.3 п.39.3 ст.39 ПК України, порівняння ціни контрольованої операції з ціною зіставних неконтрольованих операцій проводиться на підставі інформації про ціни, застосовані протягом періоду, який аналізується, зокрема інформації про ціни на найближчу до дня здійснення контрольованої операції дату.

Згідно пп.39.3.4.1, пп.39.3.4.2 пп.39.3.4 п.39.3 ст.39 ПК України метод ціни перепродажу полягає у порівнянні валової рентабельності від перепродажу товарів (робіт, послуг), придбаних у контрольованій операції, з валовою рентабельністю від перепродажу товарів (робіт, послуг), яка отримується у зіставних неконтрольованих операціях.

Метод ціни перепродажу може використовуватися, зокрема, але не виключно, якщо під час перепродажу товару здійснюються такі операції:

підготовка товару до перепродажу та його транспортування (поділ товарів на партії, формування поставок, сортування, перепакування);

змішування товарів, якщо характеристики кінцевої продукції (напівфабрикатів) істотно не відрізняються від характеристик змішуваних товарів.

За приписами пп.39.3.5.1, 39.3.5.2 пп.39.3.5 п.39.3 ст.39 ПК України метод "витрати плюс" полягає у порівнянні валової рентабельності собівартості продажу товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції з аналогічним показником рентабельності у зіставних неконтрольованих операціях.

Метод "витрати плюс" може застосовуватися, зокрема, але не виключно, під час:

виконання робіт (надання послуг) особами, які є пов'язаними з отримувачами результатів таких робіт (послуг);

операцій з продажу товарів, сировини або напівфабрикатів за договорами між пов'язаними особами;

операцій з продажу товарів (робіт, послуг) за довгостроковими договорами (контрактами) між пов'язаними особами.

Відповідно до пп.39.3.6.1, пп.39.3.6.2 пп.39.3.6 п.39.3 ст.39 ПК України, метод чистого прибутку полягає у порівнянні відповідного фінансового показника рентабельності у контрольованій операції (чистого прибутку на основі відповідної бази (витрати, продаж, активи) або показника рентабельності операційних витрат) з відповідним показником рентабельності у зіставній (зіставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях).

Метод чистого прибутку використовується, зокрема, у разі відсутності або недостатності інформації, на підставі якої можна обґрунтовано зробити висновок про достатній рівень зіставності умов контрольованої операції з умовами зіставної (зіставних) неконтрольованої (неконтрольованих) операції (операцій) під час використання методів, визначених підпунктами 39.3.3-39.3.5 пункту 39.3 цієї статті.

Згідно пп.39.3.7.1, пп.39.3.7.2, 39.3.7.3 пп.39.3.7 п.39.3 ст.39 ПК України метод розподілення прибутку полягає у виділенні кожній особі, що бере участь у контрольованій (контрольованих) операції (операціях), частини загального прибутку (або збитку), отриманого за результатами здійснення такої операції, яку б інша непов'язана особа отримала від участі у зіставній (зіставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях).

Якщо сторони контрольованих операцій, сукупний прибуток яких підлягає розподіленню з урахуванням положень підпункту 39.3.7 цього пункту, ведуть бухгалтерський облік та фінансову звітність на підставі різних форм та методів бухгалтерського обліку, для цілей застосування методу розподілення прибутку бухгалтерська і фінансова звітність повинна бути приведена у відповідність з єдиними методологічними засадами бухгалтерського обліку.

Метод розподілення прибутку може використовуватися, зокрема, але не виключно, у разі наявності:

істотного взаємозв'язку між контрольованими операціями та іншими операціями, що здійснюються сторонами контрольованої операції з пов'язаними з ними особами;

у сторін контрольованої операції прав на володіння (користування) об'єктами нематеріальних активів, що істотно впливають на рівень рентабельності, отриманої сторонами контрольованої операції за результатами здійснення такої контрольованої операції.

Податковий контроль за встановленням відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" врегульовано п.39.5 ст.39 ПК України.

Так, згідно пп.39.5.1 п.39.5 ст.39 ПК України податковий контроль за встановленням відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" здійснюється шляхом моніторингу контрольованих операцій, опитування з питань трансфертного ціноутворення та проведення перевірок з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки".

За приписами пп.39.5.1.1 п.39.5.1 п.39.5 ст.39 ПК України з метою встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" посадові особи контролюючого органу, під час проведення аналізу звітів про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла), поданих платником податків відповідно до пункту 39.4 цієї статті, мають право проводити опитування уповноважених осіб та/або працівників платника податків.

Підпунктом 39.5.3.1 підпункту 39.5.3 пункту 39.5 статті 39 ПК України визначено, що платник податків та контролюючий орган використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій згідно з підпунктом 39.2.2 пункту 39.2 цієї статті, зокрема:

а) інформацію про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформацію про зіставні неконтрольовані операції його контрагента - сторони контрольованої операції з непов'язаними особами;

б) будь-які інформаційні джерела, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про зіставні операції та осіб;

в) інші джерела інформації, з яких інформація отримана платником податків з дотриманням вимог законодавства та які надають інформацію про зіставні операції та осіб, за умови що платник податків надасть таку інформацію контролюючому органу;

г) інформацію, отриману контролюючим органом у рамках укладених Україною міжнародних угод.

За приписами пп.39.5.3.2 пп.39.5.3 п.39.5 ст.39 ПК України якщо платник податків з метою встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" за методами, визначеними пунктом 39.3 цієї статті, використав джерела інформації, передбачені підпунктом 39.5.3.1 підпункту 39.5.3 цього пункту, контролюючий орган використовує ті самі джерела інформації, якщо не доведено, що інші джерела інформації дають можливість отримати вищий рівень зіставності комерційних та фінансових умов операцій.

Відповідно до пп.39.5.3.3 пп.39.5.3 п.39.5 ст.39 ПК України для зіставлення з метою оподаткування умов контрольованих операцій з умовами неконтрольованих операцій контролюючий орган не має права використовувати інформацію, яка не є загальнодоступною (зокрема інформацію, доступ до якої наявний тільки у органів державної влади).

Отже, системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що платник податків, придбавши товари у нерезидентів (у тому числі пов'язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), зазначених у пп.39.2.1.2 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України, зобов'язаний збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму 30 % вартості товарів якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат не підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки".

Таким чином, обставина відповідності вартості товару цінам, визначеним за принципом "витягнутої руки", становить предмет доказування для цілей вирішення питання про необхідність збільшення фінансового результату до оподаткування звітного податкового періоду на суму 30% вартості товарів.

Зі змісту ст.39 ПК України вбачається, що процедура підтвердження витрат за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки", передбачає співставлення ціни (показника рентабельності) операції, передбаченої пп.140.5.4 пю140.5 ст.140 ПК України, з ціною (показником рентабельності) у співставних неконтрольованих операціях, які здійснюються між непов'язаними особами.

Відповідно до матеріалів справи, протягом 2022 року позивач здійснював експортні операції з продажу сільськогосподарської продукції (кукурудзи та пшениці) нерезиденту - Olam Global Agri Pte.Ltd (Сінгапур) на загальну суму 11847022,55 грн на підставі зовнішньоекономічних контрактів:

- № 292/22 від 26.08.2022 на суму 501509,09 грн (т. 1 а.с. 89-104);

- № 301/22 від 02.09.2022 на суму 706320,31 грн (т. 1 а.с. 105-118);

- № 337/22 від 12.09.2022 на суму 3424988,75 грн (т. 1 а.с. 119-132);

- № 503/22 від 22.11.2022 на суму 3387982,05 грн (т. 1 а.с. 133-147);

- № 514/22 від 23.11.2022 на суму 1657049,06 грн (т. 1 а.с. 148-162);

- № 527/22 від 27.11.2022 на суму 2169173,29 грн (т. 1 а.с. 163-176).

Апелянтом зазначено, що позивач не довів, що сума доходів, сформованих позивачем по операціях з даним контрагентом підтверджується за цінами, відповідно до процедури, встановленої ст.39 ПК України (за принципом "витягнутої руки"), а тому фінансовий результат за 2022 рік повинен бути збільшений на 30 % вартості проданих Olam Global Agri Pte.Ltd (Сінгапур) товарів (на 3554107 грн).

Апеляційний суд погоджується із зауваженнями суду першої інстанції про те, що згідно з пп.39.2.1.7 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України операції визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Матеріалами справи підтверджено та учасниками справи не оспорюється, що обсяг господарських операцій з резидентом - Olam Global Agri Pte. Ltd (Сінгапур) становить 11847022,55 грн.

Відповідно до звіту про фінансові результати ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» за 2022 рік загальні доходи за вказаний період становили 20,862 млн. грн.

Отже, в цій справі відсутня одна із двох обов'язковим умов, необхідних для визнання операцій контрольованими, а тому операції між ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» і Olam Global Agri Pte. Ltd (Сінгапур) не є контрольованими.

Щодо дотримання принципу "витягнутої руки", то апеляційний суд, як і суд першої інстанції зазначає, що відповідно до матеріалів справи, на підставі договору № 8130/24 від 16.02.2024, укладеного між ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» (Замовник) та ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ПАРЕТО» (Виконавець) (т. 1 а.с. 182-188), виконавцем було проведено дослідження господарських операцій ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД», здійснених на підставі вищезазначених контрактів з Olam Global Agri Pte.Ltd (Сінгапур) у 2022 році, за результатами якого підготовлений звіт щодо документального підтвердження (для цілей оподаткування) відповідності умов операцій ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» у 2022 році з експорту сільськогосподарської продукції принципу «витягнутої руки» (далі - Звіт) (т. 1 а.с. 189-270, т. 2 а.с. 1-28).

Так, предметом дослідження були господарські операції ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» з Olam Global Agri Pte.Ltd (Сінгапур) з експорту пшениці та кукурудзи у 2022 році за контрактами №292/22 від 26.08.2022, №301/22 від 02.09.2022, №337/22 від 12.09.2022, №503/22 від 22.11.2022, №503/22 від 22.11.2022, №527/22 від 27.11.2022.

У Звіті вказано, що за результатами проведеного функціонально-ризикового аналізу ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» було обрано як аналізовану сторону щодо операцій, визначених пп.140.5.5-1 ПК України, здійснених у 2022 році.

Для забезпечення підтвердження відповідності умов операцій, визначених пп.140.5.5-1 ПК України, принципу "витягнутої руки" проведено дослідження результатів діяльності позивача в умовах операцій, визначених пп.140.5.5-1 ПК України, з експорту сільськогосподарської продукції (кукурудзи та пшениці) та аналіз їх результатів за зіставними компаніями з використанням методу порівняльної неконтрольної ціни у поєднанні з методом чистого прибутку (показник - чиста рентабельність витрат).

З метою застосування Методу порівняльної неконтрольованої ціни для підтвердження відповідності принципу "витягнутої руки" умов операцій, визначених пп.140.5.5-1 ПК України, з експорту сільськогосподарської продукції (пшениці та кукурудзи), відповідно пп.39.5.3 п.39.5 ст.39 ПК України використано "зовнішнє" джерело інформації про ринкові ціни. Джерелом інформації було обрано інформаційно-аналітичний продукт ЗЕРНОВОЇ БІРЖІ УКРАЇНИ «GrainTrade.com.ua». Електронна зернова біржа GrainTrade.com.ua об'єднує всіх учасників ринку зерна: виробників, трейдерів, елеватори, експедиторів і термінали, які відкрито декларують закупівельні та реалізаційні ціни.

З метою застосування Методу чистого прибутку для підтвердження відповідності принципу "витягнутої руки" умов операцій, визначених пп.140.5.5-1 ПК України, використано відомості з інформаційної бази даних RUSLANA, розробником, власником та укладачем якої є Компанія «Бюро Ван Дейк Едішнз Електронікс С.А.», дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, дані бізнес-пошукової системи YouControl (https://youcontrol.com.ua/landing_001/), інтернет-сайти компаній, відбір яких проводився і т. д. Міжнародна інформаційна база RUSLANA містить дані фінансової звітності, детальну інформацію про корпоративну структуру та аналітику для кожної окремої компанії, а також груп компаній України та Казахстану і т. ін.

За даними аналізу зіставних цін, які відібрано з інформаційно-аналітичного продукту - видання ЕЛЕКТРОННОЇ ЗЕРНОВОЇ БІРЖІ УКРАЇНИ «GrainTrade.com.ua», виконавцем Звіту встановлено, що ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» було проаналізовано інформацію, яка публікується в інформаційно-аналітичному продукті «GrainTrade», а також використовувались внутрішні джерела ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД». Для використання методу порівняльної неконтрольованої ціни було побудовано діапазони цін на кукурудзу та пшеницю за визначені періоди.

Результати дослідження показали, що ціна на кукурудзу та пшеницю, яка експортувалась позивачем в межах операцій, визначених пп.140.5.5-1 ПК України, перебуває на рівні ринкових (дані Додатків до Звіту № 11-16).

За даними аналізу результатів діяльності зіставних компаній з використанням методу чистого прибутку виконавцем Звіту розраховано показники середньозваженої чистої рентабельності витрат та визначено діапазон їх значень, який складає від "+" 1,20% до "+" 4,39%, медіана становить "+" 1,90%.

За даними розрахунку, показник чистої рентабельності витрат в умовах операцій за п.п.140.5.5-1 ПК України є вищим за мінімальне значення визначеного діапазону та складає 3,31%.

Отже, умови господарських операцій позивача за контрактами з Olam Global Agri Pte.Ltd (Республіка Сінгапур) за експортними операціями продажу сільськогосподарської продукції (кукурудзи та пшениця) у 2022 році відповідають принципу "витягнутої руки".

З огляду на зазначене, суд першої інстанції правильно встановив, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог пп.140.4.4 п.140.4, пп.140.5.5-1 п.140.5 ст.140 ПК України є протиправними, та як наслідок, податкове повідомлення-рішення від 05.04.2024 р. № 13813/15-32-07-01 підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням, а сама апеляційна скарга відображає зміст акту документальної перевірки, та не містить належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для скасування оскаржуваних в цій справі податкових повідомлень-рішень.

Також апеляційний суд зазначає, що апеляційна скарга не містить жодних заперечень щодо висновків суду першої інстанції з питання розподілу судових витрат (сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу), а тому справа переглянута в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308 КАС України).

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, 2-12, 72-78, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі №420/30749/24 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судове рішення складено у повному обсязі 16.05.2025

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.О. Турецька

Попередній документ

127403869

Наступний документ

127403871

Інформація про рішення:

№ рішення:	127403870
№ справи:	420/30749/24
Дата рішення:	15.05.2025
Дата публікації:	19.05.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Виконання рішення (18.09.2025)
Дата надходження:	01.10.2024
Предмет позову:	про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Розклад засідань:

Минулі засідання (6)

04.11.2024 10:00	Одеський окружний адміністративний суд
19.11.2024 14:00	Одеський окружний адміністративний суд
02.12.2024 11:00	Одеський окружний адміністративний суд
27.02.2025 14:00	П'ятий апеляційний адміністративний суд
06.03.2025 14:00	П'ятий апеляційний адміністративний суд
15.05.2025 14:00	П'ятий апеляційний адміністративний суд