Справа №756/698/25 Провадження №11-кп/824/3698/2025 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
15 травня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100050003937, по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, з апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 на вирок Оболонського районного суду міста Києва від 18 лютого 2025 року,-
Вироком Оболонського районного суду міста Києва від 18 лютого 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, та покладено на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
По справі вирішено питання про речові докази.
На даний вирок суду заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду змінити в частині вирішення питання про долю речових доказів.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що судом першої інстанції визнано доведеним, що ОСОБА_7 23.12.2024 року, перебуваючи на території села Пуща Водиця, що розташоване в Оболонському районі м. Києва, на узбіччі дороги знайшов корпус гранати «Ф-1» та запал до неї типу УЗРГМ «-75 УЗРГМ583», які помістив до кишень свого одягу, тим самим незаконно придбав вибухові пристрої (боєприпаси) без передбаченого законом дозволу.
Вироком суду постановлено знищити речові докази, а саме корпус гранати «Ф-1» та запал до неї типу УЗРГМ «-75 УЗРГМ583», який зберігається у камері схову речових доказів.
Прокурор вважає, що судом при вирішенні питання про речові докази не враховано положення пункту 3 частини 9 статті 100 КПК України, відповідно до якого майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.
За доводами апелянта, оскільки предмет, який суд першої інстанції ухвалив знищити, виготовлений промисловим способом та придатний для використання за призначенням, його, у зв'язку із введенням в країні воєнного стану, доцільно передати відповідній установі для використання.
За результатами розгляду апеляційної скарги просить вирок суду змінити в частині вирішення долі речових доказів, речові докази, а саме корпус гранати «Ф-1» та запал до неї типу УЗРГМ «-75 УЗРГМ583», які зберігаються у камері схову речових доказів Оболонського УП ГУНП у м.Києві, передати МВС України для використання.
В іншій частині вирок суду просить залишити без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає зміні в частині вирішення долі речових доказів, з наступних підстав.
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення та правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.1 ст.263 КК України учасниками судового провадження не оспорюються та не оскаржуються, а тому у відповідності до положень ст.404 КПК України апеляційною інстанцією не перевіряються.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з вимогами ст.374 КПК України у разі визнання особи винуватою, крім іншого, суд має зазначити рішення про долю речових доказів і документів та спеціальної конфіскації.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд визнав доведеним, що ОСОБА_7 23.12.2024 року, перебуваючи на території села Пуща Водиця, що розташоване в Оболонському районі м. Києва, на узбіччі дороги знайшов корпус гранати «Ф-1» та запал до неї типу УЗРГМ «-75 УЗРГМ583», які помістив до кишень свого одягу, тим самим незаконно придбав вибухові пристрої (боєприпаси) без передбаченого законом дозволу.
Ухвалюючи вирок, суд прийняв рішення про знищення речового доказу, а саме корпусу гранати «Ф-1» та запал до неї типу УЗРГМ «-75 УЗРГМ583».
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні питання про долю речових доказів неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність.
Пунктом 3 частини 9 статті 100 КПК України визначено, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.
Відповідно до ч.1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом.
За приписами п.3 ч.1 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави.
Оскільки, обвинувачений ОСОБА_7 без передбаченого законом дозволу незаконно придбав, носив та зберігав бойові припаси та вибухові речовини, а саме корпус гранати «Ф-1» та запал до неї типу УЗРГМ «-75 УЗРГМ583», які є предметом кримінального правопорушення, в порядку п.3 ч.1 ст.96-2 КК України даний речовий доказ підлягає спеціальній конфіскації.
При цьому, як вбачається із висновку експерта №СЕ-19/111-24/75030-ВТХ від 24.12.2024 року, наданий на дослідження предмет є конструктивним елементом (частиною) бойового припасу, а саме - оборонної осколкової ручної гранати Ф-1.
Із дослідницької частини експертизи вбачається, що зовнішній вигляд, матеріал виготовлення, наявне маркування та доступні до огляду конструктивні особливості наданого на дослідження предмета, відповідають аналогічним параметрам промислово-виготовленого, спорядженого вибуховою речовиною, корпусу ручної осколкової гранати Ф-1. Слідів демонтажу і механічних пошкоджень, які б вказували на втручання у конструкцію об'єкта дослідження або її зміну не виявлено.
Таким чином, колегія суддів погоджується із апеляційними доводами прокурора про те, що оскільки Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час у зв'язку із збройною агресією РФ, предмет кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, а саме корпус гранати «Ф-1» слід конфіскувати та передати МВС України для використання.
В той же час, як вбачається із листа начальника управління вибухотехнічної служби ГУ НП у місті Києві від 30.12.2024 року, запал типу УЗРГМ, який був вилучений 23.12.2024 року за адресою м.Київ, вул.Квітки Цісик, 38, у кримінальному провадженні №12024100050003937, було знищено, що узгоджується з оскаржуваним вироком, та відповідає положенням частини 9 статті 100 КПК України.
Відповідно до положеньст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
За наведених обставин апеляційна скарга заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 409, 418, 419 КПК, колегія суддів,
Апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 задовольнити.
Вирок Оболонського районного суду міста Києва від 18 лютого 2025 року, ухвалений щодо ОСОБА_7 , - змінити в частині вирішення питання про долю речових доказів.
На підставі статтей 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати корпус гранати «Ф-1», який зберігається у камері схову речових доказів, який передати МВС України для використання.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення судом апеляційної інстанції.
Судді:
________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4