Справа № 756/1546/24
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/9449/2025
15 травня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
Судді - доповідача Слюсар Т.А.
Суддів : Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 10 березня 2025 року про відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви у складі судді Шролик І.С.,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення штрафу за невиконання умов договору позики,-
У лютому 2024 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд: визнати недійсним договір позики від 15 лютого 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
У березні 2023 року ОСОБА_1 подав зустрічний позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення штрафу за невиконання умов договору позики.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 10 березня 2025 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 .
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає ухвалу суду незаконною, необґрунтованою, такою, що суперечить нормам процесуального права, порушує засади змагальності та рівності сторін, не відповідає принципам законності, неупередженості та справедливості у зв'язку просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що підставою для повернення позову стало те, що суддя Шролик І.С. ухвалою Оболонського суду міста Києва від 21 січня 2025 року посилаючись на ст. 187 ЦПК України (відкриття провадження у справі) прийняла до свого провадження справу та почала її розгляд спочатку. Проте у даному випадку відповідачу строку на подання відзиву не було надано, що є грубим процесуальним порушенням, яке ставить під сумнів об'єктивність та неупередженість суду першої інстанції.
Вказує, що відмова суду у наданні строку на відзив суперечить принципу справедливого судового розгляду, порушує право відповідача на належний захист та можливість надати свої заперечення щодо пред'явленого позову.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Сінченко А.С. в інтересах ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу доводи, якої базуються лише на власному тлумаченні положень ЦПК України залишити без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Згідно вимог ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 13 статті 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки предметом апеляційного оскарження є ухвала суду про повернення зустрічної позовної заяви, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із матеріалів справи у лютому 2024 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд: визнати недійсним договір позики від 15 лютого 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 08 лютого 2024 року позовну заяву ОСОБА_2 прийнято до розгляду та у даній справі відкрито загальне позовне провадження.
Визначено відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також роз'яснено, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 193 ЦПК України, у строк для подання відзиву вони мають право пред'явити зустрічний позов (а.с. 49 т.1).
Копію вказаної ухвали та копію позовної заяви з додатками ОСОБА_1 отримав особисто в приміщенні суду 18 березня 2024 року (а.с. 82 т.1).
30 березня 2024 року тобто у строк визначений судом, ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву (а.с. 108-120 т.1).
Установлено, що ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 30 вересня 2024року провадження у справі закрито.
Між тим, постановою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2024року ухвалу суду першої інстанції скасовано, а справу направлено до Оболонського районного суду м.Києва для продовження розгляду.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 січня 2025 року справу передано судді Шролик І.С. (а.с. 137-138 т. 5).
Відповідно до ч. 12 ст. 33 ЦПК України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 21 січня 2025 року цивільну справу суддею прийнято до свого провадження й призначено у підготовче засідання (а.с. 139 т. 5).
07 березня 2025 року ОСОБА_1 подав зустрічний позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення штрафу за невиконання умов договору позики та просив визнати поважними причини пропуску строку на подання зустрічного позову та поновити строк для його подання (а.с. 69-86 т. 6).
Обґрунтовуючи поважність пропуску строку подання зустрічного позову, ОСОБА_1 посилався на те, що копії ухвали суду від 21 січня 2025 року про прийняття справи до провадження він отримав 21 лютого 2025 року. Також зазначив, що в ухвалі суду від 21 січня 2025 року хоча і не зазначено строк на подання відзиву на позовну заяву, проте вважав за необхідне керуватися ухвалою суду від 08 лютого 2024 року про відкриття провадження у справі, якою врегульовано це питання.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий суд обґрунтовано виходив з того, що зустрічна позовна заява подана з порушенням строку, передбаченого п. 8 ч. 2 ст. 187 ЦПК України та ч. 1 ст. 193 ЦПК України, а поважних причин, які б надавали правові підстави до поновлення процесуального строку, заявником не наведено.
Колегія суддів погоджується з даним висновком місцевого суду з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Положеннями ч. 1 ст. 193 ЦПК України визначено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відповідно до ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом
Згідно із ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Як визначено п.8 ч. 2 ст. 187 ЦПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відповідачем відзиву на позов.
Статтею 191 ЦПК України передбачено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Отже, строк на подання відзиву (відтак і подання зустрічного позову) встановлюється саме ухвалою про відкриття провадження у справі. За таких умов новий строк для подання зустрічного позову не встановлюється, як і не поновлюється той, що вже був встановлений під час вирішення судом питання про відкриття провадження у справі під час прийняття справи до провадження іншим складом суду.
Таким чином, з урахуванням зазначених положень процесуального права, суд у відсутність правових підстав не наділений повноваженнями повторного порушення цивільної справи (відкриття провадження) й відповідно, надання строку для подачі відзиву, оскільки вказане питання вже було вирішено ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 08 лютого 2024 року, постановленою попереднім складом суду.
Як видно з матеріалів справи, копію вказаної ухвали ОСОБА_1 отримав 18 березня 2024 року й у встановлений судом строк 30 березня 2024року подав відзив на позовну заяву (а.с. 82, 108-120 т.1).
Разом з тим, зустрічний позов подано лише 07 березня 2025 року, тобто з пропуском п'ятнадцятиденного строку, визначеного ухвалою суду про відкриття провадження у справі.
Та обставина, що ОСОБА_1 отримав копію ухвали суду про прийняття справи до провадження лише 21 лютого 2025 року не дає правових підстав для висновків про поважність причин пропуску ним строку на подання зустрічного позову.
Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків у цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 01 листопада 2023 року у справі № 686/15112/22.
Встановивши, що ОСОБА_1 пропущено строк для подання зустрічної позовної заяви, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про її повернення заявнику.
Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на їх помилковість апелянтом наведено не було.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу, а судове рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 10 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач:
Судді: